Ухвала суду № 13972259, 02.12.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2-19/3225-2006А-5002

02.12.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Кучерука О.В. , Горошко Н.П. секретар судового засіданняКлюкіна Н.С.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікорм"- не зявився, до початку судового засідання надав суду клопотання про відкладення розгляду справи,

представник відповідача, Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим - Бекіров Арсен Нариманович, довіреність № 4 від 17.06.10

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікорм" на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І. ) від 22.02.10 у справі №2-19/3225-2006А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікорм" (Молодежная,Краснофлотське,Совєтський район, Автономна Республіка Крим,97221)

до Державної податкової інспекції в Совєтському районі АР Крим (вул. Механізаторів 1,Совєтський,Автономна Республіка Крим,97200)

про визнання недійсним повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.02.2010 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Комбікорм".

Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.02.2010 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікорм" .

Постановою Господарського суду Автономної республіки Крим від 22.02.200 (суддя Мокрушин В.І.) у справі №2-19/3225-2006А відмовлено у задоволені позову ТОВ «Комбікорм»до Державної податкової інспекції у Советському районі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000622600/0 від 04.11.2004 на суму 421860 грн., №0000612600/0 від 04.11.2004 на суму 128820,69 грн., №0000102600/1 від 06.05.2005 на суму 48771,93 грн.

Не погодившись з рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, направити справу на новий розгляд.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не врахований той факт, що податковий орган при повторному розгляді справ про визнання угод по реалізації майна з такими позовами не звертався. Крім того, позивач вважає, що оскільки на розгляді Советського районного суду знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням колишнього директора ТОВ «Комбікорм»ОСОБА_4 за фактом реалізації майна, провадження у справі підлягає зупиненню до розгляду цієї кримінальної справи.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Надав до суду заяву про відкладання слухання справи у звязку з хворобою директора.

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що з 09.08.2004 по 28.10.2004 Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією була проведена позапланова документальна перевірка ТОВ «Комбікорм»з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.06.2003 по 01.08.2003.

В ході перевірки встановлені порушення: п.1.4 ст.1, п.4.1 ст.4, п.4.9 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме заниження суми податку на додану вартість за червень 2003 в розмірі 14580,99 грн., за липень 2003 в розмірі 71299,47 грн.; п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», а саме відчуження активів, які знаходились у податковій заставі, без письмового погодження податкового органу на загальну суму 421860 грн. за період з 01.07.2003 по 01.08.2003.

За результатами перевірки складено акт №66/26-2/00688781 від 04.11.2004, який є підставою спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції (Советське відділення) №0000612600/0 від 04.11.2004 позивачу визначена сума податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 128820,69 грн., у тому числі основний платіж 85880,46 грн., штрафна санкція 42940,23 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції (Советське відділення) №00006122600/0 від 04.11.2004 до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 421860 грн.

За результатами розгляду скарги позивача відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000102600/1 від 06.05.2005, яким визначена сума податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 48771,93 грн., в тому числі основний платіж 2915,85 грн., штрафна санкція 45856,08 грн.

З матеріалів справи вбачається, що усі активі позивача з 29.01.2002 знаходились у податковій заставі, що підтверджується витягом, наданим реєстратором про внесення запису до Державного реєстру застав рухомого майна за номером 827338 від 22.08.2003.

На адресу позивача був направлений лист-попередження за підписом заступника керівника Кіровської МДПІ від 25.06.2003 за 31072/24-0.

При розгляді справи ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.04.2009 була призначена судово-економічна експертиза, на розгляд експерта поставлене наступне питання: чи підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку висновки Феодосійської МДПІ, що викладені в акті №66/26-2/00688781 від 04.11.2004 р., про результати позапланової перевірки ТОВ «Комбікорм»з питань додержання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.06.2003 р. по 01.08.2003 р. За клопотанням експерта про надання додаткових документів позивачем були надані головна книга за спірний період, оборотно-сальдові відомості за спірний період, первинні документи та регістри бухгалтерського обліку, податкова звітність, декларації з ПДВ, книги придбання та продажу товарів, робот та реєстри отриманих та виданих податкових накладних за спірний період, довідка про стан розрахунків з бюджетом, документи, які б підтверджували податкову заставу активів та їх реалізацію.

Згідно висновку експертизи зменшення основних коштів відображено в журналі-ордері рахунку 10 «Основні фонди»у червні 2003 року та в головній книзі по рахунку 10.3 «Будівлі і споруди», але в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість»не була нарахована й відображена в складі податкових зобовязань у податкових деклараціях з податку на додану вартість по строку сплати 30.07.2003 сума податку на додану вартість 14580,99 грн.

Факт списання основних засобів підтверджується актами на списання основних засобів від 30.07.2003 (а.с.149-153 т.2).

Відповідно до п.4.9 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій платником податку, а також у разі переведення основних фондів до складу невиробничих фондів така ліквідація, безоплатна передача чи переведення розглядаються для цілей оподаткування як поставка таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.

Згідно п. 1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції, що діяла на момент перевірки, продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або надання майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

В ході перевірки встановлено, що податкове зобовязання за липень 2003 не відображено позивачем в декларації з податку на додану вартість. Доказів, які б спростовували цей факт, позивачем ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду не надано.

Відповідно до п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом: а) купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні; б) використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступлення вимоги та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів; в) ліквідації об'єктів нерухомого або рухомого майна, за винятком їх ліквідації внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин) або відповідно до рішень органів державного управління.

Згідно п.п. 8.6.2 п.8.6 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, має право здійснювати операції з коштами без їх узгодження з податковим органом, за винятком операцій, визначених у підпункті "б" підпункту 8.6.1 цього пункту.

Та обставина, що позивач здійснив відчуження активів, які знаходились у податковій заставі, підтверджується аудиторським висновком від 13.10.2003 (а.с.18-27 т.1), який надано директором ТОВ «Комбікорм», зверненнями директора ТОВ «Комбікорм»на адресу правоохоронних органів (а.с.32 т.1, а.с.103 т.1, а.с.109, 110 т.1, рішеннями господарського суду м. Севастополя від 06.02.2008 у справі №20-9/391-7/022, від 21.11.2007 у справі №20-9/392-4/460, від 24.07.2007 у справі №20-9/393-12/266, від 06.02.2008 у справі №20-9/394-7/023, якими відмовлено у задоволені позовів ТОВ «Комбікорм»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого підприємства «Біовіткорм» про визнання недійсними договорів.

При цьому на порушення вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, позивачем не було подано жодних фактичних даних, які б свідчили про відсутність у нього обовязку на формування податкових зобов`язань за операціями списання та продажу, а також на право реалізовувати майно, яке знаходиться у податковій заставі без дозволу податкового органу. Отже, суд дійшов вірного висновку про правомірність донарахування контролюючим органом позивачеві податкового зобов'язання з ПДВ за наслідками виявлення правопорушення та застосування штрафної санкції за порушення вимог п.8.6 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами».

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікорм" залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.02.10 у справі №2-19/3225-2006А залишити без змін.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 грудня 2010 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис О.В.Кучерук підпис Н.П.Горошко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко