Постанова № 13971331, 20.01.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 січня 2011 р.

(11:30) Справа №2а-15568/10/8/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Гнатенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення

за участю представників:

від позивача не зявився,

від відповідача не зявився.

Суть справи: Державна податкова інспекція у м. Ялта АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості перед бюджетом по штрафним санкціям у сумі 6885,00 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.12.10 р. було відкрито провадження по справі, справу призначено до судового розгляду.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем п.11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265 від 06.07.1995 р. та п.2 ч.1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481 від 19.12.1995 р. Відповідач письмових заперечень проти позову не надав.

Представник позивача у судове засідання не зявився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.23).

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією (а.с.22), клопотань щодо розгляду справи за його відсутності або відкладення розгляду справи, пояснень поважності причин відсутності у судовому засіданні не надав.

Враховуючи зазначені вище обставини, керуючись ст. 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АРК 01.08.2008 року за № 21460000000013789 (ІПН НОМЕР_1), що підтверджується довідкою з ЄДР (а.с.9). Відповідно до довідки ДПІ у м. Ялта АРК № 8114/9/29-0 від 15.09.10 р. ФОП ОСОБА_1 взята на облік як платник податків з 04.08.2008 року за № 28099 (а.с.8).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлень № 001695 та № 001694 від 01.06.10 р. (а.с.14) з метою здійснення контролю за додержанням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю торгових патентів та ліцезій була проведена планова перевірка Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримань вимог Законів України від 06.07.1995 № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 23.03.1996 р. № 98 «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», від 19.12.1995 р. № 481 «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

За результатами перевірки був складений акт № 2628/01/12/23 від 12.06.10 р., в якому зафіксовані порушення щодо факту проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування товару, а також реалізація алкогольних напоїв неповнолітній особі (а.с. 12-13).

На підставі зазначеного акту позивачем були застосовані штрафні санкції до ФОП ОСОБА_1, а саме було винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.07.10 р. № НОМЕР_2 на суму 85,00 грн. за порушення п.11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (а.с.10) та рішення про застосування фінансових санкцій від 21.07.10 р. № НОМЕР_3 на суму 6800,00 грн. за порушення п.2 ч. 1 ст. 15-3 Закону України від 19.12.1995 р. № 481 «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Розглядаючи питання щодо правомірності позовних вимог, суд виходив з такого. Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно частини 3 статті 6 КАС України субєкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належить орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в України» № 509 від 04.12.1990 р. (далі Закон України № 509) із змінами і доповненнями до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах. Відтак, ДПІ у м. Ялта АРК входить в систему органів податкової служби в Україні, є субєктом владних повноважень та контролюючим органом в розумінні п.2.1.4. ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 р. (що діяв на момент проведення перевірки), якa виконує згідно ст. 10 Закону України № 509 в тому числі функції щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); проведення перевірок фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

Перевіряючи право позивача звертатися до суду з позовною заявою про стягнення сум податкового боргу, суд зауважує, що під час проведення перевірки та складення акту дане право було передбачене ст. 11 Закону України № 509 та наразі відображене в п.п.20.1.28 та 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України.

У статті 15 Закону України від 06.07.1995 № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зазначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Отже ДПІ у м. Ялта АР Крим є належним позивачем в адміністративній справі в розумінні ст.ст. 48, 50 КАС України.

Вирішуючи питання про правомірність вимог позивача до ФОП ОСОБА_1, суд виходив з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 06.07.1995 № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно п. 11 ст. 3 Закону України № 265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Відповідно до п. 6 ст. 17 вказаного Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема, у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вирішуючи питання про правомірність застосування штрафних санкцій позивачем щодо порушення вимог Закону України № 265, суд зауважує, що вони не є за своєю природою податковими зобовязаннями, порядок їх застосування та перелік порушень у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій регулюється виключно Законом України № 265. Тобто спеціальний закон з питань застосування заходів фінансової відповідальності № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року не встановлює порядок узгодження зазначеної заборгованості, порядок її сплати та відповідальність за порушення.

Отже відповідно до Закону України № 265 відповідач повинен нести фінансову відповідальність за винесеним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С», що передбачена саме для порушників норм цього Закону.

Таким чином, відповідно до п. 1.5 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", із змінами і доповненнями, штрафна санкція (штраф) - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Штрафні (фінансові) санкції, нараховані органами державної податкової служби за порушення вимог Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг", із змінами та доповненнями, не є податковими зобов'язаннями у визначенні Закону № 2181, тому норми Закону № 2181 не поширюються на зазначені штрафні санкції. Стягнення несвоєчасно сплачених платниками податків штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за порушення Закону № 265, здійснюється виключно у судовому порядку.

Досліджуючи правомірність накладення фінансових санкцій на відповідача за порушення Закону України від 19.12.1995 р. № 481 «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», суд зазначає наступне.

Згідно ст. 1 цього Закону роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Статтею 15-3 Закону України № 481 забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Перевіркою встановлений факт продажу пива особі, що на момент здійснення купівлі-продажу не досягла 18 років, про що свідчить копія паспорту неповнолітньої особи в матеріалах справи (а.с. 15).

Згідно ст. 17 Закону України № 481 за вказане порушення статті 15-3 передбачена відповідальність у вигляді накладення фінансових санкцій у розмірі 6800 грн.

Таким чином, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини, дослідивши обставини справи, перевіривши докази за матеріалами справи, суд вважає за можливе позов задовольнити.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1.) заборгованість перед бюджетом по штрафним санкціям у сумі 6885,00 грн., а саме:

-у сумі 85,00 грн. на користь Державного бюджету м. Ялти, ЄДРПОУ 34740850 на р/р 31110104700039, код платежу НОМЕР_4 до УДК в АРК, МФО 824026;

-у сумі 6800,00 грн. на користь Державного бюджету м. Ялти, ЄДРПОУ 34740850, р/р 31118106700039, код платежу НОМЕР_5 до УДК в АРК, МФО 824026.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.