Постанова № 13973477, 24.02.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2011 р. № 2а-7743/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі

головуючої судді Крутько О.В.,

секретар судового засідання Іваськевич С.В.,

за участю представника позивача Єлісеєвої С.О.,Горочкіна В.І.,

представника відповідача: Ортинської Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу

за позовом ТзОВ «Леостанк»

до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Сихівському районі м. Львова

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про визнання нечинним повідомлення рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 29.01.2010 р. № 0000022341/0.

Позовні вимоги мотивуються тим, що: достовірність нарахування бюджетного відшкодування за серпень 2008 р., яке виникло за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувалось в липні 2008 р. вже було предметом податкової перевірки, результати якої оформлено довідкою від 13.01.2008 р. № 678/23-409/33252316; відповідно до п.4 довідки перевіркою підтверджено відображене ТзОВ «Леостанк»у декларації за серпень 2008 р. бюджетне відшкодування у сумі 170207 грн., яке в тому числі сформоване за рахунок ПДВ у розмірі 125000 грн., сплаченого у липні 2008 р. при придбанні токарно-карусельного станка RAFAMET KCF-320; ТзОВ «Леостанк» придбало в ТзОВ «Згода»токарно-карусельний станок RAFAMET KCF-320, 1962 р.в., зав. № 12695/65 на підставі договору № 2/10/08 від 16.07.2008 р., специфікації № 1 та додаткової угоди до нього від 18.08.2008 р., про що було видано податкові накладні № 16 від 22.07.2008 р., № 17 від 24.07.2008 р., № 19 від 04.08.2008 р. на загальну суму 940633 грн.; кошти за придбаний станок сплачено в повному обсязі; товар отримано на підставі накладної № 01/08-08 від 18.08.2008 р.; придбаний станок RAFAMET KCF-320, 1962 р.в., зав. № 12695/65 позивач продав на експорт на підставі ВМД від 22.08.2008 р.; на підставі п.1.8, пп.7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»товариство має право на бюджетне відшкодування у розмірі 156772 грн.

Відповідач у запереченні на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях зазначає, що неможливо дослідити повної схеми фінансово-господарських взаємовідносин, ланцюги продажу до виробника (імпортера) за відповідні періоди та підтвердити джерело відшкодування з бюджету; сума податку на додану вартість, яка включена до Розрахунку бюджетного відшкодування за серпень-вересень 2008 р. залишається не підтвердженою; понесення витрат по придбанню якогось іншого верстата (листогибочного, 1970 р.в., з заводським номером 12694, придбаним згідно накладної раніше, ніж придбавався експортований верстат) не може бути підставою для формування податкового кредиту по придбанню експортованого верстата (токарно-карусельного двостійочного RAFAMET KCF-320, 1962 р.в., зав. № 12695/65); позивачем з метою безпідставного завищення податкового кредиту та мінімізації податкових зобов»язань укладено низку договорів, які містять ознаки безтоварних операцій; просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів наведених у письмовому запереченні та додаткових поясненнях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з огляду на наступне.

За результатами позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Леостанк»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень, вересень 2008 р., яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувалось у липні, серпні 2008 р. складено акт від 19.01.2010 р. № 237/23-408/33252316.

За наслідками перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення від 29.01.2010 р. № 0000022341/0, яким зменшено ТзОВ «Леостанк»суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 156772 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.1.8 ст.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» - завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2008 р. в сумі 125000 грн. та за вересень 2008 р. 31772 грн. В акті зазначається, що основну частину податкового кредиту підприємства складають витрати, пов»язані з придбанням в ТзОВ «Згода»товарно-карусельного станка RAFAMET KCF-320, за наслідками зустрічних перевірок неможливо дослідити ланцюг його продажу та встановити джерело відшкодування з бюджету, сума податку на додану вартість, яка включена ТзОВ «Леостанк» до розрахунку бюджетного відшкодування за звітний податковий період є не підтвердженою.

На підтвердження здійснення господарської операції з купівлі зазначеного у акті перевірки товару позивачем представлено копії наступних документів:

- договору купівлі-продажу № 2/10/08 від 16.07.2008 р., згідно якого ТзОВ «Згода»(продавець) зобов»язався передати у власність ТзОВ «Леостанк»(покупець), а покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору токарно-карусельний станок RAFAMET KCF-320, 1970 р.в., зав. № 12694 б/в.;

- угоди про зміни до зазначеного договору від 18.08.2008 р., за умовами якої у вищевказаному договорі змінено рік випуску та зав. номер станка з «1970 р.в., зав. № 12694»на «1962 р.в., зав. № 12695/65»;

- видаткової накладної № 01/08-08 від 18 серпня 2008 р., виданої ТзОВ «Згода»Товариству з обмеженою відповідальністю «Леостанк»на товар - токарно-карусельний станок RAFAMET KCF-320 на загальну суму 940633 грн.;

- податкових накладних від 22.07.2008 р., 24.07.2008 р., 04.08.2008 р.;

- акту приймання-передачі товару (токарно-карусельного станка RAFAMET KCF-320, 1962 р.в., зав. № 12695/65) підписаний сторонами 20.08.2008 р.;

- вантажно-митної декларації від 22.08.2008 р.

На спростування доказів позивача, у підтвердження безтоварності господарської операції з купівлі-продажу товарно-карусельного станка RAFAMET KCF-320, 1962 р.в., зав. № 12695/65 відповідачем ДПІ у Сихівському районі м. Львова подано:

- видаткову накладну № 3 від 20.08.2008 р., згідно якої ЗАТ «Оржонікідзівський рудоремонтний завод»відпустив ПП «Олві БЦ» вищевказаний станок. Посилався на те, що товар не міг передаватися за видатковою накладною 18.08.2008 року товариством з обмеженою відповідальністю «Згода»позивачу;

- довідку від 12.11.2008 р. № 2246/23-2/21062595 ДПІ у м. Полтаві «Про результати документальної невиїзної перевірки ТзОВ «Згода»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТзОВ «Леостанк»за липень 2008 р.»Згідно довідки, на підставі первинних документів ТзОВ «Згода», встановлено, що за договором № 2/10/08 від 18.08.2008 р. було відпущено ТзОВ «Леостанк»токарно-карусельний станок RAFAMET KCF-320, 1970 р.в., зав. № 12694 б/в, реалізований верстат зберігався у складському приміщення ТзОВ «Згода», отримано його від ПП «Олві БЦ»;

- лист від 23.12.2009 р. Білоцерківської ОДПІ, згідно якого податковий орган повідомляв про неможливість проведення зустрічної перевірки по взаєморозрахунках з ТзОВ «Згода»у зв»язку з тим, що документи, які підтверджують фінансово-господарську діяльність ПП «Олві БЦ»за період з 23.11.2007 р. по 30.09.2008 р. знищені за наказом керівника ПП «Олві БЦ»№ 2 від 25.11.2008 р. та зазначені у листі (довідці) Білоцерківської ОДПІ від 10.04.2009 р. відомості, отримані з пояснень посадових осіб ПП «Олві БЦ» про те, що виписувались видаткові та податкові накладні у спірному періоді на реалізацію верстатів листогибочних, одним з постачальників реалізованих товарів, зокрема, верстату листогибочного є ВАТ «Орджонікідзівський рудоремонтний завод»;

- довідка № 127/23-124/30866547 від 30.06.2009 р. «Про результати документальної невиїзної перевірки ЗАТ «Орджонікідзівського рудоремонтного заводу»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Олві БЦ»за період з 01.05.2008 р. по 01.06.2008 р.»де зазначено, що ПП «Олві БЦ»було передано верстат токарно-карусельний 1970 р.в.

Крім того, представник відповідача посилався на:

- відсутність у ТзОВ «Леостанк», його контрагентів документально підтверджених витрат по транспортуванню товару, доказів його зберігання;

- угода про зміни до договору /10/08 від 16.07.2008 р. та акт приймання-передачі товару від 20.08.2008 р. не надавалися до перевірки, а представлені під час розгляду справи в суді.

П.1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р. в редакції на час існування спірних правовідносин (надалі Закон) визначає, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п.п. 7.7.10 п.7.7 ст. 7 Закону джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України.

Відповідно до пп. 7.7.1. п.7.7 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", джерелом бюджетного відшкодування податку на додану вартість є суми цього податку, зараховані до Державного бюджету.

Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету слідує з поняття "податку", його основної функції формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття "платника податку" як особи, що згідно Закону про ПДВ зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. Саме з цих норм визначається зміст надмірності сплати податку як надмірного його надходження до бюджету, ще й тому, що саме така надмірність має бути серед підстав повернення коштів з бюджету.

Надаючи правову оцінку долученим до справи доказам, суд вважає, що ДПІ у Сихівському районі м. Львова правомірно у спірний період зменшило позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 156772 грн. Позивачем не доведено факт здійснення господарської операції з купівлі-продажу товару - токарно-карусельного станка RAFAMET KCF-320, 1962 р.в., зав. № 12695/65, враховано, що спірний товар - станок RAFAMET KCF-320, 1962 р.в., зав. № 12695/65 не міг відпускатись 18.08.2008 р. ТзОВ «Леостанк»товариством з обмеженою відповідальністю «Згода», оскільки лише 20.08.2008 р. він був переданий ЗАТ «Орджонікідзівський рудоремонтний завод»ПП «Олві БЦ», тобто на час видачі податкових та видаткової накладної ТзОВ «Згода»не було власником зазначеного товару; відсутні докази транспортування спірного станка. Під час розгляду справи позивач посилався на те, що транспортування здійснювалось з території ЗАТ «Орджонікідзівський рудоремонтний завод», натомість з довідки від 12.11.2008 р. № 2246/23-2/21062595 ДПІ у м. Полтаві вбачається, що реалізований верстат зберігався у складському приміщенні ТзОВ «Згода»; не подано докази отримання іншого товару позивачем від ТзОВ «Згода»по видатковій накладній № 01/08-08 від 18.08.2008 р. станка токарно-карусельного RAFAMET KCF-320, 1970 р.в., відсутні докази його реалізації. Факт передачі іншого товару по зазначеній видатковій накладній заперечує і сам позивач. Судом також враховано вищенаведені дані зустрічних перевірок платників податків - ТзОВ «Згода», ПП «Олві БЦ»та ЗАТ «Орджонікідзівський рудоремонтний завод».

Отже, неможливо встановити який товар передавався (якщо така операція фактично відбувалась) ТзОВ «Леостанк»по видатковій накладній № 01/08-08 від 18.08.2008 р., його виробника, який би повинен був включити суми ПДВ за реалізований товар до складу податкового зобов»язання та підтвердити факт сплати задекларованої суми ПДВ до державного бюджету.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення № 0000022341/0 від 29.01.2010 р., яким зменшено ТзОВ «Леостанк»суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 156772 грн. Підстав для його скасування судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Крутько О.В.