Ухвала суду № 139752583, 15.09.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/3905/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною, а також зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною, а також зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 у справі № 340/3905/25 визнано протиправними дії 2 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Кіровоградській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період служби з 29.01.2020 по 14.05.2021 та з 31.08.2021 по 18.07.2022 без застосування належної розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року. Зобов`язано 2 Державний пожежно-рятувальний загін ГУ ДСНС України у Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок посадового окладу та окладу за спеціальним званням, виплачених за період служби з 29.01.2020 по 14.05.2021 та з 31.08.2021 по 18.07.2022, обчисливши їх із застосуванням належної розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 29.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, а також перерахувати похідні види грошового забезпечення (надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, грошову допомогу на оздоровлення) за цей період та виплатити заборгованість, яка виникне у зв`язку з таким перерахунком. Також зобов`язано здійснити перерахунок грошового забезпечення з урахуванням зміни «місяця підвищення доходу» та раніше виплачених сум індексації грошового забезпечення з січня по грудень 2020 року, з січня по травень 2021 року, з вересня по грудень 2021 року та з січня по липень 2022 року.

13.01.2026 рішення суду набрало законної сили.

04.09.2026 позивач звернулася до суду із заявою, у якій просить встановити судовий контроль шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що на виконання рішення суду відповідачем проведено перерахунок грошового забезпечення, за результатами якого до виплати визначено 269,50 грн, а фактично виплачено 255,98 грн. За позицією заявника, при здійсненні такого перерахунку відповідач безпідставно змінив структуру грошового забезпечення, зокрема істотно зменшив відсотковий розмір премії, внаслідок чого збільшення посадового окладу та окладу за спеціальним званням фактично було нівельовано.

Ухвалою суду від 07.09.2026 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №340/3905/25 призначено до розгляду в порядку письмового провадження та встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання заперечень щодо заяви (за наявності).

14.09.2026 до суду надійшли заперечення 2 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Кіровоградській області на заяву про встановлення судового контролю.

Відповідач зазначає, що на виконання рішення суду здійснив перерахунок грошового забезпечення позивача та 03.07.2026 виплатив 255,98 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1288. Вчинення зазначених дій свідчить про виконання рішення суду, а незгода ОСОБА_1 із сумою перерахунку або способом визначення окремих складових грошового забезпечення не є тотожною невиконанню судового рішення.

Доводи заявника щодо необхідності збереження під час перерахунку попереднього відсоткового розміру премії вважає необгрутованими, адже у мотивувальній частині рішення суду зазначено, що надбавка за особливості проходження служби та премія не мають постійного розміру.

Зауважує, що доводи позивача фактично спрямовані на перевірку правильності дій, вчинених під час виконання рішення суду, а тому за наявності відповідних підстав можуть бути предметом розгляду в порядку статті 383 КАС України.

Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» №1403-VIII примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках на приватних виконавців.

Поряд з цим суд здійснює контроль за виконанням судового рішення в порядку та на підставах, визначених нормами процесуального права.

Згідно із частиною четвертою статті 382 КАС України відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

Суд зазначає, що судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного, який має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці обставин, що перешкоджають виконанню судового рішення та відновленню порушених прав особи, на користь якої таке рішення ухвалено.

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є процесуальним засобом забезпечення його реального та своєчасного виконання.

Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №812/333/17.

Відповідно до частини третьої статті 129-1 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із частиною першою статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

У Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» наголошено, що право на суд було б ілюзорним, якби правова система допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За змістом частин першої та другої статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за наслідками розгляду постановляє ухвалу про задоволення заяви або відмову в її задоволенні та, у разі задоволення заяви, зобов`язує суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У разі невиконання судового рішення особа, на користь якої воно ухвалено, має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника суб`єкта владних повноважень, передбачених як законодавством про виконавче провадження, так і КАС України. Закон не ставить право на звернення із заявою про встановлення судового контролю у залежність від відкриття або перебігу виконавчого провадження.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для встановлення судового контролю, суд має з`ясувати, чи виконано судове рішення відповідно до його змісту та способу захисту, визначеного судом, а також оцінити надані сторонами докази виконання.

Суд встановив, що рішення від 11.12.2025 у цій справі набрало законної сили 13.01.2026, а тому в силу приписів статті 370 КАС України є обов`язковим для виконання відповідачем. Виконанням рішення суду є вчинення відповідачем дій у повній відповідності із його резолютивною частиною з урахуванням правових висновків, якими визначено зміст покладеного на відповідача обов`язку.

Оцінюючи доводи сторін, суд враховує, що факт проведення відповідачем певного перерахунку та здійснення 03.07.2026 виплати у сумі 255,98 грн сторонами не заперечується. Разом з тим саме по собі вчинення окремих дій, спрямованих на виконання рішення, не є безумовним підтвердженням його повного виконання, оскільки такі дії мають відповідати змісту покладених судовим рішенням обов`язків у повному обсязі.

Суд погоджується з доводами відповідача в тій частині, що рішення від 11.12.2025 не містить обов`язку при збільшенні посадового окладу та окладу за спеціальним званням повторно обчислювати премію із застосуванням того самого відсоткового показника, який застосовувався під час проходження позивачем служби. У мотивувальній частині рішення суд прямо зазначив, що премія не є сталою виплатою, її розмір визначався у межах фонду преміювання, а перегляд окладів не є підставою для повторного перерахунку премії із нових (збільшених) окладів із одночасним застосуванням раніше встановлених відсоткових розмірів.

Водночас наведений висновок не означає надання відповідачу права зменшувати під час виконання рішення грошові суми премії, які вже були нараховані та виплачені позивачу у відповідних місяцях. Навпаки, у рішенні від 11.12.2025 суд окремо вказав, що перегляд окладів не тягне перегляду сум раніше виплачених надбавки за особливості проходження служби та премії. Отже, зазначені виплати, у частині в якій суд не зобов`язував здійснювати їх повторний перерахунок, не повинні використовуватися як складові, розмір яких зменшується з метою нівелювання результату перерахунку інших складових грошового забезпечення.

З наданого відповідачем порівняльного розрахунку вбачається, що поряд зі збільшенням посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років та надбавки за особливості проходження служби відповідач одночасно зменшив не лише відсотковий показник, а й фактичний грошовий розмір премії, який був виплачений позивачу у відповідні періоди. Так, зокрема, у лютому-червні 2020 року сума премії, врахована після перерахунку, зменшена з 3658,20 грн до 2086,50 грн, у січні-квітні 2021 року - з 4204,20 грн до 1865,30 грн, а у січні-червні 2022 року - з 5514,60 грн до 2194,20 грн. Таке зменшення було враховано відповідачем при визначенні загальної різниці за результатами перерахунку у сумі 269,50 грн.

Отже, заперечення відповідача не усувають суперечність проведеного перерахунку змісту рішення суду в частині недопустимості перегляду сум раніше виплаченої премії.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що наведені обставини можуть перевірятися виключно у порядку статті 383 КАС України. У межах цієї заяви суд не вирішує питання про протиправність нового рішення, дії чи бездіяльності відповідача та не визначає конкретну суму додаткової виплати, а перевіряє, чи вчинено дії, прямо передбачені резолютивною частиною рішення від 11.12.2025, у спосіб, що відповідає змісту цього рішення. Така перевірка безпосередньо охоплюється завданням судового контролю, передбаченого статтями 382, 382-1 КАС України.

Таким чином, надані відповідачем заперечення та докази підтверджують вчинення дій, спрямованих на виконання судового рішення, однак не дають підстав вважати рішення від 11.12.2025 виконаним у повному обсязі. Сукупність установлених обставин свідчить про наявність об`єктивних підстав для перевірки повноти його виконання шляхом зобов`язання відповідача подати звіт.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Вирішуючи питання щодо строку для подання звіту про виконання рішення суду, суд враховує, що згідно з частиною третьою статті 382-1 КАС України встановлений судом строк має бути достатнім для підготовки звіту та становити не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали і не перевищувати трьох місяців.

Суд також керується частиною другою статті 119 КАС України, відповідно до якої строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Враховуючи необхідність підготовки повного звіту з окремим відображенням виконання рішення в частині складових грошового забезпечення та індексації, а також надання належних доказів проведення виплат, суд вважає розумним та достатнім строком для подання відповідачем звіту шістдесят днів з дня отримання цієї ухвали.

Водночас суд звертає увагу відповідача, що відповідно до частини третьої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суд своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 248, 256, 382, 382-1, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №340/3905/25 задовольнити.

Зобов`язати 2 Державний пожежно-рятувальний загін ГУ ДСНС України у Кіровоградській області подати до Кіровоградського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 у справі №340/3905/25 протягом шістдесяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Разом зі звітом надати детальний помісячний розрахунок виконання рішення за періоди з 29.01.2020 по 14.05.2021 та з 31.08.2021 по 18.07.2022 із зазначенням розмірів кожної складової грошового забезпечення до та після перерахунку, окремо зазначивши суми премії, фактично нараховані та виплачені ОСОБА_1 у відповідні місяці, а також суми премії, враховані відповідачем під час виконання рішення, із наведенням правових та фактичних підстав у разі зменшення їх грошового розміру.

Разом зі звітом надати окремий розрахунок виконання рішення суду в частині індексації грошового забезпечення із зазначенням визначеного для кожного періоду місяця підвищення доходу, сум раніше виплаченої індексації, результатів проведеного перерахунку та доказів виплати заборгованості, яка виникла у зв`язку з виконанням рішення суду (за наявності).

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК