Рішення № 13974562, 24.02.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.02.11 р. Справа № 16/10

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Гавриленко І.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь”-металургійний завод”, м.Донецьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Шахтоуправління „Донбас”, м.Донецьк

про стягнення 335876,78грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: Биковський С.М. – за довіреністю

від відповідача: Лактіонова О.Г. – за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.01.2011р. порушено провадження по справі за позовом Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь”-металургійний завод”, м.Донецьк до Державного відкритого акціонерного товариства „Шахтоуправління „Донбас”, м.Донецьк про стягнення 335876,78грн., у тому числі суми основного боргу в розмірі 246035,60грн., суми пені в розмірі 14256,57грн., індексу інфляції в розмірі 60900,29грн., 3% річних в розмірі 14684,32грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 01.02.2011р. – 10год. 00хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

Представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не надавалось, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз’яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 15549дс від 29.02.2008р. з додатком № 1, акти приймання-передачі від 25.04.2008р. та від 31.01.2009р., рахунки та акти виконаних робіт, акт звірки розрахунків, розрахунок суми позовних вимог, неналежне виконання відповідачем умов договору оренди, з приводу чого утворилась заборгованість та позивачем нараховані пеня, 3% річних та індекс інфляції.

Надані позивачем пояснення від 10.02.2011р. долучені судом до матеріалів справи.

Відповідач у відзиві від 31.01.2011р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на відсутність рахунків для здійснення оплати за договором, а тому була відсутні можливість своєчасно здійснити оплату. Також просить відмовити у стягненні пені, у зв’язку зі спливом строку позовної давності, та стягненні індексу інфляції та 3% річних, посилаючись на недоведеність позивачем факту прострочення оплати за договором.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

29 лютого 2008р. між Державним відкритим акціонерним товариством „Шахтоуправління „Донбас” (Орендар) та Закритим акціонерним товариством „Донецьксталь”-металургійний завод” (Орендодавець) був укладений договір за № 15549дс (далі за текстом – договір), згідно пункту 1.1. якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове платне користування гірничошахтне обладнання – „машина буропогрузочная Зав. № 3738-дата изготовления декабрь 2007г.”, про що складений акт приймання-передачі від 25.04.08р.

Згідно п.7.1. договору, договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2009р. включно. а по фінансовим зобов’язанням – до повного їх виконання сторонами за договором.

30 січня 2009р. між сторонами була підписана додаткова угода до договору, згідно умов якої сторони дійшли згоди про розірвання договору з 01.02.2009р., у зв’язку з чим орендоване Відповідачем майно повернуто Орендодавцеві за актом приймання-приймання від 31.01.2009р.

Із матеріалів справи вбачається, що, згідно наказу Міністерства вугільної промисловості України від 25.07.2008р. за № 380, Державне відкрите акціонерне товариство „Шахтоуправління „Донбас” перейменоване у Відкрите акціонерне товариство „ Шахтоуправління „Донбас”.

Згідно наказу Міністерства вугільної промисловості України від 09.09.2010р. за № 339, Відкрите акціонерне товариство „Шахтоуправління „Донбас” перейменоване у Публічне акціонерне товариство „ Шахтоуправління „Донбас”, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (серія А01 № 434792, дата заміни свідоцтва 22.09.2010р.).

Згідно п.п.1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, та вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до пункту 4.1. договору, орендна плата сплачується Орендарем не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за звітним, згідно виставленого рахунку на підставі акту виконаних робіт шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству України.

За умовами договору відповідач прийняв на себе зобов’язання своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату на умовах, обумовлених в договорі (п.3.2.5. договору).

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Позивач у позові зазначає, що у зв’язку з неналежним виконанням Відповідачем прийнятих обов’язків щодо сплати орендних платежів за період з квітня 2008р. по січень 2009р., виникла заборгованість з орендних платежів Відповідача перед Позивачем.

Посилання Відповідача на те, що ним не отримані рахунки для здійснення орендних платежів за договором судом не приймаються, оскільки із пояснень, наданих Позивачем, вбачається, що Відповідачеві передавались документи (рахунок-фактура, акт приймання-передачі виконаних робіт, податкова накладна),о оформлені однією датою. Акти виконаних робіт за вищезазначений період підписані представником Відповідача без заперечень та зауважень, а отже Відповідач був обізнаний про вартість орендної плати, що підлягала сплаті за договором.

Крім того, в пункті 4.1. договору сторони узгодили, що орендна плата сплачується Орендарем не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за звітним, згідно виставленого рахунку на підставі акту виконаних робіт шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству України.

Отже, зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів погашення суми боргу з орендної плати в повному обсязі, вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 246035,60грн. обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення суми пені в розмірі 14256,57грн., суд зазначає наступне:

Відповідно до пункту 5.2. договору, у випадку порушення Орендарем строків сплати грошових коштів, обумовлених в п.4.1. договору, останній сплачує Орендодавцеві штрафні санкції в розмірі однієї облікової ставки НБУ від несплаченої в строк суми за кожний день прострочки.

За розрахунком позивача розмір пені за прострочення сплати становить 14256,57грн.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, законодавчо обмежений строк, протягом якого може нараховуватись пеня за порушення договірних зобов’язань.

Під час розгляду справи представник відповідача у відзиві заявив клопотання про застосування строку позовної давності до нарахування суми пені.

В статті 258 Цивільного кодексу України зазначено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Із позовної заяви вбачається, що оскільки заборгованість за договором виникла з квітня 2008р. по січень 2009р., то строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені на момент звернення позивача до суду сплив.

Відповідно до ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частина 4 вказаної статті встановлює, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Зважаючи на той факт, що відповідачем було заявлено про застосування строку позовної давності до нарахування суми пені, а позов заявлений до суду у січня 2011р., суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми пені в розмірі 14256,57грн.

Стосовно заявлених вимог про стягнення індексу інфляції в розмірі 60900,29грн., 3% річних в розмірі 14684,32грн., суд виходить з наступного:

Прострочення відповідачем грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок суми 3% річних в розмірі 14684,32грн. визнаний судом таким, що підлягає задоволенню

Розрахунок індексу інфляції арифметично перевірено судом у відповідності до методики листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97р. “Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” та визнаний частково невірним, а тому судом здійснено перерахунок індексу інфляції.

За перерахунком суду загальний розмір індексу інфляції становить 60882,25грн., виходячи з наступного розрахунку:

Середній індекс інфляції за період з 01.06.08р. по 30.11.10р. дорівнює 1,298.

5348,60грн. х 1,298 – 5348,60грн. = 1593,88грн.

Середній індекс інфляції за період з 01.07.08р. по 30.11.10р. дорівнює 1,287.

26743,00грн. х 1,287 – 26743,00грн. = 7675,24грн.

Середній індекс інфляції за період з 01.08.08р. по 30.11.10р. дорівнює 1,294.

26743,00грн. х 1,294 – 26743,00грн. = 7862,44грн.

Середній індекс інфляції за період з 01.09.08р. по 30.11.10р. дорівнює 1,295.

26743,00грн. х 1,295 – 26743,00грн. = 7889,19грн.

Середній індекс інфляції за період з 01.10.08р. по 30.11.10р. дорівнює 1,281.

26743,00грн. х 1,281 – 26743,00грн. = 7514,78грн.

Середній індекс інфляції за період з 01.02.09р. по 30.11.10р. дорівнює 1,181.

26743,00грн. х 1,181 – 26743,00грн. = 4840,43грн.

В іншій частині розрахунок позивача визнаний судом таким, що підлягає задоволенню.

Отже, зважаючи на наявність заборгованості з орендних платежів перед Позивачем, стягненню з Відповідача підлягають 3% річних в розмірі 14684,32грн. та індекс інфляції в розмірі 60882,25грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача (пропорційно розміру задоволених позовних вимог), оскільки спір виник саме з вини останнього.

Позивачем при зверненні до суду було заявлено майнові вимоги на загальну суму 335876,78грн., а тому державне мито повинно бути сплачене у розмірі 1 відсоток від заявленої суми, тобто 3358,77грн.

Оскільки позивачем за платіжним дорученням за № 611 від 12.01.2011р. було сплачено державне мито у розмірі 3419,00грн., тобто більше ніж передбачено діючим законодавством, то суд дійшов висновку про видачу Закритому акціонерному товариству „Донецьксталь”-металургійний завод”, м.Донецьк довідки про повернення державного мита у розмірі 60,23грн., відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993р., у зв’язку зі сплатою у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

На підставі ст.ст. 258, 267, 525, 549, 615, 625, 762 Цивільного кодексу України, ст.232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь”-металургійний завод”, м.Донецьк до Публічного акціонерного товариства „Шахтоуправління „Донбас”, м.Донецьк про стягнення 335876,78грн., у тому числі суми основного боргу в розмірі 246035,60грн., суми пені в розмірі 14256,57грн., індексу інфляції в розмірі 60900,29грн., 3% річних в розмірі 14684,32грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Шахтоуправління „Донбас”, м.Донецьк (83059, м.Донецьк, Будьоннівський район; ЄДРПОУ 00174668) на користь Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь”-металургійний завод”, м.Донецьк (83062, м.Донецьк, вул.Івана Ткаченка, 122; поштова адреса: 83001, м.Донецьк, вул.Челюскінців, 174; ЄДРПОУ 30939178) суму основного боргу в розмірі 246035,60грн., індекс інфляції в розмірі 60882,25грн., 3% річних в розмірі 14684,32грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 3216,02грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 225,97грн.

В іншій частині позовних вимог – у задоволенні відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Видати Закритому акціонерному товариству „Донецьксталь”-металургійний завод”, м.Донецьк (83062, м.Донецьк, вул.Івана Ткаченка, 122; поштова адреса: 83001, м.Донецьк, вул.Челюскінців, 174; ЄДРПОУ 30939178) довідку на повернення державного мита у розмірі 60,23грн., сплаченого платіжним дорученням за № 611 від 12.01.2011р. на суму 3419,00грн., відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7-93 від 21 січня 1993 року, у зв’язку зі сплатою в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

У судовому засіданні 24.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Манжур В.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 01.03.2011р.