Ухвала суду № 139718553, 08.09.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/7681/22

Провадження № 4-с/953/45/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Власової Ю.Ю.

секретар судового засідання Панченко Л.В.

учасники справи:

стягувач ОСОБА_1 ,

представник стягувача адвокат Шипенко Анастасія Сергіївна,

боржник ОСОБА_2 ,

представник боржника адвокат Захаров Павло Валентинович,

приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Нелюба Марина Анатоліївна,

представник приватного виконавця адвокат Бардін Ілля Сергійович

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкова скаргу ОСОБА_2 на постанову та дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Нелюби Марини Анатоліївни,

в с т а н о в и в:

17.08.2026 через підсистему «ЕЛЕКТРОННИЙ СУД» боржник ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Харкова зі скаргою, в якій просив:

- скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Нелюби М.А. про опис та арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 81084448, датовану 13.07.2026;

- визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо проведення опису та арешту майна скаржника за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ;

- зобов`язати приватного виконавця усунути допущені порушення та поновити право скаржника визначити вартість майна в порядку частин першої та другої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Вимоги скарги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що: постанова приватного виконавця від 13.07.2026 виготовлена в автоматизованій системі у серпні 2026 року, а дату внесено до неї заднім числом; у виконавчому провадженні існують два примірники постанови з однаковою назвою, однаковим номером виконавчого провадження і однаковою датою «13.07.2026», але з різним змістом; обидва примірники вивантажуються з автоматизованої системи під іменами файлів «vp81084448-postanova-20260807.pdf» і «vp81084448-postanova 20260807 (1).pdf», тобто за власним обліком Системи датою цих двох документів є 07.08.2026, а не 13.07.2026; метадані сканованої копії підписаного примірника, внесеної до Системи, містять дату створення 07.08.2026 об 11 год 45 хв 23 с, тобто підписаний примірник постанови потрапив до Системи через двадцять п`ять днів після дати, надрукованої на ньому. Таким чином, строки, які закон відлічує від дня винесення постанови, від 13.07.2026 не спливали, а підписи осіб, зазначених у документі як поняті, не могли бути проставлені під час виконавчих дій.

Також, ОСОБА_2 вказує, що якщо постанову винесено 13.07.2026, її належало довести до відома скаржника або надіслати йому не пізніше 14.07.2026, проте приватний виконавець порушила ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», не надіславши постанову протягом наступного робочого дня, і не надсилала понад місяць.

Крім того, датою на документі погашено право боржника визначити вартість майна за згодою. Так, за датою, проставленою на оспорюваній постанові, цей строк сплив 23.07.2026. Скаржник не міг ані досягти згоди щодо вартості, ані письмово повідомити виконавця про визначену вартість, оскільки на 23.07.2026 не знав і не міг знати про існування постанови.

Крім того, підписи понятих у постанові, виготовленій 07.08.2026, не могли засвідчити дії, під час яких цих осіб не було, та до приміщень увійшли без рішення суду про дозвіл на проникнення.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21.08.2026 скаргу ОСОБА_2 прийнято до провадження та призначено до судового розгляду на 02.09.2026 о 13:30.

Цим же судовим рішенням витребувано у приватного виконавця Нелюби М.А. матеріали виконавчого провадження № 81084448 у повному обсязі, у тому числі оригінал оспорюваної постанови з підписами всіх осіб; з автоматизованої системи виконавчого провадження інформаційну довідку в порядку пункту 3 розділу VII Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5, з відомостями про всі рішення та виконавчі дії у виконавчому провадженні № 81084448, у тому числі змінені та видалені, з відображенням дати і часу їх вчинення у Системі, а також з відомостями про реєстрацію вихідної кореспонденції за цим виконавчим провадженням.

Ухвала Київського районного суду м. Харкова від 21.08.2026 та судові повістки у судове засідання на 02.09.2026 отримані представником боржника ОСОБА_2 адвокатом Захаровим П.В., стягувачем ОСОБА_1 та приватним виконавцем Нелюбою М.А. в Електронних кабінетах 21.08.2026 та 24.08.2026, відповідно.

25.08.2026 через підсистему «ЕЛЕКТРОННИЙ СУД» представник стягувача ОСОБА_1 адвокат Шипенко А.С. звернулася до Київського районного суду м. Харкова із клопотанням про проведення судових засідань за скаргою ОСОБА_2 за її участю у режимі відеоконференції.

01.09.2026 через підсистему «ЕЛЕКТРОННИЙ СУД» до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання адвоката Бардіна І.С., у якому він просив надати йому, як представнику приватного виконавця Нелюби М.А., можливість ознайомитися із друкованими матеріалами справи № 953/7681/22, для чого відкласти судовий розгляд скарги на іншу дату, внести про нього відомості до підсистеми «ЕЛЕКТРОННИЙ СУД», як представника виконавця, та надати доступ до електронної справи.

Ухвала Київського районного суду м. Харкова від 21.08.2026 про прийняття скарги та судова повістка у судове засідання на 02.09.2026 отримані представником приватного виконавця Нелюби М.А. адвокатом Бардіним І.С. в Електронному кабінеті 01.09.2026.

У судове засідання 02.09.2026, належним чином повідомлені боржник ОСОБА_2 , його представник адвокат Захаров П.В., стягувач ОСОБА_1 , його представник адвокат Шипенко А.С., приватний виконавець Нелюба М.А. та її представник адвокат Бардін І.С., не з`явилися. Також, на адресу Київського районного суду м. Харкова витребувані ухвалою суду від 21.08.2026 від приватного виконавця Нелюби М.А. документи не надійшли, що слугувало підставою для відкладення судового засідання.

Судові повістки у судове засідання, призначене на 08.09.2026 о 10:00 годині, отримані представником боржника ОСОБА_2 адвокатом Захаровим П.В., стягувачем ОСОБА_1 , приватним виконавцем Нелюбою М.А. та її представником адвокатом Бардіним І.С. в Електронних кабінетах 03.09.2026.

02.09.2026 через підсистему «ЕЛЕКТРОННИЙ СУД» представником приватного виконавця Нелюби М.А. адвокатом Бардіним І.С. подано заперечення на скаргу ОСОБА_2 , у яких він просив на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України та ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» врахувати висновки щодо застосування норм права у схожих правовідносинах, надати мотивовану оцінку кожного заперечення, аргументу, наведеного виконавцем у цих запереченнях, за результатом розгляду скарги відмовити у її задоволенні в повному обсязі, та судові витрати, пов`язані із розглядом скарги (у тому числі і витрати виконавця на професійну правничу допомогу), покласти на заявника та надати можливість виконавцю протягом п`яти днів після ухвалення рішення подати до суду відповідні докази понесення витрат.

До заперечень представником приватного виконавця Нелюби М.А. адвокатом Бардіним І.С. надано витребовувані скановані матеріали зведеного виконавчого провадження № 81086404.

Також, адвокатом Бардіним І.С. подано клопотання про проведення судових засідань за скаргою ОСОБА_2 за його участю у режимі відеоконференції.

07.09.2026 через підсистему «ЕЛЕКТРОННИЙ СУД» адвокатом Бардіним І.С. до суду подано заяву про розподіл/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи, у якій він просив стягнути з ОСОБА_2 на користь приватного виконавця Нелюби М.А. судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу) у розмірі 70 000,00 (сімдесят тисяч гривень 00 копійок) гривень, та на примусове виконання відповідної ухвали, яка набирає законної сили з моменту її проголошення і підписання суддею, видати виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь приватного виконавця Нелюби М.А. судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у розмірі 70 000,00 (сімдесят тисяч гривень 00 копійок) гривень.

07.09.2026 через підсистему «ЕЛЕКТРОННИЙ СУД» представником боржника ОСОБА_2 адвокатом Захаровим П.В. до Київського районного суду м. Харкова подано додаткові пояснення, у яких він просить задовольнити скаргу в межах заявлених і ще не вирішених вимог:

- скасувати постанову приватного виконавця Нелюби М. А. про опис та арешт майна, датовану 13.07.2026 у ВП № 81084448, визнати оскаржувані дії неправомірними та зобов`язати усунути порушення;

- перевірити виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 21.08.2026: оглянути оригінал постанови, зіставити його з примірником, виготовленим в АСВП, і зі сканом та дослідити витребувану інформаційну довідку з АСВП у порядку пункту 3 розділу VII Положення з відомостями про всі рішення та виконавчі дії, у тому числі змінені та видалені, з датою і часом їх вчинення у Системі та відомостями про реєстрацію вихідної кореспонденції. На виконання й уточнення ухвали витребувати у приватного виконавця Нелюби М.А. та ДП «Національні інформаційні системи» наявні дані за період з 01.07.2026 по 17.08.2026 щодо постанови, її скану та супровідного листа: дати й час створення, реєстрації, зміни, видалення та приєднання файлів, ідентифікатори записів, відомості про користувачів і збережені редакції. У разі відсутності відомостей повідомити причини;

- витребувати у приватного виконавця докази попереднього надсилання постанови із зазначенням дати та змісту відправлення; докази вручення відправлення № 6110100856974; докази повідомлення боржника про проведення опису 13.07.2026; документи щодо опису 13.07.2026 та правової підстави входження до кожного з приміщень; повні розбірливі дані понятих і зберігача для вирішення питання про їх виклик. Окремо витребувати докази заявленої тимчасової відсутності доступу до Системи: звернення виконавця до адміністратора Системи та відповідь на нього, листування з ДП «Національні інформаційні системи», повідомлення про технічні або аварійні роботи, із зазначенням дня і часу, коли доступ було втрачено та відновлено;

- застосувати частину четверту статті 81 ЦПК України: зобов`язати приватного виконавця надати докази наявності подій, на відсутність яких посилається скаржник, виготовлення повної підписаної постанови 13.07.2026, надсилання її в липні 2026 року та відсутності доступу до Системи у цей період; у разі ненадання таких доказів визнати обставину відсутності цих подій встановленою;

- оглянути записи та документи АСВП за номером виконавчого провадження й ідентифікатором доступу, зазначеним у скарзі відповідно до пункту 5 частини третьої статті 448 ЦПК України, із фіксуванням результатів за частиною сьомою статті 85 ЦПК України. Оцінити у сукупності дві редакції постанови, серпневі записи АСВП, метадані скану та поштові документи; за частиною третьою статті 89 ЦПК України навести мотиви врахування або відхилення кожного доказу чи групи доказів. Вирішити кожне заявлене клопотання про огляд і витребування доказів. У разі невиконання ухвали від 21.08.2026 застосувати наслідки, передбачені частиною десятою статті 84 ЦПК України. Надати скаржнику можливість ознайомитися з отриманими матеріалами та висловитися щодо них.

Також, представник боржника ОСОБА_2 адвокат Захаров П.В. заперечував проти стягнення 70 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а якщо в никнуть підстави для їх компенсації, вирішити клопотання про їх зменшення після розкриття доказів заявленої суми.

07.09.2026 через підсистему «ЕЛЕКТРОННИЙ СУД» представником боржника ОСОБА_2 адвокатом Захаровим П.В. до Київського районного суду м. Харкова подано заяву про застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу та про постановлення окремої ухвали, у якій він просить:

- установити факт неподання приватним виконавцем Нелюбою М.А. доказів, витребуваних ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21.08.2026, а також факт неповідомлення суду про неможливість їх подання в порядку частини сьомої статті 84 ЦПК України;

- застосувати до приватного виконавця Нелюби М.А. захід процесуального примусу постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету штрафу на підставі пунктів 1 і 3 частини першої статті 148 ЦПК України у розмірі, який суд визначить у межах, встановлених цією нормою;

- на підставі частини дев`ятої статті 84 ЦПК України повторно зобов`язати приватного виконавця Нелюбу М.А. подати суду витребувані документи, встановивши для цього конкретний строк і попередивши про наслідки, передбачені частиною другою статті 148 ЦПК України у разі повторного невиконання;

- постановити окрему ухвалу щодо приватного виконавця Нелюби М.А. на підставі частин першої третьої статті 262 ЦПК України та направити її Міністерству юстиції України і Дисциплінарній комісії приватних виконавців для вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, зазначивши в ній відповідно до частини п`ятої статті 262 ЦПК України норми, вимоги яких порушено, і встановивши строк для надання відповіді відповідно до частини сьомої тієї самої статті%

- у разі неподання витребуваних доказів і надалі застосувати наслідки, передбачені частиною десятою статті 84 ЦПК України та частиною четвертою статті 81 ЦПК України, визнавши встановленими обставини, для з`ясування яких витребовувалися ці докази.

У додатковий запереченнях представник приватного виконавця Нелюби М.А. адвокат Бардін І.С., а також у запереченнях представник стягувача ОСОБА_1 адвокат Шипенко А.С. просили відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_2 у повному обсязі.

У судовому засіданні 08.09.2026 представник приватного виконавця Нелюби М.А. адвокат Бардін І.С. та представник стягувача ОСОБА_1 адвокат Шипенко А.С. підтримали свої доводи, що наведені у заявах по суті.

У судове засідання 08.09.2026, належним чином повідомлені боржник ОСОБА_2 , його представник адвокат Захаров П.В., стягувач ОСОБА_1 , приватний виконавець Нелюба М.А. не з`явилися, клопотань про відкладення судового засідання не надали.

Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та оригінал зведеного виконавчого провадження № 81086404, вважає скаргу ОСОБА_2 такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом установлено, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 11.04.2023 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто безпідставно збережене майно, а саме: грошові кошти у сумі 745 630 (сімсот сорок п`ять тисяч шістсот тридцять) доларів США; штраф у розмірі 14 912 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот дванадцять) доларів США 60 центів, а також судовий збір у розмірі 12 941 (двадцять тисяч дев`ятсот сорок одна) гривня 80 копійок.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 12.03.2026 апеляційна скарга ОСОБА_2 , подана в його інтересах представником- адвокатом Ус М.В., - залишена без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Харкова від 11.04.2023, - без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.05.2026 відкрито касаційне провадження у даній справі та відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Ус М.В., про зупинення дії та виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 11.04.2023 та постанови Харківського апеляційного суду від 12.03.2026.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.06.2026 касаційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Ус М.В., - залишено без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Харкова від 11.04.2023 та постанову Полтавського апеляційного суду від 12.03.2026, - без змін.

20.05.2026 на виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 11.04.2023 Київським районним судом м. Харкова видано виконавчі листи про: (1) стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно збереженого майна, а саме: грошових коштів у сумі 745 630 (сімсот сорок п`ять тисяч шістсот тридцять) доларів США; (2) стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 штрафу у розмірі 14 912 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот дванадцять) доларів США 60 центів; (3) стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 12 941 (двадцять тисяч дев`ятсот сорок одна) гривня 80 копійок.

Постановами приватного виконавця Нелюби М.А. від 22.05.2026 відкрито виконавче провадження № 81084448 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно збереженого майна, а саме: грошових коштів у сумі 745 630 (сімсот сорок п`ять тисяч шістсот тридцять) доларів США; виконавче провадження № 81084514 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 штрафу у розмірі 14 912 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот дванадцять) доларів США 60 центів; виконавче провадження № 81084582 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 12 941 (двадцять тисяч дев`ятсот сорок одна) гривня 80 копійок.

Постановою приватного виконавця Нелюби М.А. від 22.05.2026 виконавчі провадження № 81084448, № 81084514, № 81084582 об`єднані в зведене виконавче провадження № 81086404.

У ході здійснення зведеного виконавчого провадження № 81086404, відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем Нелюбою М.А. здійснено комплекс заходів, спрямованих на повне виконання судового рішення.

Так, постановою приватного виконавця Нелюби М.А. від 22.05.2026 накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_2 .

Так, постановою приватного виконавця Нелюби М.А. від 22.05.2026 накладено арешт на майно боржника ОСОБА_2 .

Приватним виконавцем здійснено запити до Державної податкової служби України про наявність рахунків, відкритих боржником ОСОБА_2 у банках та інших фінансових установах, до Пенсійного фонду України про джерела отримання доходу боржником, до Міністерства внутрішніх справ України про транспортні засоби, зареєстровані за боржником на праві власності.

Згідно інформації, наданої Пенсійним фондом України на запит про фізичних осіб боржників, які отримують пенсії, розмір їх пенсій та найменування органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває боржник, та інформацію про фізичних осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про їх останнє місце роботи, дані про одержання доходу боржником ОСОБА_2 відсутні.

Згідно відповіді Міністерства внутрішніх справ України, за боржником ОСОБА_2 право власності на автотранспортні засоби не зареєстровано.

Згідно інформації, наданої Державною податковою службою України, боржник ОСОБА_2 отримує дохід у ТОВ "ФЛАС" (код ЄДРПОУ 42364360), сума одержаного в другому кварталі 2026 року доходу склала 274 846,09 грн.

Згідно інформації, наданої Державною податковою службою України та банківськими установами на запит про рух коштів за рахунками та залишки коштів на рахунках боржника, у боржника ОСОБА_2 відкрито рахунки у АТ КБ ПРИВАТБАНК, АТ "СЕНС БАНК", залишок коштів на рахунках боржника відсутній, або недостатній для задоволення вимог за виконавчими документами.

Відповідно до інформації, наданої Державною прикордонною службою України, боржник ОСОБА_2 перетинав державний кордон України протягом вказаного періоду з 23.05.2026 по 20.08.2026.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за боржником ОСОБА_2 на праві власності зареєстровано об`єкти нерухомості:

1. нежитлові приміщення 1-го поверху № 22, 23, 24, 25, 26, 26а, 26б, 27 в літ. "А-10", загальна площа (кв.м): 153.5, адреса: АДРЕСА_1 ;

2. нежитлові приміщення 1-го поверху № 28-:-41 в літ."А-10", загальна площа (кв.м): 170.5, адреса: АДРЕСА_1 ;

3. нежитлові приміщення 1-го поверху № 10-:-14 в літ."А-10", загальна площа (кв.м): 156.2, адреса: АДРЕСА_1 ;

4. нежитлові приміщення 1-го поверху № 2, 3, 5-:-9, 42, 43 в літ."А-10", загальна площа (кв.м): 202.8, адреса: АДРЕСА_1 ;

5. нежитлові приміщення підвалу № 10-:-16 в літ. "А-10", загальна площа (кв.м): 177.6, адреса: АДРЕСА_1 ;

6. нежитлові приміщення підвалу № 10, 11 в літ. "А-10", загальна площа (кв.м): 92.1, адреса: АДРЕСА_1 ;

7. нежитлове приміщення підвалу № 12 в літ. "А-10", загальна площа (кв.м): 105.4, адреса: АДРЕСА_1 ;

8. нежитлові приміщення підвалу № 6, 13-:-15 в літ."А-10", загальна площа (кв.м): 235.7, адреса: АДРЕСА_1 ;

9. нежитлові приміщення підвалу № 6, 7, 7а, 9, 17-:-21, 27-:-29, 35 в літ."А-10", загальна площа (кв.м): 245.5, адреса: АДРЕСА_1 ;

10. гаражний бокс № НОМЕР_1 загальною площею 20,0 кв.м в літ. "А-1", адреса: АДРЕСА_3 .

Постановою приватного виконавця Нелюби М.А. від 13.07.2026, на підставі ст.ст. 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження», описано на накладено арешт на все вищезазначене майно, що належить боржнику ОСОБА_2 , з призначенням відповідального зберігача ОСОБА_3 , який отримав копію цієї постанови.

Виконавчі дії проведені за відсутності стягувача, боржника, заставодавця та у присутності понятих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яким роз`яснені їх права та обов`язки, відповідно до положень ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження».

13.07.2026 зазначена постанова скерована приватним виконавцем боржнику ОСОБА_2 та стягувачу ОСОБА_1 , та у подальшому 07.08.2026 скерована останнім рекомендованим поштовим відправленням.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, засад обов`язковості виконання рішень; законності; справедливості, неупередженості та об`єктивності ; розумності строків виконавчого провадження (п. 2, 3, 5, 7 ч. 1 ст. 2 Закону № 1404-VIII).

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 п. 1) ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження, окрім іншого, має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч. 4 ст. 18 Закону № 1404-VIII).

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (ч. 5 ст. 18 Закону № 1404-VIII).

Частинами 1, 2, 4 та 5 ст. 13 Закону № 1404-VIII визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Порядок звернення стягнення на майно боржника унормовано положеннями Розділу VII Закону № 1404-VIII.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Згідно ч. 2 ст. 48 цього Закону стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Частинами 5 та 6 ст. 48 Закону № 1404-VIII у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник (ч. 1 ст. 50 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до ст. 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим.

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Як установлено судовим розглядом, постановами приватного виконавця Нелюби М.А. від 22.05.2026 відкрито виконавче провадження № 81084448 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно збереженого майна, а саме: грошових коштів у сумі 745 630 (сімсот сорок п`ять тисяч шістсот тридцять) доларів США; виконавче провадження № 81084514 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 штрафу у розмірі 14 912 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот дванадцять) доларів США 60 центів; виконавче провадження № 81084582 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 12 941 (двадцять тисяч дев`ятсот сорок одна) гривня 80 копійок.

Постановою приватного виконавця Нелюби М.А. від 22.05.2026 виконавчі провадження № 81084448, № 81084514, № 81084582 об`єднані в зведене виконавче провадження № 81086404.

Постановою приватного виконавця Нелюби М.А. від 22.05.2026 накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_2 .

Постановою приватного виконавця Нелюби М.А. від 22.05.2026 накладено арешт на майно боржника ОСОБА_2 .

Постановою приватного виконавця Нелюби М.А. від 13.07.2026, на підставі ст.ст. 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження», описано на накладено арешт на майно, що належить боржнику ОСОБА_2 , а саме:

1. нежитлові приміщення 1-го поверху № 22, 23, 24, 25, 26, 26а, 26б, 27 в літ. "А-10", загальна площа (кв.м): 153.5, адреса: АДРЕСА_1 ;

2. нежитлові приміщення 1-го поверху № 28-:-41 в літ."А-10", загальна площа (кв.м): 170.5, адреса: АДРЕСА_1 ;

3. нежитлові приміщення 1-го поверху № 10-:-14 в літ."А-10", загальна площа (кв.м): 156.2, адреса: АДРЕСА_1 ;

4. нежитлові приміщення 1-го поверху № 2, 3, 5-:-9, 42, 43 в літ."А-10", загальна площа (кв.м): 202.8, адреса: АДРЕСА_1 ;

5. нежитлові приміщення підвалу № 10-:-16 в літ. "А-10", загальна площа (кв.м): 177.6, адреса: АДРЕСА_1 ;

6. нежитлові приміщення підвалу № 10, 11 в літ. "А-10", загальна площа (кв.м): 92.1, адреса: АДРЕСА_1 ;

7. нежитлове приміщення підвалу № 12 в літ. "А-10", загальна площа (кв.м): 105.4, адреса: АДРЕСА_1 ;

8. нежитлові приміщення підвалу № 6, 13-:-15 в літ."А-10", загальна площа (кв.м): 235.7, адреса: АДРЕСА_1 ;

9. нежитлові приміщення підвалу № 6, 7, 7а, 9, 17-:-21, 27-:-29, 35 в літ."А-10", загальна площа (кв.м): 245.5, адреса: АДРЕСА_1 ;

10. гаражний бокс № НОМЕР_1 загальною площею 20,0 кв.м в літ. "А-1", адреса: АДРЕСА_3 , та призначено відповідального зберігача ОСОБА_3 , який отримав копію цієї постанови.

Виконавчі дії проведені за відсутності стягувача, боржника, заставодавця та у присутності понятих ОСОБА_4 , ОСОБА_5

13.07.2026 зазначена постанова скерована приватним виконавцем боржнику ОСОБА_2 та стягувачу ОСОБА_1 , та у подальшому 07.08.2026 скерована останнім рекомендованим поштовим відправленням.

Що стосується доводів ОСОБА_2 з приводу того, що оскаржувана постанова від 13.07.2026 внесена приватним виконавцем до АСВП 07.08.2026, слід зауважити, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону № 1404-VIII строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Згідно пп. 4) п. 10-2 розділу ХІІІ (прикінцеві та перехідні положення) Закону № 1404-VIII тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено в частині першій статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950.

Виконання судового рішення відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013 № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Тобто, з метою забезпечення реального виконання судового рішення та ефективного захисту порушених прав ЦПК України передбачає спеціальні форми реагування, зокрема розділом VІІ "Судовий контроль за виконанням судових рішень" ЦПК України визначено порядок судового контролю за виконанням судових рішень в цивільних справах.

У постанові Верховного Суду від 22.04.2020 у справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) зазначено, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Правило про те, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема: право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац п`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013); набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей, основною з цих властивостей є обов`язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 23.11.2018 № 10-р/2018); визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 зазначила, що ефективний спосіб захисту повинен відповідати змісту порушеного права, характеру порушення та забезпечувати його поновлення. Ця логіка прямо застосовна й до судового контролю у виконавчому провадженні. Якщо задоволення скарги не відновлює конкретного права, то такий спосіб захисту не є ефективним.

У постанові Об`єднаної палати КЦС ВС від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19, ЄДРСР № 84152558) визначено, що судовий контроль не повинен використовуватися для перешкоджання виконання судових рішень.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 обґрунтовує скаргу лише датою внесення документа до АСВП. Проте, ним не доведено, що сама виконавча дія не була проведена приватним виконавцем 13.07.2026. Навпаки, оригінал зведеного виконавчого провадження № 81086404, який досліджений судом у судовому засіданні, посвідчує ту обставину, що опис та арешт майна, що належить боржнику ОСОБА_2 , здійснений приватним виконавцем 13.07.2026 у відповідності до вимог ст.ст. 48, 56 Закону № 1404-VIII, і доказів зворотного суду не надано.

За таких обставин, суд вважає, що порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії.

За цих обставин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника боржника ОСОБА_2 адвоката Захарова П.В. про витребування доказів, наведених у клопотанні від 07.09.2026, оскільки витребовувані відомості не заперечуються сторонами виконавчого провадження.

Що стосується доводів скарги ОСОБА_2 з приводу строку для визначення вартості майна за взаємною згодою сторін слід зауважити, що з огляду на положення пп. 4) п. 10-2 розділу ХІІІ (прикінцеві та перехідні положення) Закону № 1404-VIII, - 10-денний строк, передбачений ч. 2 ст. 57 Закону № 1404-VIII, переривається та встановлюється з дня припинення або скасування воєнного стану.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. Отже, у ситуації прогалини спеціального законодавства суд і виконавець не можуть обмежитися формальним тлумаченням підзаконної процедури, а повинні виходити з верховенства права, справедливості, розумності, пропорційності та реального захисту прав. добросовісності,

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Згідно ч. 1 ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (ч. 2 ст. 451 ЦПК України).

Враховуючи ту обставину, що судовим розглядом не встановлено порушення прав боржника ОСОБА_2 , як сторони зведеного виконавчого провадження № 81086404, суд не вбачає підстав для задоволення його скарги.

Крім того, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги ОСОБА_2 про застосування до приватного виконавця Нелюби М.А. заходів процесуального примусу у вигляді штрафу та про постановлення окремої ухвали, оскільки ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21.08.2026, якою у останньої витребувано відповідні докази, судом не встановлений конкретний строк на їх подання, у судовому засіданні 08.09.2026 досліджений оригінал зведеного виконавчого провадження № 81086404, наданий її представником адвокатом Бардіним І.С., а довідка з АСВП долучена до матеріалів судової справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: (1) на професійну правничу допомогу ; (2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; (3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; (4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Представником боржника ОСОБА_2 адвокатом Захаровим П.В. заяву про розподіл/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи, не подано.

Представник приватного виконавця Нелюби М.А. адвокат Бардін І.С. у поданій заяві просить стягнути з ОСОБА_2 на користь приватного виконавця Нелюби М.А. судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу) у розмірі 70 000,00 (сімдесят тисяч гривень 00 копійок) гривень.

Матеріали справи свідчать про те, що інтереси приватного виконавця Нелюби М.А. представляє адвокат адвокатського об`єднання «ПРАВОТА» Бардін І.С. на підставі Договору про надання професійної правничої допомоги № 31082026 від 31.08.2026, а також Ордеру на надання правничої допомоги № 1379294 від 31.08.2026.

Відповідно до умов цього Договору, Акту виконаних робіт від 06.09.2026 та Детального опису робіт (наданих послуг), приватному виконавцю Нелюбі М.А. адвокатським об`єднанням «ПРАВОТА» наданий комплекс юридичних послуг (професійної правничої допомоги) під час розгляду Київським районним судом м. Харкова скарги в межах справи № 953/7681/22 (провадження № 4-с/953/45/26) - представництво інтересів Клієнта, що окрім іншого включає дослідження та юридичний аналіз всіх матеріалів зведеного виконавчого провадження; аналіз та вивчення судової практики у даній категорії справ по спірним питанням шляхом пошуку та перегляду судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень (проаналізовано більше сотні судових справ шляхом прочитання відповідних судових рішень); вивчення та правовий аналіз матеріалів справи № 953/7681/22 (провадження № 4-с/953/45/26), скарги боржника з доданими документами та наданих Клієнтом документів; підготовку та подання до суду заяв та клопотань з процесуальних питань, а також заперечення проти скарги; надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; представництво та захист інтересів Клієнта у суді під час судових засідань тощо).

У відповідності до умов вказаного Договору (п. 4.1.) фіксована вартість виконаних робіт (наданих послуг) за професійну правничу допомогу складає 70 000,00 (сімдесят тисяч гривень 00 копійок) гривень за надання вказаних вище послуг за фіксованою вартістю.

Відповідно до Акту виконаних робіт від 06.08.2026 за Договором про надання професійної правничої допомоги № 31082026 від 31.08.2026 по прийнятим за цим Актом роботам (послугам) Клієнт до Виконавця претензій та зауважень не має, а Виконавець отримав у повному обсязі оплату наданих послуг та Виконавець до Клієнта також претензій і зауважень не має.

Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: (1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; (2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2025 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31.07.2020 у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23.05.2022 у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

З урахуванням складності та категорії справи, обсягу доказів, заяви ОСОБА_2 про зменшення розміру судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, та висновку про відмову у задоволенні його скарги у повному обсязі, враховуючи принцип співмірності та розумності, критерію реальності адвокатських витрат, суд дійшов висновку, що справедливим буде стягнення з ОСОБА_2 на користь приватного виконавця Нелюби М.А. судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 12, 81, 137, 260-261, 447, 450-451, 452 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову та дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Нелюби Марини Анатоліївни, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_4 ) на користь приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Міністерства юстиції України Нелюби Марини Анатоліївни (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ; вул. Алчевських, 15, м. Харків, 61002) судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу) у розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст ухвали складений і підписаний 11.09.2026.

Суддя Ю.Ю. Власова