Рішення № 139741780, 14.09.2026, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/339/26

2/532/1146/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Назарьової Л. В.,

з участю секретаря судового засідання - Маляренко І. М.,

учасники справи:

позивач - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»,

представник позивача Усенко М. І.,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

12 лютого 2026 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 32800 грн.

У позовній заяві представник позивача вказує, що 29.03.2020 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір №2212983 про надання споживчого кредиту. На підставі зазначеного договору відповідачу надано кредит у розмірі 10000 грн на умовах визначених кредитним договором, а споживач зобов`язаний одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов договору, натомість відповідач в порушення умов договору свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав.

30.10.2020 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-30102020, згідно умов якого, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2212983 від 29.03.2020 року.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не погасив, а тому загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 32800 грн, із яких заборгованість за тілом кредиту 10000 грн та заборгованість за процентами 22800 грн.

Враховуючи викладене представник позивача прохає суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 2212983 від 29.03.2020 року в загальному розмірі 32800 грн і понесені судові витрати.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 17 лютого 2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 28 квітня 2026 року постановлено ухвалити заочне рішення.

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 28 квітня 2026 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 09 червня 2026 року заочне рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 28 квітня 2026 року скасовано. Цивільну справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - Усенко М. І, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, однак зі змісту позовної заяви вбачається, що останній прохав розглянути справу за відсутності представника позивача. Позовні вимоги прохає задовольнити у повному обсязі.

Відповідач, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, однак у заяві про перегляд заочного рішення прохав розглянути справу за його відсутності. Заперечує щодо розміру заборгованості та факту укладення договору позики в електронному вигляді шляхом підписання електронним підписом позичальника. Вважає, що наявні в матеріалах справи паперові копії спірного кредитного договору не можуть вважатись електронними документами. Наведене вказує на необґрунтованість вимог про стягнення з відповідача процентів за ставкою, яку нібито погодив у договорі. Також заперечує щодо факту перерахування коштів (тіла кредиту), строку кредитування та нарахованих відсотків, а також пролонгації кредиту. Відтак, вважає безпідставними заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача процентів у заявленому розмірі, оскільки сума процентів істотно перевищує розмір процентів, на який міг би розраховувати пересічний споживач при укладенні подібного договору, і в рази більше за тіло кредиту та її нарахування не відповідає вимогам чинного законодавства. Також наданий розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім розрахунком стягуваних сум, який залежить від волевиявлення однієї сторони. Відтак, відсутність доказів перерахування відповідачу суми позики свідчить про відсутність факту укладення договору між відповідачем та первісним кредитором. Також заперечує щодо факту переходу прав вимоги від первісного кредитора до позивача у сумі, зазначеній у додатках до договору факторингу. Вважає вимоги позивача про стягнення заборгованості безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають. Також прохає відмовити у стягненні з нього витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Суд, розглянувши та вивчивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.

Судом установлено, що 29.03.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 2212983, відповідно до якого кредитодавець надає клієнту грошові кошти в сумі 10000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, з метою покриття побутових витрат клієнта, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (а.с. 15-17). Копія договору відповідає оригіналу електронного кредитного договору, наданого позивачем.

Відповідно до п. 1.1 Договору, укладення цього Договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через вебсайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет в порядку, передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введенні Пароля входу до Особистого кабінету/ Мобільного додатку та/або шляхом перевірки інших електронних даних, які вводить споживач та які забезпечують ідентифікацію в ІТС Товариства. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до вебсайту/ІТС Товариства.

Відтак, кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора А367536.

Згідно п. 1.2, 1.3 Договору Товариство надає Споживачу кредит у гривні в загальному розмірі 10000,00 грн, на строк 30 днів, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Тип процентної ставки фіксована (п. 1.5 Договору).

Згідно з п.1.5.1, 1.5.2 Договору знижена процентна ставка 1,33% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, вказаного в пункті 1.4 цього Договору; стандартна процентна ставка 1,90% в день від суми кредиту застосовується у межах нового строку кредиту, зазначено в п. 1.4 цього Договору, якщо споживач не виконав умови, зазначені в п. 1.5.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки та у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом та у межах періоду прострочення, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення.

Згідно п. 1.8 Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору за зниженою ставкою складає 13990 грн, за стандартною ставкою 15700 грн.

Дата повернення кредиту вказується в графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 цього Договору (п. 1.4 Договору).

У пункті 6.1 Договору сторони погодили, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, що є Додатком №1 до цього Договору.

Також у п. 4.1-4.5 Договору визначені умови пролонгації кредиту, а саме строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп. 4.2.-4.5 Договору. Споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п.4.3 Договору. Пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем. Товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) Споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення Споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені Споживачем Товариству в Особистому кабінеті/зазначені в Договорі. У випадку акцептування Товариством пропозиції (оферти) Споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення Споживачем дій, зазначених в п.4.3 Договору, та нова дата повернення кредиту відображається в Особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.

В матеріалах справи відсутні докази, що відповідач ОСОБА_1 активував функцію пролонгації продовження строку кредиту, передбаченого п. 1.4 Договору на сайті Товариства шляхом здійснення платежу на користь Товариства (сплата процентів), а також, що Товариством направлено відповідачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (із зазначенням нової дати повернення) на його засоби зв`язку. Доказів протилежного суду не надано.

Таким чином, за умовами Договору, кредит надано строком на 30 днів (строк кредитування) від дати отримання кредиту позичальником.

До договору додано Графік платежів до договору про надання споживчого кредиту № 2212983 від 29.03.2020 року та паспорт споживчого кредиту з інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), зокрема щодо строку кредитування (30 днів) та процентної ставки, а також загальної вартості кредиту за весь строк користування кредитом, що було підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. При підписання паспорту споживчого кредиту відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість позики, надані виходячи із обраних ним умов кредитування.

Також ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» була надана довідка про ідентифікацію позичальника, де зазначаються його особисті дані, його номер телефону, а також одноразовий ідентифікатор який був відправлений на номер телефону.

Згідно з умовами п. 2.1 Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

На підтвердження перерахування кредитних коштів на банківську картку відповідача позивачем надано довідку №6517-ВП від 16.12.2025 року, що видана ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», відповідно до якої ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» за дорученням ТОВ «Авентус Україна» 29.03.2020 року здійснило успішний переказ грошових коштів у розмірі 10000 грн на банківську картку № НОМЕР_2 (а.с. 20 зворот). Таким чином, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та через ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» надало позичальнику кредитні кошти в сумі 10000 грн. Факт зарахування коштів на рахунок відповідача підтверджується також наданою АТ КБ «ПриватБанк» довідкою (а.с. 64, 70-71).

Таким чином, вищенаведене підтверджує факт існування кредитних правовідносин між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , а тому твердження відповідача про не укладення договору та отримання коштів не заслуговують на увагу, до того ж спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

30 жовтня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, в тому числі за договором про споживчий кредит №2212983 від 29.03.2020 року, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 (а.с. 26-30).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками.

На виконання Договору відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020 від 30 жовтня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та ТОВ «Авентус України» складено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників від 30 жовтня 2020 року (а.с. 31).

Також суду надано платіжну інструкцію № 20049 від 30.10.2020 про сплату за договором про відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020 (а.с. 31 зворот).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 30 жовтня 2020 року до Договору відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020 від 30 жовтня 2020 року, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2212983 у загальній сумі 32800 грн (а.с.30 зворот).

Згідно наданої ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» картки обліку договору (розрахунку заборгованості) за кредитним договором № 2212983 від 29.03.2020 року вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 32800 грн, яка складається із:

- 10000 грн заборгованість за тілом кредиту;

- 22800 грн заборгованість за відсотками (а.с. 21-25).

Детального розрахунку нарахувань відсотків за кредитним договором суду не надано.

Також власного розрахунку позивачем ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» суду не надано.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстро- ченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відступлення ТОВ «АВЕРТУС УКРАЇНА» свого права грошової вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 підтверджується наявними у справі доказами.

Таким чином, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом установлено, що ОСОБА_1 уклав договір про надання споживчого кредиту та отримав від первісного кредитора кредитні кошти на суму 10000 грн, відповідно до умов укладеного договору шляхом зарахування на картку позичальника, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, доказів протилежного суду не надано, при цьому позивач на підставі договору відступлення набув право грошової вимоги до боржника, тому з відповідача на користь позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10000 грн.

Щодо стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом суд зазначає таке.

Так, позивач, окрім основної суми кредиту, просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 22800 грн.

Як встановлено судом, відповідачу було надано кредит в сумі 10000 грн на строком на 30 днів, тобто до 28.04.2020 року (дата повернення кредиту та сплати нарахованих процентів), дата надання кредиту 29.03.2020 року, а відповідач у свою чергу зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки на умовах Договору.

Строк кредитування також був визначений у Паспорті споживчого кредиту, а також Графіку платежів. Доказів пролонгації відповідачем строку кредиту, визначеного в п. 1.4 Договору, матеріали справи не містять.

Відтак, проценти за користування кредитними коштами за кредитним договором № 2212983 від 29.03.2020 року розраховуються в межах строку кредитування.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Так, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відтак, після спливу строку кредитування, відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, товариство не мало правових підстав нараховувати плату за користування позикою.

Враховуючи, що строк кредитування був погоджений сторонами строком на 30 днів, доказів того, що позичальник ініціював продовження строку, а також зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять, а відтак розмір відсотків підлягає перерахуванню.

Як вбачається із картки обліку Договору (розрахунку заборгованості), проценти за весь період кредитування, починаючи із 29.03.2020 року нараховувались за стандартною процентною ставкою (1,90 % згідно п. 1.5.2 Договору).

Також суд звертає увагу, що сторонами у п. 1.5.1 Договору визначено, що знижена процентна ставка 1,33% в день від суми кредиту застосовується у межах строку надання кредиту (30 днів), якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку. Однак за наявними матеріалами справи відповідач не здійснив повне погашення кредитної заборгованості.

Таким чином, за простими математичними розрахунками, розмір процентів відповідно до умов договору, які слід стягнути з відповідача на користь позивача за користування кредитом за 30 календарних днів (строк кредитування) становить 5700 грн, які розраховані судом таким чином: 10000 грн (тіло кредиту) х 1,90% (проценти за користування кредитом) х 30 днів (строк кредиту), що також відображено у картці обліку договору (розрахунку заборгованості) ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (загальна сума станом на 28.04.2020 року складає 15700 грн).

Суд також зазначає, що вказана вартість кредиту погоджена сторонами відповідно до Паспорту споживчого кредиту, із зазначенням інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

Власного розрахунку (контррозрахунку) за кредитним договором сторонами надано не було.

Таким чином, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначивши суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного строку кредитування, вважає за необхідне стягнути з відповідача, на користь позивача заборгованість за тілом кредитом, що становить 10000 грн та правомірно нараховані відсотки за 30 днів строку кредитування із дати надання кредиту 29.03.2020 по дату повернення 28.04.2020 року, що становить 5700 грн.

Із урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог і стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 15700 (10000 + 5700) грн.

В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.

При вирішенні питання щодо понесених сторонами судових витрат, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, за правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Судом установлено, що при подачі позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги позивача задоволено частково. Заявлені позовні вимоги на суму 32800 грн, а задоволено на 15700 грн.

Із урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача, необхідно стягнути понесені витрати по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 1274,38 грн (виходячи з розрахунку: 15700 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн (сума витрат) / 32800 грн (розмір заявлених позовних вимог).

Крім цього, згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК).

Згідно з ч. 6 ст. 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представником позивача заявлено вимогу про відшкодування судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

На підтвердження факту понесених витрат на правничу допомогу представником позивача до матеріалів справи надано: Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та АО «Апологет», в особі адвоката, керуючого партнера Усенка Михайла Ігоровича; Акт № 321 наданих послуг правової (правничої) допомоги, що є додатком до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року; детальний опис наданих послуг до Акту № 321 за договором про надання правової (правничої) допомоги від 12 січня 2026 року у справі, про стягнення заборгованості за кредитним договором, боржник: ОСОБА_1 .

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до п. 2.3-2.5 Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, вартість наданих послуг правничої допомоги за одну годину складає 8000 грн. Детальна інформація про справу, обсяг послуг, ціну послуг вказуються у Акті наданих послуг. Термін оплати послуг вказаний у Акті наданих послуг.

Як вбачається із п. 6 Акту наданих послуг № 321 від 12.01.2026 року, клієнт зобов`язаний зробити перерахунок суми наданих послуг на рахунок виконавця протягом одного року з моменту підписання Акту.

Згідно правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Установивши, що заявлений до стягнення розмір правничих витрат, понесених позивачем становить 8000,00 грн, враховуючи рівень складності справи та реальності правничих витрат, а також часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 3829,27 грн ( виходячи з розрахунку: 15700 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 8000 грн (сума заявлених витрат на правничу допомогу) / 32800 грн (розмір заявлених позовних вимог).

Разом з тим, відповідач заперечує щодо розміру витрат на правову допомогу з огляду на їх не співмірність з часом, який міг би витратити адвокат на виконання відповідних робіт у спірних правовідносинах, та є явно завищеними.

За таких обставин, суд вважає за можливе обмежити належну до стягнення з відповідача на користь позивача суму витрат на професійну правничу допомогу, визначивши її у сумі 1500 грн, що відповідатиме принципу пропорційності, критерію реальності наданих адвокатських послуг, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. В іншій частині стягнення слід відмовити з підстав їх невідповідності критерію пропорційності у цивільному судочинстві.

Керуючись статтями 7, 12, 13, 81, 133, 141, 258, 263-265, 268 ЦПК України; статтями 526, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 2212983 від 29.03.2020 року в сумі 15700 (п`ятнадцять тисяч сімсот) гривень, яка складається із:

- 10000 грн заборгованість за тілом кредиту;

- 5700 грн заборгованість за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 1274,38 (одна тисяча двісті сімдесят чотири гривні тридцять вісім копійок) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Сторони:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя