Ухвала суду № 139743794, 03.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про встановлення способу виконання рішення суду

м. Київ

03.09.2026Справа №910/11526/24

За заявоюДержавної служби геології та надр Українипровстановлення порядку і способу виконання рішення судуу справі№910/11526/24за позовомКомпанії І.ЕС. Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited)до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Новел Пром" 2. Акціонерного товариства "Коростенський Кар`єр" 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенська видобувна компанія"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1. Державної служби геології та надр України 2. Офісу Генерального прокурора 3. Служби безпеки України 5. Міністерства юстиції Українипровизнання договорів недійсними Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники учасників справи:від позивача:не з`явилисьвід відповідача-1:не з`явилисьвід відповідача-2:не з`явилисьвід відповідача-3:не з`явилисьвід третьої особи-1:Гера Г.Г.від третьої особи-2:Петрик В.А.від третьої особи-3:Сучкова А.М.від третьої особи-5:не з`явилисьВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/11526/24 за позовом Компанії І.ЕС. Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Новел Пром", 2. Акціонерного товариства "Коростенський Кар`єр", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенська видобувна компанія", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1. Державної служби геології та надр України, 2. Офісу Генерального прокурора, 3. Служби безпеки України, 5. Міністерства юстиції України, про визнання договору недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2025, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2025, у справі №910/11526/24 у задоволенні позовних вимог Компанії І.ЕС. Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новел Пром", Акціонерного товариства "Коростенський Кар`єр", Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенська видобувна компанія" про визнання недійсними договорів відмовлено повністю.

Застосовано наслідки недійсності нікчемних договорів, а саме:

- договору №15/04/24-1 (купівлі-продажу) прав на користування надрами, наданими спеціальним дозволом на користування надрами №634 від 19.09.1996, укладеного 15.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Новел Пром" та Акціонерним товариством "Коростенський Кар`єр",

- договору №24/10/22-1 (купівлі-продажу) прав на користування надрами, наданими спеціальним дозволом на користування надрами №634 від 19.09.1996, укладеного 22.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Новел Пром" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Коростенська видобувна компанія",

у такий спосіб:

- стягнуто у дохід держави України спеціальний дозвіл на користування надрами №634 від 16.09.1996 (Коростенське (Стремигородське) родовище) (права на користування надрами, наданими спеціальним дозволом), надрокористувачем за яким на момент постановлення рішення відповідно до відомостей Державної служби геології та надр України зареєстроване Товариство з обмеженою відповідальністю "Коростенська видобувна компанія";

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новел Пром" у дохід держави України грошові кошти у розмірі 2 100 000,00 грн;

- стягнуто з Акціонерного товариства "Коростенський Кар`єр" у дохід держави України грошові кошти у розмірі 1 000 000,00 грн.

12.11.2025 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.

17.03.2026 через систему "Електронний суд" від Державної служби геології та надр України надійшла заява про встановлення порядку і способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі №910/11526/24 в частині стягнення у дохід держави України спеціального дозволу на користування надрами №634 від 16.09.1996 (Коростенське (Стремигородське) родовище) (права на користування надрами, наданими спеціальним дозволом), надрокористувачем за яким на момент постановлення рішення відповідно до відомостей Державної служби геології та надр України зареєстроване Товариство з обмеженою відповідальністю "Коростенська видобувна компанія".

В той же час, у зв`язку з витребуванням Верховним Судом ухвалою суду від 17.12.2025 матеріалів справи для розгляду касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенська видобувна компанія" та Компанії І.ЕС. Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі №910/11526/24, матеріали справи №910/11526/24 05.01.2026 були направлені до Верховного Суду.

У зв`язку з наведеним ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2026 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви Державної служби геології та надр України про встановлення порядку і способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі №910/11526/24 до повернення матеріалів справи №910/11526/24 до Господарського суду міста Києва.

Постановою Верховного Суду від 31.03.2026 у справі №910/11526/24 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенська видобувна компанія" та Компанії І.ЕС. Майнінг Компані Лімітед (E.S.Company Limited) залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі №910/11526/24 залишено без змін.

21.05.2026 матеріали справи №910/11526/24 надійшли до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2026 призначено розгляд заяви Державної служби геології та надр України про встановлення порядку і способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі №910/11526/24 на 04.06.2026; запропоновано учасникам справи надати суду у строк - до початку судового засідання, призначеного на 04.06.2026: - письмові пояснення по суті заяви Державної служби геології та надр України; - докази на підтвердження своїх пояснень (у разі їх наявності).

28.05.2026 через систему "Електронний суд" від Державної служби геології та надр України надійшли доповнення до заяви про встановлення порядку і способу виконання судового рішення, в яких заявник вказує, що вимоги Порядку ведення Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2023 №659, встановлюють обов`язок внесення до реєстру відомостей про найменування власника спецдозволу та зазначення відомостей про код ЄДРПОУ, тому існує необхідність встановлення порядку і способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 по справі №910/11526/24 в частині зазначення відомостей про власника спеціального дозволу на користування надрами №634 від 16.09.1996.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2026 встановлено учасникам справи строк для надання пояснень щодо заяви про встановлення порядку і способу виконання рішення суду - до 01.07.2026; відкладено розгляд заяви про встановлення порядку і способу виконання рішення суду на 07.07.2026.

23.06.2026 Державною службою геології та надр України сформовано в системі "Електронний суд" додаткові пояснення до заяви про встановлення порядку і способу виконання судового рішення, в яких вказує, що як Кодекс України про надра, так і Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарювання" не містить "процедури або порядку" стягнення у дохід держави спеціальних дозволів на користування надрами.

Призначене на 07.07.2026 судове засідання не відбулось у зв`язку з відрядженням судді Бойка Р.В., у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2026 призначено судове засідання з розгляду заяви про встановлення порядку і способу виконання рішення суду у справі №910/11526/24 на 21.07.2026.

21.07.2026 через систему "Електронний суд" від Міністерства юстиції України надійшли пояснення, в яких третя особа-5 вказує, що частиною першою Порядку визначення суб`єкта управління об`єктами, що повернуті у власність держави, та іншим майном, суб`єкт управління якого не визначений, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.10.2015 №817, передбачено, що якщо майно повернуте за рішенням суду, що набрало законної сили, у власність держави в особі Кабінету Міністрів України або у такому рішенні суду не зазначено суб`єкта управління об`єктами державної власності, в особі якого повернуте майно, за дорученням Кабінету Міністрів України, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України в місячний строк готує та подає проект рішення Кабінету Міністрів України щодо визначення суб`єкта управління таким майном. В свою чергу, відповідно до частини другої Порядку №817 ініціатором визначення суб`єкта управління об`єктами державної власності можуть бути суб`єкти управління об`єктами державної власності, визначені статтею 4 Закону України "Про управління об`єктами державної власності". Водночас, Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України, згідно параграфів 44 та 372 Регламенту Кабінету Міністрів України, підготовлено проект постанови Уряду "Деякі питання визначення суб`єкта управління корпоративними правами держави".

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 21.07.2026 запропоновано Службі безпеки України надати відповіді отримали від інших органів на листи про виконання рішення суду; постановлено направити рішення суду у даній справі в Кабінет Міністрів України; запропоновано Державну службу геології та надр України надати номери справ, на які вона посилається; відкладено судове засідання на 03.09.2026.

В судове засідання 03.09.2026 з`явились представники Державної служби геології та надр України, Офісу Генерального прокурора та Служби безпеки України, які надали пояснення по суті заяви третьої особи-1 про встановлення порядку і способу виконання рішення суду.

Інші учасники судової справи №910/11526/24 явку своїх представників у судове засідання 03.09.2026 не забезпечили, Міністерство юстиції України звернулось до суду із клопотанням про відкладення судового засідання з огляду на тривалу повітряну тривогу у м. Києві та загрозу БПЛА.

Зважаючи на встановлений ч. 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду заяви про встановлення порядку і способу виконання рішення суду, а також приймаючи до уваги, що судом неодноразово відкладались судові засідання щодо розгляду даної заяви, суд дійшов висновку, що чергове відкладення судового засідання з розгляду заяви Державної служби геології та надр України призведе до надмірної тривалості судового розгляду, у зв`язку з чим прийшов до висновку про можливість розгляду заяви про встановлення порядку і способу виконання рішення суду за відсутності представників Компанії І.ЕС. Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited), Товариства з обмеженою відповідальністю "Новел Пром", Акціонерного товариства "Коростенський Кар`єр", Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенська видобувна компанія" та Міністерства юстиції України

Розглянувши заяву Державної служби геології та надр України про встановлення порядку і способу виконання судового рішення, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про необхідність її часткового задоволення з огляду на наступне.

Так, Державна служба геології та надр України звернулася до суду із заявою про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення. В обґрунтування своєї заяви третя особа-1 вказує, що виконання судового рішення у даній справі в частині стягнення у дохід держави України спеціального дозволу на користування надрами №634 від 16.09.1996 (Коростенське (Стремигородське) родовище) (права на користування надрами, наданими спеціальним дозволом), надрокористувачем за яким на момент постановлення рішення відповідно до відомостей Державної служби геології та надр України зареєстроване Товариство з обмеженою відповідальністю "Коростенська видобувна компанія", ускладнене. Це ускладнення, яке на переконання заявника унеможливлює виконання рішення у вказаній частині, обумовлене тим, що ні Кодекс України про надра, ні Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", ні жоден підзаконний нормативно-правовий акт не містять процедури або порядку стягнення у дохід держави спеціальних дозволів на користування надрами.

Належне виконання судових рішень є фундаментальним елементом забезпечення верховенства права та захисту прав громадян. Цей принцип означає, що зміст, характер і процедура виконання рішення повинні чітко відповідати тому, що саме і яким саме шляхом зобов`язав суд вчинити боржнику.

Відповідно статей 129, 129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України, а обов`язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положеннями частини першої статті 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі №910/11526/24, яке набуло статусу остаточного, вирішено між іншим стягнути у дохід держави України спеціальний дозвіл на користування надрами №634 від 16.09.1996 (Коростенське (Стремигородське) родовище) (права на користування надрами, наданими спеціальним дозволом), надрокористувачем за яким на момент постановлення рішення відповідно до відомостей Державної служби геології та надр України зареєстроване Товариство з обмеженою відповідальністю "Коростенська видобувна компанія".

Заявник вказує, що станом на вересень 2026 року до відомостей Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами внесено інформацію щодо вказаного рішення у графу інше, а підстав для зміни власника дозволу (надрокористувача) на державу України, чи припинення дії спеціального дозволу немає.

Суть рішення у частині стягнення спецдозволу на користування надрами у дохід держави полягала у передачі державі Україна у власність такого дозволу - повернення державі виключного права на видобуток корисних копалин на спірному родовищі задля можливості держави одержати його економічну цінність.

Суд констатує, що описані Державною службою геології та надр України дії на виконання судового рішення у спірній частині - внесення відомостей до Рнєстру про наявність рішення суду, не є виконанням судового рішення, адже не досягнутий постановлений судом ефект цього рішення. Натомість вчинені дії суто номінального характеру не призвели до реального відновлення прав держави та повернення об`єкта надрокористування в економічний обіг.

У випадках, коли виконання рішення у визначений спосіб стає неможливим або ускладненим, законодавство передбачає механізм зміни способу та порядку його виконання.

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно частини 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання боржником судового рішення про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 по справі №800/203/17, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту прав та інтересів громадян судом.

Порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем, а також права і обов`язки суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Отже, зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.

Законодавча норма не передбачає зміну судового рішення по суті, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.

Враховуючи той факт, що чинне законодавство України не містить конкретного переліку підстав зміни способу та порядку виконання судового рішення з аналізу судової практики вбачається, що заявником має бути доведено існування конкретних обставин, які істотно ускладнюють належне виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.

Вирішуючи поставлене перед ним завдання, суд констатує наявність законодавчої колізії щодо стягнення в дохід держави такого специфічного активу, як спеціальний дозвіл на користування надрами.

Класичне виконання такого рішення у спосіб передачі такого активу у фізичне володіння стягувача є неможливим через спеціфику спеціального дозволу на користування надрами оскільки ліцензія (спеціальний дозвіл) не є матеріальною річчю, яку можна фізично передати з рук у руки.

Ліцензія на користування надрами не є оборотоздатним майном у розумінні класичного цивільного обігу (ст. 177, 178 Цивільного кодексу України). Вона є публічно-правовим дозволом (актом індивідуальної дії), який надається конкретному суб`єкту господарювання на підставі його відповідності ліцензійним умовам та кваліфікаційним критеріям, тобто є публічно-правовим повноваженням, що існує виключно в електронному реєстрі держави.

Так само є неможливим внесення до спеціального реєстру обліку майна (у даному випадку Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами) відомостей про державу Україна, як власника спеціального дозволу (надракористувача).

Це твердження обумовлене двома обставинами:

По-перше, за змістом частини 1 статті 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Держава Україна як суверен виступає розпорядником та власником надр від імені Українського народу, але не може бути суб`єктом ліцензійних правовідносин сама з собою.

Тому не може бути користувачем надр, що виключає можливість класичного способу виконання рішення у спосіб зміни надрокористувача в реєстрі на державу з наступним продажем у спосіб приватизації.

По-друге, спеціальний дозвіл за своєю суттю є не просто папером чи річчю в класичному розумінні цивільного закону, а є публічно-правовим актом (рішенням органу державної влади), яким держава в особі уповноваженого органу (Держгеонадра) наділяє конкретну особу (ліцензіата) правом користуватися надрами, що відповідно до Конституції України є виключною власністю Українського народу.

Де-юре ліцензіар (держава) і ліцензіат (суб`єкт господарювання) не можуть вступати в такі відносини, де ці дві різні за своєю правовою природою сторони зливаються (поєднуються) в одній особі.

У ситуації, коли відбувається "стягнення спецдозволу на користь держави" чи виникає гіпотетична ситуація злиття кредитора (держави, яка надала право) і боржника (надрокористувача, у якого це право забирають) в одній особі, настає юридичний абсурд: держава не може видавати дозвіл самій собі та бути одночасно і ліцензіаром (власником публічного права надання надр), і ліцензіатом (користувачем).

Зобов`язальне право знає конструкцію (стаття 606 Цивільного кодексу України) припинення зобов`язання поєднанням боржника і кредитора в одній особі, проте у публічно-довільних (регуляторних) відносинах надрокористування правові наслідки такого збігу не містять нормативного регулювання, хоча за юридичною природою такий збіг є юридично неможливим.

Держава не набуває дозвіл у власність як звичайний кредитор майно боржника - натомість відбувається публічно-правове анулювання (припинення) цього акту, оскільки суб`єкт-боржник втрачає право на користування, а надра повертаються під безпосередній контроль держави без трансформації спецдозволу на ліквідний майновий об`єкт комерційного обігу.

Законодавець концептуально розділяє процедури примусового стягнення майна боржника (в межах виконавчого провадження) та процедури ліцензування і нагляду за надрокористуванням (в межах регуляторного законодавства).

Так само як і визначає спеціальний порядок розпорядження правами на надра, виокремлюючи його від іншої класичної процедури продажу державного майна (приватизація).

Міністерство юстиції України із посиланням на постанову Уряду від 07.10.2015 №817 "Про затвердження Порядку визначення суб`єктів управління об`єктами, що повернуті у власність держави, та іншим майном, суб`єкт управління якого не визначений" називало доводи Державної служби геології і надр України про неможливість виконання рішення суду безпідставними і необґрунтованими.

Третя особа-5 вказувало, що Мінекономіки має у місячний строк підготувати проект рішення Уряду щодо визначення суб`єкта управління.

При цьому, Міністерство юстиції України визнає, що Порядок стосується майна, повернутого у власність держави, а наразі Мінекономіки підготовлено проект постанови про внесення змін до вказаного Порядку у спосіб доповнення по тексту словами "стягнуто у дохід держави", адже до внесення таких змін виконати судові рішення щодо стягнення в дохід держави є неможливим.

З метою надання Уряду можливості ухвалити вказані зміни, судом оголошувалась тривала (більше 1 місяця) перерва за клопотанням представника Міністерства юстиції України та інших учасників судового процесу.

Служба безпеки України надала листування із Фондом державного майна України за яким (лист №10-78-30014 від 04.12.2025) Фонд повідомив про знаходження поза межами повноважень Фонду державного майна України питання реєстрації та передачі майнових прав на майно, стягнуте в дохід держави за рішеннями у господарських справах. Лист містить посилання на вказаний вище Порядок.

З метою виконання рішення, суд направив лист із рішенням до Кабінету Міністрів України та Фонду державного майна України.

Протоколом урядової наради від 27.07.2026 (п. 7) доручено Мінекономіки разом з Фондом державного майна України, АРМА і Держгеонадрами підготувати та подати до 31.07.2026 Кабінету Міністрів України пропозиції щодо графіку продажу (реалізації) об`єктів приватизації та активів, а також спеціальних дозволів на користування нарами, що стягнуті (розпочато процедуру стягнення) в дохід держави в порядку, визначеному Законом України "Про санкції".

Протокольним дорученням Першого віце-прем`єр-міністра України Міністра енергетики України Шмигаля Д. №40967/13-1-24 від 07.08.2026 доручено його опрацювати та визначитися, у разі необхідності подати Уряду узгоджені пропозиції.

Державна служба геології та надр України на виконання доручення направила свої пропозиції (лист №5445/03-3/2-26 від 10.08.2026), яким довела до відома Уряду стислий зміст поданої заяви про встановлення поряду та способу виконання рішення. Повторила свої доводи про відсутність процедури стягнення в дохід держави спеціальних дозволів.

Мінекономіки листом №3202-01-/74730-01 від 13.08.2026 також зазначило про відсутність процедури стягнення в дохід держави спеціальних дозволів на користування надрами.

У судове засідання 03.09.2026 представник Міністерства юстиції України не з`явився, а представник Державної служби геології і надр України зазначив про визначений строк для внесення змін до Порядку - листопад 2026 року.

Наведені обставини очевидно підтверджують неможливість виконання судового рішення, з чим суд погоджується, що є підставою для реалізації судом передбачених частинами 1, 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України повноважень.

Встановивши обставину неможливості виконання судового рішення та вирішуючи питання способу виконання рішення, суд виходить із правової природи спеціального дозволу на користування надрами як унікального публічно-правового інструменту, що не підлягає примусовій передачі чи майновій реалізації як звичайний об`єкт цивільних прав, а є виключно адміністративним повноваженням на видобуток державних ресурсів.

Оскільки держава не може бути одночасно і ліцензіаром, і ліцензіатом, а фізична передача такого активу стягувачу неможлива, ефективним способом реалізації судового рішення стає анулювання чи скасування старого дозволу.

Це робить родовище знову вільним від обтяжень попереднього надрокористувача, дозволяє державі повернути контроль над ресурсами та отримати максимальний економічний ефект шляхом проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу аналогічного дозволу новому інвесторові за найвищою ринковою ціною.

Саме в цьому полягала мета судового рішення в цій частині, а тому суд встановлює наступний спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 по справі №910/11526/24 в частині стягнення у дохід держави України спеціального дозволу на користування надрами №634 від 16.09.1996 (Коростенське (Стремигородське) родовище) наступним чином:

- Державна служба геології та надр України на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 по справі №910/11526/24 припиняє дію спеціального дозволу на користування надрами №634 від 16.09.1996 (Коростенське (Стремигородське) родовище), надрокористувачем за яким на момент постановлення рішення відповідно до відомостей Державної служби геології та надр України зареєстроване ТОВ "Коростенська видобувна компанія";

- Держава Україна має право на власний розсуд розпорядитися правами на надра Коростенського (Стремигородського) родовища (в т.ч. на конкурентних засадах реалізувати новий спеціальний дозвіл на користування надрами на цьому родовищі шляхом видачі нового спеціального дозволу).

Доводи представника Служби безпеки України щодо втрати у даному випадку об`єкту стягнення, яким є спеціальний дозвіл №634, судом уважно оцінені, і суд міг би погодитися із ними у разі, якщо стягувачем за таким рішенням суду був інший суб`єкт (передбачений статтею 13 Кодексу України про надра), відмінний від держава України. Як було детально описано судом, для держави України економічний ефект одержання у власність спеціального дозволу на користування надрами та припинення дії цього дозволу є рівнозначними поняттями, адже надають можливість одержати максимальний економічний ефект від повторного продажу прав на спірне родовище. Слідуючи за логікою представника Служби безпеки України, суд припускає, що і тривале зволікання із невиконанням судового рішення по справі №910/11526/24 призведе до спливу строку дії спеціального дозволу та так само призведе до припинення об`єкту стягнення.

Це змушує суд остаточно впевнитися у необхідності реалізації передбачених статтею 331 Господарського процесуального кодексу України повноважень, адже зволікання з одного боку не дозволяє стягувачу (державі Україна) одержати економічний ефект від стягнутих прав на родовище, а також неможливості будь-ким використовувати родовище та сплачувати в Державний бюджет України податки і обов`язкові платежі від здійснення господарської діяльності.

Під час розгляду заяви судом також встановлено наявність ухвал слідчих суддів, якими накладено арешт на спірний спеціальний дозвіл як на майно ТОВ "Коростенська видобувна компанія" з подальшою його передачею в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Зазначені процесуальні рішення постановлені у період 2024- 2026 років, зокрема після набрання законної сили постановою Верховного Суду від 31.03.2026 у справі №910/11526/24 (ухвали Печерського районного суду міста Києва від 02.01.2026 у справі №757/13/26-к та від 15.07.2026 у справі №757/38882/26-к).

Ініціювання таких арештів за клопотанням прокурора свідчить про хибне розуміння правової природи судового рішення у справі №910/11526/24 в частині стягнення спеціального дозволу в дохід держави, оскільки подібні заходи фактично блокують виконання судового рішення, яке залишається невиконаним протягом п`яти місяців після набрання ним статусу остаточного.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам правовідносин, що у ТОВ "Коростенська видобувна компанія" право власності на зазначений спеціальний дозвіл ніколи не виникало у зв`язку з нікчемністю правочину, на підставі якого він нібито був набутий. Будь-які права за цим спеціальним дозволом, як і сам дозвіл, вичерпують свою дію з моменту набрання законної сили судовим рішенням про його стягнення в дохід держави. Видача Державною службою геології та надр України наказу про припинення дії цього дозволу є похідною процесуальною дією на виконання судового рішення, спрямованою на демонтаж попередніх обтяжень для подальшого проведення конкурентних торгів (аукціону) щодо продажу права користування надрами на цьому родовищі.

Публічно-правовий обов`язок безумовного виконання остаточного судового рішення має пріоритет над заходами забезпечення в кримінальному провадженні. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України, а їхнє блокування чи перешкоджання їх реалізації є неприпустимим.

В будь-якому випадку, вказані арешти не поширюється на процедуру виконання судового рішення про припинення прав на спеціальний дозвіл, набутий за нікчемним правочином, оскільки право власності у ТОВ "Коростенська видобувна компанія" на цей актив юридично ніколи не існувало.

З метою недопущення нівелювання обов`язковості судового акта вищої судової інстанції та забезпечення реального повернення родовища в легальний економічний обіг через процедуру нових торгів, суд констатує, що накладені арешти на спеціальний дозвіл №634 не утворюють правових перешкод для виконання рішення у справі №910/11526/24 в частині стягнення в дохід держави України спеціального дозволу на користування надрами №634 від 16.09.1996 (Коростенське (Стремигородське) родовище) у спосіб припинення дії такого спеціального дозволу.

За таких обставин, заява Державна служба геології та надр України підлягає задоволенню частково.

На підставі наведеного так керуючись статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Державної служби геології та надр України про встановлення порядку і способу виконання рішення Господарського суду м. Києва від 18.02.2025 по справі №910/11526/24 в частині стягнення у дохід держави України спеціального дозволу на користування надрами №634 від 16.09.1996 (Коростенське (Стремигородське) родовище) (права на користування надрами, наданими спеціальним дозволом), надрокористувачем за яким на момент постановлення рішення відповідно до відомостей Державної служби геології та надр України зареєстроване ТОВ "Коростенська видобувна компанія", - задовольнити частково.

2. Встановити спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 по справі №910/11526/24 в частині стягнення у дохід держави України спеціального дозволу на користування надрами №634 від 16.09.1996 (Коростенське (Стремигородське) родовище) наступним чином:

2.1. Державна служба геології та надр України на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 по справі №910/11526/24 припиняє дію спеціального дозволу на користування надрами №634 від 16.09.1996 (Коростенське (Стремигородське) родовище), надрокористувачем за яким на момент постановлення рішення відповідно до відомостей Державної служби геології та надр України зареєстроване ТОВ "Коростенська видобувна компанія";

2.2. Держава Україна має право на власний розсуд розпорядитися правами на надра Коростенського (Стремигородського) родовища (в т.ч. на конкурентних засадах реалізувати новий спеціальний дозвіл на це родовище);

2.3. Накладені арешти на спеціальний дозвіл на користування надрами №634 від 16.09.1996 не є перешкодою для виконання остаточного судового рішення у справі №910/11526/24 в частині стягнення у дохід держави України спеціального дозволу на користування надрами №634 від 16.09.1996 (Коростенське (Стремигородське) родовище) у спосіб припинення дії цього спеціального дозволу.

3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення (03.09.2026) та у відповідності до положень статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали скажено 15.09.2026.

Суддя Роман БОЙКО