Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2а-14106/09/4/0170
25.11.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіДугаренко О.В.,
суддів Горошко Н.П. , Ілюхіної Г.П. секретар судового засіданняКлюкіна Н.С.
за участю сторін:
представник позивача, Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АРК- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник відповідача, Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Бахчисарая" - Пімшин Сергій Михайлович, довіреність № 463/08 від 19.07.10
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АРК на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 26.02.10 у справі №2а-14106/09/4/0170
за позовом Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АРК (вул. Сімферопольська 3,Бахчисарай,Автономна Республіка Крим,98403)
до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Бахчисарая" (Гагаріна,6,Бахчисарай,Автономна Республіка Крим,98404)
про стягнення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.02.2010 року позовні вимоги Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АРК задоволені частково.
Стягнуто з Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Бахчисарая»у дохід державного бюджету на р/р 31115029600048 в ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34741000 суму заборгованості з податку на додану вартість (код платежу 14010100) у розмірі 21616,66 грн.
В задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовлено.
Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.02.2010 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АРК .
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщався.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем по справі було надано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за вересень 2009 року, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 120968,00 грн.
Колегія суддів зазначає, що з наданих відповідачем платіжних доручень вбачається, що ним було перераховано 121000,00 грн. за призначенням платежу «ПДВ за вересень 2009 року».
Зарахування сплачених сум підтверджується даними облікової картки платника податку. Проте, всупереч визначеного платником податку призначенню платежу, кошти спрямовувались на погашення податкового боргу, що виник раніше.
Пунктом 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що податкове зобов'язання платника податків - зобов'язання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Пунктом 1.3 вказаної статті передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно з п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Підпунктом 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково і сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.
Виходячи із аналізу вказаних нормативних положень суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»дійсно передбачають пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку. Разом з тим, зазначені вище норми цього ж Закону не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.
При цьому слід звернути увагу на те, що нормами п. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковим органам надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п. 1.3 Закону включає суму пені), на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовуються на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу, або якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.
Також суд першої інстанції цілком правомірно дійшов висновку, що жодною нормою Закону не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення за відповідним податком нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу. При цьому відповідно до пп. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачений спосіб примусового стягнення активів платника податків для погашення його податкового боргу - виключно за рішенням суду.
Крім того, дійсно норми пп. 8.6.2 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»з урахуванням положень пп. "б" пп. 8.6.1 ст. 8 цього ж Закону не встановлюють заборону для платника податків щодо розпорядження своїми оборотними коштами, зокрема, для сплати поточних податкових зобов'язань.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що позов в частині вимог про стягнення 121000,00 грн. задоволенню не підлягає.
В решті суми заявлені позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. п. 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до абзацу 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Податковим органом визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у податковому повідомленні-рішенні від 7 червня 2007 року №0001671502/0 у розмірі 57908,59 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі акту невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати ПДВ до бюджету від 07.06.2007 року №112/15-02, яким встановлено порушення відповідачем строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем по справі було подано до Господарського суду АР Крим позов, в якому заявлено вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення від 7 червня 2007 року №0001671502/0 в частині застосування штрафних санкцій на суму 36291,93 грн. (з урахуванням уточнення позовних вимог). Постановою цього суду від 09.09.2008 року позов задоволено. Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим від 03.06.2009 року судове рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Колегія суддів критично ставиться до посилань відповідача по справі стосовно того, що спір щодо податкового повідомлення-рішення від 7 червня 2007 року №0001671502/0 не підлягає судовому розгляду, оскільки його розглянуто Господарським судом АР Крим і він є спором між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, оскільки такі доводи є помилковими. Часткове скасування Господарським судом АР Крим податкового повідомлення-рішення у справі за позовом платника податку до контролюючого органу не впливає на можливість контролюючого органу звернутись до суду із позовом про стягнення решти заборгованості.
Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Таким чином, законодавець передбачив такий спосіб примусового стягнення податкового боргу, як звернення стягнення на активи платника податків за рішенням суду.
Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АРК залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.02.10 у справі №2а-14106/09/4/0170 залишити без змін.
Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 30 листопада 2010 р.
Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко
Судді підпис Н.П.Горошко підпис Г.П.Ілюхіна З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Дугаренко
Судове рішення № 13972235, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 25.11.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-14106/09/4/0170. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: