Ухвала суду № 139752082, 15.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 вересня 2026 року Справа № 280/5923/26 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання подані позивачем у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради (далі - відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 2), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 3), у якій позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати висновок (довідку) військово-лікарської комісії від 08.01.2026 № 2026-0108-1417-4391-3 щодо визнання ОСОБА_1 , придатним до військової служби.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №149 від 08.01.2026, в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації на особливий період ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 № 8 від 08.01.2026, в частині зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 на посаду курсанта.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 , зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 22 червня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Позивач звернувся до суду з клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи. Позивач просить суд призначити в адміністративній справі № 280/5923/26 почеркознавчу експертизу:

- доручити проведення у даній справі почеркознавчої експертизи Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Січеславська Набережна, 17, оф. 801, м. Дніпро, 49000);

- на вирішення почеркознавчої експертизи поставити таке питання: Чи виконано підпис, наявний на другій сторінці картки обстеження та медичного огляду ВЛК КНП «Міська лікарня №7» ЗМР після друкованого тексту: «Інформація щодо стану мого здоров`я надана мною в повному обсязі. Попереджений про надання неповної та недостовірної інформації» та перед друкованим текстом: «Діагноз та постанова ВЛК» ОСОБА_1 чи іншою особою?

- зобов`язати КНП «Міська лікарня №7» ЗМР надати оригінал картки обстеження та медичного огляду ВЛК щодо ОСОБА_1 для дослідження експертній установі.

При розгляді поданого клопотання, судом враховано наступне.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 № 4038-XII визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Частинами 1 та 2 статті 101 КАС України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до ч.1 ст.102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

За приписами ч.3-5 ст.102 КАС України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

З аналізу наведених приписів ст.102 КАС України встановлено, що призначення судом експертизи є обов`язком за наявності сукупності певних умов, при цьому, предметом висновку експерта можуть бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

При цьому, висновок експерта є лише одним із доказів у справі, який, з урахуванням приписів ч.1 ст.108 КАС України, не має заздалегідь встановленої сили для суду і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу, такий висновок може бути складений лише на підставі наявних матеріалів справи, які можуть бути використані і судом як джерело доказів, на підставі яких суд також не позбавлений можливості дійти висновку щодо наявності або відсутності певних фактів.

Судова експертиза повинна призначатися у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування та у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. При цьому, з метою призначення судом судової експертизи особа, яка приймає участь у розгляді справи має звернутися із клопотанням, в якому слід чітко обґрунтувати дійсну необхідність в її проведенні, тобто неможливість доведення чи спростування обставин справи в інший спосіб без призначення експертизи.

Разом з тим суду не надано жодних доказів, які б підтверджували, що обставини, з приводу яких між сторонами виник спір, не можуть бути встановлені без проведення судової експертизи. Позивачем не наведено належного обґрунтування, яким чином висновок судово-медичної експертизи спростує або підтвердить обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, з огляду зокрема на те, що за правовою позицією Верховного Суду зробленою у постановах від 26.02.2025 у справах №600/3273/22-а, №240/13173/22 в частині оскарження висновків штатних (позаштатних) ВЛК відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - Положення №402), не прийняття остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, ВЛК регіону чи ЦВЛК, за наслідками перевірки рішення позаштатної ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії передбачені Положенням №402 при проведенні медичного огляду позивача з приводу придатності його до військової служби (в межах справи), свідчить про не дотримався вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, та є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Щодо судово-почеркознавчої експертизи підпису у картці обстеження та медичного огляду ВЛК КНП «Міська лікарня №7» ЗМР, суд також зазначає, що факт підробки підпису позивача, якщо такий мав місце, може свідчити про наявність ознак кримінального правопорушення.

Натомість на переконання суду, в матеріалах справи наявні докази, що є достатніми для розгляду справи та прийняття відповідного рішення у справі.

Розглянувши заявлене клопотання позивача про перехід до загального позовного провадження, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з положеннями частини 1, частини 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частинами п`ятою, шостою статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Аналіз вищевикладених норм показує, що КАС України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених КАС України обмежень.

Позивачем у заявленому клопотанні не наведено причин, які перешкоджають реалізувати у повному обсязі свої права, повному та всебічному встановленню обставин справи, при судовому розгляді за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

З урахуванням характеру спірних правовідносин, предмету доказування у цій справі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для розгляду справи в порядку загального позовного провадження або призначення справи до розгляду у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, заявлене позивачем клопотання є необґрунтованим та таким, у задоволенні якого слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 102, 108, 241, 248, 257 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача про призначення почеркознавчої експертизи, - відмовити.

У задоволенні клопотання позивача про перехід до загального позовного провадження, - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України з моменту її підписання суддею, та окремому оскарженню не підлягає.

Ухвалу складено та підписано 15.09.2026.

Суддя Б.В. Богатинський