Рішення № 139752582, 15.09.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/4860/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Савонюка М.Я., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо стягнення з ОСОБА_1 надміру виплаченої пенсії за період з 13.02.2023 по 31.05.2025 у розмірі 40739,31 грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області припинити утримання з пенсії ОСОБА_1 надміру виплаченої пенсії за період з 13.02.2023 по 31.05.2025 у розмірі 40739,31 грн та повернути грошові кошти, утримані за період з 13.02.2023 по 31.05.2025.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та з 13.02.2023 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV). До цього, з 17.04.2008 по 30.04.2010 отримував пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання відповідно до Закону №1058-IV. У період з 20.11.1992 по 10.08.2000 перебував на інвалідності внаслідок трудового каліцтва.

Вказує, що при первинному обчисленні пенсії до його страхового стажу було враховано, зокрема, період перебування на інвалідності внаслідок трудового каліцтва з 20.11.1992 по 10.08.2000, у зв`язку з чим страховий стаж становив 41 рік, а коефіцієнт страхового стажу 0,41000.

Разом з тим, листом від 27.04.2026 №1100-0503-8/24113 відповідач йому повідомив, що за результатами перевірки пенсійної справи встановлено безпідставне зарахування зазначеного періоду до страхового стажу. Відтак, рішенням від 12.05.2025 №112650002928 пенсійну справу було приведено у відповідність до вимог законодавства з 13.02.2023, страховий стаж визначено у розмірі 33 роки 4 місяці 1 день, а коефіцієнт страхового стажу 0,33333. Наслідком такого перерахунку стало визначення переплати пенсії за період з 13.02.2023 по 31.05.2025 у сумі 40739,31 грн.

Вважає дії відповідача щодо визначення суми переплати протиправними, адже відповідно до статті 50 Закону №1058-IV надміру виплачені суми пенсії можуть бути стягнуті у разі їх виплати внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Натомість жодних зловживань він не допускав та недостовірних відомостей до органу Пенсійного фонду України не подавав, а тому правові підстави для покладення на нього обов`язку повернути отримані пенсійні виплати відсутні.

Крім того зауважує, що у період дії воєнного стану неможливість проходження повторного огляду не може мати наслідком виникнення з його вини переплати пенсії, оскільки законодавством передбачено перенесення повторного огляду та продовження інвалідності на відповідний період.

З цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обґрунтування заперечень зазначає, що під час проведення перевірки правильності призначення пенсії ОСОБА_1 Головним управлінням встановлено, що при визначенні коефіцієнта страхового стажу помилково було враховано період його перебування на інвалідності внаслідок трудового каліцтва з 20.11.1992 по 10.08.2000, що призвело до визначення розміру пенсії у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Вказує, що відповідно до статті 24 Закону №1058-IV такий період зараховується до стажу роботи зі шкідливими умовами, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та у пільгових розмірах, однак не враховується при визначенні коефіцієнта страхового стажу для обчислення розміру пенсії. Відтак, рішенням від 12.05.2025 №112650002928 пенсійну справу позивача наведено у відповідність до вимог законодавства.

Наголошує, що статтею 64 Закону №1058-IV на органи Пенсійного фонду України покладено обов`язок забезпечувати правильне застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення, тому після виявлення помилки пенсійний орган зобов`язаний її усунути. За результатами проведеного перерахунку встановлено, що за період з 13.02.2023 по 31.05.2025 позивачу виплачено пенсію у більшому розмірі, внаслідок чого виникла переплата у сумі 40739,31 грн.

Зауважує, що позивач особисто звернувся до Головного управління із заявою про добровільне погашення переплати та просив здійснювати утримання з його пенсії по 400 грн щомісячно до повного погашення заборгованості. Тому утримання коштів здійснювалося не в примусовому порядку, а відповідно до добровільного волевиявлення ОСОБА_1 , який був обізнаний про розмір та підстави виникнення переплати і самостійно визначив розмір щомісячного утримання. Подальше звернення до суду із вимогою про визнання таких дій протиправними розцінює як суперечливу поведінку позивача.

При цьому обставини продовження інвалідності або проведення повторного огляду не впливають на порядок визначення коефіцієнта страхового стажу відповідно до статті 24 Закону №1058-ІV.

Вважає, що діяв в межах наданих законом повноважень, протиправних дій щодо позивача не вчиняв, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні позову.

Будь-яких заяв, чи клопотань від учасників справи не надходило.

20.07.2026 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано у відповідача докази по справі.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

У період з 12.09.1991 по 30.09.2004 позивач отримував пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а з 17.04.2008 по 30.04.2010 - пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

16.02.2023 позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 30).

Рішенням від 24.02.2023 №112650002928 йому призначено пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 13.02.2023 (а.с. 44зв.)

При обчисленні пенсії до страхового стажу позивача було враховано, зокрема, період перебування на інвалідності внаслідок трудового каліцтва з 20.11.1992 по 10.08.2000 тривалістю 7 років 8 місяців 21 день. Коефіцієнт страхового стажу, який застосовувався при обчисленні пенсії, становив 0,41000. Розмір пенсії за віком, обчислений із середньомісячного заробітку 17454,57 грн та коефіцієнта страхового стажу 0,41000, становив 7156,37 грн, а з урахуванням доплати за понаднормовий стаж - 7281,95 грн (а.с. 13).

У подальшому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області проведено перевірку пенсійної справи позивача, за результатами якої орган Пенсійного фонду дійшов висновку про помилкове врахування при визначенні коефіцієнта страхового стажу періоду перебування позивача на інвалідності внаслідок трудового каліцтва з 20.11.1992 по 10.08.2000.

12.05.2025 Головним управлінням прийнято рішення №112650002928 про перерахунок пенсії у зв`язку з уточненням даних в електронній пенсійній справі та контролем коефіцієнта стажу при первинному призначенні пенсії. За результатами такого перерахунку страховий стаж позивача для обчислення розміру пенсії визначено у розмірі 33 роки 4 місяці 1 день, а коефіцієнт страхового стажу - 0,33333.

Після проведеного перерахунку розмір пенсії позивача за період з 13.02.2023 визначено виходячи з коефіцієнта страхового стажу 0,33333 та середньомісячного заробітку 17454,57 грн, що становило 5818,13 грн (а.с. 14).

Унаслідок проведення такого перерахунку відповідачем визначено, що за період з 13.02.2023 по 31.05.2025 позивачу надміру виплачено пенсію у сумі 40739,31 грн.

Згідно з розрахунком надміру виплачених сум пенсії за вказаний період належний, за розрахунком відповідача, розмір пенсійних виплат становив 162516,35 грн, тоді як фактично було перераховано 203255,66 грн, різниця між якими склала 40739,31 грн (а.с. 12).

21.04.2026 представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом щодо обставин призначення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Листом від 27.04.2026 №1100-0503-8/24113 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило представнику позивача у відповідь на його запит про виникнення переплати пенсії за період з 13.02.2023 по 31.05.2025 у сумі 40739,31 грн. У вказаному листі також зазначено, що у жовтні 2025 року ОСОБА_1 подав до Головного управління заяву про добровільну сплату переплати пенсії, в якій просив здійснювати утримання з його пенсії у розмірі 400 грн щомісячно до повного її погашення. На підставі вказаної заяви відповідач здійснював щомісячні утримання з пенсії позивача. Станом на 01.05.2026 загальна сума утриманих коштів становила 2400,00 грн, залишок визначеної відповідачем переплати - 38339,31 грн (а.с. 11).

Не погоджуючись із діями Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо утримання визначеної переплати пенсії та вважаючи відсутніми законні підстави для повернення отриманих ним пенсійних виплат, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування врегульовані Законом №1058-IV.

За змістом статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Відповідно до статті 25 Закону №1058-IV коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс = (См х Вс) : (100% х 12), де Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1 %.

Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим частини третьої статті 24 цього Закону, - 0,85.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 13.02.2023 призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.

Під час первинного обчислення пенсії відповідачем застосовано коефіцієнт страхового стажу 0,41000. До стажу було враховано, зокрема, період перебування позивача на інвалідності внаслідок трудового каліцтва з 20.11.1992 по 10.08.2000. Виходячи із середньомісячного заробітку 17454,57 грн та коефіцієнта страхового стажу 0,41000, розмір пенсії за віком було визначено у сумі 7156,37 грн, а з урахуванням доплати за понаднормовий стаж - 7281,95 грн.

12.05.2025 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача. У рішенні про перерахунок зазначено вид перерахунку: «у зв`язку з уточненням даних в ЕПС, 13.02.2023», а як підставу - «контроль коефіцієнта стажу при первинному призначенні». За результатами цього перерахунку страховий стаж визначено у розмірі 33 роки 4 місяці 1 день, коефіцієнт страхового стажу - 0,33333, а розмір пенсії за віком за відповідний період - 5818,13 грн.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що зменшення коефіцієнта страхового стажу здійснено не у зв`язку з поданням позивачем нових відомостей чи виявленням недостовірності поданих ним документів, а внаслідок повторної перевірки самим відповідачем правильності застосування законодавства під час первинного призначення пенсії.

Згідно з наявним у матеріалах справи розрахунку за період з 13.02.2023 по 31.05.2025 належний розмір пенсійних виплат становив 162516,35 грн, тоді як фактично позивачу було виплачено 203255,66 грн. Різницю у сумі 40739,31 грн відповідач визначив як надміру виплачену пенсію.

Суд зазначає, що предметом цього спору не є вимога про скасування рішення від 12.05.2025 №112650002928 про перерахунок пенсії. Позивач оскаржує саме дії щодо повернення (утримання) визначеної відповідачем переплати. Тому у даній справі визначальним є не лише те, чи мав відповідач право виправити виявлену ним помилку в обчисленні пенсії, а насамперед те, чи існували передбачені законом підстави покласти негативні майнові наслідки такої помилки за минулий період на позивача.

Частинами першою та другою статті 50 Закону №1058-IV установлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.

Статтею 103 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку, зокрема в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Механізм повернення сум пенсій, виплачених надміру, визначено також Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 №6-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 за №374/7695 (далі Порядок №6-4).

Відповідно до пункту 3 цього вказаного Порядку суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії (додаток 1).

Системний аналіз наведених норм свідчить, що законодавець пов`язує можливість покладення на пенсіонера обов`язку повернути надміру виплачені суми з наявністю його недобросовісної поведінки - зловживання, яке перебуває у причинному зв`язку з виникненням переплати. Іншою самостійною підставою є подання недостовірних даних страхувальником, однак у такому випадку закон розмежовує відповідальність залежно від суб`єкта, дії якого спричинили надмірну виплату.

Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.

Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 у справі №487/3380/16-а зазначив, що для вирішення питання про утримання надміру виплачених сум пенсії орган, який призначає пенсію, має достеменно встановити факт переплати у зв`язку з поданням недостовірних відомостей та з чиєї вини були нараховані виплати у більшому розмірі. Якщо переплата виникла внаслідок невиконання або неналежного виконання самим пенсійним органом своїх обов`язків, а не внаслідок зловживань пенсіонера, підстав для її утримання з пенсіонера немає.

У постанові від 11.02.2020 у справі №761/41107/16-а Верховний Суд виходив з того, що за відсутності доказів зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних правові підстави для утримання надміру виплачених сум пенсії відсутні.

Крім того, у постанові від 25.10.2021 у справі №554/4736/17 Верховний Суд конкретизував зміст поняття «зловживання з боку пенсіонера», зазначивши, що йдеться про свідомі, активні та навмисні дії пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.

Вказані висновки Верховного Суду є релевантними до спірних правовідносин, оскільки у цій справі відповідач обґрунтовує виникнення переплати власною помилкою при визначенні коефіцієнта страхового стажу під час первинного призначення пенсії.

З матеріалів справи не вбачається, а відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 подавав документи з неправильними відомостями, повідомляв недостовірні дані про страховий стаж, приховував обставини, які мали значення для визначення розміру пенсії, або вчиняв будь-які інші свідомі, активні та навмисні дії, спрямовані на отримання пенсійних виплат у більшому розмірі.

Навпаки, у відзиві прямо зазначено, що при первинному призначенні пенсії Головним управлінням було помилково враховано період перебування позивача на інвалідності внаслідок трудового каліцтва, а у подальшому пенсійну справу було приведено у відповідність до вимог законодавства.

Отже, сам відповідач пов`язує виникнення спірної переплати не з поведінкою позивача чи страхувальника, а з неправильним застосуванням норм Закону №1058-IV працівниками пенсійного органу під час первинного призначення пенсії.

Такі обставини виключають можливість покладення на позивача обов`язку повернути виплати лише з тієї підстави, що відповідач у подальшому інакше оцінив правильність власного попереднього розрахунку.

Суд погоджується з доводом відповідача, що орган Пенсійного фонду не зобов`язаний безстроково продовжувати виплату пенсії у неправильно визначеному розмірі та має право усунути виявлену помилку на майбутнє у встановленому законом порядку. Однак це повноваження не є рівнозначним праву вимагати від добросовісного пенсіонера повернення вже отриманих ним сум за попередні періоди. Для такого повернення закон встановлює окремі, спеціальні умови, яких у цій справі не доведено.

За змістом статті 1215 Цивільного кодексу України пенсії та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, не підлягають поверненню, якщо їх виплата проведена добровільно, за відсутності рахункової помилки з боку платника та недобросовісності з боку набувача.

При цьому у цій справі про механічну арифметичну похибку при визначенні розміру пенсії не йдеться.

Такий підхід узгоджується і з принципом належного урядування, сформульованим Європейським судом з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Рисовський проти України», відповідно до якого ризик помилки державного органу, як правило, має покладатися на державу, а така помилка не повинна виправлятися за рахунок особи, якої вона стосується.

Оцінюючи посилання відповідача на добровільне волевиявлення позивача щодо повернення сум надмірно отриманої пенсії, суд зазначає таке.

У листі Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 27.04.2026 №1100-0503-8/24113 зазначено, що у жовтні 2025 року ОСОБА_1 надав заяву про добровільну сплату переплати пенсії у розмірі 400,00 грн щомісячно до повного її погашення, а станом на 01.05.2026 проведено утримання у сумі 2400,00 грн, залишок переплати становив 38339,31 грн.

Водночас така заява у матеріалах справи відсутня та відповідачем суду не надана, що позбавляє суд можливості перевірити дату подання заяви, її повний зміст, підпис позивача, обсяг волевиявлення та те, чи містила вона безумовне визнання законності визначеної переплати.

Матеріали справи також не містять окремого рішення територіального органу Пенсійного фонду України про утримання надміру виплачених сум пенсії, передбаченого частиною першою статті 50 Закону №1058-IV та пунктом 3 Порядку №6-4. Рішення від 12.05.2025 №112650002928 за своїм змістом є рішенням про перерахунок пенсії та не містить рішення про стягнення з позивача визначеної переплати.

Отже, за відсутності належного підтвердження добровільного волевиявлення позивача та рішення про утримання переплати відповідачем не доведено наявності правової підстави для фактичного здійснення відповідних відрахувань з пенсії позивача.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме Головне управління повинно було надати суду належні та допустимі докази як існування передбачених статтею 50 Закону №1058-IV підстав для повернення переплати, так і факту та змісту добровільного волевиявлення позивача, якщо саме на таке волевиявлення відповідач посилається як на безпосередню підставу утримань.

Таких доказів відповідач не надав.

Водночас навіть подання заяви про поступове утримання певної суми не є відмовою від права на судовий захист.

Тому доводи відповідача про суперечливість поведінки позивача не спростовують висновку про відсутність установлених законом підстав для стягнення переплати. Принцип добросовісності поведінки учасників правовідносин не може застосовуватися таким чином, щоб звільнити суб`єкта владних повноважень від обов`язку діяти виключно на підставі та у спосіб, визначені законом.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно.

Оскільки відповідачем не доведено жодної з передбачених статтею 50 Закону №1058-IV підстав для покладення на ОСОБА_1 обов`язку повернути 40739,31 грн, дії Головного управління щодо утримання цієї переплати не відповідають вимогам статті 19 Конституції України, статті 50 Закону №1058-IV та критеріям правомірності, встановленим частиною другою статті 2 КАС України.

У зв`язку з цим позовна вимога про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо утримання з ОСОБА_1 надміру виплаченої пенсії за період з 13.02.2023 по 31.05.2025 у розмірі 40739,31 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо способу відновлення порушеного права суд зазначає таке.

Згідно із частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Саме лише визнання протиправними дій відповідача не забезпечить повного відновлення прав позивача, оскільки утримання проводяться із його пенсії, а частина коштів уже фактично утримана.

Тому належним та ефективним способом захисту є зобов`язання Головного управління припинити утримання з пенсії ОСОБА_1 на погашення визначеної переплати у сумі 40739,31 грн та повернути йому грошові кошти, фактично утримані з його пенсії на погашення надміру виплаченої пенсії за період з 13.02.2023 по 31.05.2025.

Обираючи такий спосіб захисту, суд виходить із того, що з листа відповідача від 27.04.2026 вбачається, що станом на 01.05.2026 фактично було утримано 2400,00 грн, однак на час вирішення справи розмір фактично утриманих коштів міг змінитися.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену при поданні позовної заяви до суду суму судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 241 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо утримання з ОСОБА_1 надміру виплаченої пенсії за період з 13.02.2023 по 31.05.2025 у розмірі 40739,31 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області припинити утримання з пенсії ОСОБА_1 надміру виплаченої пенсії за період з 13.02.2023 по 31.05.2025 у розмірі 40739,31 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повернути ОСОБА_1 грошові кошти, фактично утримані з його пенсії на погашення надміру виплаченої пенсії за період з 13.02.2023 по 31.05.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 20632802, вулиця Соборна, 7а, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25009) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 15 вересня 2026 року.

Повне найменування учасників:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, вулиця Соборна, 7а, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25009).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК