Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
24 лютого 2011 року 12:30 № 2а-16186/10/2670
За позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва
до відповідача Публічного акціонерного товариства „Єкатеринославський комерційний банк”
третя особа: Приватне підприємство „Акім-Актив”
про стягнення заборгованості, що виникла в результаті непогашення податкових векселів
Суддя Добрянська Я.І.
Секретар судового засідання Пономарьов Д.Г.
Представники сторін:
від позивача: Коршомна І.І. (довіреність № 34582/9/10-011 від 10.01.2011 р.)
від відповідача: Волошин О.М. (довіреність №11/99 від 03.02.2011 р.)
третя особа: не зявились
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 24.02.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства „Єкатеринославський комерційний банк” про стягнення на користь держави 5551385,4 грн. податку на додану вартість по непогашеним податковим векселям, що видані Приватним підприємством „Акім-Актив” та авальовані Київською філією ПАТ „Єкатеринославський комерційний банк” (в подальшому КФ ПАТ „ЄКБ”).
Відповідач проти позову заперечував, в обґрунтування зазначив, що позивач порушив вимоги ст.ст. 19, 99, 100 КАС України, а податкові векселі, авальовані КФ ПАТ „ЄКБ” погашені ПП „Акім-Актив”, тому позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
ПП „Акім-Актив” третя особа по справі на судові засідання не зявлялась, будь-яких письмових пояснень на предмет спору до суду не направляла.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,
ВСТАНОВИВ:
Київською філією ПАТ „Єкатеринославський комерційний банк” (на момент здійснення фінансово-господарських відносин Київська філія Закритого акціонерного товариства „Фінансовий Союз Банк”) було видано аваль вексельне поручительство за податковими зобовязаннями з податку на додану вартість приватному підприємству „Акім-Актив”.
Як свідчать матеріали справи, у відповідності до пп.11.5 п.11 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) ПП „Акім-Актив” (Векселедавець) при імпорті товарів на митну територію України при оформленні митних декларацій за власним бажанням було надано органам митного контролю 88 (вісімдесят вісім) податкових векселів за податковими зобов'язаннями підприємства на загальну суму 5552 385, 4 грн. зі строком погашення в липні та серпні 2007 року, а саме: від 23.07.2007 р. №АА1084401, №АА1084402, №АА1084397, №АА1084398, №АА1084400, №1084399, №АА1084404, №1084444, №АА1084406, №АА1084405, від 24.07.2007 р. №АА1084407, №АА1084409, №АА1084408, від 25.06.2007 р. №АА1084197, №АА1084198, №АА1084195, №АА1084199, №АА1084196, №АА1084194, №АА1084189, №АА1084188, №АА1084191, №АА1084192, №АА1084193 №АА1084223, №АА1084224, №АА1084202, №АА1084201, №АА1084200, від 25.07.2007 р. №АА1084412, №АА1084410, №АА1084411, від 26.06.2007 р. №АА1084225, №АА1084210, №АА1084207, №АА1084211, №АА1084208, №АА1084209, №АА1084205, №АА1084214, №АА1084206, №АА1084222, від 26.07.2007 р. №АА1084415, №АА1084416, №АА1084417, №АА1084441, №АА1084442, №АА1084413, №АА1084414, від 27.06.2007 р. №АА1084218, №АА1084219, №АА1084217, №АА1084220, №АА1084216, від 27.07.2007 р. №АА1084418, №АА1084437, №АА1084420, №АА1084421, №АА1084419, №АА1084422, від 30.07.2007 р. №АА1084423, №АА1084424, №А1084425, №АА1084426, №АА1084427, №АА1084440, №АА1084439, №АА1084438, №АА1084432, №АА1084428, №АА1084431, №АА1084429, №АА1084421, №АА1084436, №АА1084446, №АА1084444, №АА1084433, №АА1084435, від 31.07.2007 р. №АА1084447, №АА1084454, №АА1084449, №АА1084455, №АА1084457, №АА1084456, №АА1084448, №АА1084452, №АА1084451, №АА1084450.
Так, відповідно до п.1.16 ст.1 Закону "податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України".
Як визначено абз.2 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1104 від 01.10.97 р., якою затверджено "Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України" (далі - Постанова) аваль - вексельне поручительство, згідно з яким комерційний банк бере на себе відповідальність за оплату податкового векселя перед векселедержателем і яке оформляється гарантійним написом банку на векселі чи на спеціальному додатковому аркуші (алонж) окремо для кожного окремого примірника кожного векселя, про що Відповідачем на кожному примірнику вказаних податкових векселів здійснено гарантійний напис, скріплений підписом посадових осіб та печаткою банківської установи.
У відповідності до п.6 Постанови Векселедержателем є державна податкова інспекція за місцем реєстрації векселедавця як платника податку на додану вартість.
Таким чином, у ПП „Акім-Актив” перед векселедержателем - ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, обліковуються податкові зобов'язання по 88 податковим векселям.
Тому, Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2010 р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватне підприємство „Акім-Актив”.
Відповідно до п. 11.5 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість” з моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації, можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобовязання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку;
якщо термін сплати зобовязань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобовязань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобовязань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю.
У відповідності до абз.3 пп.11.5 п.11 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість” комерційні банки, що вчинили гарантійний напис шляхом авалю на податковому векселі зобов'язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк.
На підставі викладеного, у банківської установи - Поручителя (ПАТ „Єкатеринославський комерційний банк”) в разі непогашення Векселедавцем сум податкових зобов'язань по наданим податковим векселям виникає обов'язок сплатити Векселедержателю визначені податковими векселями суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість.
Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва на адресу Київської філії ЗАТ „Фінансовий Союз Банк” було направлено листи за № 14295/10/24-011 від 13.08.2007 р., №15666/10/24-011 від 04.09.2007 р., №18812/10/24-011 від 26.10.2007 р. з вимогою погасити податкову заборгованість ПП „Акім-Актив”, що виникла по виданих та неоплачених податкових векселях, в яких банківська установа виступила Поручителем.
Не погоджуючись з позовними вимогами, представник відповідача в письмових поясненнях від 17.12.2010 р. зазначив, що ПП „Акім-Актив” задекларувало зобовязання по вказаним податковим векселям в деклараціях з податку на додану вартість за червень 2007 року №124572 в сумі 2312736 грн. та липень 2007 року №174496 в сумі 3238649 грн., тому відповідно авальовані Відповідачем податкові векселі є погашеними.
Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог з наступних підстав.
ПП „Акім-Актив” дійсно подавались до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва податкові декларації з податку на додану вартість за червень та липень 2007 року, де в податкових зобовязаннях в графі 6 було відображено суми за податковими векселями, оформленими у цих же звітних періодах. З аналізу наданих позивачем копій податкових декларацій вбачається, що суми зобовязань з ПДВ, на які видавались податкові векселі, ПП „Акім-Актив” до бюджету не сплачувались, оскільки перекривались податковим кредитом.
Необхідно зазначити, що вказані податкові декларації не можуть вважатись доказом по справі з наступних підстав.
Згідно абз. 5 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами” податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.
Цією ж нормою чітко врегульовано права платника податків в разі невизнання його декларації як звітного документу,
платник має право:
надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;
оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень.
Як видно з матеріалів справи декларації ПП „Акім-Актив” з податку на додану вартість” за червень, липень 2007 року невизнані Позивачем як звітні документи, про що на адресу третьої особи направлялись листи від 20.07.2007 р. №11767/10/19-312/62 та від 21.08.2007 р. №14880/10/28-312/92, копії яких містяться в матеріалах справи з доказами направлення та отримання третьою особою.
Дії ДПІ щодо невизнання звітності ПП „Акім-Актив” за червень, липень 2007 року як декларацій чи рішення щодо цього не були предметом розгляду ані в адміністративному суді, ані в порядку апеляційного узгодження, тобто ПП „Акім-Актив” не скористалось встановленим чинним на час взаємовідносин правом врегулювання даної ситуації, не подало нових декларацій, тому рішення ДПІ щодо невизнання звітності на сьогоднішній день є чинними, а декларації за червень, липень 2007 року вважаються неподаними.
На підтвердження того, що від ПП „Акім-Актив” жодних скарг на адресу ДПІ не надходило, Позивачем надано суду копію витягу з журналу вхідної кореспонденції.
Згідно вимог чинного законодавства, одним з обовязкових реквізитів податкової декларації є підпис посадової особи. На підтвердження того, що декларації ПП „Акім-Актив” оформлені з порушенням порядку їх заповнення та правомірності дії ДПІ щодо їх невизнання, представником Позивача надано до матеріалів справи висновок спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 09.02.2011 року №194, згідно якого підписи на деклараціях з ПДВ за червень, липень 2007 року виконані не директором ПП „Акім-Актив” Ломакою Р.В., а іншою особою.
Згідно листа СВ Голосіївського РУГУ МВС України у м. Києві від 15.05.2011 р. №53/СО-1791, наданого представником Позивача, зазначене експертне дослідження проводилось в ході розслідування кримінальної справи №01-16920, яка порушена за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, за фактом підроблення документа, який видається та посвідчується підприємством.
Заперечуючи проти позову, Представник відповідача посилався також на довідку, видану ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ПП „Акім-Актив” від 23.08.2007 року №2264/24-018 для предявлення банку, згідно якої у ПП „Акім-Актив” відсутня заборгованість із сплати податків і зборів, а також на лист ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 25.09.2007 року №16502/10/15-411, згідно якого податкові векселі за серпень 2007 року є погашеними ПП „Акім-Актив”.
Однак, суд не може вважати наведені докази такими, що спростовують позовні вимоги з огляду на наступне.
Згідно ст. 23 Постанови Кабінету Міністрів України № 1104 від 01.10.97 р., якою затверджено "Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України" державна податкова адміністрація (інспекція) за місцезнаходженням платника податку, яким видано податковий вексель, веде облік векселів у журналі за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.
У журналі зазначається дата оформлення векселя, дата, коли вексель має бути погашений, ставиться відмітка про погашення векселя.
Як визначено в листі ДПА України від 22.12.05 року № 25595/7/16-1517 облік податкових векселів II категорії ведеться в електронному вигляді в журналі податкових векселів.
Таким чином, як видно з наведеного, облік податкових векселів ведеться не в обліковій справі платника податків, а в окремому журналі.
Довідка ж про відсутність заборгованості формується на підставі даних облікової справи платника, а саме її звітної частини, яка ведеться згідно Наказу ДПА України від 19.02.98 р. №80 „Про затвердження порядку обліку платників податків, зборів (обовязкових платежів)”.
Окрім того, зобовязання по податковому векселю, не сплачені векселедавцем у строк, вважаються боргом банку-аваліста.
До матеріалів справи Позивачем було надано витяг з журналу обліку податкових векселів ПП „Акім-Актив”, згідно якого відсутні відмітки про погашення векселедавцем виданих ним векселів, тобто позовні вимоги ДПІ є обґрунтованими.
Лист ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 25.09.2007 року №16502/10/15-411 про погашення ПП „Акім-Актив” податкових векселів суд також не може взяти до уваги, оскільки в даному листі йдеться про податкові векселі за серпень 2007 року із строком погашення у вересні 2007 року, в той час як позовні вимоги заявлені по векселям за червень, липень 2007 року, тому даний лист не є належним доказом у справі.
Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Необхідно зазначити те, що ПП „Акім-Актив” значиться в Єдиному Державному реєстрі підприємств, установ та організацій як юридична особа, тобто має адміністративну процесуальну правосубєктність. Позовні матеріали направлялись третій особі за адресою, що значиться в Єдиному Державному реєстрі, проте повернуті суду за відсутністю ПП „Акім-Актив” за вказаною адресою. Згідно абз.4 ч. 4 ст. 33 КАС України третя особа вважається належним чином повідомленою про слухання справи. Однак в судове засідання не прибула та не спростувала позиції позивача. Також не надано суду доказів погашення вказаних векелів.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких
ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, ПП „Акім-Актив” не скористалось наданими адміністративним законодавством процесуальними правами щодо доведення певних обставин справи, тому суд вирішує справу за наявними в ній доказами, оцінюючи їх за власним переконанням.
Відповідач під час судових дебатів зазначив про порушення Позивачем територіальної підсудності під час подання позову до Окружного адміністративного суду м. Києва, оскільки, враховуючи юридичну адресу відповідача, справа підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Однак, необхідно зазначити, що згідно Постанови Колегії судів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 25.03.2008 р. правила територіальної підсудності не передбачають процесуальних переваг суду якоїнебудь ланки над судом такого самого рівня, а також виключного права того чи іншого суду на розгляд справ певної категорії у звязку з чим суд, виявивши, що провадження у справі відкрито без дотримання правил територіальної підсудності, може відповідно ст.. 22 КАС України передати адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду лише до початку судового розгляду. Спори між адміністративними судами щодо підсудності цього виду не допускаються.
Суди однієї ланки мають однакову компетенцію і рівні можливості щодо розгляду будь-якої справи, яка за предметною підсудністю віднесена до їхньої компетенції. Виходячи з цього, в частині 4 ст. 19 КАС встановлено, що в разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи, така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором позивача.
Згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 „Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” судам потрібно мати на увазі, що виходячи із завдань та принципів адміністративного судочинства для визначення територіальної підсудності спору під місцем перебування позивача слід розуміти також його фактичне перебування в межах адміністративно-територіальної одиниці, де виникли спірні правовідносини в звязку з цим перебуванням. Тому такий позивач має право звернутися до суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на ту адміністративно-територіальну одиницю, у межах якої виникли спірні правовідносини та де перебуває позивач, що не виключає його право звернутися до суду за місцем проживання (перебування).
Враховуючи ту обставину, що авалювання податкових векселів ПП „Акім-Актив”, юридична адреса якого знаходиться в м. Києві, здійснювалось Київською філією ПАТ „ЄКБ” в м. Києві, а векселедержателем виступає ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, то спірні правовідносини виникли саме в адміністративно-територіальній одиниці, на яку поширюється компетенція Окружного адміністративного суду м. Києва.
З приводу обставини щодо порушення позивачем процесуальних строків на звернення до адміністративного суду з позовом, на якій наполягає відповідач як на підставі відмови у позові, керуючись ст.ст. 99, 100 КАС України, суд зазначає наступне.
Згідно п.14 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 „Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” за правилами частини третьої статті 100 КАС України позовні заяви повинні прийматися до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду. Припис частини другої цієї статті щодо розгляду і вирішення справи у разі визнання судом причини пропуску строку звернення до суду поважною стосується саме прийняття судом постанови за результатами розгляду справи, тобто відповідно до встановлених обставин та норм матеріального права. У разі ж відсутності підстав для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду та встановлення факту порушення права суд відмовляє в його захисті саме з підстав пропуску строку. При цьому такий висновок суду повинен міститися в постанові, прийнятій за результатами розгляду справи. Таким чином, окремо ухвала про поновлення строку звернення до адміністративного суду або про відмову в такому поновлені не виноситься.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що позов подано ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на виконання передбаченої Законом України „Про державну податкову службу в Україні” функції наповнення доходної частини державного бюджету, а згідно ч.4 ст. 6 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, суд прийшов до висновку про визнання причин пропуску строку на звернення з адміністративним позовом поважними та розгляду справи по суті.
Згідно ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах
здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як встановлено судом, позивач довів правомірність заявлених позовних вимог. Натомість відповідач не надав жодних доказів про сплату боргу, який виник за непогашеними простими векселями.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог. Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 99,100,158-163 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити;
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Єкатеринославський комерційний банк” (ЄДРПОУ 20305925, адреса: 49069, м. Дніпропетровськ, вул. Артема, 94) суму заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 5551385, 4 грн. в дохід державного бюджету.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Я.І.Добрянська
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 02.03.2011 р.
Судове рішення № 13973980, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 24.02.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-16186/10/2670. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: