Рішення № 13973999, 24.02.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.02.11р.Справа № 5005/231/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське", с.Чапаєвка, Широківський район, Дніпропетровська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ

третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, м. Київ

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

Суддя Петренко Н.Е.

Представники:

від позивача: Матвєєва М.О., представник за довіреністю № б/н від 10.09.10р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське" (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (далі - відповідач), в якому просить суд визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (далі - третя особа), зареєстрованого у реєстрі за № 2992 таким, що не підлягає виконанню, стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначає, що оспорюваний виконавчий напис вчинений з порушенням норм чинного законодавства, зокрема, вимог статтей 87, 88 Закону України "Про нотаріат", відповідно до яких нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості, а також п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерством юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року, згідно якого вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Ухвалою господарського суду від 11.01.11р. справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 03.02.11р. , зобов'язано сторін подати до судового засідання:

- позивачу: позовну заяву в електронному вигляді (на електронному носії), докази в обґрунтування позову; документи, що посвідчують правовий статус виробничої або структурної одиниці: статус (положення), довідку про включення до ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію (оригінали для огляду); оригінали документів, які є додатками до позовної заяви (для огляду), довіреність на представника;

- відповідачу: відзив на позов (його копію в електронному вигляді - на електронному носії); докази в обґрунтування відзиву (оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії у справу); документи, що посвідчують правовий статус виробничої або структурної одиниці: статус (положення), довідку про включення до ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію (оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії у справу); довіреність на представника;

- третій особі: письмові пояснення по суті позову, письмові докази в підтвердження своїх доводів або заперечень (оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії у справу), належним чином завірену копію паспорту на посвідчення особи.

03.02.11р. у судове засідання відповідач та третя особа не з'явилися.

Третя особа про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи.

Також, в матеріалах справи знаходиться конверт з повідомленням про вручення поштового відправлення, який було повернуто поштою з відміткою про те, що за адресою: 01133, м.Київ, бул. Лесі Українки, 28А, ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" не має, адресат вибув.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що в договорі фінансового лізингу № L2779-07/08, який 25.07.2008р. укладеного між позивачам та відповідачем, зазначено про те, що відповідач має юридичну адресу: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 28А та адресу для листування: 04073, м. Київ, пр. Московський. буд. 9, кор. 5, оф. 101.

Враховуючи зазначене, ухвалою господарського суду від 03.02.11р. розгляд справи відкладено на 24.02.11р., зобов'язано позивача надати докази погашення вартості предмета лізингу, а також повідомити належним чином відповідача про день, час і місце розгляду справи на всі відомі позивачу адреси, докази повідомлення надати у судове засідання; відповідачу - виконати належним чином вимоги ухвали господарського суду від 11.01.11р.

08.02.11р. до господарського суду від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. В той же день представник відповідача ознайомився в повному обсязі з матеріалами справи та зняв копії необхідних документів, про що зробив відповідну відмітну на клопотанні.

23.02.11р. до господарського суду від позивача надійшли копії телеграм в яких повідомлялося відповідачу про день, час та місце розгляду даної справи, копії повідомлень про вручення даних телеграм та копії повідомлень про вручення відповідачу позовної заяви та ухвали господарського суду від 03.02.11р. по справі № 5005/231/2011р., як докази повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Крім того, позивачем надано докази погашення вартості предмета фінансового лізингу - копії виписок з банку, які долучені до матеріалів справи.

24.02.11р. у судове засідання повноважний представник відповідача не з'явився, відзив на позов не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду на час розгляду даної справи не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджують копії повідомлень наданих позивачем, а також факт ознайомлення представника відповідача з матеріалами справи.

У судове засідання приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 не з'явився, відзив на позов не надав. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи.

Представник позивача не заперечував щодо розгляду справи без участі представника відповідача та третьої особи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За згодою представника позивача, в судовому засіданні 24.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.07.2008р. між позивачам та відповідачем укладено договір фінансового лізингу № L2779-07/08 (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого відповідач на підставі Договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації (Додаток № 2 до цього Договору) (надалі - Предмет лізингу), а позивач зобов'язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

Відповідно до вказаного договору, відповідач передав позивачу згідно акта прийому-передачі трактор Саsе МХ 310, 2008 р.в., серійний номер Z8RZ02852 у кількості 1 шт., загальною вартістю 925 476,00 грн.

У разі прострочення сплати лізингового платежу (несплати або часткової несплати) більше 30 днів, відповідач має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір та вилучити у позивача Предмет лізингу у безспірному порядку (п. 6.1, п. 6.1.2 Договору).

Відповідно до п. 6.2 Договору у випадку настання зазначених вище обставин, відповідач письмово повідомляє про це позивача з зазначенням строку для усунення таких порушень. При цьому, відповідач має право здійснити дії, направлені на дострокове розірвання договору та безспірне вилучення предмета фінансового лізингу, якщо позивач у встановлений відповідачем строк не усуне вчинені порушення.

12.02.2010р. позивач повністю розрахувався по Договору сплативши вартість предмета фінансового лізингу, лізингові платежі та 1% викупної вартості предмету лізингу, що передбачений п. 3.3 зазначеного Договору, що підтверджують копії виписок з банку, які долучено до матеріалів справи.

15.02.2010р. позивачем був направлений лист № 77 від 12.02.10р. на адресу відповідача, який отриманий останнім 17.02.2010р., що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення, з проханням передати підприємству позивача право власності на предмет фінансового лізингу.

Оскільки, відповідач жодної відповіді на адресу позивача не надав, останній повторно 31.03.10р. направив лист з проханням передати право власності на предмет фінансового лізингу, який відповідачем було отримано 06.04.10р., що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення.

15.06.2010р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 203 від 14.06.10р. з вимогою передати позивачу право власності на предмет фінансового лізингу, а саме на трактор Саsе МХ 310, 2008 р.в., у зв'язку з повним погашенням вартості предмету лізингу згідно договору фінансового лізингу. Зазначена претензія була отримана відповідачем 18.06.10р., що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення.

Станом на дату подачі позовної заяви до господарського суду жодних листів або зустрічних претензій позивач від відповідача не отримав.

28.12.10р. на адресу позивача надійшла постанова державного виконавця відділу державної виконавчої служби Широківського районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження № 23484022 від 23.12.2010р., по примусовому виконання виконавчого напису № б/н від 14.12.2010р., виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про повернення ТОВ «Чапаєвське»об'єкта фінансового лізингу - трактора Саsе МХ 310, 2008 р.в., серійний номер Z8RZ02852 у кількості 1 шт., згідно договору фінансового лізингу від 25.07.2008р. на користь ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" з метою погашення заборгованості в сумі 158 143,42 грн.

Враховуючи зазначене, позивач вважає що виконавчий напис вчинений з порушенням норм чинного законодавства, виходячи з наступного.

В силу ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до п. 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису згідно договору лізингу подаються:

а) оригінал договору лізингу;

б) засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Умови вчинення виконавчого напису визначені ст. 88 Закону України «Про нотаріат», відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. При цьому, якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п. 283 Інструкції, що затверджена Наказом Міністерства Юстиції України № 20/5 від 03.03.2004р. «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Статтею 782 Цивільного кодексу України встановлені загальні положення про найм, видом якого є лізинг, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. При цьому, у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Частиною 3 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»зазначено про те, що відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Позивач посилається на те, що відповідач не повідомив його про відмову від договору у зв'язку з порушенням позивачем зобов'язань за договором щодо сплати лізингових платежів у строк, встановлений таким договором.

Отже, як вважає позивач, відповідній договір не був припинений на момент вчинення виконавчого напису, у зв'язку з чим відповідач не набув права вимагати повернення предметів лізингу.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України № 1381-IV від 11.12.2003р. «Про внесення змін до Закону України «Про лізинг», якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше.

12.02.2010р. позивач повністю розрахувався по Договору сплативши вартість предмета фінансового лізингу, лізингові платежі та 1% викупної вартості предмету лізингу, що передбачений п. 3.3 зазначеного Договору.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувачу забезпечується захист його прав на предмет лізингу нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи зазначене, позивач вважає що відповідач порушує умови договору фінансового лізингу в частині передання права власності на предмет фінансового лізингу.

Відповідач відзив на позов не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 1 Закону України “Про фінансовий лізинг”, фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються Законом України “Про фінансовий лізинг” (ст. 2 Закону України “Про фінансовий лізинг”).

Відповідно до ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Пунктом 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України передбачено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Частиною 3 статті 214 Цивільного кодексу України встановлено, що відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.

Таким чином, для повернення предмету лізингу відповідач зобовязаний був спочатку відмовитися від договору фінансового лізингу і розірвати його, а лише потім звертатись до нотаріуса для вчинення виконавчого напису про повернення предмету лізингу.

Вказані вище обставини свідчать, що в дійсності договір фінансового лізингу, на підставі якого вчинений виконавчий напис, не був розірваний і до теперішнього часу продовжує діяти і фактично договірні відносини сторін не припинились.

Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг", передбачено, що лізингодавець має право:

1) інвестувати на придбання предмета лізингу як власні, так і залучені та позичкові кошти;

2) здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом лізингу та його утримання;

3) відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом;

4) вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках;

5) стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;

6) вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору;

7) вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов'язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов'язань лізингоодержувачем за договором лізингу.

Крім того, ч. 2 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг", передбачено, що лізингодавець зобов'язаний:

1) у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору;

2) попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров'я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним;

3) відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу;

4) відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором;

5) прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу або в разі закінчення строку користування предметом лізингу.

Згідно ст. 87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом міністрів України. Так, пунктом 8 Переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року, встановлено, що повернення обєкту лізингу здійснюється на підставі договорів лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення обєкту лізингу. Тобто, саме договір лізингу має містити в собі умову, згідно якої передбачено у безспірному порядку повернення обєкту лізингу. Договір фінансового лізингу на підставі якого вчинений виконавчий напис, містить умову безспірного порядку повернення обєкту лізингу, однак за виконання однієї умови - тільки після розірвання самого договору фінансового лізингу.

Відповідно до вимог ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Позивач повністю розрахувався по Договору, сплативши вартість предмета фінансового лізингу, лізингові платежі та 1% викупної вартості предмету лізингу, що передбачено п. 3.3 зазначеного Договору, що підтверджують копії виписок з банку, які долучено до матеріалів справи.

На підставі викладеного, господарський суд прийшов до висновку про те, що зазначений виконавчий напис вчинений з порушенням статті 10 Закону України “Про фінансовий лізинг”, статей 87, 88 Закону України “Про нотаріат” та пункту 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року, тому позовні вимоги позивача про визнання цього виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 87, 88 Закону України “Про нотаріат”, п. 282-284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої Наказом Міністерством юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року, п. 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, ст. ст. 208, 214, 615, 662, 782 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 7, 9, 10 Закону України “Про фінансовий лізинг”, ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 14.12.2010р. та зареєстрований у реєстрі за № 2992 про повернення від Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське", місцезнаходження якого: 53751, Дніпропетровська область, Широківський район, с.Чапаєвка, вул. Пролетарська, 2, код ЄДРПОУ 30701137, п/р НОМЕР_1 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", місцезнаходження якого: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 28а, код ЄДРПОУ 34480657, п/р НОМЕР_2 в «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335 - трактор Саsе МХ 310, 2008 року випуску, серійний номер Z8RZ02852 у кількості 1 шт., загальною вартістю 925 476,00 грн., що був переданий в користування на умовах фінансового лізингу на підставі договору фінансового лізингу № L2779-07/08 від 25 липня 2008 року, укладеного між ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське" та підлягає поверненню за не виплачену в строк, згідно узгодженого графіку лізингових платежів, заборгованості у розмірі: відшкодування вартості предмета лізингу - 91 390,75 грн.; комісія лізингодавця - 66 752, 67 грн.; пеня - 0 грн., а всього 158 143,42 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (юридична адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 28А; адреса для листування: 04073, м.Київ, пр. Московський. буд. 9, кор. 5, оф. 101; ЄДРПОУ 34480657, п/р НОМЕР_2 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське" (53751, Дніпропетровська область, Широківський район, с.Чапаєвка, вул.Пролетарська, буд, 2, ЄДРПОУ 30701137, п/р НОМЕР_1 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) витрати по сплаті державного мита у розмірі 85,00грн. (вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 28.02.11р.