Рішення № 139743458, 07.09.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.09.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/712/26Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.,

Секретар судового засідання - Орнат Л. І.,

представника позивача - Головка В. П.,

представника відповідача - Мінченка Я. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ", вул. Єжи Ґедройця, буд.5, м. Київ, 03150,

до відповідача: ТОВ "ЗАХІДСПЕЦБЕЗПЕКА", вул. Промислова, буд.2Б, офіс 10, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл., 76019, про стягнення 672 926,65 грн неустойки (штрафу та пені) за невиконання зобов`язань за договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 11.09.2025 №ЦЗВ-02-05225-01 та стягнення судового збору,

встановив, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 672 926,65 грн неустойки (штрафу та пені) нарахованих за невиконання зобов`язань за договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 11.09.2025 №ЦЗВ-02-05225-01 та судового збору.

В обґрунтування позову позивач вказав на те, що відповідач всупереч ЦК України, договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ЦЗВ-02-05225-01 від 11.09.2025 та укладених додаткових угод, не виконав взяті на себе зобов`язання щодо поставки товару в кількості 1 939 комплектів на суму 4 117 272,6 грн в обумовлений термін і, як наслідок, відповідно до п.п. 9.3.1 п. 9.3 договору, повинен сплати штраф у розмірі 15 % та пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого в строк товару.

В підтвердження викладеного долучено копії: довіреностей від 27.10.2025, 28.10.2025, платіжної інструкції №353650 від 03.06.2026, договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів № ЦЗВ-02-05225-01 від 11.09.2025 з додатками, додаткової угоди №1 від 10.10.2025 з додатками, додаткової угоди №2 від 31.12.2025 з додатками, претензії про сплату неустойки №ЦЗВ-25/880 від 13.04.2026, доповідної записки №ЦЗВ-20/2194 від 06.05.2026, витягів з ЄДР щодо відповідача, позивача, витягу №Ц-1.1-08/604-2025 від 03.11.2025 з протоколу №Ц-1.1-05/86-2025 Ком.т. засідання правління АТ "Укрзалізниця" від 31.10.2025, положення про філію "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" від 2025, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 27.04.2018, довідки №77/4.09/20 від 06.01.2026, квитанції №7408468.

За наслідками розгляду позову суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 22.07.2026.

Відповідач щодо позову заперечив та вказав на наступне.

13.10.2025, у зв`язку з ворожим ракетним обстрілом настали обставини непереборної сили, про що 16.10.2025 відповідач повідомив позивача, а 11.11.2025 отримав сертифікат ТПП України про підтвердження таких обставин.

31.12.2025, сторони, керуючись п.19 Особливостей та ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", уклали додаткову угоду № 2 від 31.12.2025 до договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів № ЦЗВ-02-05225-01 від 11.09.2025, якою продовжили строк дії договору до 31.03.2026 та погодили нові строки поставки товару, які з урахуванням періоду дії форс-мажорних обставин, були продовжені на 26 календарних днів.

02.03.2026, договір розірвано з ініціативи позивача на підставі п.10.4 договору, при цьому на зазначену дату строки поставки другої (900 комплектів) та третьої (774 комплекти) партій товару ще не настали, а обставини непереборної сили продовжували діяти, і, як наслідок, відповідач вважає відсутніми підстави для застосування 533 185,74 грн штрафу та 30 576,96 грн пені.

Крім того, відповідач зазначив, що договір укладено 11.09.2025, тобто після втрати чинності Господарським кодексом України, а передбачена п.п. 9.3.1 договору пеня за прострочення поставки суперечить положенням статті 549 Цивільного кодексу України, оскільки зобов`язання з поставки товару не є грошовим. Також вказував, що розмір пені значно перевищує максимально можливий розмір який міг би бути нарахований в порядку ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України.

В підтвердження викладеного долучив копії: довіреності №01-07/7/26 від 01.07.2026, сертифікату №2600-25-2337 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), повідомлення №16/10/25-3 від 16.10.2025 про форс-мажорні обставини з доказами направлення, листа №11/11/25-3 про надання Сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), листів №ЦЗВ-20/4602 від 24.12.2025 з доказами направлення, №ЦЗВ-25/552 від 26.02.2026 з доказами направлення, відповіді на вимогу №15-04/5/26 від 15.04.2026 з доказами направлення.

03.08.2026, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 27.08.2026.

В судовому засіданні неодноразово оголошувались перерви.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позов слід задоволити частково.

При цьому суд врахував наступне.

Предметом позову є стягнення пені та штрафу, нарахованих за не поставку товару.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобов`язання по поставці товару в обумовлені договором строки.

Доведенню підлягає факт наявності обставин, за яких можливе застосування таких видів відповідальності за невиконання не грошового зобов`язання, як стягнення нарахованих пені та штрафу.

Нормами ЦК України врегульовано виконання договірних зобов`язань.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи суд встановив, що за наслідками проведення публічної закупівлі UA-2025-07-24-009071-а, між сторонами у справі укладено договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів № ЦЗВ-02-05225-01 від 11.09.2025 (далі - договір).

Згідно умов договору Постачальник (у нашому випадку - відповідач) зобов`язується поставити та передати у власність покупцю (у нашому випадку - позивачу) товар відповідно до специфікації №1 (Додаток 1 до договору), Технічних та якісних характеристик товару, вимог до документів з якості та оцінки відповідності товару (Додаток 2 до договору), що є невід`ємними частинами цього Договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору (п.1.1 договору).

Найменування товару: відповідно до специфікації № 1, що є Додатком 1 до Договору (п.1.2 договору).

Поставка товару проводиться партіями згідно з Графіком поставки, що є Додатком 3 до цього Договору (далі - Графік) протягом строку дії Договору. Місце поставки - Київська обл., м. Фастів. Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару (п.4.2 договору).

Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами Акта прийому-передачі товару або видаткової накладної (п.4.4 договору).

Покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у Специфікації №1 (додаток 1) до цього договору. Ціна товару включає вартість товару, тари (упаковки), а також інші витрати постачальника, пов`язані з виконанням цього договору (п.6.1 договору).

Відповідно до Специфікації №1, ціна за одиницю товару з ПДВ - 2 123,40 грн.

Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором, якщо таке невиконання є наслідком дії обставин або подій непереборної сили, які виникли після укладання цього Договору (або існували на дату укладання, але не впливали на можливість виконання цього Договору) та виникли поза волею Сторін, зокрема: надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього Договору, обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, антитерористичними операціями, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, воєнний стан, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, акти тероризму, диверсія, піратство, вторгнення, революція, заколот, повстання, масові заворушення, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, інші стихійні лиха та інші випадки передбачені законодавством України.

Сторони можуть додатково домовитися про обставини, що визнаються ними як обставини непереборної сили, шляхом підписання додаткової угоди до Договору, яка має бути виконана у письмовій формі та підписана уповноваженими представниками Сторін і скріплена печатками (п.10.1 договору).

Сторона, що не може виконати зобов`язання за цим Договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів у строк, що не перевищує 30 (тридцяти) робочих днів. Належним доказом наявності вищезазначених обставин та їх тривалості є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами (п.10.2 договору).

Якщо будь-які обставини непереборної сили, що підтверджені у порядку, встановленому цим Договором, прямо спричинять несвоєчасність виконання Договору, то умови Договору можуть бути подовжені на строк, рівний тривалості цих обставин, про що Сторони укладають додаткову угоду (п.10.3 договору).

Якщо строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 60 (шістдесят) календарних днів, кожна зі Сторін в установленому порядку має право розірвати цей Договір (п.10.4 договору).

Якщо Сторона без поважних причин не повідомила іншу Сторону у строки, визначені п. 10.2 цього Договору, про виникнення (наявність) обставин непереборної сили та/або не надала підтверджуючі ці обставини документи, така Сторона у подальшому не має права вимагати подовження умов цього Договору та звільнення від відповідальності, передбаченої за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором (п.10.5 договору).

При порушенні строків поставки постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15 (п`ятнадцять) % від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2 цього Договору, а за прострочення понад 15 (п`ятнадцять) календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) % від вартості непоставленого строк товару, яка нараховується за кожен день прострочення до дати виконання постачальником зобов`язання щодо поставки ТОВАРУ або до останнього дня строку дії цього Договору (якщо постачальником не виконав і не підтвердив намір виконати своє зобов`язання щодо поставки, яке виникло під час дії цього Договору). При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань поставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець (п.п. 9.3.1 п. 9.3 договору).

Строк дії цього договору встановлюється з дати його підписання сторонами до 31.12.2025 (п.17.1 договору).

Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від обов`язку виконання у повному обсязі взятих на себе зобов`язань щодо поставки та оплати товару, а також гарантійних зобов`язань на товар, на умовах, визначених цим договором (п.17.2 договору).

Відповідно до додатку № 3 до договору, сторонами було погоджено графік поставки товару, згідно з яким передбачалося поставити: 900 штук у період з 01.09.2025 по 30.09.2025, 774 штуки у період з 01.10.2025 по 31.10.2025 та 265 штук у період з 01.11.2025 по 30.11.2025.

10.10.2025, сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору якою, зокрема, внесли зміни до графіка поставки товару, визначивши строк поставки 1 674 штук у період з 01.10.2025 по 31.10.2025 та 265 штук у період з 01.11.2025 по 30.11.2025.

16.10.2025, відповідач повідомив позивача про настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які спричинені ракетним обстрілом складських та виробничих приміщень ТОВ "ЗАХІДСПЕЦБЕЗПЕКА", що мало місце 13.10.2025 (встановлено та зафіксовано факт пошкодження нежитлового приміщення, яке знаходиться на праві користування у ТОВ "ЗАХІДСПЕЦБЕЗПЕКА" за договором оренди частини не житлових приміщень №21-05/7/25 від 21.05.2025 (лист №16/10/25-3 від 16.10.2025)).

11.11.2025, Івано-Франківською торгово-промисловою палатою, на підставі ст. 14,141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", ТОВ "ЗАХІДСПЕЦБЕЗПЕКА" засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), про що видано сертифікат №2600-25-2337 (період дії форс-мажорних обставин: дата настання - 13.10.2025; дата закінчення - тривають на 07.11.2025).

31.12.2025, сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору, якою продовжено строк його дії до 31.03.2026 та змінено графік поставки товару, а саме: 265 комплектів - у період з 01.01.2026 по 31.01.2026, 900 комплектів - у період з 01.02.2026 по 28.02.2026 та 774 комплекти - у період з 01.03.2026 по 31.03.2026.

Отже, враховуючи викладене та те, що додатковою угодою № 2 до договору сторони внесли зміни до графіку поставки товару, останніми днями строку виконання зобов`язання щодо поставки відповідних партій товару є 31.01.2026, 28.02.2026 та 31.03.2026.

Хоча п. 10.4 Договору надає сторонам право розірвати його у зв`язку з тривалою дією форс-мажорних обставин (понад 60 днів), надіслання позивачем листа від 26.02.2026 про розірвання договору разом із проектом додаткової угоди не є односторонньою відмовою від правочину. Правова природа односторонньої відмови полягає в тому, що вона є безумовним, самостійним юридичним фактом і не потребує згоди чи підписання будь-яких документів іншою стороною. Натомість, запропонувавши відповідачу підписати додаткову угоду, позивач висловив намір розірвати договір за взаємною згодою сторін (аналогічний правовий висновок викладено у постанові ВС КГС від 26.03.2026, що винесена у cправі № 916/2685/25).

За таких обставин, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів, які би підтверджували факт одностороннього розірвання договору, у суду відсутні підстави дійти однозначного висновку про те, що договір від 11.09.2025 №ЦЗВ-02-05225-01 розірвано, а відтак, припинилися передбачені ним права та обов`язки сторін.

Доказів поставки товару відповідачем у встановлені строки матеріали справи не містять, а відтак, відповідач допустив прострочення виконання зобов`язання по поставці товару, а позивач набув право, у відповідності до умов п.п. 9.3.1 договору, нарахувати за порушення строків поставки штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п.4.2 цього договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягнути пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого в строк товару, за кожен день прострочення до дати виконання постачальником зобов`язання щодо поставки товару або до останнього дня строку дії цього договору.

Разом з цим, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

ВС КГС у постанові від 23.04.2019, що винесена у справі №904/3565/18 виснував про те, що тлумачення положень ч. 3 ст. 549 ЦК України в аспекті меж свободи договору дає можливість зробити висновок, що сторони у договорі можуть забезпечити за допомогою пені виконання не грошового зобов`язання.

В постанові ВС КГС від 11.11.2025, що винесена у справі №924/216/25, суд вказав, що яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.08.2025 у справі №910/4629/21, від 20.01.2022 у справі №910/20734/20.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ст. 236 ГПК України).

Враховуючи викладене, сума пені, розрахована судом самостійно, із застосуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у відповідні періоди прострочення, становить 45 481,48 грн, сума штрафу - 617 590,89 грн (15 % від 4 117 272,6 грн) (вартість 1 939 одиниць товару).

Згідно з ч.3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків або за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, а тому таке питання вирішується господарським судом згідно статті 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Такі правові висновки викладені, зокрема, в постанові ВС від 10.09.2025, що винесена у справі № 920/792/22.

З урахуванням наведеного, відсутності належних та допустимих доказів в підтвердження наявності обставин, які б звільняли відповідача від відповідальності за порушення строків виконання зобов`язання, встановленого факту прострочення поставки товару, те, що матеріали справи не містять доказів завдання позивачу збитків чи іншого істотного негативного впливу на його господарську діяльність, з метою забезпечення балансу інтересів сторін, дотримання принципів справедливості, добросовісності та розумності, зважаючи на компенсаційний, а не каральний характер відповідальності, з огляду на обмеження щодо максимального розміру пені, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення визначених судом сум пені та штрафу на 50 %. Відтак, до стягнення підлягає 22 740,74 пені, 308 795,44 грн штрафу.

При цьому суд звертає увагу відповідача на те, що суб`єкти господарювання укладають договори на різних погоджених між ними умовах та здійснюють господарську діяльність на власний ризик, самостійно обирають способи поведінки з контрагентами, способи проведення та оформлення господарських операцій тощо. У разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення чи утримання від таких дій.

Отже, фактично суб`єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, приймає як сприятливі наслідки такої господарської діяльності, так і несприятливі, а тому, підписуючи договір, має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій. При цьому повномасштабна агресія, розпочата 24.02.2022, безпосередньо вплинула на можливість суб`єктів господарської діяльності здійснювати свою підприємницьку діяльність. Водночас стосовно різних видів діяльності цей вплив мав різний ефект та інтенсивність.

Відповідно до ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір, у відповідності до ст. 129 ГПК України, слід покласти на відповідача пропорційно вимогам, які би підлягали до задоволення без зменшення розміру штрафних санкцій, як на сторону, внаслідок неправильних дій якої, виник спір.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 86, 129, 236-238, 240-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з ТОВ "ЗАХІДСПЕЦБЕЗПЕКА" (код ЄДРПОУ 45887243, вул. Промислова, буд.2Б, офіс 10, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл., 76019) на користь АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (код ЄДРПОУ 40075815, вул. Єжи Ґедройця, буд.5, м. Київ, 03150) - 22 740,74 грн (двадцять дві тисячі сімсот сорок гривень сімдесят чотири копійки) - пені, 308 795,44 грн (триста вісім тисяч сімсот дев`яносто п`ять гривень сорок чотири копійки) - штрафу та 7 956,87 грн (сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість гривень вісімдесят сім копійок) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15.09.2026.

Суддя І. М. Скапровська