Постанова № 13971333, 20.01.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 січня 2011 р.

(16:50) Справа №2а-16081/10/8/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Гнатенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю " Завод №380"

про стягнення

за участю представників:

від позивача не зявився,

від відповідача не зявився.

Суть справи: Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод № 380» про стягнення заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 235394,59 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.12.10 р. було відкрито провадження по справі, справу призначено до судового розгляду.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», який зобовязує податкових агентів своєчасно, повністю нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок. За даними позивача утриманий податок з доходів фізичних осіб у загальній сумі 235394,59 грн. відповідачем не сплачений.

Відповідач письмових заперечень проти позову не надав.

Представник позивача у судове засідання не зявився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.29).

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією (а.с.28).

Враховуючи зазначені вище обставини, керуючись ст. 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод № 380» (ЄДРПОУ 32177893) є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Київської раонної ради м. Сімферополя АР Крим 29.08.2002 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 6). 12.09.2002 р. ТОВ «Завод № 380» був взятий на облік ДПІ в м. Сімферополі АР Крим у якості платника податків (а.с. 7).

З матеріалів справи вбачається, що 09.11.10 р. позивачем була проведена позачергова документальна перевірка відповідача за період з 01.07.2007 р. по 30.09.2010 р. з питань правильності повноти і своєчасності перерахуваня до бюджету утриманого податку з доходу фізичних осіб.

Дана перевірка була проведена у звязку з тим, що 08.10.10 р. була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Завод № 380», здійснено вихід за юридичною адресою ТОВ «Завод № 380», про що складено акт перевірки про відсутність платника податку за юридичною адресою № 7890/17-1 від 08.10.10 р. та направлено до ВПМ ДПІ м. Сімферополя службову записку № 1951/1/17-1 від 08.10.10 р. на встановлення місця находження платника.

Відділом ПМ ДПІ в м. Сімферополі було встановлено відсутність підприємства за місцем реєстрації, фактичне місцезнаходження його не відоме, фактичне місце здійснення господарської діяльності не встановлене.

П. 3.1.2 акту перевірки № 1636/17-1 від 09.11.10 р. (а.с. 15-22) встановлено, що в 2009-2010 рр. підприємство надавало до ДПІ в м. Сімферополі звітність про суми нарахованого та перерахованого податку з доходів фізичних осіб за формою 1-ДФ за підписом директора ТОВ «Завод № 380» Воловика А.І.

За період з 01.07.2007 р. по 30.09.2010 р. відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку (Ф 1-ДФ) підприємством нараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 246234,59 грн., перераховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 10840,00 грн. Станом на 30.09.2010 р. заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб складає 235394,59 грн., чим порушені ст. 8, 16 Закону України № 889 від 22.05.2003 року «Про податок з доходів фізичних осіб».

В п. 3.1.3 акту перевірки вказано, що у перевіряємому періоді податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, надавались до ДПІ в м. Сімферополі щоквартально, у встановлений законодавством термін.

У висновках акту перевірки вказано, що у порушення ст. 8, 16 Закону України № 889 від 22.05.03 р. «Про податок з доходів фізичних осіб» підприємством не перераховувався податок з доходів фізичних осіб у сумі 235394,59 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 р.

Розглядаючи питання щодо правомірності позовних вимог, суд виходив з такого.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно частини 3 статті 6 КАС України субєкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належить орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в України» № 509 від 04.12.1990 р. (далі Закон України № 509) із змінами і доповненнями до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах. Відтак, ДПІ в м. Сімферополі АРК входить в систему органів податкової служби в Україні, є субєктом владних повноважень та контролюючим органом в розумінні п.2.1.4. ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 р. (що діяв на момент проведення перевірки), яка виконує згідно ст. 10 Закону України № 509 в тому числі функції щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); проведення перевірок фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

Перевіряючи право позивача звертатися до суду з позовною заявою про стягнення суми податкового боргу, суд зауважує, що під час проведення перевірки та складення акту дане право було передбачене ст. 11 Закону України № 509 та наразі відображене в п.п.20.1.28 та 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України.

Отже ДПІ в м. Сімферополі АР Крим є належним позивачем в адміністративній справі в розумінні ст.ст. 48, 50 КАС України.

Вирішуючи питання про правомірність вимог позивача до ТОВ «Завод № 380», суд виходив з такого.

Згідно ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251 від 25.06.1991 р., що діяв на час проведення перевірки, податок на доходи фізичних осіб належить да загальнодержавних податків, який за своєю природою є обов'язковим внеском до бюджету відповідного рівня та обовязок щодо своєчасної сплати якого несе платник податку відповідно до ст. 9 цього Закону. Згідно п.2.1 ст. 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889 від 22.05.2003 р. платниками податку є резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи, та є відповідальним за їх нарахування, утримання та сплату до відповідних бюджетів (п.17.2 ст. 17). Таким платником податку є в тому числі податковий агент, тобто, відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону України № 889, юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Такий платник податку зобовязаний подавати декларацію про доходи до органів податкової служби (п. 18.1. ст. 18), що є підставою для визначення податкового зобовязання.

Даний податок згідно п. 16.1 Закону України № 889, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України, що діяв на час складення акту.

Цей порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами юридичних осіб, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі - уповноважений підрозділ).

Сума податку за звітний місяць, яка підлягає перерахуванню до місцевого бюджету за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, визначається юридичною особою або уповноваженим підрозділом самостійно, виходячи із загальної кількості громадян, які працюють у цих підрозділах, та суми виплаченого (нарахованого) оподатковуваного доходу (п.п.16.3.1 п. 16.3 ст. 16).

При цьому юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх підрозділів, а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства України (п.п.16.3.2 п.16.3 ст. 16).

Оскільки за матеріалами справи встановлено, що відповідач свoєчасно надавав податкову звітність щодо нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб, суд зауважує, що за пунктом 5.1 ст. 5 Закону України № 2181 податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Отже згідно даних позивача стосовно звітності за формою 1-ДФ за 2009-2010 рр. сума податку з доходів фізичних осіб складає 246234,59 грн., сплачено лише 10840,00 грн., відтак загальна заборгованість відповідача зі сплати податку з доходів фізичних осіб складає 235394,59 грн. (а.с.21). Згідно пункту 17.1. ст. 17 Закону України № 889 особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).

З матеріалів справи вбачається, що кількість працюючих у штаті ТОВ «Завод № 380» складає 56 осіб за 2009 р., за перший-третій квартали 2010 р. 51 особа (а.с.21). Відповідно до п.п.16.3.4. Закону України № 889 контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює податковий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її уповноваженого підрозділу.

Згідно п. 18.6. ст. 18 Закону України № 2181 перевірка достовірності даних, визначених у податковій звітності, здійснюється у порядку, встановленому законодавством, що і було зроблено ДПІ в м. Сімферополі АРК 09.11.2010 р. під час проведення перевірки.

Згідно підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України № 2181 узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини, дослідивши обставини справи, перевіривши докази за матеріалами справи, суд вважає за можливе позов задовольнити.

Керуючись ст. ст. 158, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з ТОВ «Завод № 380» (ЄДРПОУ 32177893, АР Крим, 95053, м. Сімферополь, вул. Київська, 4) заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 235394,59 грн. до місцевого бюджету Київського району м. Сімферополя (ЄДРПОУ 34740405, р/р 33210800700004 в ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026). Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.