Постанова № 13971773, 24.02.2011, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/227/11

14:18

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Боднарюка О.В.;

при секретарі судового засідання Самокішин М.І.;

з участю:

представника позивача Кушнірюка Ю.Д.;

представника відповідача Страчука В.В.

представників третіх осіб - не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" доШевченківського відділу Державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ярекс", ПАТ "Український інноваційний банк" в особі Чернівецької філії ПАТ "Український інноваційний банк",-

ВСТАНОВИВ :

В поданому до суду 31.01.2011 року адміністративному позові позивач просить суд зобовязати Шевченківський відділ Державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції звільнити з-під арешту та зняти заборону на відчуження на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, а саме: поділену в натурі частку нежитлових будівель-будівлю літ. Б, площею 974,30 кв. м. яка знаходиться за адресою:м. Чернівці, вул. Моріса Тореза буд. 192-Б; поділене нерухоме майно (нежилі будівлі) літ. В, загальною площею 720,60 кв. м., будівля літ. П, будівля літ Р, будівля літ. Т-2, загальною площею 720,60 кв. м., яка знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Моріса Тореза буд. 192-Б.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що 20 жовтня 2009 року Шевченківським відділом державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції (надалі - ВДВС) відкрито виконавче провадження за заявою ПАТ «Український інноваційний банк» в особі Чернівецької філії ПАТ «Український інноваційний банк» про примусове виконання наказу Господарського суду Чернівецької області № 2/82 від 07 липня 2009 року щодо стягнення з ТОВ «Ярекс» на користь ПАТ «Український інноваційний банк» заборгованості у сумі 623 406,75 грн.

В межах даного провадження 10 лютого 2010 року державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Чернівці Страчуком В. В. була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Згідно даної постанови державним виконавцем накладено арешт на все майно, яке належить ТОВ «Ярекс» та заборонено його відчужувати.

Накладення державним виконавцем арешту на все майно ТОВ «Ярекс» порушує майнові права позивача, оскільки ТОВ «Ярекс» також є боржником перед позивачем за укладеними кредитними договорами № 010/05/3 від 18 січня 2008 року та № 012/05/580 від 28 грудня 2007 року.

В забезпечення укладених між позивачем та ТОВ «Ярекс» кредитних договорів, останнім згідно Договору іпотеки № 010/05/3/10 від 18 січня 2008 року та Договору іпотеки № 012/05/580/1686 від 28 грудня 2007 року було передано в іпотеку наступне нерухоме майно: поділена в натурі частка нежитлових будівель - будівля літ. Б, площею 974,30 кв.м. яка знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Моріса Тореза буд. 192-Б.; поділене нерухоме майно (нежилі будівлі) літ. В, загальною площею 720,6 кв.м., будівля літ. П, будівля літ. Р, будівля літ. Т-2, загальною площею 720,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Моріса Тореза буд. 192-Б.

Оскільки боржником було порушено умови кредитних договорів. Позивач звернувся до суду із позовною заявою і 09 березня 2010 року Шевченківським районним судом м. Чернівці було винесено заочне рішення про стягнення з ТОВ «Ярекс» на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитними договорами.

07 грудня 2010 року боржник звернувся до позивача з заявою про надання дозволу на добровільну реалізацію заставного майна за договором іпотеки № 010/05/3/10 від 18 січня 2008 року для погашення заборгованості за кредитними договорами.

Накладений державним виконавцем арешт на все майно боржника в тому числі і на вищевказане заставне майно, перешкоджає позивачу задовольнити забезпечені вимоги за рахунок предмета іпотеки.

30 грудня 2010 року позивач звернувся до ВДВС із заявою про звільнення предмету іпотеки з-під арешту, однак це звернення було залишено без уваги.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач заперечень на позовну заяву не надав проте зазначив, що визнає адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Судове рішення у звязку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду адміністративної справи.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону та не порушує чиї не будь законні права та інтереси, а тому суд приймає його.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

28 грудня 2007 року та 18 січня 2008 року в забезпечення укладених між позивачем та товариство з обмеженою відповідальністю «Ярекс» кредитних договорів, було укладено договори іпотеки №012/05/580/1686 та №010/05/3/10, згідно умов яких ТОВ «Ярекс» передало в іпотеку наступне нерухоме майно: поділену в натурі частку нежитлових будівель-будівлю літ. Б, площею 974,30 кв. м. яка знаходиться за адресою:м. Чернівці, вул. Моріса Тореза буд. 192-Б; поділене нерухоме майно (нежилі будівлі) літ. В, загальною площею 720,60 кв. м., будівля літ. П, будівля літ Р, будівля літ. Т-2, загальною площею 720,60 кв. м., яка знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Моріса Тореза буд. 192-Б.(а. с. 7-20).

10 лютого 2010 року державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Чернівці винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 6).

09 березня 2010 року Шевченківський районний суд м. Чернівці постановив заочне рішення яким задовольнив позов ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». Стягнув солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ярекс», ОСОБА_4 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» за кредитними договорами №012/05/580 від 28 грудня 2007 року та №010/05/3 від 18 січня 2008 року на п/р 29099371 в Чернівецькій обласній дирекції «Райффайзен Банк Аваль», МФО 356464, код ЄДРПОУ 21418784 заборгованість в сумі 2599397, 00 грн. (а. с. 27-29).

08 грудня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ярекс» звернулось до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» із заявою, в якій просило дозволу останнього на добровільну реалізацію заставного майна виробничого приміщення за адресою м. Чернівці, вул. М.Тореза, 192 б. (а. с. 26).

30 грудня 2010 року позивач звернувся до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції із заявою про звільнення предмету іпотеки з-під арешту (а. с.25).

До вказаних правовідносин слід застосувати такі положення Закону.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2,3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Згідно ч.6 ст.3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст.572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання,забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч.3 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З урахуванням встановлених обставин справи, законодавства яке регулює спірні правовідносини, та визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а тому судові витрати в сумі 3,40 грн. понесені позивачем підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 71, 76, 79, 86, 94, 112, 113, 122, 136, 158-163, 167 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Зобовязати Шевченківський відділ Державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції звільнити з-під арешту та зняти заборону на відчуження на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», а саме: поділену в натурі частку нежитлових будівель-будівлю літ.Б, площею 974,30 кв. м. яка знаходиться за адресою:м. Чернівці, вул. Моріса Тореза буд. 192-Б; поділене нерухоме майно (нежилі будівлі) літ. В, загальною площею 720,60 кв. м., будівля літ. П, будівля літ Р, будівля літ. Т-2, загальною площею 720,60 кв. м., яка знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Моріса Тореза буд. 192-Б.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (код ЄДРПОУ 21418784) судові витрати - судовий збір в сумі 3,40 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі складена 01 березня 2011 року

Суддя О.В. Боднарюк