Постанова № 13975069, 23.02.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2011 року Справа № 31/188-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Стрелець Т.Г.(доповідача)

суддів: Головка В.Г., Мороза В.Ф.

Представники сторін:

від позивача: Русанова В.В., довіреність №33 від 01.01.11, представник;

від відповідача представник у судове засідання не зявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2009р. у справі № 31/188-09

за позовом Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ (прос. Карла Маркса, 108, м. Дніпропетровськ, 49000)

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області (АДРЕСА_1, 50006)

про стягнення 36 156 грн. 31 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Єременко А.В.) від 11.08.2009р. позовні вимоги були задоволені у повному обсязі, з відповідача на користь позивача було стягнуто 36156,31 грн. неустойки.

Рішення обґрунтоване тим, що відповідачем не виконано свого обовязку щодо повернення орендованого майна після припинення договору, водночас, протилежне відповідачем не підтверджено. З наведеного, суд дійшов до висновку про необхідність стягнення неустойки у розмірі, передбаченому п. 9.2 договору оренди, тобто у розмірі 10% від місячної орендної плати за кожний день використання приміщення по час фактичного повернення майна орендодавцю після припинення договору оренди.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

При цьому скаржник обґрунтовує свої вимоги тим, що судом першої інстанції при винесенні рішення були порушені норми процесуального права, а саме ст. ст. 4-2, п. 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України, помилково не були застосовані такі акти цивільного законодавства як Закон України «Про оренду державного і комунального майна», ч. 2 ст. 193, ст. ст. 173, 174 ГК України, ч. 3 ст. 251 ЦК України.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.09р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду, слухання справи призначено на 02.11.09р. о 12:00год.

Розпорядження в.о. голови судової палати Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.11.09р. справу №31/188-09 передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Стрелець доповідача, суддів: Головка В.Г., Мороза В.Ф.

В судовому засіданні 02.11.09р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 18.11.09р. на 12:15год.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.11.2009р. на підставі клопотання відповідача провадження по апеляційній скарзі останнього було зупинене до розгляду справи №8/20-09.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.02.2011р. на підставі клопотання позивача, провадження у справі №31/188-09 було поновлено та призначено слухання справи на 23.02.11р. о 11:30год.

23.02.2011р. позивач долучив до матеріалів справи Заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, прийняти нове рішення по справі, стягнувши з відповідача неустойку у розмірі 23877,42 грн. Зменшення розміру позовних вимог було обґрунтовано необхідністю застосування ст. 785 ЦК України.

Від позивача відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Відповідач явку повноважного представника до судового засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі. На адресу суду повернулось поштове відправлення з відміткою “за закінченням терміну зберігання”, судова колегія доходить висновку про належне повідомлення сторони, оскільки поштова кореспонденція направлена на адресу сторони, яка зазначена у свідоцтві про державну реєстрацію (а.с. 42) вважається, що сторона належним чином повідомлена про дату, час і місце проведення судового засідання. Крім того, враховуючи закінчення процесуального строку встановленого ГПК України для розгляду апеляційної скарги, суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача і пояснення представників сторін, що були присутні в судових засіданнях, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення має бути змінено та задоволенню підлягають позовні вимоги позивача у розмірі 23877, грн.

Матеріалами справи встановлено, що 01.02.2004р. між ДП позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №ПР/ДН-2-04-002/НЮА-4 (а.с. 15-20).

Відповідно до п.1.1 вказаного Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно з метою ефективного використання державного майна, а саме частину приміщення будівлі овочесховища овочезаготівельного комплексу, загальною площею 306 кв.м., розміщене за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ленінського Комсомолу, 14, що знаходиться на балансі Криворізької дирекції залізничних перевезень структурного підрозділу орендодавця, вартість якого, згідно експертної оцінки становить 94 900,00грн.

Відповідно до п. 2.6 Договору у разі припинення дії договору орендар зобовязаний повернути орендоване приміщення за актом приймання-передачі у стані не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786, і становить без ПДВ за перший (базовий) місяць оренди 828,58 грн.

Згідно п. 9.2 Договору у випадку несвоєчасного звільнення приміщення відповідач сплачує позивачу неустойку у розмірі 10% від місячної орендної плати за кожен день використання приміщення, згідно чинного законодавства.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2008р. по справі №3/521-07 (суддя Юзіков С.Г.) за позовом позивача до відповідача про розірвання договору від 01.02.2004р. №ПР/ДН-2-04-002/НЮА-4 встановлено, що дія вказаного договору закінчилася 25.01.2008р., так як позивач повідомив відповідача про припинення договору відповідно до п.11.1 договору (а.с. 21-24).

Також у вказаному рішенні зазначено, що 29.01.2008р. позивачем було направлено відповідачеві повідомлення від 25.01.2008р. про закінчення дії договору та про те, що договір оренди продовжено не буде, і вказано на необхідність звільнення орендованого приміщення за актом прийому-передачі, про що свідчить опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек від 29.01.2008р. поштової установи.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Викладені обставини дозволяють стверджувати те, що дія договору оренди від 01.02.2004р. №ПР/ДН-2-04-002/НЮА-4 закінчилася 25.01.2008р. і позивач направив орендарю відповідне повідомлення від 25.01.2008р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2008р. по справі №3/521 (суддя Рудь І.А.) було задоволено частково заяву відповідача про відстрочку виконання рішення господарського суду від 08.02.2008р. по справі №3/521-07, виконання вказаного рішення було відстрочено до 16.06.2008р. (а.с. 43-44).

Згідно акту державного виконавця ДВС у Довгинцевському районі м. Кривий Ріг встановлено, що при примусовому виконанні рішення суду по справі №3/521-07 про звільнення відповідачем складських приміщень станом на 15.07.2009р. вказане рішення виконане відповідачем у повному обсязі, а орендоване приміщення звільнене (а.с. 45).

Відповідачем не надано у матеріали справи доказів звільнення орендованого приміщення станом на більш ранню дату.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Позивач просить стягнути неустойку за несвоєчасне повернення предмету оренди за період з листопада 2008 року по травень 2009 року включно.

Судова колегія вважає, що при винесенні рішення, суд першої інстанції помилково керувався виключно положеннями договору оренди (п. 9.2) та не врахував положення чинного законодавства, зокрема, ст. 785 ЦК України, що є підставою для зміни судового рішення.

Частиною 1 статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З наведеного вбачається, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з розміру подвійної плати за користування річчю, а саме стягненню з відповідача підлягає неустойка у сумі 23877,42 грн.

Заява про зменшення позовних вимог, подана позивачем під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, не може бути прийнята судовою колегією до уваги, оскільки відповідно до ст. 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Водночас, відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

При винесенні рішення судом першої інстанції було помилково не застосовано положення ст. 785 ЦК України, що призвело до винесення неправильного рішення про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 36156,31 грн.

З огляду на вказане, на думку суду апеляційної інстанції, рішення підлягає зміні, задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки за несвоєчасне повернення предмету оренди у розмірі 23877,42 грн.

З наведеного вбачається, що суд першої інстанції неповно дослідив певні обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, ст. 785 ЦК України. Вказане призвело до винесення необґрунтованого рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

У відповідності зі ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку про необхідність зміни рішення, та винесення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 101-103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2009р. у справі № 31/188-09 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2010р. у справі № 31/188-09 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції.

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (50065, АДРЕСА_2; ід.н.НОМЕР_1) на користь Державного підприємства „Придніпровська залізниця” (49600, м. Дніпропетровськ, пр .К. Маркса, 108; р/р26006000012 у ДФ АБ „Експрес-Банк”, МФО 306964; код ЄДРПОУ 01073828) 23877,42грн. неустойки; 238,78грн. витрат на сплату держмита; 206,38грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.»

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суд України.

Головуючий суддя Т. Г. Стрелець

Суддя В. Г. Головко

Суддя В.Ф. Мороз

Постанова виготовлена відповідно

до вимог ст. 84 ГПК України 28.02.11р.