Постанова № 13971937, 17.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 лютого 2011 року № 2а-15937/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Дж.Р. Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРТ"

прозастосування наслідків недійсності усної угоди, укладеної всупереч інтересам держави та суспільства за участю

представника позивача: Слюсар Ю.В. (довіреність № 16834/9/10-209 від 30.09.2010)

представника відповідача: Горянчук Т.Ю. (довіреність б/н від 12.01.2011)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Дж.Р. Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРТ" про застосування наслідків недійсності усної угоди, укладеної всупереч інтересам держави та суспільства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між відповідачами було укладено усний договір, який мав на меті виключно формування первинних документів, які дають змогу зменшити податкову базу та здійснити незаконну мінімізацію сплати податків відповідачем 2, а тому зазначена угода суперечить інтересам держави та суспільства, а сторони при її укладанні прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків, оскільки створили штучні умови для уникнення від відповідальності за несплату податків, а тому відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України зазначена угода є нікчемною та відповідно до частини першої статті 208 Господарського кодексу України, оскільки обидві сторони усвідомлювали протиправність укладеної угоди, то в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане сторонами за зазначеним зобов'язанням.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2010 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 29.11.2010.

Судові засідання 29.11.2010 та 24.01.2011 були відкладені.

У судовому засіданні 17.02.2011, у порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача у судовому засіданні 17.02.2011 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача 1 у судове засідання 17.02.2010 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу вказану в довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Поштове відправлення повернулось без вручення адресату, в довідці ф.20 причиною повернення (досилання) зазначено не знаходження за вказаною адресою. Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 17.02.2011 заперечив проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач 2 обґрунтував тим, що укладання та виконання договору між відповідачами підтверджується первинними документами, які оформленні відповідно до вимог чинного законодавства, а позивач перевищив свої повноваження визнавши договір укладений між відповідачами недійсним, у той час, як питання про недійсність зазначеного договору судовими інстанціями не розглядалось. Одночасно відповідач 2 зазначив про те, що позивачем не надано доказів завершення кримінальної справи щодо посадових осіб відповідача 1, а відповідно до висновку експертизи підпис директора Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р. Груп»лише ймовірно не належить зазначеній особі, у той час, як податкові перевірки ТОВ «ІРТ»не проводились, податкові повідомлення-рішення відповідачем не виносились та в позовній заяві позивачем не вказано які податки, на думку позивача, мінімізовані відповідачем 2.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

З урахуванням вище наведеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача 1.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р. Груп»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІРТ»було укладено усний договір, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р. Груп»передало у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «ІРТ»товар, визначений платіжними документами як обладнання, всього на загальну суму 57 000 грн. Укладання та виконання зазначеного договору підтверджується рахунком на оплату № 435 від 18.01.2010, податковою накладною № 1 від 18.01.2010 та видатковою накладною № 3 від 19.01.2010. Оплата товару підтверджується платіжним дорученням від 18.01.2010, засвідченим підписом уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРТ»№ 282 та випискою з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р. Груп»№26009030020004, відкритого у ПАТ "Класикбанк" за період з 01.01.2007 по 02.06.2010.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на Товариство з обмеженою відповідальністю "С.Дж.Р. Груп" керівником зазначеного товариства є ОСОБА_3, який відповідно до зазначеного витягу є єдиною особою уповноваженою діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Дж.Р. Груп".

18.08.2010 було проведено допит ОСОБА_3 на якому він повідомив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "С.Дж.Р. Груп" було зареєстроване ним, за винагороду, без наміру здійснювати будь-яку господарську діяльність, та ніякої діяльності від імені зазначеного підприємства він не здійснював та документів не підписував. Також він повідомив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р. Груп»було створено з метою незаконної мінімізації податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання та переведення безготівкових коштів у готівкові.

16.09.2010 старшим слідчим з ОВС Управління (служби) спеціальних розслідувань ГУПМ ДПА України майором міліції Макаренко М.О. на підставі постанови про проведення виїмки від 02.09.2010 було проведено виїмку документів Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРТ" щодо фінансово-господарських стосунків з Товариством з обмеженою відповідальністю "С.Дж.Р. Груп" за період з 01.01.2008 по 01.09.2010.

На підставі постанови на проведення почеркознавчої експертизи документів по кримінальній справі № 69-107 від 08.10.2010 було проведено експертизу за результатами якої складено висновок експерта № 99 від 14.110.2010 відповідно до якого підписи у документах, які підтверджують виконання усного договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р. Груп»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІРТ»на загальну суму 57 000,00 грн., а саме рахунком на оплату № 435 від 18.01.2010, податковій накладній № 1 від 18.01.2010 та видатковій накладній № 3 від 19.01.2010 виконані не ОСОБА_3., а іншою особою.

04.10.2010 було проведено перевірку місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р. Груп»якою встановлено, що зазначене товариство не знаходиться за вказаною адресою, про що складено акт перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню суб'єкта підприємницької діяльності № 220/36-1118. Також було проведено допит голови правління ЖБК "Промінь" в якого Товариство з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р. Груп»наймало приміщення за адресою м. Київ, вул. П. Лумумби, буд. 13, кв.31, ОСОБА_6, яка зазначила про те, що в підвальному приміщення, яке наймало Товариство з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р. Груп»працівники підприємства з'являлися періодично на декілька годин, а приблизно три-чотири місяці тому дане підприємство зникло та не з'являлось за зазначеною адресою.

21.10.2010 Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва було складено висновок щодо правомірності господарських відносин, які виникли у процесі організації та здійснення господарської діяльності між ТОВ «С.Дж.Р. Груп»та ТОВ «ІРТ»№ 3, відповідно до якого усні договори згідно яких ТОВ «С.Дж.Р. Груп»передало у власність ТОВ «ІРТ»товарні цінності, визначені платіжними документами як обладнання, всього на загальну суму 245300 грн., укладання та виконання яких підтверджується рахунками на оплату, податковими та видатковими накладними є такими, що укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, моральним засадам суспільства та, згідно частини першої стаття 203, статті 215 Цивільного кодексу України є нікчемними.

08.11.2010 Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Дж.Р. Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРТ" про застосування наслідків недійсності усної угоди, укладеної всупереч інтересам держави та суспільства, в якому просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Дж.Р. Груп" в доход держави грошові кошти у розмірі 57 000 грн. та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРТ" товари отримані згідно видаткової накладної № 3 від 19.01.2010 та розрахункових документів зазначених у позові, а за неможливості стягнення майна в натурі, - стягнути в дохід держави його вартість - грошові кошти в розмірі 57 000 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р. Груп»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІРТ»усний договір не зумовлений характером виробничої або іншої господарської діяльності, оскільки має на меті виключно формування первинних документів, які дають змогу зменшити податкову базу та здійснити незаконну мінімізацію сплати податків, оскільки відповідно до висновку почеркознавчого дослідження № 99 від 14.10.2010 та допиту ОСОБА_3, який відповідно до витягу з ЄДРПОУ є керівником та єдиною особою уповноваженою підписувати документи від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р. Груп», первинні документи від імені відповідача 1 ОСОБА_5 не підписувались. Одночасно позивач посилається на те, що відповідно до акту відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню суб'єкта підприємницької діяльності № 220/36-1118 від 04.10.2010 та протоколу допиту голови правління ЖБК "Промінь", в якого відповідач 1 орендує підвальне приміщення загальною площею 10 кв. м., відповідач 1 систематичної та постійної діяльності не веде.

Відповідач 2 не погоджується з заявленими позовними вимогами з огляду на те, що укладання та виконання договору між відповідачами підтверджується первинними документами, які оформленні відповідно до вимог чинного законодавства, а позивач перевищив свої повноваження визнавши договір укладений між відповідачами недійсним, у той час, як питання про недійсність зазначеного договору судовими інстанціями не розглядалось. Одночасно відповідач 2 посилається на те, що акт перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню суб'єкта підприємницької діяльності є внутрішнім документом податкової інспекції та був складений 04.10.2010 у той час, як оплата та отримання товару відбулись в січні 2010 року, а факт підробки підпису директора Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р. Груп»є не доведеним та у відповідача 2 не було жодних підстав сумніватись у справжності підпису на документах, оскільки відповідно до висновку експерта підпис лише ймовірно виконаний не ОСОБА_5 та виглядає як такий, що належить одній особі, підпис завірений печаткою підприємства, а товар був поставлений відповідно до первинних документів. Також відповідач 2 зазначив про те, що податкові перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРТ»не проводились, податкові повідомлення-рішення відповідачем не виносились та в позовній заяві позивачем не вказано які податки, на думку позивача, мінімізовані відповідачем 2. На підтвердження отримання товару за усним договором укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р. Груп»відповідач 2 також посилався на те, що в подальшому готова продукція була реалізована в межах господарської діяльності Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Аеротехніка-МЛТ", що підтверджується первинними документами.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частинами першою та другою статті 206 Цивільного кодексу України встановлено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Відповідно до частини другої статті 3 та частини третьої статті 8 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Частинами першою та другою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що факт укладання усного договору повинні підтверджувати первинні документи, складені з дотриманням встановлено форми, зокрема, вони повинні містити особистий підпис уповноваженої особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, документи, що не містять підпису уповноваженої особи, не можуть засвідчувати факт здійснення господарських операцій та бути підставою для бухгалтерського і податкового обліку.

Підпис на первинних фінансових документах, які підтверджують факт укладання усної угоди між Товариством з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р. Груп»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІРТ»був вчинений не уповноваженою, особою, а саме не керівником Товариством з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р. Груп»ОСОБА_5, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи № 220/36-1118 від 04.10.2010 та протоколом допиту ОСОБА_3 від 18.08.2010., а отже зазначені первинні документи, не можуть фіксувати факт здійснення господарської діяльності, тобто підтверджувати факт укладання усного договору.

Посилання відповідача на те, що відповідно до висновку експертизи, підпис лише ймовірно виконаний не ОСОБА_3 та підпис скріплений печаткою відповідача 1, як на підставу дійсності первинних документів є необґрунтованим, оскільки чинним законодавством чітко встановлено вимогу щодо необхідності підписання первинних документів уповноваженою особою підприємства.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює умови чинності правочинів, а саме: законність змісту правочину; наявність у сторін (сторони) необхідного обсягу цивільної дієздатності; наявність об'єктивно вираженого волевиявлення учасника правочину та його адекватність внутрішній волі учасника правочину; відповідність форми вчиненого правочину вимогам закону; спрямованість волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату. Тому у разі недотримання вичерпних вимог правочин є недійсним. Зміст правочину не повинен порушувати положень як законів, так і інших нормативно-правових актів, прийнятих на основі Конституції.

Частинами першою та другою статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З урахуванням вище наведеного, а також враховуючи те, що відповідно до протоколу допиту керівника відповідача 1 Товариство з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р. Груп»створювалось з метою формування первинних документів, які дають змогу зменшити податкову базу та здійснити незаконну мінімізацію сплати податків та з метою переводу безготівкових котів в готівкові та той факт, що відповідач 1 не знаходиться за місцем реєстрації та не здійснює систематичну господарську діяльність, що зокрема підтверджується актом перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню суб'єкта підприємницької діяльності № 220/36-1118 від 04.10.2010 та протоколом допиту голови правління ЖБК "Промінь" в якого Товариство з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р. Груп»наймало приміщення за адресою м. Київ, вул. П. Лумумби, буд. 13, кв. 31, ОСОБА_6 суд дійшов висновку про недійсність усного договору укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р. Груп»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІРТ».

Водночас про недійсність усного договору укладеного між відповідачами та його безтоварність свідчить той факт, що відповідачем 2 не було надано суду документів, які б підтверджували факт отримання товару та його перевезення, зокрема, товарно - транспортних накладних, актів прийому - передачі або документів підтверджуючих зберігання товару.

Посилання відповідача на те, що товар за зазначеним договором ним отримувався та з отриманих матеріалів була виготовлена готова продукція, яка була реалізована в його господарський діяльності є необґрунтованим, з огляду на те, що відповідачем 2 не було надано суду доказів того, що продукція яка була реалізована в його господарській діяльності була виготовлена з матеріалів отриманих від відповідача 1.

Відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України встановлено наслідки недійсності господарського зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

З огляду на викладене та враховуючи той факт, що формування первинних документів з метою зменшити податкову базу та здійснити незаконну мінімізацію сплати податків підтверджується висновком щодо правомірності господарських відносин, які виникли у процесі організації та здійснення господарської діяльності між ТОВ «С.Дж.Р. Груп»та ТОВ «ІРТ»№ 3 від 20.10.2010 відповідно до якого первинні документи, які були сформовані з метою підтвердження укладання усної угоди стали підставою для формування бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку підприємств, що підтверджується, зокрема відповідними показниками, поданих ТОВ «ІРТ»та ТОВ «С.Дж.Р. Груп»податкових декларацій з податку на додану вартість з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за грудень 2009 року та січень, березень, квітень 2010 року, суд дійшов висновку про те, що усний договір між відповідачами на суму 57 000, 00 грн. суперечить інтересам держави та суспільства, а сторони при його укладанні прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків, оскільки створили штучні умови для уникнення від відповідальності за несплату податків, а тому зазначена угода є нікчемною та в дохід держави підлягає стягненню все одержане сторонами за зазначеним зобов'язанням.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням вище наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Дж.Р. Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРТ" про застосування наслідків недійсності усної угоди, укладеної всупереч інтересам держави та суспільства - задовольнити повністю.

2 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р. Груп»( 01042, м. Київ, вул. П. Лумумби, 13, код ЄДРПОУ 34981754, п/р 26009030020004 в ПАТ "Класикбаню", м. Київ, МФО 306704, п/р 26003010109287 в ПАТ «КБ "Преміум", м. Київ, МФО 339555, п/р 26006000014501 в ВАТ "Кредитвестбанк", м. Київ, МФО 380441 ) в доход держави грошові кошти у сумі 57 00, 00 грн. (п'ятдесят сім тисяч грн.).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРТ»( 02002, м. Київ, вул. П. Раскової,11 код ЄДРПОУ 34727803, п/р 26008301108284 у ВАТ «ВТБ Банк»в м. Києві, МФО 321767 ) в доход держави грошові кошти у сумі 57 00, 00 грн. (п'ятдесят сім тисяч грн.)

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання

Суддя О.П. Огурцов

Повний текст постанови складено 22.02.2011