Ухвала суду № 139719918, 11.09.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/8226/26

Провадження №1-кп/463/636/26

УХВАЛА

підготовчого судового засідання

11 вересня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1

з участю секретаря с/з - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026140000000712 від 26.08.2026 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України, -

в с т а н о в и в:

в провадженні Личаківського районного суду м. Львова перебуває зазначений вище обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026140000000712 від 26.08.2026 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження застосування до обвинуваченого строку дії покладних обов`язків, а також строку дії відсторонення на 2 місяці, з мотивів та підстав, викладених у них.

Захисник в підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, оскільки вважає підозру необґрунтованою, ризики недоведеними. У свою чергу заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки всупереч ч.2 ст. 291 КПК України матеріали обвинувального акту не містять відомостей щодо потерпілого у даному кримінальному провадженні. До того ж заявив скаргу в порядку ст.ст. 303, 314-316 КПК України, з мотивів та підстав, викладених у ній.

Обвинувачений підтримав пояснення захисника.

Заслухавши пояснення учасників справи, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Закон не висуває інших вимог до обвинувального акту, крім тих, які зазначенні в ст. 291 КПК України.

Згідно із п. 3 ч.3ст. 314 КПК України, єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого судового засідання, є обвинувальний акт. Додатки до обвинувального акту, визначенні ч. 4ст. 291 КПК України, не є і не можуть бути предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання.

Таким чином, єдиною законною підставою для повернення обвинувального акту прокурору є невідповідність змісту самого обвинувального акту вимогам саме ст. 291 КПК України.

Відповідно до висновку Верховного суду України від 12.10.2017 року у справі № 5-253кс(15)17, наявність недоліків в обвинувальному акті, суті обвинувального акта не змінює, оскільки в ньому наведені фактичні дані, що в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою. При цьому за прокурором завжди залишається процесуальна можливість за необхідності застосувати положення ст.ст.338,341 КПК України та змінити обвинувачення в суді, або відмовитися від обвинувачення.

Важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але й для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.

Перевірка доводів, що зазначаються стороною захисту адвокатом ОСОБА_5 в обґрунтування позиції про повернення обвинувального акту, потребує дослідження матеріалів кримінального провадження, що виходить за межі повноважень суду на стадії підготовчого судового засідання.

Таким чином, суд вважає, що клопотання захисника задоволенню не підлягає, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогамст.291 КПК України, а обставини, зазначені в клопотанні не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору. Водночас сторона захисту не позбавлена права висловлювати свої доводи на стадії судового розгляду під час дослідження судом доказів.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, як підозрюваним щодо нього за клопотанням сторони обвинувачення слідчим суддею Галицького районного суду міста Львова ухвалою від 22.06.2026 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначення застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн, строк дії якої продовжувався ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 14.08.2026.

Вiдповiдно до повiдомлення ДУ «Львiвська установа виконання покарань (№19)» 23.06.2026 ОСОБА_4 звiльнений з-пiд варти пiсля внесення застави.

18.08.2026 слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова продовжено строк відсторонення підозрюваного ОСОБА_4 від посади директора Регіонального ландшафтного парку «Знесіння», код ЄДРПОУ 13806354, у межах строку досудового розслідування, тобто до 19.09.2026.

Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025140000001252 від 25.11.2026 (з якого виділені матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_4 за №12026140000000712 від 26.08.2026) продовжений до 19.09.2026.

Таким чином строк дії запобіжного заходу, а також строк дії відсторонення ОСОБА_4 від займаної посади закінчується 19.09.2026.

Згідно з ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.

Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

У відповідності до положень ст. 158 КПК України визначено, що прокурор, має право звернутися з клопотанням про продовження строку відсторонення від посади, яке розглядається в порядку, передбаченому статтею 156 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку відсторонення від посади, якщо прокурор не доведе, що: обставини, які стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати; сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.

Враховуючи відсилання до положень Глави 14 КПК України, у разі встановлення прямого зв`язку між займаною посадою та вчиненням підозрюваним кримінального правопорушення, слідчий суддя (суд), перевіривши відповідність клопотання вимогам ст. ст.155,158 КПК України, має відсторонити таку особу від займаної посади, перебування на якій сприяло вчиненню відповідного корупційного злочину.

На виконання вимог положень ч. 1 ст. 194 КПК України судом встановлено, що надані прокурором докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України, оскільки обвинувальний акт відносно нього за цим обвинуваченням направлено до суду, а заявлені прокурором та враховані слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу ризики, передбачені ст.177 КПК України на даний час не зменшились, а тому клопотання прокурора є підставними та підлягають задоволенню. Також є обґрунтованими доводи прокурора про те, що обставини, які стали підставою для відсторонення від посади ОСОБА_4 продовжують існувати, попередження вчинення нових злочинів із використанням займаної посади суд оцінює вище, ніж можливі негативні наслідки відсторонення обвинуваченого від посади для інших осіб, а тому суд приходить до висновку, що дане клопотання підлягає до задоволення та обвинуваченому слід продовжити строк відсторонення від займаної на строком на 2 місяці. З цих же підстав суд вважає заперечення сторони захисту спростованими.

В ході підготовчого судового засідання учасники судового провадження проти призначення справи до судового розгляду не заперечили.

Вивчивши обвинувальний акт, заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду, виходячи з наступного.

Угод про визнання винуватості чи про примирення в порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надходило. Підстав, передбачених ст. 284 КПК України, для закриття провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства. При його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акта для визначення підсудності не встановлено. Кримінальне провадження підсудне Личаківському районному суду м. Львова. Проти відкритого судового розгляду учасники підготовчого провадження не заперечили.

Судом з`ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь в судовому розгляді, визначено, що проведення судового розгляду буде здійснюватися суддею одноособово.

Таким чином, судом вчинено всі необхідні дії з підготовки кримінального провадження до судового розгляду, а тому наявні достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

У підготовче судове засідання прокурором в інтересах Львівської міської ради Львівської області до ОСОБА_4 було подано цивільний позов у кримінальному провадженні № 12026140000000712 від 26.08.2026 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України, у якому просили: стягнути з ОСОБА_4 на користь Львівської міської ради Львівської області 4 236 286,85 грн шкоди заподіяної охороні навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Учасники кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні не заперечили проти прийняття до розгляду цивільного позову.

Відповідно до ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Враховуючи що наведені вище документи, які надійшли від сторін відповідають вимогам процесуального законодавства, підстав для повернення їх без розгляду судом не встановлено, а тому такі підлягають долученню до матеріалів справи. Цивільний позов подано до початку судового розгляду, позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст. ст.119, 120 ЦПК України, тому її слід прийняти та розглядати одночасно з кримінальним провадженням, а Львівську міську раду визнати цивільним позивачем.

Крім того, у підготовче судове засідання від адвоката ОСОБА_5 надійшла скарга в порядку ст.ст. 303, 314-316 КПК України. Підстави та мотиви скарги викладені у письмовій формі.

Так, відповідно до ч. 2 ст.303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК України.

Однак, із врахуванням процесуальних можливостей стадії підготовчого судового засідання суд позбавлений на ній можливості надати правову оцінку обставинам зазначеним у скарзі.

Таким чином, суд вважає за доцільне долучити скаргу до матеріалів кримінального провадження та надати їй оцінку у ході судового провадження.

Керуючись ст.ст. 314-316 КПК України, суд, -

постановив:

у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору відмовити.

Призначити обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026140000000712 від 26.08.2026 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщені Личаківського районного суду м. Львова о 12:00 год. 18 вересня 2026 року.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Цивільний позов прокурора в інтересах Львівської міської ради Львівської області до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням прийняти до розгляду у кримінальному провадженні № 12026140000000712 від 26.08.2026.

Визнати Львівську міську раду Львівської області - цивільним позивачем у кримінальному провадженні № 12026140000000712 від 26.08.2026.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на нього ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 14.08.2026 на два місяці, тобто до 11.11.2026 включно, а саме:

- прибувати до суду за першим викликом;

- не відлучатися із Львівської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12026140000000712 від 26.08.2026;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Продовжити строк відсторонення обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади директора Регіонального ландшафтного парку «Знесіння», код ЄДРПОУ 13806354, строком на два місяці, до 11.11.2026 включно.

Обов`язок по контролю за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах управління) Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Скаргу захисника ОСОБА_5 в порядку ст.ст. 303, 314-316 КПК України долучити до матеріалів обвинувального акту. Надати правову оцінку зазначеним у ній обставинам за результатами судового розгляду.

Ухвала суду в частині продовження строку запобіжного заходу та строку дії відсторонення від посади підлягає апеляційному оскарженню в порядку і строки, передбачені ст. 395 КПК України.

Суддя: ОСОБА_1