Ухвала суду № 139725092, 12.09.2026, Ружинський районний суд Житомирської області

Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/1016/26

1-кс/291/91/26

Україна

Ружинський районний суд Житомирської області

У Х В А Л А

Іменем України

12 вересня 2026 року

Слідчий суддя Ружинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 захисника ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду у с-щі Ружин Житомирської області клопотання про застосування запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту у кримінальному провадженні № №12026060570000128 від 10.09.2026, стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця с.Ягнятина Ружинського району Житомирської області,

громадянина України, українцю, працюючого інженером завідуючим парком ПП «Ташір», з вищою освітою, неодруженого, військовозобов`язаного, зареєстрованого та постійно проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 , раніше не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Заступник начальника ВП - начальник слідчого відділення ВП №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області майор поліції ОСОБА_7 , звернувся до суду з клопотанням в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту терміном на 60 днів, посилаючись на наявність щодо нього обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також вказував на те, що застосування інших запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити із викладених у ньому підстав.

Підозрюваний, його захисник, клопотання не визнали, просили в задоволенні його відмовити за безпідставністтю.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши його матеріали, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В обґрунтування клопотання начальником СВ вказано, що у провадженні СВ ВП № 2 Бердичівського РВП ГУ НП в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування № 12026060570000128 від 10 вересня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.09.2026 близько 13 годин 20 хв. на території земельної ділянки з кадастровим номером 1825285300:01:000:0200, що розташована між селами Ягнятин та Плоска Бердичівського району Житомирської між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 і ОСОБА_9 виник конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин.

В результаті вказаного конфлікту у ОСОБА_5 виник раптовий, злочинний умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , ОСОБА_5 в цей же день, час, місці та за вказаних обставин, усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій та настання суспільно небезпечних наслідків, бажаючи їх настання, діючи умисно, використовуючи належний останньому нарізний карабін марки «АKDAS», здійснив не менше 2-х пострілів по нижніх кінцівках потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Внаслідок вказаних злочинних дій ОСОБА_5 , потерпілий ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді одиночного вогнепального

наскрізного поранення правої стопи з переломами таранної та човникової кісток, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що викликають тривалий розлад здоров`я, а потерпілий ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді багатоуламкового перелому човникоподібної кістки зі зміщенням кісткових уламків по ширині та уламкового перелому таранної кістки зі зміщенням кісткових уламків, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, які призвели до тривалого розладу здоров`я.

Своїми діями, які виразилися у заподіянні ОСОБА_10 та ОСОБА_9 умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, які не є небезпечним для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров`я, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

У зв`язку з наявністю достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідно до вимог ст.ст. 276-278 КПК України, 11.09.2026 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення у повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення, в порядку визначеному КПК України, доказами, які серед іншого відображені у матеріалах досудового розслідування, зокрема:

- протоколами прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.09.2026;

- протоколом огляду місця події від 10.09.2026;

- протоколом огляду місця події від 10.09.2026;

- протоколом огляду місця події від 10.09.2026;

- протоколом огляду місця події від 10.09.2026;

- протоколом огляду місця події від 10.09.2026;

- протоколом огляду предметів від 11.09.2026;

- протоколом допиту потерпілого від 11.09.2026;

- протоколом допиту потерпілого від 11.09.2026;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину;

- висновком судово- медичної експертизи № 308 від 11.09.2026;

- висновком судово- медичної експертизи № 309 від 11.09.2026;

- протоколом огляду предметів від 11.09.2026;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.09.2026;

- протоколом слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_8 від 11.09.2026,

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Таким чином вбачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого:

- ч. 1 ст. 122 КК України - у заподіянні умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, які не є небезпечним для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення дієвості кримінального провадження є запобіжні заходи.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або за клопотанням прокурора.

Підставою для застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчинені якого він підозрюється; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки; тощо.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

При визначенні обґрунтованості підозри необхідно враховувати рішення ЄСПЛ, зокрема, у справі «Нечипорук і Ионкало проти України» та «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства», в яких зазначено, що термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою.

Крім цього, розглядаючи скаргу у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, ЄСПЛ наголосив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішується питання, які повинен вирішувати суд під час розгляд кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином, сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих вже доказів стверджує, що причетність ОСОБА_5 до вчинення ним зазначених вище кримінальних правопорушень є достатнім для застосування щодо цієї особи запобіжного заходу.

У рішенні по справі «\У проти Швейцарії» від 26.01.1993, ЄСПЛ зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою та підставами застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1); незаконно впливати на свідків, потерпілих у кримінальному провадженні (п. 2); перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4)

Частиною другою цієї статті передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, при цьому, чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення ставить питання про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту.

Зокрема, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, існує реальний ризик, переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування або суду, а також перешкоджання ним кримінальному провадженню іншими чином, шляхом неявки та несвоєчасної явки до органу досудового розслідування. Крім того, вік підозрюваного та його соціальні зв`язки, стан здоров`я не перешкоджають останньому переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Так, інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, є злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, що відповідно до ст. 12 КК України є не тяжким злочином, однак містить санкцію - позбавлення волі на тривалий період часу, а тому обгрунтовано існують ризики, передбачені п.гі. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Необхідність урахування відповідної обставини при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу підтверджена рішенням Конституційного Суду України від 08.07.2003 № 14рп/2003 (справа про врахування тяжкості злочину при застосуванні запобіжного заходу).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення хоча не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте така обставина у сукупності з іншими збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути.

Зокрема, у справах «Маскаленко проти України»» та «Ілійков проти Болгарії», Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання, яке може бути призначено обвинуваченому, у разі визнання його винним, є суттєвим та належним елементом при оцінюванні ризиків переховування від суду, а також ризику щодо повторного вчинення злочинів.

Також, наявний ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, ОСОБА_5 з метою ухилення від кримінальної відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення, може перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, шляхом не явки або невчасної явки до органів досудового розслідування та суду.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

З огляду на це, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, а також з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання будь-яким спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вважаю, що необхідно застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, так як жоден з більш м`яких запобіжних заходів, передбачених главою 18 КПК України, не буде достатнім для запобігання зазначеним вище ризикам, які підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, зокрема саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підстав викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 40, 131, 132, 176-178, 181, 184, 194, КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби - задовольнити.

Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з 23 до 06 години наступного дня, без застосування засобу електронного контролю, строком на 2 (два) місяці, до 12 листопада 2026 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого/прокурора або суду;

2) не залишати своє фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця фактичного проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками у вказаному кримінальному провадженні.

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію ухвали для організації виконання направити до ВП №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися у житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_5 та прокурору негайно після її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 14 вересня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_11