Постанова № 13973910, 01.12.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 грудня 2010 року 13:13 № 2а-13999/10/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клочкова Н.В., розглянувши адміністративну справу без здійснення фіксації звукозаписувальними засобами.

за позовомКиївського міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

простягнення коштів в сумі 10 088,20грн. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Київський міський центр зайнятості (надалі-позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі-відповідач) про стягнення коштів в сумі 10088 грн. 20 коп. Позовні матеріали передані на розгляд судді 05 жовтня 2010 року підставі автоматизованої системи документообігу суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приховування відповідачем факту працювання в територіальній виборчій комісії №22 і отримання доходу відповідачем, що відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" є порушенням та підставою для повернення виплаченої відповідачу суми допомоги по безробіттю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2010року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні 01 грудня 2010 року позивач підтримав позовні вимоги повністю.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У звязку з незявленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів, розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, яка підтверджена довідкою з адресного бюро від 22.11.2010 р., відтак, з урахуванням положень частини четвертої статті 33, частини четвертої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою фізичній особі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2010 року запропоновано відповідачу надати належні докази та заперечення проти позову, проте листи направлені на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві повернулися з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані стороною документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В:

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про зайнятість населення" та Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Частиною першою статті 18 Закону України «Про зайнятість населення" встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (вищим органом виконавчої влади), створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до Положення про Київський міський центр зайнятості, затвердженого Директором Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України від 3 грудня 1997 року, Київський міський центр зайнятості є місцевим органом державної виконавчої влади та місцевим органом державної служби зайнятості і підпорядковується Державному центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України та Київській міській держадміністрації.

За таких підстав, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних відносинах є Київський міський центр зайнятості, який входить до складу державної служби зайнятості.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Згідно абзацу 2 п.п. 1 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.07 №219, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування (самостійного або за направленням центру зайнятості), в тому числі на сезонні роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення договору цивільно-правового характеру, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними, стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

17.04.2009 р. ОСОБА_1 подав до Солом'янського районного центру зайнятості, який є структурним підрозділом Київського міського центру зайнятості, заяву про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення" та Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». При цьому, відповідачем зазначено, що він не є найманим працівником, не укладав договорів цивільно-правового характеру, не отримує пенсію на пільгових умовах та не зареєстрований як фізична особа підприємець.

ОСОБА_1 08.02.2010р. написав заяву про направлення на курси "Застосування основних комп'ютерних програм на підприємстві". У зв'язку з чим між ним та Солом'янським РЦЗ був укладений договір № 36 від 15.02.2010р. про направлення на навчання в НАУ за напрямом "Застосування основних комп'ютерних програм на підприємстві" з 22.02.2010р. по 22.04.2010р. Наказом Солом'янського РЦЗ № 1091/294 від 22.02.2010р. виплата допомоги по безробіттю ОСОБА_1 була припинена з

11 32.2010р., а наказом №1092/295 від 22.02.2010р. він був направлений на професійну підготовку з призначенням допомоги в період професійної підготовки з 22.02.2010р. Відповідно до свідоцтва про підвищення кваліфікації 12СПК 614914 від 22.04.2010р. курси ОСОБА_1 успішно закінчив.

Наказом Солом'янського РЦЗ № 3339/720 від 23.04.2010р. виплата допомоги в період профнавчання ОСОБА_1 була припинена, а наказом № 3340/721 від 23.04.2010р. йому була поновлена допомога по безробіттю.

Наказом Солом'янського районного центру зайнятості № 4084/1993 від 24.04.09, на підставі ст.2 Закону України "Про зайнятість населення" та поданої позивачем заяви, ОСОБА_1. надано статус безробітного з 24.04.2009р. та призначено допомогу по безробіттю.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Положенням статті 2 Закону України «Про зайнятість населення" визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Згідно ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виконавча дирекція Фонду та її робочі органи з метою реалізації завдань, покладених на них відповідно до вищевказаного Закону, взаємодіють з органами державної податкової служби, праці та соціального захисту населення, іншими органами виконавчої влади, Державною прикордонною службою України шляхом обміну відповідною інформацією про отримані особами, зареєстрованими в установленому порядку як безробітні, доходів від здійснення підприємницької діяльності, роботи за кордоном, виконання роботи за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими угодами (договорами), ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до змісту частин першої та другої статті 22 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня), особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, а також особи, звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, мають право на допомогу по безробіттю.

Водночас, відповідно до змісту пункту “б” частини третьої статті 1 Закону України “Про зайнятість населення” в Україні до зайнятого населення належать, зокрема, громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України “Про особисте селянське господарство”.

Механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, пункту 16 частини першої статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та частини третьої статті 22 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” визначено Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за №232/16248 (далі по тексту - Порядок).

Пунктом 5 Порядку встановлено, що перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом: звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів; використання даних вищевказаних органів, Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, контрольно-ревізійних органів цільового використання коштів Фонду; проведення центром зайнятості перевірки достовірності зазначених у довідках про середню заробітну плату даних та записів у трудових книжках безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у порядку, встановленому законодавством. За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили. У разі встановлення недостовірності даних, на підставі яких особі надано статус безробітної та право на виплату матеріального забезпечення, особа ознайомлюється з актом, про що засвідчує власним підписом. У разі відмови особи підписати акт про це робиться відповідна відмітка спеціалістом центру зайнятості.

Згідно з наказом Солом'янського районного центру зайнятості № 3341/738 від 26.04.2010 р. виплата допомоги по безробіттю ОСОБА_1 була припинена у зв'язку з закінченням строку виплати з 26.04.2010р., а наказом № 3350/745 від 27.04.2010р. він був знятий з обліку у зв'язку з працевлаштуванням.

На підставі спільного наказу Міністерства праці і соціальної політики України і ДПА України №259/407 від 12.07.2006р. служба зайнятості здійснює перевірку достовірності даних, які є підставою для надання матеріальної допомоги по безробіттю, шляхом звірки інформації з органами ДПА України і Пенсійного фонду України.

В процесі звірки отриманих даних з електронного файлу ДПА за І квартал 2010р. виявлено, що під час перебування на обліку та отримання допомоги по безробіттю в Солом'янському РЦЗ, ОСОБА_1 отримував дохід в територіальній виборчій комісії № 222 з виборів Президента України. З метою підтвердження інформації ДПА, службою зайнятості була проведена перевірка в цих організаціях.

Солом'янським районним центром зайнятості було здійснено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", про складено Акт № 171 від 30.07.10.

Отже, починаючи з грудня 2009р., коли ОСОБА_1 працевлаштувався до територіальної виборчої комісії, виплата йому допомоги по безробіттю та надання інших платних соціальних послуг є порушенням законодавства.

Оскільки ОСОБА_1 не повідомив центр зайнятості про те, що працевлаштувався, то порушення сталося з його вини. У зв'язку цим сума виплаченого йому забезпечення з 27.12.2009р. по 25.04.2010р. та вартість наданих соціальних послуг (вартість навчання) підлягає поверненню.

Загальна сума до повернення складає 10088,20 грн. і підтверджується довідкою.

Відповідно до висновків акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 36 від 27.07.09 відповідач в період перебування на обліку в якості безробітного працював в територіальній виборчій комісії № 222

Пунктом 6 Порядку встановлено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. Суми незаконно виплачених коштів повертаються роботодавцем. Виплата коштів, недоотриманих особою внаслідок зниження суми страхових виплат, здійснюється за рахунок коштів Фонду. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Судом встановлено, що відповідачу нараховано та виплачено допомогу по безробіттю за період з 27 грудня 2009 року по 25 квітня 2010 року у розмірі 10088,20 грн., що підтверджується довідкою Солом'янського районного центру зайнятості № 4535 від 23 вересня 2010 р.

Відповідно до пункту 7 Порядку рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

На підставі акту № 171 від 30.07.10 наказом № 3350/745 від 27.04.10 Солом'янського районного центру зайнятості ОСОБА_1 було знято з обліку, відповідно до п.1 та п.2 п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних затвердженого Кабінетом Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 219, на підставі абзацу 14 пп.1 п.20 Порядку (у зв'язку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мали місце під час одержання допомоги по безробіттю).

На підставі зазначеного наказу 27 серпня 2010 року відповідачу надіслано повідомлення № 5994, яким запропоновано в добровільному порядку повернути незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 10088,20 грн. протягом 15 днів після отримання цього повідомлення. Обидва повідомлення він отримав 30.08.2010р. особисто, що підтверджується його власним підписом.

В матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем грошових коштів у розмірі 10088,20 грн. отриманих ним в якості допомоги по безробіттю.

Статтею 39 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до часини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б, р/р 37179301900001 в ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код 03491091) 10088 (десять тисяч вісімдесят вісім гривень) 20 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова

Постанову складено в повному обсязі та підписано 20 вересня 2010 року.