Ухвала суду № 139753014, 15.09.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження в адміністративній справі

15 вересня 2026 р.справа № 400/5497/26 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаМиколаївського апеляційного суду, вул. 68 Десантників, 2, м. Миколаїв, 54009,

провизнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні діїВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася з позовом до Миколаївського апеляційного суду (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову відповідача у видачі довідок про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 із застосуванням для визначення посадового окладу судді апеляційного суду прожиткового мінімуму для працездатних осіб за 2025 та 2026 роки, оформлену відповіддю на адвокатський запит від 20.04.2026 року № 210/8/2026;

- зобов`язати відповідача виготовити та видати ОСОБА_1 довідку про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із урахуванням усіх передбачених законом складових суддівської винагороди та виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2026 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» - 3 328 грн.

Ухвалою від 20.05.2026 року суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 17.06.2026 року суд закрив підготовче провадження і призначив справу до судового розгляду по суті.

29.07.2026 року від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивовано тим, що після відкриття провадження у справі Миколаївським апеляційним судом було видано довідки ОСОБА_1 про розмір суддівської винагороди, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого станом на 1 січня 2025 та 1 січня 2026 років, які суддя у відставці отримала 22.07.2026 року.

30.07.2026 року від повноважного представника позивачки надійшла заява про вирішення питання щодо розподілу судових витрат. Заява мотивована тим, що позивачка не заперечує проти задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі в порядку, передбаченому пунктом 8 ч. 1 ст. 238 КАС України. Разом з тим, зв`язку з розглядом даної справи позивачкою понесено судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 1 064,96 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн., які позивачка просить стягнути з відповідача.

Вирішуючи клопотання відповідача та заяву представника позивачки, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Виходячи з наявних у матеріалах справи доказів, відповідачем виготовлено довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 22.07.2026 року, обчисленого виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого станом на 1 січня 2025 року та 1 січня 2026 року.

Відтак, відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивачки неможливе без визнання бездіяльності відповідача протиправною після такого виправлення.

За таких обставин, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Представник позивачки у заяві про вирішення питання щодо розподілу судових витрат просить стягнути з відповідача сплачений нею судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу. З цього приводу суд зазначає таке.

Позивачка сплатила судовий збір в розмірі 1064,96 грн., що підтверджується квитанцією від 14.05.2026 року № 7947-0414-8851-3914.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 КАС України).

Також КАС України містить спеціальні норми, які регулюють питання розподілу витрат у разі відмови позивача від позову (ст. 140 КАС України), а також повернення судового збору у разі відмови позивача від позову (ст. 142 КАС України).

За приписами ст. 142 КАС України, якій кореспондують норми ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Водночас, згідно зі ст. 140 КАС України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Таким чином, ст. 140 КАС України встановлює спеціальне та відмінне у співвідношенні з нормами ст. 142 КАС України та ст. 7 Закону України "Про судовий збір" правило, згідно з яким якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача. Тобто, якщо позивач відмовляється від позову з будь-яких інших причин, що має наслідком закриття провадження у справі (крім випадку задоволення його вимог відповідачем після подання позовної заяви), то в такому випадку позивачу підлягає повернення лише п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. В той же час, коли відмова позивача від позову обумовлена задоволенням позовних вимог відповідачем після подання позовної заяви, тоді застосовуються правила розподілу судових витрат відповідно до ст. 140 КАС України.

У даному випадку суд дійшов висновку про закриття провадження у цій справі за клопотанням відповідача на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, так як позивачкою заяви про відмову від позову не було подано.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки провадження у справі закрито в порядку п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, судовий збір підлягає поверненню позивачці з урахуванням вищенаведених вимог п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", в сумі 1064,96 грн.

Щодо витрат на правову допомогу в сумі 3 000 грн., суд враховує наступне.

У заяві про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, позивачка просить суд стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.

На підтвердження таких витрат подані договір про надання правничої допомоги від 09.04.2026 року, акт від 29.07.2026 року про прийняття-передачу наданих послуг, квитанція до прибуткового касового ордеру від 29.07.2026 року на суму 3 000 грн.

Як передбачено ст. 134 ч. 2 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ст. 134 ч. 4 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ст. 134 ч. 5 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положеннями ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У п. 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia зазначено, що згідно зі ст. 41 Конвенції, Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критеріями реальності таких витрат, зокрема встановлення їхньої дійсності та необхідності та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Суд не має обов`язку відшкодовувати всі понесені стороною витрати пов`язані з залученням адвоката, за умови, що суд прийде до висновку про їх неспівмірність об`єму, складності, якості, тощо, або нерозумності такої суми.

Застосовуючи такі критерії як співмірність та розумність, суд виходить з того, що справа не складна, сторони у судове засідання 17.06.2026 року не з`явились, обсяг доказів, поданих представником позивача, незначний та не вимагав значних зусиль щодо їх підготовки та подачі до суду, а тому, суд вважає, що сума заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн., не є співмірною та пропорційною складності, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг з професійної правничої допомоги, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення суми таких витрат з 3 000 грн. до 2 000 грн.

Керуючись ст.ст. 134, 139, 238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Миколаївського апеляційного суду про закриття провадження у справі, задовольнити.

2. Провадження у справі № 400/5497/26 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського апеляційного суду, закрити.

3. Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок), сплачений квитанцією від 14.05.2026 року № 7947-0414-8851-3914.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївського апеляційного суду (вул. 68 Десантників, 2, м. Миколаїв, 54009, ЄДРПОУ 42262466) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у виді правничої допомоги в розмірі 2 000 грн. (дві тисячі гривень).

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.

6. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя А. О. Мороз