Постанова № 13973977, 28.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 лютого 2011 року 12:40 № 2а-1217/11/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Жилспецекспо»

до відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання протиправними, незаконними і нечинними та скасування податкових повідомлень рішень від 12.01.2011 №0000052330/0, №0000042330/0

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар судового засідання Пономарьов Д.Г.

Представники:

від позивача: Воронов Є.Є (довіреність від 17.02.2011р. №09-03/11)

Курлюк О.А. (довіреність від 17.02.2011р. №10-03/11)

від відповідача: Ніколаєнко О.С. (довіреність від 11.01.2011р. №96/9/10-009)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 28.02.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Жилспецекспо»з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправними, незаконними і нечинними та скасування податкових повідомлень рішень від 12.01.2011 №0000052330/0, №0000042330/0.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, в обґрунтування позову зазначили, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про рушення позивачем вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому оскаржувані податкові повідомлення рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що позивачем порушено вимоги п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 23496 грн. у тому числі по періодам: за жовтень 2008р. на суму 2533 грн. 00 коп., за березень 2009 5000 грн. 00 коп., за червень 2009 р. 2620 грн. 00 коп., грудень 2009р. 3333 грн. 00 коп., за квітень 2010 10010 грн. 00 коп. та абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 29373 грн. в т.ч. по періодам за 2008р. 3167 грн. 00 коп., за півріччя 2009р. 9525 грн. 00 коп., за 3 квартали 2009р. 9525 грн., за 2009р. 13692 грн. 00 коп., за півріччя 2010р. 12514 грн. 00 коп.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Житлспецекспо»з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до бюджету сум податку на прибуток в частині нарахування валових витрат та податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з ПДВ за період 01.10.2008р. по 30.06.2010р. по взаємовідносинам з ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 24.12.2010 р. №1072/1-23-30-32848430.

В зазначеному акті встановлені порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 23496 грн. у тому числі по періодам:

за жовтень 2008р. на суму 2533 грн. 00 коп.,

за березень 2009 5000 грн. 00 коп.,

за червень 2009 р. 2620 грн. 00 коп.,

за грудень 2009р. 3333 грн. 00 коп.,

за квітень 2010 10010 грн. 00 коп.

та абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 29373 грн. в т.ч. по періодам

за 2008р. 3167 грн. 00 коп.,

за півріччя 2009р. 9525 грн. 00 коп.,

за 3 квартали 2009р. 9525 грн.,

за 2009р. 13692 грн. 00 коп.,

за півріччя 2010р. 12514 грн. 00 коп.

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000042330/0 від 12.01.2011р., яким визначено суму податкового зобовязання за основним платежем 29373 грн. 00 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями 7343 грн. 25 коп., на загальну суму 36716 грн. 25 коп. за порушення абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та № 0000052330/0 від 12.01.2011 р., яким визначено суму податкового зобовязання за основним платежем 23496 грн. 00 коп., та штрафними (фінансовими) санкціями 5874 грн. 00 коп., на загальну суму 29370грн. 00 коп. за порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Згідно ст. 2 зазначеного Закону завданнями органів державної податкової служби є: - здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі); - внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; - прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування; - формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб; - роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків; - запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Статтею 10 даного Закону визначені функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, зокрема державні податкові інспекції в районах у містах здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України;

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Положення ст. 11 -1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначають підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

В ході проведення перевірки податковим органом, згідно актів здачі-прийняття робіт встановлено, що ТОВ „С.Дж.Р.Груп" надавало послуги ТОВ „Спецжилекспо" з ремонту козирків, під'їздів, роботи по підготовці до осінньо-зимового періоду, покрівельні роботи та ін.

В матеріалах справи також міститься акт ДПІ у у Печерському районі м. Києва про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «С.Дж.Р.Груп»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.08.2008р. по 31.05.2010р. від 14.10.2010р. №823/23-10/3498/754, в якому зазначено, що згідно бази даних АІС „ОР" ТОВ „С.Дж.Р.Груп" зареєсфоване в ДПІ у Печерському районі м. Києва та має стан - 10 „запит на встановлення місцезнаходження".

Директором, засновником та бухгалтером ТОВ „С.Дж.Р.Груп" в одній особі є ОСОБА_5

Загальна чисельність працюючи на ТОВ «С.Дж.Р.Груп»- 1 особа.

Також у даному акті, зазначено, що інформація щодо видів діяльності, які мало право здійснювати ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за період, що перевірявся, а також інформація про отримання ліценцій, патентів та дозволів відсутня.

Податковим органом у акті перевірки ТОВ «С.Дж.Р.Груп»на підставі поданих до ДПІ у Печерському районі м. Києва декларацій з податку на прибуток зроблено висновок про відсутність основних засобів на підприємстві в зв'язку з відсутністю додатку К1 до декларацій з податку на прибуток, в рядку 7 „амортизаційні відрахування" відсутні будь-які нарахування

Як вбачається з матеріалів справи, старшим слідчим управлінням податкової міліції ДПА України 27.09.2010р. порушено кримінальну справу №69-107, відносно ОСОБА_5 та невстановлених слідством осіб за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України, що підтверджується копією постанови від 27.09.2010р. наявною у матеріалах срави.

В ході провадження досудового слідства по кримінальній справі №69-107 встановлено, що в період 2007-2008рр. на території м. Києва невстановлені слідством особи, з метою прикриття власної незаконної діяльності, тобто заняття видами діяльності від імені субєктів господарської діяльності без належних повноважень, організували створення підприємств на підставних осіб, призначення їх на посади керівників. При цьому, вказані особи, на яких були зареєстровані підприємства, не мали ніякого відношення до ведення фінансово - господарської діяльності від імені створених підприємств. ОСОБА_5., умисно, виконуючи свою злочинну роль, направлену на створення фіктивного підприємства, підписав наказ про призначення себе на посаду директора ТОВ „С.Дж.Р.Груп", при цьому достовірно розуміючи, що підприємством він фактично керувати не буде, підприємство "створюється для здійснення конвертаційної діяльності, а також, що за вчинення умисних дій, спрямованих на створення фіктивного підприємства, він отримає матеріальну винагороду.

З копії протиколу допиту свідка - ОСОБА_5 вбачається , що він не має ніякого відношення до діяльності підприємства та документи, що стосуються фінансово - господарської діяльності пін не підписував та не уповноважував на це будь - яких осіб.

Наведені вище обставини свідчать про відсутність господарських правовідносин між ТОВ „Жилспецекспо" та ТОВ „С.Дж.Р.Груп", оскільки ТОВ „С.Дж.Р.Груп" має ознаки фіктивності.

Враховуючи вищезазначене, та відсутність у ТОВ „С.Дж.Р.Груп" ліцензій на право займатись ремонтними роботами, відсутність на балансі основних засобів, які могли приймати участь в здійсненні операцій з ремонтних робіт, складських приміщень та наявність на підприємстві лише одного робітника, суд приходить до висновку, що виробничі потужності ТОВ „С.Дж.Р.Груп" необхідні для здійснення операцій не дає змогу здійснити роботи щодо ремонту козирків, підїздів, та покрівельні роботи.

Судом не береться до уваги посилання представника позивача на розрахунки, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання передачі виконаних робіт, копії яких наявні у матеріалах справи, оскільки як вже було зазначено вище ТОВ „С.Дж.Р.Груп", має ознаки фіктивності. Крім того, з даних документів вбачається, що вони підписані ОСОБА_5, особою яка відповідно до зазначеного вище допиту не мала на меті займатись підприємницькою діяльністю, і відносно якої порушено кримінальну справу, також відсутня виробнича потужність контрагента. Суду не надано доказів щодо підтвердження здійснення вказаної господарської операції, а саме договорів на дане виконання робіт, договорів підряду чи субпідряду. А відтак не доведено здійснення вказаної господарської операції.

Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати зазначені позивачем у податкових деклараціях за період 01.10.2008р. по 30.06.2010р. по взаємовідносинам з ТОВ «С.Дж.Р.Груп»не підтверджені належним чином.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 1.32 вищезазначеного Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

ПП. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 даного Закону встановлює, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В силу положень абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вже було зазначено вище, ТОВ „С.Дж.Р.Груп" має ознаки фіктивного підприємства.

А тому суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове рішення №0000042330/0 від 12.01.2011р., яким визначено суму податкового зобовязання за основним платежем 29373 грн. 00 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями 7343 грн. 25 коп., на загальну суму 36716 грн. 25 коп. не підлягає скасуванню, оскільки позивачем порушено абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

Згідно п.п. 3.1.1 п. 3 .1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

Згідно ч. 1 ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закон України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. за № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. № 233/2037 податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. " Але в цьому Порядку абзаці 1 п.5 зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, ніж вказаною у п.2 даного Порядку."

Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. за №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. №233/2037 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. "

Відсутність, недостовірність, неповне визначення у податкових накладних хоча б одного з обов'язкових реквізитів, передбачених п.п.7.2.1, п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. зі змінами та доповненнями, не дозволяє індентифікувати податкові накладні, як такі що оформлені у відповідності до вимог існуючого законодавства. Та такі, що дозволяють платнику податків відносити зазначену в них суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Згідно п.п. 7.2.3 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст.. 7 зазначеного Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Як вже було зазначено вище, позивачем не доведено фактичне придбання послуг щодо надання ремонтних робіт ТОВ «„С.Дж.Р.Груп" та їх фактичне виконання, оскільки аналізуючи виробничі потужності контрагента позивача , необхідні для здійснення операцій з ремонтних робіт відсутні

А тому суд приходить до висновку, що податкове повідомлення рішення № 0000052330/0 від 12.01.2011 р., яким визначено суму податкового зобовязання за основним платежем 23496 грн. 00 коп., та штрафними (фінансовими) санкціями 5874 грн. 00 коп., на загальну суму 29370грн. 00 коп. за порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є правомірним та не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним рішень. Натомість представник позивача обґрунтованих пояснень щодо заявлених позовних вимог суду не надав.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимогах повністю.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 04.03.2011 р.