Постанова № 13972960, 07.02.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2011 року Справа № 2а-10688/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого - суддіТатаринова Д.В. при секретаріСокол О.О.

розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Вільнянського районного центу зайнятості Запорізької області,

до: ОСОБА_1, с. Криничне, Вільнянський район Запорізька область,

про: стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

за участю представників сторін:

від позивача: Крохмаль О.П. (довіреність № 99 від 26.01.2011 року); від відповідача: ОСОБА_1 (НОМЕР_1 від 04.01.2001 року);

ОСОБА_3 (договір б/н від 03.02.2011 року);

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2010 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Вільнянського районного центу зайнятості Запорізької області до ОСОБА_1, у якому позивач просить стягнути з відповідача незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 6229, 11 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач за час перебування на обліку як безробітний незаконно отримав допомогу по безробіттю на загальну суму 6229, 11 грн., оскільки був зареєстрований як фізична особа підприємець.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, з підстав, викладених у позовній заяві та просить задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив. Зокрема вказав, що ОСОБА_1 звертався до органів державної податкової служби із заявою про припинення його підприємницької діяльності, та вважав що його підприємницька діяльність припинена. Вважає, що при зверненні позивача до центру зайнятості, останній повинен був перевірити чи зареєстрований позивач у Єдиного державному реєстрі в якості субєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 05 серпня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до позивача із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, де особисто зазначив, що він не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності. Підтверджується наявною у матеріалах справи копією заяви відповідача.

Згідно з витягом із наказів про прийняті рішення по відповідачу від 31 березня 2010 року наказом від 05 серпня 2009 року № НТ090805 відповідачу було надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю та розпочато виплату цієї допомоги.

Наказом позивача від 31 березня 2010 року № НТ100331 було припинено виплату відповідачу допомоги по безробіттю та знято його з обліку у звязку з працевлаштуванням.

Довідкою Вільнянського районного центру зайнятості підтверджується, що відповідач за період з 05 серпня 2009 року по 30 березня 2010 року отримав 6229, 11 грн.

Позивачем 09 листопада 2010 року, відповідно до інформації Вільнянської МДПІ, направлено запит до Державного реєстратора щодо надання витягу стосовно вчинення реєстраційних дій ОСОБА_1, у відповідь на який Державним реєстратором надано довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якої ОСОБА_1 не припинив підприємницьку діяльність, оскільки відсутній запис в Єдиному державному реєстрі про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.

09 листопада 2010 року позивачем складений акт № 285 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яким зафіксовано факт надання відповідачем, під час реєстрації на обліку в центрі зайнятості, недостовірних даних та належність його до категорії зайнятого населення.

10 листопада 2010 року позивачем видано наказ № 225 про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю.

11 листопада 2010 року позивач направив на адресу відповідача лист № 1072 з вимогою повернути кошти, виплачені як допомога по безробіттю в розмірі 6229, 11 грн.

Вказаний лист отриманий відповідачем 13 листопада 2010, але кошти відповідачем не повернуті.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року № 1533-ІІІ (далі Закон № 1533-ІІІ) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно зі ст. 6 Закону № 1533-ІІІ право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи, а також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.

Підпунктом «б» п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року № 803-ХІІ (далі Закон № 803-ХІІ ) визначено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

За правилами частини 15 ст. 47 Закону Країни «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем.

Отже на час звернення до позивача із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідач мав статус фізичної особи підприємця.

Відповідно до ст. 2 Закону № 803-ХІІ порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних державною службою зайнятості визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 219 у редакції, що діяла на момент звернення відповідача до позивача із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості відповідну заяву та письмову інформацію про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів і не зареєстрований як фізична особа підприємець, а також копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Підпунктом 1 пункту 5.5 розділу 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136 виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону № 1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_1 звертався до органів державної податкової служби із заявою про припинення його підприємницької діяльності, не приймається судом до уваги з огляду на наступне.

Стаття 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» №755 від 15 травня 2003 року передбачено порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням

Відповідно до п. 1 ст. 47 вказаного Закону для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа повинні подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи заяву про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем; документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття фізичною особою - підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності.

Згідно з п. 9. цього ж Закону для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи:

-заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням;

-свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця;

-довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах);

-довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості.

Як свідчать матеріали справи та пояснення відповідача, то вказані документи ОСОБА_1 до державному реєстратору не надавались.

Також у судовому засіданні представник відповідача стверджував про те, що при зверненні відповідача до центру зайнятості, останній повинен був перевірити чи зареєстрований позивач у Єдиного державному реєстрі в якості субєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця, але не навів жодного обґрунтування зазначеному факту.

Крім того, як вбачається з наданих представником позивача документів, при звернені до центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідачем у заяві було зазначено що він не займається підприємницькою діяльністю (копія заяви міститься в матеріалах справи).

Таким чином, відповідач звертаючись до центру зайнятості із відповідною заявою приховав обставини, що впливали на надання йому статусу безробітного та виплату йому допомоги по безробіттю, тобто умисно не виконав свій обовязок, покладений на нього ст. 36 Закону № 1533-ІІІ, у звязку з чим суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 12, 14, 86, 158 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2) на користь Вільнянського районного центу зайнятості Запорізької області (р/р 37174300901079 в Головному управління Державного Казначейства України у Запорізькій областіО, МФО 813015, ЄДРПОУ 20523504, одержувач - Вільнянський районний центр зайнятості) суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 6 229, 11 (шість тисяч двісті двадцять дев'ять гривень) 11 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 21 лютого 2011 року .

СуддяД.В. Татаринов