Ухвала суду № 139722190, 14.09.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 вересня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/3773/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сіжук О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Національного агенства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування довідки в частині та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Національного агенства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування пунктів 2.1, 2.2, 3.1, 4, 5.1, 5.2, 5.3, 6, 7 розділу 3.1 (Описова частина) Довідки про результати проведення повної перевірки щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, поданої ОСОБА_1 , начальником відділу організаційної, кадрової роботи, зв`язків з громадськістю, засобами масової інформації виконавчого комітету Чернівецького району Чернівецької області № 417/26 від 26.06.2026; визнання протиправними та скасування пункту 4.1 розділу IV (Висновки) Довідки №417/26 від 26.06.2026; зобов`язання на офіційному вебсайті, на якому було опубліковано Довідку № 417/26 від 26.06.2026, спростувати факти відображення недостовірної інформації у щорічній декларації за 2024 рік, з урахуванням висновків суду у цій справі.

Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято справу до свого провадження та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Представником відповідача подано до суду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. В обґрунтування клопотання представник відповідача посилається на характер спірних правовідносин, предмет доказування у справі, її значення для сторін, а також необхідність забезпечення учасникам справи можливості висловити свою позицію щодо предмета спору та подати додаткові докази, у зв`язку з чим просить здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши клопотання представника відповідача щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Положеннями пункту 20 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

За приписами частини першої третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до норм частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно частини четвертої статті 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Частиною четвертою статті 12 КАС України передбачено виключні випадки, за яких здійснюється розгляд справи за правилами загального позовного провадження, серед яких наступні: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

З аналізу наведених вище норм слідує, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка адміністративна справа, окрім тих справ, які наведені в переліку, передбаченому частиною четвертою статті 12 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (частина друга статті 257 КАС України).

Аналіз наведених норм свідчить, що суд може при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження у відповідності до вимог пункту 7 частини третьої статті 257 при наявності обґрунтованого клопотання сторони, врахувати думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зауважує, що вирішення питання про призначення справи за правилами спрощеного чи загального позовного провадження на стадії відкриття провадження у справі належить до повноважень лише суду, тобто незалежно від наявності клопотання позивача суд може призначити справу до розгляду в порядку спрощеного чи загального позовного провадження.

Зокрема, за приписами частини четвертої статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас суд наголошує, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, законодавець лише зробив деякі винятки, вичерпний перелік яких зазначений у частині четвертій статті 257 КАС України.

Оскільки справа, що розглядається, не належить до жодної з тих, перелік яких наведений у частині четвертій статті 12 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Крім того, відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, що входять у предмет доказування, встановлюються визначеними частиною другою статті 72 КАС України засобами доказування: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Тому, навіть у випадку розгляду справи без проведення судового засідання та без повідомлення сторін, учасники справи не позбавлені можливості подавати докази у порядку та строки, встановлені процесуальним законом, висловлювати свою позицію письмово та наводити свої міркування щодо доводів процесуальних опонентів.

Суд зазначає, що представник відповідача не навів посилань на обставини, які можливо з`ясувати, та які докази на їх підтвердження чи спростування може бути надано лише в загальному позовному провадженні. Також не підтверджено неможливість надання пояснень та доказів в межах спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання, а бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею або можуть бути висловлені у відзиві на позовну заяву, не зумовлює необхідність призначення до розгляду справи за участю сторін.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що справу №600/3773/26-а належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим, клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає.

Відмовляючи в задоволенні клопотання, суд, з урахуванням положень частини другої статті 6 КАС України, також враховує практику Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справіv. Germany ("Аксен проти Німеччини"), рішення від 25.04.2002 р.Assalino contre le Portugal ("Варела Ассаліно проти Португалії"). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд вважає, що підстави для розгляду справи за правилами загального позовного провадження з мотивів, наведених представником відповідача, відсутні, тому в задоволенні заяви відповідача необхідно відмовити.

На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 248 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Національного агенства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування довідки в частині та зобов`язання вчинити дії за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Сіжук Ольга Володимирівна