Ухвала суду № 139752217, 15.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви

15 вересня 2026 року м. Київ справа № 320/26812/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної інспекції енергетичного нагляду України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної інспекції енергетичного нагляду України, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Державної інспекції енергетичного нагляду України у наданні публічної інформації на запит позивача від 23.06.2026;

- зобов`язати Державну інспекцію енергетичного нагляду України розглянути повторно запит позивача від 23.06.2026 надати повну та достовірну інформацію на запитувані питання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати копії усіх заповнених сторінок паспорта громадянина України ОСОБА_1 та копію реєстраційного номера облікової картки платника податків;

- привести позовну заяву у відповідність до вимог статті 160 КАС України, з урахуванням вказаних судом зауважень;

- надати суду оригінал платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн.

03.08.2026 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено уточнену позовну заяву та копії паспорта громадянина України та РНОКПП.

В уточненій позовній заяві позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову відповідача у наданні публічної інформації на його запит від 23.06.2026;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути запит позивача від 23.06.2026 та надати повну та достовірну інформацію на запитувані питання;

- зобов`язати відповідача надати відповідь з позиції регулятора ринку.

Щодо сплати судового збору, позивач зазначив, що у відповідності до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. Позивач також наголосив на тому, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.03.2018 у справі № 761/24881/16-ц дійшла висновку, що позивачі у справах про захист прав споживачів звільняються від сплати судового збору в судах усіх інстанцій.

Суд зауважує, що означені підстави звільнення від сплати судового збору відмінні від заявлених позивачем у первинній позовній заяві.

З огляду на наведене суд вважає за необхідне перевірити зазначені позивачем підстави звільнення від сплати судового збору.

Дослідивши заяву про усунення недоліків судом встановлено, що позовна заява в новій редакції не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, частинами першою, третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої, частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3328 гривень.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суд звертає увагу на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).

Таким чином, позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру, а сума судового збору, яка має бути сплачена позивачем за звернення до суду з позовною заявою, становить 1064,96 грн (3328,00 грн х 0,4 х 0,8).

Позивач всупереч вимогам КАС України не долучив до позовної заяви докази сплати судового збору.

Натомість, позивач зазначив, що у відповідності до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. Позивач також наголосив на тому, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.03.2018 у справі № 761/24881/16-ц дійшла висновку, що позивачі у справах про захист прав споживачів звільняються від сплати судового збору в судах усіх інстанцій.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

У постанові від 18.10.2018 у справі №826/10597/17 Верховний Суд сформував правовий висновок, що для застосування положень статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» заявники мають довести, що відповідач є суб`єктом господарювання та у спірних правовідносинах виступає як виробник чи продавець товарів, виконавець робіт чи надавач послуг, а позивач - споживачем його товарів, робіт чи послуг, що дало б можливість суду віднести спір до категорії спорів, що стосуються захисту прав споживачів.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 640/13582/20.

Водночас, суд зазначає, що в межах спірних правовідносин предметом оскарження є відмова відповідача у наданні публічної інформації на його запит від 23.06.2026.

Застосування норм Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає наявність безпосередніх правовідносин між споживачем та суб`єктом господарювання, які повинні мати характер споживчого договору, в якому одна сторона виступає як споживач, що отримує товари, роботи або послуги для власного особистого (непов`язаного із підприємницькою діяльністю) користування. Однак у даному випадку спір стосується не відносин споживача із постачальником послуги, а надання інформації, що виключає можливість застосування спеціальних норм про захист прав споживачів до спірних правовідносин у частині звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду документ про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн або документи, що підтверджують наявність у позивача підстав для звільнення від сплати судового збору.

У зв`язку з цим суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 днів (з моменту отримання цієї ухвали).

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Керуючись статтями 121, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 календарних днів з дня вручення копії даної ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно надати суду:

- документ про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн або документи, що підтверджують наявність у позивача підстав для звільнення від сплати судового збору.

Копію ухвали суду надіслати позивачу (його представнику).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дудін С.О.