Постанова № 13972333, 28.02.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2011 р. Справа №2а-2452/09/1/0170 (14:37) м.Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Сусловій Є.О., за участю

представника позивача Горохової Г.К.,

представника відповідача Шиліна В.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Вітас»

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим

про скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулося з позовом Акціонерне товариство закритого типу «Вітас» до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим про скасування податкового повідомлення- рішення №0000441502/0 (299/10/15-2) від 21.01.2009 року, винесене ДПІ в м.Сімферополі АР Крим.

Адміністративний позов мотивований тим, що ДПІ в м.Сімферополі 16.01.2009 року складено акт № 264/15-2/20732633 за результатами документальної невиїзної перевірки податкової декларації АТЗТ «Вітас» з ПДВ за листопад 2008 року.

Позивач зазначає, що перевіркою встановлено, що в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2008 року АТЗТ «Вітас»:

-в розд. 1 «Податкові зобовязання» ряд.1 колонка А 479604 грн., колонка Б вказано 95921 грн., ряд. 8 колонка Б вказано «-» 748 грн., рядок 9 колонка Б вказано 95173 грн.;

-в розд.2 «Податковий кредит» прочерки.

-в розд.3 «Розрахунки з бюджетом за звітний період» в ряд.18.1 та 20 вказано ПДВ в сумі 95173 грн., в ряд.23 та 23.2 вказано ПДВ - 744209 грн., в ряд. 24 та 26 вказано ПДВ 649036 грн.

Однак, позивач зазначає, що актом виїзної планової перевірки № 4056/23-7/1237/10/1/23-7 від 31.05.2008 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року встановлені порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» АТЗТ «Вітас» необґрунтовано завищено податковий кредит, що призвело до завищення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, ряд.26 декларації з ПДВ в сумі 816068 грн., в т.ч. за періодами: травень 2007 року 736988 грн., серпень 2007 року 79080 грн.

Позивач зазначає, що на підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ в м.Сімферополі винесено податкове повідомлення рішення № 0000441502/0 (299/10/15-2) від 21.01.2009 року, отримане товариством 22.01.2009 року на суму основного платежу 167032 грн. та суму штрафних санкцій 8351,60 грн.,всього 175383,60 грн.

Позивач зазначає, що Акціонерне товариство закритого типу «Вітас» вважає, що податкове повідомлення - рішення № 0000441502/0 (299/10/15-2) від 21.01.2009 року винесено з порушенням норм матеріального права, порушує права та законні інтереси товариства, тому має бути скасоване.

Позивач підкреслює, що висновки ревізорів про те, що АТЗТ «Вітас» порушено п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є необґрунтованими.

Позивач пояснює, що при придбанні автомобіля в листопаді 2006 року АТЗТ «Вітас» не було включено в податковий кредит суму 79080 гривень за податковою накладною № 2619 від 23.11.2006 року у відповідності до п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позивач зазначає, що вказаний автомобіль було включено підприємством до складу основних фондів, але, через девять місяців було прийнято рішення про продаж зазначеного автомобілю.

Позивач пояснює, що зазначений автомобіль переходить в категорію товару, відповідно, керуючись ст.7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» АТЗТ «Вітас» має право на включення до податкового кредиту суми 79080 грн. за податковою накладною №2619 від 23.11.2006 року.

Позивач підкреслює, що висновок ревізора про порушення АТЗТ «Вітас» п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення в серпні 2007 року податкового кредиту на суму 79080,00 гривень, є необґрунтованим.

Позивач зазначає, що договір, укладений між АТЗТ «Вітас» та ТОВ «Торгівельна компанія «Поділля» від 19.02.2007 року на передачу товару (промислове електрообладнання на суму 3684941,36 гривень без ПДВ) в місці знаходження постачальника (ТОВ «ТК «Поділля»), яке зазначено в договорі, або в іншому місці за домовленістю сторін, не порушує діюче законодавство України та конституційні права ТОВ «ТК «Поділля», у звязку з тим, що проект вказаного договору було укладено до моменту вилучення печатки у АТЗТ «Вітас» (до 26.12.2006 року), тому на договорі від 19.02.2007 року є в наявності печатка товариства, а договір підписано 19.02.2007 року та на цей час зазначений договір не визнано недійсним.

Позивач пояснює, що АТЗТ «Вітас» отримало від постачальника ТОВ «ТК «Поділля» податкову накладну № 74 від 19.02.2007 року на суму податкового кредиту 736988,27 гривень.

Позивач зазначає, що у ревізорів відсутні підстави вважати вищезазначений правочин нікчемним, отже, доводи ревізорів про допущення позивачем порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення в травні 2007 року залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, ряд.26 декларації з ПДВ в сумі 736988,27 гривень, є безпідставними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.01.2009 року суддею Цикуренко А.С. відкрито провадження по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.04.2009 року суддею Цикуренко А.С. зупинено провадження по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2010 року суддею Трещовою О.Р. прийнято до провадження адміністративну справу №2а-2452/09/1/0170.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.02.2011 року поновлено провадження по справі з 28.02.2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.02.2011 року замінено відповідача Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим її правонаступником Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, зазначив, що податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим №0000441502/0 від 21.01.2009 року є законним та обґрунтованим.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, враховуючи вищезазначене, Державна податкова інспекція в м.Сімферополі АР Крим у відносинах з Акціонерним товариством закритого типу «Вітас» під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являється субєктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що Акціонерне товариство закритого типу «Вітас» є юридичною особою, яка зареєстрована виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 431995 та Довідкою з ЄДРПОУ № 007708 від 28.08.2008 року.

Судом встановлено, що Акціонерне товариство закритого типу «Вітас» взято на облік в органах податкової служби 15.02.1994 року за № 3044, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 15.09.2008 року № 39656/2355/29-0.

Акціонерне товариство закритого типу «Вітас» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 00876748 від 28.03.2003 року.

Таким чином, судом встановлено, що Акціонерне товариство закритого типу «Вітас» є субєктом господарювання, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що головним державним податковим інспектором відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у м.Сімферополі Сорокіною Т.П. проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку в приміщенні ДПІ у м.Сімферополі податкової декларації з ПДВ за листопад 2008 року, поданою АТЗТ «Вітас», за результатами якої складено акт перевірки від 16.01.2009 року № 264/15-2/20732633 (надалы акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що в податковій декларації за листопад 2008 року АТЗТ «Вітас»:

-в розділі 1 «Податкові зобовязання» рядок 1 колонка А 479604 грн., колонка Б вказано 95921 грн., рядок 8 колонка Б вказано «-» 748 грн.,рядок 9 колонка Б вказано 95173 грн.,

-в розділі 2 «Податковий кредит» прочерки;

-в розділі 3 «Розрахунки з бюджетом за звітний період» у рядках 18.1 та 20 вказано ПДВ у сумі 95173 грн., у рядках23 та 23.3 вказано ПДВ 744209 грн., у рядках 24 та 26вказано ПДВ у сумі 649036 грн.

В акті перевірки зазначено, що АТЗТ «Вітас» ні в декларації з ПДВ за червень 2008 року, ні в декларації ПДВ за липень 2008 року, ні в декларації з ПДВ за серпень 2008 року, ні в декларації з ПДВ за вересень 2008 року, ні в декларації з ПДВ за жовтень 2008 року не зменшив р.23.5 декларації (зменшено/збільшено залишок відємного значення за результатами перевірки податкового органу) на 816068 грн. згідно акту виїзної планової перевірки № 4056/23-7/20732633 від 31.05.2008 року, чім порушено «Порядок заповнення та надання податкової декларації з ПДВ», затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.2005 року (у редакції наказу №159 від 17.03.2008 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 19.03.2008 року № 224/14915).

З акту вбачається, що в акті № 4056/23-7/20732633 від 31.05.2008 року про результати виїзної планової перевірки АТЗТ «Вітас» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року перевіркою встановлено порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» АТЗТ «Вітас» необґрунтовано завищено податковий кредит, що призвело до завищення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, рядок 2 декларації з ПДВ у сумі 816068 грн., у т.ч. по періодах: травень 2007 р. -736988 грн., серпень 2007 р. 79080 грн.

В акті зазначено, що відділом податкового аудиту окремих платників податків надана службова записка № 276/23-7 від 02.06.2008 року в відділ адміністрування ПДВ для прийняття необхідних заходів у відповідності з діючим податковим законодавством.

З акту вбачається, що ДПІ у м.Сімферополі на адресу АТЗТ «Вітас» надіслано лист № 38363/10/15-2 від 02.07.2008 р., яким керівництву АТЗТ «Вітас» повідомлено про необхідність зменшити р.23.5 декларації з ПДВ за червень 2008 року на 816068 грн.

Суд зазначає, що в висновках до акту перевірки зазначено, що на підставі п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 ВР від 03.04.1997 року, «Порядку заповнення та надання податкової декларації з ПДВ», затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.2005 року (у редакції наказу № 159 від 17.03.2008 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.03.2008 року № 224/14915) збільшено суму,що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету 167032 гривень зменшено суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 649036 грн.

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки ДПІ у м.Сімферополі винесено податкове повідомлення рішення №0000441502/0 від21.01.2009 року, яким за порушення Акціонерним товариством закритого типу «Вітас» п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 ВР від 03.04.1997 року, Порядку заповнення та надання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.2005 року (у редакції наказу № 159 від 17.03.2008 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.03.2008 року № 224/14915) позивачеві визначено суму податкового зобовязання з ПДВ в розмірі 175383,60 гривень, у т.ч.: за основним платежем: 167032,00 гривень та за штрафними санкціями 8351,60 гривень.

Судом встановлено, що позивач, у звязку з незгодою з вищевказаним податковим повідомленням рішення, звернувся до суду.

Перевіряючи обґрунтованість податкового повідомлення рішення ДПІ в м.Сімферополі АР Крим № 0000441502/0 від 21.01.2009 року, судом встановлено наступне.

Суд зазначає, що спірні відносини виникли у звязку з тим, що позивач при визначенні та сплаті податкових зобовязань з ПДВ за листопад 2008 року керувався залишком відємного значення податку, який був сформований за попередні податкові періоди, у тому числі за травень 2007 року та серпень 2007 року, а відповідач при проведенні виїзної планової перевірки АТЗТ «Вітас» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року прийшов до висновку про завищення позивачем залишка відємного значення, у звязку з чим зі складу податкового кредиту позивача податковим органом виключено 816068,00 гривень.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 19.05.2008 року №1090/23-7 працівниками ДПІ у м. Сімферополі АР Крим було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, за результатами якої складено акт перевірки №4056/23-7/20732633 від 31.05.2008 року. Як свідчать висновки перевірки під час її проведення відповідач дійшов висновків про порушення позивачем наступних вимог законодавства:

- пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що вплинуло на формування оподатковуваного прибутку (завищення відємного значення обєкту оподаткування) на загальну суму 384169грн., а саме по періодах: І квартал 2007 року -14021грн. І півріччя 2007 року 14021грн., 9 місяців 2007 року 14021грн., 2007 рік 384169грн.;

- пп.7.4.1, пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997 року: АТЗТ «Вітас» необґрунтовано завищено податковий кредит, що призвело до завищення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, рядок 26 декларації по ПДВ у сумі 816068грн., у тому числі по періодах: травень 2007 року 736988грн., серпень 2007 року 79080грн.

Суд зазначає, що за результатами даного акту перевірки від 31.05.2008 року ДПІ у м. Сімферополі АР Крим податкові повідомлення-рішення по податку на прибуток та податку на додану вартість не приймались.

Судом встановлено, що зазначений акт перевірки позивачем у судовому та адміністративному порядку не оскаржувався, оскільки діючим законодавством не передбачено оскарження актів перевірок податкових органів, однак з висновками акту перевірки №4056/23-7/20732633 від 31.05.2008 року позивач не погодився.

Судом встановлено, що правова оцінка акту перевірки №4056/23-7/20732633 від 31.05.2008 року надана судом при оскарженні Акціонерним товариством закритого типу «Вітас» податкових повідомлень рішень Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим №0015011501/0 від 12.09.2008 року, №0014931502/0 від 17.12.2008 року та першої податкової вимоги №1/6 від 08.01.2009 року, прийнятої стосовно Акціонерного товариства закритого типу "Вітас".

Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.11.2009 року по справі № 2а-3538/08/10 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим №0015011501/0 від 12.09.2008 року, №0014931502/0 від 17.12.2008 року та першу податкову вимогу №1/6 від 08.01.2009 року, прийняті стосовно Акціонерного товариства закритого типу "Вітас".

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010 року по справі №2а-3538/08/10/0170 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.11.2009 року постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.12.2010 року по справі № 2а-3538/08/10/0170 залишено без змін.

Судом встановлено, що постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.12.2010 року по справі № 2а-3538/08/10/0170 є такою, що набрала законної сили.

Судом встановлено, що Акціонерним товариства закритого типу "Вітас" у податковій декларації з ПДВ за листопад 2008 року в розділі 3 «Розрахунки з бюджетом за звітний період» у рядках 18.1 та 20 вказано ПДВ у сумі 95173 грн., у рядках 23 та 23.3 вказано ПДВ 744209 грн., у рядках 24 та 26 вказано ПДВ у сумі 649036 грн.

Судом по справі також встановлено, що Акціонерне товариство закритого типу "Вітас" разом з податковою декларацією представлялися додаток 2 «Довідка щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», а також додаток 3 “Розрахунок бюджетного відшкодування”, згідно яким значення рядка 1 «Залишок відємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації звітного податкового періоду) рівно 649036 грн.

Суд зазначає, що в акті перевірки №4056/23-7/20732633 від 31.05.2008 року зазначено, що у порушення п.п. 7.4.2. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. зі змінами та доповненнями АТЗТ «Вітас» до складу податкового кредиту у серпні 2007 р. було віднесено ПДВ сплачений в адресу ТОВ «АвтоДом» ЄДРПОУ 31915799, м. Донецьк, при придбанні легкового автомобіля Mersedes Benz ML 320 CDi, по податковій накладній № 2619 від 23.11.2006 р., у сумі 79080 грн. Загальна вартість автомобіля 474480 грн. з ПДВ. Відповідно до даних бухгалтерського обліку АТЗТ «Вітас» автомобіль Mersedes Benz ML 320 CDi відображено на бух. рахунку № 105, та віднесено до складу основних засобів, з нарахуванням амортизаційних відрахувань. У зв'язку з вказаним порушенням платником податку завищений податковий кредит у серпні 2007 р. на суму 79080 грн.

Суд, при винесенні постанови по справі №2а-3538/08/10/0170 від 16.12.2010 року, встановив, що придбання вказаного автомобіля підтверджено наявними в справі документами, зокрема, договором №06-03108 від 22.11.2006 року про купівлю-продаж транспортного засобу, що був укладений позивачем з ТОВ «АвтоДім», та податковою накладною ТОВ «АвтоДім» №2619 від 23.11.2006 року на суму 474780,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 79080,00 грн. (сума без ПДВ 395400,00 грн.).

В постанові суду по справі №2а-3538/08/10/0170 від 16.12.2010 року зазначено, що відповідач вважає, що позивачем порушені вимоги пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", яким передбачено, що не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів. В матеріалах справи наявні відомості про те, що даний автомобіль було продано позивачем через спеціалізоване підприємство -Фірма ТОВ «Автоцентр-Крим»- громадянці ОСОБА_6, що підтверджено довідкою -рахунком серії ЄГП №806167 від 27.08.2007 р. та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Крім того, прийняття позивачем рішення про продаж автомобілю підтверджується наказом позивача №7 від 23.08.2007 року.

З постанови суду по справі №2а-3538/08/10/0170 від 16.12.2010 року вбачається, що даний автомобіль було продано позивачем через спеціалізоване підприємство Фірма ТОВ «Автоцентр Крим» - громадянці ОСОБА_6, що підтверджено довідкою - рахунком серії ЄГП № 806167 від 27.08.2007 року та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Прийняття позивачем рішення про продаж автомобілю підтверджується наказом позивача № 7 від 23.08.2007 року.

Відповідно до вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (що діяв на час виникнення спірних правовідносин та який втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом Українивід 02 грудня 2010 року N 2755-VI) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з вимогами п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень іпоступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Судом при розгляді справи №2а-3538/08/10/0170 від 16.12.2010 року встановлено, що в акті перевірки відповідачем відображено віднесення позивачем ПДВ до складу податкового кредиту по податковій накладній №2619 від 23.11.2006 саме у серпні 2007 року, тобто за результатами звітного (податкового) періоду, на протязі якого автомобіль було продано. Однак, матеріалами справи не підтверджено, що зазначена сума ПДВ була віднесена позивачем до складу податкового кредиту до продажу зазначеного автомобіля.

Постановою суду по справі №2а-3538/08/10/0170 від 16.12.2010 року встановлено, що автомобіль було використано позивачем під час його продажу як товар, у зв'язку з чим на час продажу зазначеного автомобілю він був проданий АТЗТ «Вітас» саме як товар, у зв'язку з чим позивач мав право на включення до складу податкового кредиту суми 79080,00 грн.

Крім того, суд при винесенні постанови по справі №2а-3538/08/10/0170 від 16.12.2010 року прийшов до висновку, що відповідачем не надано доказів несплати контрагентами позивача сум податку на додану вартість та податку на прибуток по зазначеним господарським операціям до бюджету та/або не відображення відповідних сум в складі і податкових зобов'язань з ПДВ відповідних періодів, крім того, відповідачем по справі не надано будь-яких доказів невиконання вказаних угод та їх недійсності (нікчемності), що підтверджує обґрунтоване віднесення позивачем: відповідних сум: до валових витрат та податкового кредиту.

Суд зазначає, що стосовно нікчемності укладеної позивачем угоди з ТОВ «ТК «Поділля» відносно постачання електрообладнання в акті перевірки №4056/23-7/20732633 від 31.05.2008 року також зазначено, що відповідно до п.1. ст. 208 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 р.: «У письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами...», п.2. ст. 207 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 р.: «Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.»

В акті перевірки зазначено, що наявність печатки АТЗТ «Вітас» на договорі б/н від 19.02.2007 р. з ТОВ «Торгівельна компанія «Поділля» ЄДРПОУ - 33592197 (постачальник) на передачу товару (промислове електрообладнання на загальну вартість 3684941,36 грн. без ПДВ, та ПДВ 736988,27 грн.) у місці знаходження Постачальника, яке вказано в договорі (м. Київ, вул. Політехнічна, 16), або іншому місці, за домовленістю сторін, суперечить діючому законодавству України, та порушує конституційні права ТОВ «ТК «Поділля». Так як протоколом обшуку від 26.12.2006 р. у АТЗТ «Вітас» вилучено печатку (запис у протоколі на сторінці 4 під № 33) старшим оперуповноваженим -Ялтинського ВПМ УПМ ДПА в АРК старшим лейтенантом податкової міліції Бєловим С.В. наряду з іншими 77 печатками та штампами. У зв'язку з чим АОЗТ «Вітас» неодноразово зверталося до ДПІ у м. Сімферополі письмово з проханням прийняти податкову звітність без печатки у зв'язку з її відсутністю у підприємства.

В акті перевірки від 31.05.2008 року зазначено, що посадові особи АТЗТ «Вітас», знаючи своє положення з відсутністю печатки підприємства вчинили нікчемний правочин, отримали від постачальника ТОВ «ТК «Поділля» податкову накладну № 74 від 19.02.2007 р. на суму податкового кредиту 736988,27 грн. У порушення пп. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. зі змінами та доповненнями АТЗТ «Вітас» відобразило ПДВ у податковому обліку, що привело до завищення у травні 2007 р. залишка від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, рядок 26 декларації по ПДВ у сумі 736988,27 грн.

Стосовно нікчемності укладеної позивачем угоди з ТОВ «ТК «Поділля» щодо постачання електрообладнання і висновку податкового органу про виключення суми витрат платника податку - позивача в сумі 3684941,00 грн. зі складу валових витрат, в постанові суду по справі №2а-3538/08/10/0170 від 16.12.2010 року судом зазначено наступне.

Відповідно до вимог п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно з пунктом 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) платник податку веде облік приросту (убутку) балансової вартості покупних матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного кварталу перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного кварталу, різниця вираховується з суми валових витрат платника податку у такому звітному кварталі. У разі коли вартість таких запасів на початок звітного кварталу перевищує їх вартість на кінець того ж звітного кварталу, різниця додається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

В постанові суду по справі №2а-3538/08/10/0170 від 16.12.2010 року зазначено, що актом перевірки підтверджено отримання позивачем електрообладнання від ТОВ «ТК «Поділля» та оприбуткування АТЗТ «Вітас» зазначеного обладнання на складі, тобто настання однієї з подій, з якою Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" пов'язує збільшення валових витрат платника податку.

Щодо відповідності укладеного та виконаного позивачем в частині поставки електрообладнання договору з ТОВ «ТК «Поділля», судом, при винесенні постанови по справі №2а-3538/08/10/0170 від 16.12.2010 року, встановлено, що відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Судом, при винесені постанови по справі №2а-3538/08/10/0170 від 16.12.2010 року, досліджено договір постачання від 19.02.2008 року без номеру, укладений позивачем з ТОВ «ТК «Поділля», про постачання АТЗТ «Вітас» обладнання на загальну суму 4421929,00 грн. (сума без ПДВ -3684941,36 грн,), а також додаткова угода №1 до нього про зміну порядку розрахунків - шляхом передачі покупцем продавцю простих векселів. Крім того, судом досліджені видаткова накладна від 19.02.2007 року №РН-000062, податкова накладна від 19.02.2007 року №74, видана ТОВ «ТК «Поділля» позивачу про постачаня зазначеного в договорі товару на загальну суму 4421929,63 грн. (в тому числі ПДВ -736988,27 грн., сума без ПДВ -3684941,36 грн.), акт приймання-передачі векселів від 19.02.2007 року.

В постанові по справі №2а-3538/08/10/0170 від 16.12.2010 року суд зазначає, що актом перевірки та наданими позивачем документами підтверджено фактичне виконання укладеного договору шляхом передачі товарів та векселів в оплату поставленого товару.

Суд, при винесенні постанови по справі №2а-3538/08/10/0170 від 16.12.2010 року прийняв податкову накладну від 19.02.2007 року №74 як доказ належного включення позивачем суми 3684941грн. 36коп. до складу валових витрат та 736988,27 грн. до податкового кредиту.

З постанови суду по справі №2а-3538/08/10/0170 від 16.12.2010 року вбачається, що виконання договору від 19.02.2007 року, укладеного позивачем з ТОВ «ТК «Поділля» у день його укладення, не тягне за собою висновку про безпідставність включення до складу податкового кредиту та валових витрат позивача сум по виконаній обома сторонами угоді.

Приймаючи до уваги, що постановою по справі №2а-3538/08/10/0170 від 16.12.2010 року встановлено, що АТЗТ «Вітас» мав право на включення до складу податкового кредиту 816068,00 гривень, суд прийшов до висновку, про необгрунотованість висновків акту перевірки щодо неправомірності не зменшення позивачем ні в декларації з ПДВ за червень 2008 року, ні в декларації ПДВ за липень 2008 року, ні в декларації з ПДВ за серпень 2008 року, ні в декларації з ПДВ за вересень 2008 року, ні в декларації з ПДВ за жовтень 2008 року р.23.5 декларації (зменшено/збільшено залишок відємного значення за результатами перевірки податкового органу) на 816068 грн. згідно акту виїзної планової перевірки № 4056/23-7/20732633 від 31.05.2008 року.

Таким чином, висновки акту перевірки № 264/15-2/20732633 від 16.01.2009 року щодо збільшення суми,що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету 167032 гривень, та зменшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 649036 грн.не відповідають дійсності.

Приймаючи до уваги, що суд прийшов до висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки № 264/15-2/20732633від 16.01.2009 року, суд зазначає, що податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим №0000441502/0 від 21.01.2009 року, яке прийнято на підставі зазначеного акту перевірки, яким визначено позивачеві суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в розмірі 175383,60 гривень, з яких 167032,00 гривень основний платіж та 8351,60 гривень штрафні (фінансові) санкції, є необґрунтованим та суперечить вимогам чинного законодавства.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим №0000441502/0 від 21.01.2009 року належить визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У звязку зі складністю справи судом 28.02.2011 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 04.03.2011 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим №0000441502/0 від 21.01.2009 року.

3.Стягнути на користь Акціонерного товариства закритого типу «Вітас» (ЄДРПОУ 20732633) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.