Ухвала суду № 139743900, 14.09.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" вересня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2765/26

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали заяви Приватного підприємства «НОМІНАЛ» (вх.№59/26 від 11.09.2026) про вжиття заходів забезпечення позову

за заявою Приватного підприємства «НОМІНАЛ»

09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Південна, будинок 47-А, код ЄДРПОУ 19413532

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Утилізація»

09107, Київська область, Білоцерківський район, місто Біла Церква, вулиця Праведників світу, будинок 39/2, код ЄДРПОУ 43888224

про забезпечення позову одночасно з пред`явленням позову

встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла заява (вх. №59/26 від 11.09.2026) Приватного підприємства «НОМІНАЛ» про забезпечення позову одночасно з пред`явленням позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «УТИЛІЗАЦІЯ» про стягнення заборгованості за договором оренди та відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням і самовільним демонтажем орендованого майна, відповідно до якої заявник заявляє про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «УТИЛІЗАЦІЯ» (код ЄДРПОУ 45834055) та знаходяться на всіх його рахунках у банківських та інших фінансових установах, у межах суми 993155,94 грн.

Відповідно до частини 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Заява (вх. №59/26 від 11.09.2026) Приватного підприємства «НОМІНАЛ» про забезпечення позову надійшла до Господарського суду Київської області 11.09.2026, враховуючи, що закінчення визначеного частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України дводенного строку розгляду заяви припадає на неробочий день, відповідно до частини 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України останнім днем такого строку є перший після нього робочий день - 14.09.2026.

Таким чином, розгляд заяви про забезпечення позову 14.09.2026 здійснюється у межах строку, встановленого частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору, якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Отже, заява Приватного підприємства «НОМІНАЛ» про забезпечення позову подана одночасно з пред`явленням позову до Господарського суду Київської області, тобто в порядку пункту 2 частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, подання заяви про забезпечення позову одночасно з пред`явленням позову не звільняє заявника від обов`язку дотримання вимог, встановлених статтею 139 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту такої заяви та документів, які мають бути додані до неї.

За результатом розгляду матеріалів заяви про забезпечення позову та доданих до неї документів суд дійшов висновку, що вказана заява підлягає поверненню заявнику з огляду на таке.

Вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову визначені статтею 139 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Отже, закон встановлює обов`язок зазначення у заяві про забезпечення позову, зокрема, належних відомостей про місцезнаходження заявника, його поштового індексу, а також відомостей про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.

Судом встановлено, що у заяві (вх. №59/26 від 11.09.2026) про забезпечення позову реквізити Приватного підприємства «НОМІНАЛ» зазначені з порушенням вимог пункту 2 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України.

Так, у заяві (вх. №59/26 від 11.09.2026) про забезпечення позову місцезнаходження Приватного підприємства «НОМІНАЛ» зазначено як: « 09111, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Південна, 47 А».

Водночас, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Приватного підприємства «НОМІНАЛ» (код ЄДРПОУ 19413532) є: « 09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Південна, будинок 47-А».

Отже, заявником у заяві про забезпечення позову зазначено неправильний поштовий індекс заявника - « 09111» замість правильного - « 09100», у зв`язку з чим наведені заявником відомості не відповідають відомостям, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При цьому, суд зазначає, що заявник не позбавлений можливості додатково зазначити у процесуальному документі окрему адресу для листування чи отримання кореспонденції у разі, якщо така адреса відрізняється від його адреси місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Водночас зазначення окремої адреси для листування не звільняє юридичну особу від обов`язку зазначити у заяві передбачені пунктом 2 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України відомості про її місцезнаходження та відповідний поштовий індекс.

Таким чином, інша адреса чи поштовий індекс можуть бути додатково зазначені заявником для цілей листування, однак не можуть підміняти обов`язкові відомості про місцезнаходження юридичної особи, які мають бути зазначені у процесуальному документі відповідно до вимог процесуального закону.

Крім того, судом встановлено, що у заяві (вх. №59/26 від 11.09.2026) про забезпечення позову не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, зазначення яких є обов`язковим відповідно до пункту 2 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що у позовній заяві (вх. №658/26 від 11.09.2026), поданій до Господарського суду Київської області одночасно із заявою про забезпечення позову, Приватним підприємством «НОМІНАЛ» у відомостях про позивача прямо зазначено: «наявний електронний кабінет», однак, відповідні відомості до заяви про забезпечення позову ним не включені, при цьому, заява про забезпечення позову є самостійним процесуальним документом, вимоги до форми та змісту якого окремо встановлені статтею 139 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, заява Приватного підприємства «НОМІНАЛ» про забезпечення позову не відповідає вимогам пункту 2 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявником неправильно зазначено поштовий індекс власного місцезнаходження та не зазначено відомостей про наявність або відсутність у нього електронного кабінету.

Відповідно до частини 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

При цьому суд враховує, що вимоги статті 139 Господарського процесуального кодексу України щодо змісту заяви про забезпечення позову є прямо визначеними процесуальним законом, а частиною 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено відповідний процесуальний наслідок їх недодержання.

Встановлені судом недоліки стосуються обов`язкових реквізитів заяви про забезпечення позову, прямо передбачених пунктом 2 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України. Суд при цьому не покладає на заявника обов`язку зазначати будь-які додаткові відомості, не передбачені процесуальним законом.

Суд також враховує необхідність дотримання розумного балансу між недопущенням надмірного формалізму та забезпеченням правової визначеності і належного здійснення правосуддя.

У справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини наголосив, що правила щодо форми та строків звернення до суду слугують забезпеченню належного відправлення правосуддя, тому їх дотримання є обов`язковим.

Крім того, повернення заяви про забезпечення позову з підстав недодержання вимог статті 139 Господарського процесуального кодексу України не позбавляє заявника права повторно звернутися до суду із відповідною заявою після усунення встановлених недоліків та не перешкоджає реалізації ним права на судовий захист.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява (вх. №59/26 від 11.09.2026) Приватного підприємства «НОМІНАЛ» про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику.

Керуючись статтями 138, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Заяву (вх. №59/26 від 11.09.2026) Приватного підприємства «НОМІНАЛ» про забезпечення позову повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 14.09.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів.

Суддя С.О. Саванчук