Ухвала суду № 13972240, 25.11.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10283/09/11/0170

25.11.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Горошко Н.П. , Ілюхіної Г.П. секретар судового засіданняКлюкіна Н.С.

за участю сторін:

представник позивача, Закритого акціонерного товариства "Кримський Титан" - не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим - Шилов Микола Валерійович, довіреність № 13528/8/10-0 від 05.11.10,

розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 09.02.10 у справі №2а-10283/09/11/0170

за позовом Закритого акціонерного товариства "Кримський Титан" (Північна промзона,Армянськ,Красноперекопський район, Автономна Республіка Крим,96012)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим (вул. Північна 2,Красноперекопськ,Автономна Республіка Крим,96000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.02.2010 року позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Кримський Титан" задоволені.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим №0000022340/0 від 27.03.2009, №0000022340/1 від 29.04.2009, № №0000022340/3 від 19.08.2009, якими позивачу зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 402,00 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.02.2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим .

В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщався. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній.

З матеріалів справи вбачається, що 18.03.2009 Красноперекопською ОДПІ АР Крим проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 7237,116,00грн. на розрахунковий рахунок в банку за грудень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 08.2007 по 10.2007, з 12.2007 по 02.2008, з 11.2008 по 12.2008.

В результаті перевірки було складено акт від 18.03.2009 № 406/23-4/32785994/39.

На підставі зазначеного акту 27.03.2009 Красноперекопською ОДПІ в АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000022340/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 402,00 грн., з підстав не підтвердження сплати ПДВ постачальником товарів та не відповідності місцезнаходження постачальника адреси, зазначеної в податкових накладних, що за висновками акту є порушенням абз. "д" п.п.7.2.1.п.7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його у порядку передбаченому Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”:

- скаргою до Красноперекопської ОДПІ в АР Крим від 08.04.2009, яка за результатами розгляду була залишена без задоволення (рішенням від 28.04.2009), а повідомлення-рішення № 0000022340/0 без змін;

- скаргою до Держаної податкової адміністрації в АР Крим від 07.05.2009, яка за результатами розгляду була залишена без задоволення (рішенням від 01.06.2009), а повідомлення-рішення № 0000022340/0 - без змін;

- скаргою до Державної податкової адміністрації України від 11.06.2009, яка за результатами розгляду була залишена без задоволення (рішенням від 12.08.2009), а рішення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим від 28.04.2009, рішення Держаної Податкової адміністрації в АР Крим від 07.05.2009, та повідомлення-рішення № 0000022340/0 - без змін.

29.04.2009 Красноперкопська ОДПІ в АР Крим прийняла податкове повідомлення - рішення № 000002234/1, 19.08.2009 Красноперкопська ОДПІ в АР Крим прийняла податкове повідомлення - рішення № 000002234/3, яке 25.08.2009.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість", об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Продажем товарів визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пункт 1.4 статті 1 Закону №168).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету та строки розрахунків з бюджетом регламентується пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Податкове зобовязання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді (п.1.6 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість").

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.7.5. п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Підпунктом 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що підставою для одержання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах розглядуваної норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них. Отже, виходячи зі змісту розглядуваних норм Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

За таких обставин, приписи пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо надмірної сплати податку, як ознаки суми бюджетного відшкодування слід розуміти таким чином, що надмірна сплата податку в контексті розглядуваної норми означає як безпосередньо сплату податку до бюджету понад суми, визначені відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", так і сплату сум ПДВ постачальникам в ціні придбаних платником податків товарів (послуг), передбачену підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Отже, під час встановлення факту надмірної спати ПДВ, що є підставою для здійснення бюджетного відшкодування, необхідно враховувати суми ПДВ, сплачені покупцем-платником податку постачальникам у складі ціни придбаних товарів та послуг.

З матеріалів справи вбачається, що суми податку на додану вартість були фактично сплачені позивачем постачальнику у листопаді 2008 року, зазначені суми увійшли до складу ціни придбаних товарів та послуг (етикеток) та були перераховані на розрахункові рахунки продавця, цей факт підтверджується платіжним дорученням № 14276 від 27.11.2008р., у т. ч. ПДВ 402,33 грн.; висновками акту перевірки, рішеннями за результатами розгляду скарг позивача та не заперечувалось представниками сторін у судовому засіданні.

Копії документів, що підтверджують операції купівлі-продажу товарів між позивачем та постачальником залучені як докази до матеріалів справи.

Відповідно до п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

За даними автоматизованого обліку Красноперекопської ОДПІ не встановлено підтвердження сплати ПДВ одержувачем товарів, відповідного податкового періоду, постачальником таких товарів, що зафіксовано у акті перевірки.

Посилання відповідача на те, що податкові накладні, які отримані позивачем від ТОВ "Лук Енд Бай" складені у порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість", а саме не містять достовірної інформації про місце розташування юридичної особи є безпідставними та необґрунтованими у звязку з наступним.

Частиною 1 п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, при цьому відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 цього Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника (п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів зазначає, що податкова накладна від 24.11.08 № 226 на суму 2413,19 грн. у т.ч. ПДВ 402,33 грн., видана у відповідності до норм діючого законодавства.

Матеріали справи містять копію платіжного доручення № 14276 від 27.11.2008, яким підтверджується перерахування коштів у розмірі: 2413,97 грн. у т.ч. ПДВ 402,33 грн.

Разом з тим, в матеріалах справи є видаткова накладна № РН-000168 від 24.11.2008, свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ "Лук Енд Бай", свідоцтво про реєстрацію платника податків на додану вартість, що підтверджує здійснення господарської діяльності ТОВ "Лук Енд Бай".

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" формування податкового кредиту, право на відображення платником податку суми ПДВ у складі податкового кредиту, зокрема, у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності такого платника податку, виникає виключно по факту нарахування (уплати) такого податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи почали такі основні фонди використовуватися у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Факт нарахування (уплати) такого податку позивачем підтверджений працівниками відповідача під час проведення перевірки. Таким чином, відповідач помилково зробив висновок у акті перевірки про те, що у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування.

Крім того, податковим органам надано право здійснювати зустрічні перевірки, але не проведення їх, відсутність висновків за ними не змінює порядок відшкодування податку на додану вартість, встановлений Законом України "Про податок на додану вартість".

Стосовно посилання відповідача на нікчемність правочину по придбанню товарів та послуг від ТОВ "Лук Енд Бай" колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

ТОВ "Лук Енд Бай" на виконання умов договору здійснило поставку товару (етикетки), а ЗАТ "Кримський ТИТАН" перерахував грошові кошти, тобто сторони виконували права та обов'язки зумовлені укладеним договором. Таким чином, відповідачем по справі не було надано доказів визнання правочину нечинним, у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Згідно ст. 1 закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Згідно ст.4 закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" закону України "свідоцтво про державну реєстрацію - документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної особи .

Згідно ч. 2. ст.4 вищезазначеного Закону, юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.02.10 у справі №2а-10283/09/11/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 30 листопада 2010 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Н.П.Горошко підпис Г.П.Ілюхіна З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко