Рішення № 13971110, 24.02.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.02.11 р. Справа № 15/21

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом українського державного науково-технічного центру з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування “Енергосталь” м. Харків (код ЄДРПОУ 31632138)

до відповідача закритого акціонерного товариства “Новокраматорський машинобудівний завод” м. Краматорськ (код ЄДРПОУ 05763599)

про стягнення основного боргу в сумі 198240,00 грн., 3% річних у розмірі 8163,09 грн., інфляції в сумі 26167,68 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Моргун А.М. за довіреністю № 133 від 04.02.2010 р.

від відповідача: не з’явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява українського державного науково-технічного центру з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування “Енергосталь” м. Харків до закритого акціонерного товариства “Новокраматорський машинобудівний завод” м. Краматорськ про стягнення основного боргу в сумі 198240,00 грн., 3% річних у розмірі 8163,09 грн., інфляції в сумі 26167,68 грн.

Ухвалою суду від 06.01.2011 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/21, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

До суду від відповідача, закритого акціонерного товариства “Новокраматорський машинобудівний завод” м. Краматорськ, 24.02.2011 р. надійшла телеграма вх. № 02-41/453, в якій відповідач просить відкласти судове засідання по справі на іншу дату у зв’язку з участю представника відповідача в іншому судовому процесі. Вказане клопотання суд відхилив з наступних підстав:

Згідно ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, суд вважає, що керівник відповідача або особа, яка виконує обов’язки керівника, у зв’язку з участю попереднього представника відповідача в іншому судовому засіданні мали можливість згідно вимог ст. 28 Господарського процесуального кодексу України визначити своєчасно іншу особу, яка буде представляти інтереси закритого акціонерного товариства “Новокраматорський машинобудівний завод” в судовому засіданні по даній справі або представляти інтереси в суді особистою участю керівника.

Крім того, відсутність представника відповідача в судовому засіданні не може перешкоджати здійсненню судом правосуддя в установленому порядку. В матеріалах справи є достатні документи для вирішення спору по суті. Про необхідність витребування від сторін будь–яких інших доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося. Сторони були повідомлені судом про дату та час проведення судового засідання належним чином, що унеможливлює порушення їх процесуальних прав в цій частині.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

14.04.2008 р. сторони уклали договір № 028/1634, згідно якого виконавець (позивач) зобов’язався виконати розробку проектної документації у відповідності з технічними та технологічними вимогами до обладнання системи газовидалення УКП № 2 (додаток № 1 до даного договору), виготовити та поставити обладнання для системи газовидалення УКП № 2 сталеплавильного цеху ЗАТ „НКМЗ”, найменування, кількість та вартість якого вказані в специфікації (додаток № 2 до даного договору), що є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1 договору (з урахуванням додаткової угоди № 2 від 06.07.2009 р.) загальна сума договору складає 669834,00 грн.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що ціни за одиницю обладнання, яке поставляється по даному договору, вказуються в специфікації (додаток № 2) та включає вартість розробки технічної документації, встановлюється на умовах поставки СРТ м. Краматорськ, ЗАТ „НКМЗ” згідно ІНКОТЕРМС 2000.

Згідно п. 11.1 договору він вступив в силу з моменту підписання його представниками обох сторін та діяв протягом двадцяти чотирьох місяців.

Відповідно до п. 12.1 договору зміни, доповнення та розірвання договору оформляються в письмовому виді додатковими угодами, які підписуються уповноваженими представниками сторін.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками із застереженням „з протоколом розбіжностей”.

До договору сторони підписали наступні додатки: протокол розбіжностей, протокол узгодження розбіжностей, специфікації на виготовлення та поставку обладнання (додаток № 2, додаток № 2а, додаток № 3), додаткові угоди № 1 від 30.07.2008 р., № 2 від 06.07.2009 р. В специфікаціях сторони погодили найменування обладнання, кількість, вагу, ціну за одиницю та загальну вартість товару.

Розділом 4 спірного договору (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 30.07.2008 р., протоколу узгодження розбіжностей від 01.07.2008 р.) сторони передбачили наступні умови оплати:

Форма оплати по даному договору: попередня оплата та наступна оплата, яка здійснюється шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на поточний рахунок виконавця наступним чином: передоплата в розмірі 50% від суми договору протягом 10 банківських днів від дати підписання сторонами даного договору за наявності рахунку виконавця (протягом 10 банківських днів від дати рахунку виконавця у випадку оплати обладнання, що підлягає відвантаженню згідно специфікації № 1 (додаток № 3) до договору); наступна оплата в розмірі 50% від суми договору протягом 20 банківських днів від дати підписання уповноваженими представниками сторін акту прийому–передачі обладнання за наявності рахунку виконавця (протягом 10 днів від дати поставки обладнання, вказаного в специфікації № 1 (додаток № 3) до договору).

Спірний договір та всі додатки до нього підписані представниками обох сторін та скріплені печатками, завірені копії додані до позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № 028/1634 від 14.04.2008 р. ним було поставлено відповідачу товар протягом 2008–2009 років за видатковими накладними: № 2909 від 29.09.2008 р. на суму 36174,00 грн., № 1909 від 19.11.2008 р. на суму 81420,00 грн., № 1707 від 17.07.2009 р. на суму 552240,00 грн. Факт отримання відповідачем вказаного товару за цими видатковими накладними підтверджується підписами уповноважених осіб, які фактично передали та отримали товар, на видаткових накладних в графі „Відпустив” та „Отримав” та відбитками печатки та штампу, а також довіреностями на отримання товарно–матеріальних цінностей № 081/1418 від 29.09.2008 р., № 081/1759 від 19.11.2008 р., № 091/1465 від 16.07.2009 р., рахунками–фактурами б/н від 26.05.2008 р., № ЕС–000000000030 від 30.05.2008 р., податковими накладними № 140708–3 від 14.07.2008 р., № 300708–7 від 30.07.2008 р., № 131108–4 від 13.11.2008 р., № 170709–1 від 17.07.2009 р. Завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи.

Висновок стосовно того, що товар за видатковими накладними був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 028/1634 від 14.04.2008 р. суд робить виходячи з того, що характеристики товару, вказані в спірних накладних, повністю відповідають тим, що погоджені сторонами в специфікаціях до договору. Крім того, підставою поставки у видаткових та податкових накладних, довіреностях та підставою оплати в банківських виписках вказаний саме договір № 028/1634 від 14.04.2008 р. Відповідач ствердження позивача в цій частині у відзиві на позовну заяву підтвердив. Тобто, з цього питання спір між сторонами відсутній.

Відповідач здійснив передоплату та часткову оплату отриманого за спірними видатковими накладними товару на загальну суму 471594,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 12.11.2008 р. на суму 58797,00 грн., від 14.07.2008 р. на суму 58797,00 грн., від 31.07.2008 р. на суму 354000,00 грн., завірені копії яких додані до позову. В результаті здійснення передоплати та часткової оплати заборгованість відповідача на користь позивача за видатковою накладною № 1707 від 17.07.2009 р. станом на день подачі позову до суду склала 198240,00 грн.

В обґрунтування вказаної суми основного боргу позивач надав до суду завірену копію акту звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 01.12.2010 р., згідно якого заборгованість відповідача на користь позивача складає 198240,00 грн. Акт звірки підписаний сторонами та скріплений печатками, тому приймається судом до уваги як письмовий доказ у даній справі відповідно до ст. 36 ГПК України.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору № 028/1634 від 14.04.2008 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов’язків, визначених ним та за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить елементи договору підряду та елементи договору поставки.

Відповідно до ст. 628 ч. 2 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідач надав до суду відзив № 009/юр–9/107 від 31.01.2011 р. на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує наступним:

Підставою для сплати остаточного розрахунку за поставлене обладнання відповідно до п. 4.1.2 договору є акт прийому–передачі обладнання, підписаний уповноваженими представниками сторін. Такий акт сторонами не складався, тому підстави для сплати остаточного платежу відсутні.

Позивач надав до суду письмові пояснення від 24.02.2011 р. на відзив, в яких вказує на той факт, що передав відповідачу разом із обладнанням всі передбачені пунктом 3.3 договору документи. Відповідач жодних претензій щодо не передання вищевказаних документів позивачу не пред’являв. Підписання відповідачем видаткових накладних та відсутність виклику представника виконавця (позивача) згідно п. 6.3 договору, а також Інструкцій П–6, П–7 для складання відповідних актів про невідповідність комплектності документів до обладнання, свідчить про те, що разом із товаром передавалися всі необхідні документи. Крім того, факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними, у зв’язку з чим відсутність актів приймання як окремих документів не є підставою для того, щоб строк оплати не настав.

Згідно п. 3.3 договору виконавець направляє замовнику разом з обладнанням наступні документи: рахунок–фактуру, товаросупровідну накладну, податкову накладну, сертифікат якості, паспорта, акт прийому–передачі обладнання. Відповідно до п. 6.2 договору приймання товару по кількості та якості здійснюється відповідно до вимог Інструкцій П–6 та П–7.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що у випадку виявлення невідповідності якості або комплектності виклик представника виконавця є обов’язковим.

Таким чином, приймання продукції відповідачем повинно було здійснюватися на підставі „Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю” № П–6, затвердженої Держарбітражем 15.06.1965 р. зі змінами, „Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю” № П-7, затвердженої Держарбітражем 25.04.1966 р. зі змінами.

Пунктом 12 Інструкції П–6 передбачено, що прийом продукції по кількості здійснюється по транспортним та супровідним документам (рахунку–фактурі, специфікації, опису, пакувальним ярликам тощо) відправника (виробника). Відсутність вказаних документів або деяких з них не призупиняє прийом продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції та в акті вказує, які документи відсутні.

Згідно п. 14 Інструкції П–7 про порядок прийняття продукції виробничо–технічного призначення і товарів народного споживання по якості прийняття продукції по якості та комплектності здійснюється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки, іншими обов’язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, які посвідчують якість та комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок–фактура, специфікація тощо). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких з них не призупиняє прийом продукції. У разі відсутності необхідних документів покупець складає акт про фактичну якість та комплектність продукції і зазначає, які документи відсутні.

Відповідачем при прийманні продукції акт не складався. Будь-яких доказів направлення письмових повідомлень іншій стороні про відсутність рахунку–фактури, товаросупровідної накладної, податкової накладної, сертифікату якості, паспорту, акту прийому–передачі обладнання при прийомі продукції відповідач до суду не надав. У видаткових накладних будь-які зауваження з цього приводу відсутні. Даний факт свідчить про те, що відповідач на момент прийняття продукції не мав претензій як по якості продукції, так і по комплектності супровідних документів до неї.

Спірним договором підписання окремого акту прийому–передачі документів, передбачених п. 3.3 договору, не встановлено.

Відсутність відповідного згідно Інструкцій П–6 та П–7 акту та жодних повідомлень відповідача позивачу до моменту звернення останнього до суду стосовно того, що будь–якого з передбачених п. 3.3 договору документу не вистачає, на думку суду, свідчить про те, що всі необхідні документи відповідачем були отримані вчасно та в повному обсязі.

Суд не приймає заперечення відповідача стосовно того, що остаточний строк оплати для нього не наступив у зв’язку з відсутністю актів прийому–передачі на підставі наступного:

Згідно п. 4.1.2 спірного договору (з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 01.07.2008 р.) остаточну оплату отриманого товару покупець зобов’язаний був здійснити протягом 20 банківських днів від дати підписання уповноваженими представниками сторін акту прийому–передачі обладнання за наявності рахунку виробника.

З матеріалів справи вбачається, що під час прийому–передачі обладнання сторони підписували видаткові накладні. Видаткова накладна є супроводжуючим документом, що використовується в бухгалтерському обліку та містить основні облікові дані про товарно–матеріальні цінності, що передаються, відправляються або транспортуються. Таким чином, і акт прийому–передачі, і видаткова накладна виконують тотожні функції передатного акту, який є підставою для списування товарно–матеріальних цінностей у вантажовідправника (продавця) і оприбуткування їх у вантажоодержувача (покупця), для здійснення розрахунків та ведення первинного обліку.

Позивач факт здійснення ним поставки товару відповідачу обґрунтовує наступними документами: договором № 028/1634 від 14.04.2008 р., специфікаціями ті іншими додатками до нього, видатковими та податковими накладними, довіреностями на отримання товарно–матеріальних цінностей, рахунками–фактурами, актом звірки взаєморозрахунків між сторонами.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказів вчинення дій, направлених на повернення отриманого обладнання, повернення податкових накладних, повідомлення продавця про повернення помилково перерахованих грошових коштів в рахунок часткової оплати за товар, відповідач до суду не надав. Крім того, посадові особи підприємства відповідача видали довіреності на отримання товарно–матеріальних цінностей своїм представникам, які підписали всі видаткові накладні без будь–яких заперечень, тим самим підтвердили факти отримання товару. Підписи керівника підприємства та головного бухгалтера на вказаних довіреностях скріплені печаткою відповідача, що свідчить про обізнаність керівництва про уповноваження представників відповідача на отримання від позивача товару згідно договору № 028/1634 від 14.04.2008 р.

За таких обставин роль актів приймання в даному випадку виконують видаткові накладні, які засвідчують факти передачі постачальником (виробником, позивачем) та прийняття покупцем (замовником, відповідачем) спірного обладнання.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

По спірній видатковій накладній № 1707 від 17.07.2009 р. товар передавався виробником та отримувався замовником на виконання умов специфікації, що є додатком № 2а до договору, у зв’язку з чим строк оплати наступає згідно п. 4.1.2 договору (з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 01.07.2008 р.). По оплаті отриманого за спірною видатковою накладною обладнання сторонами була погоджена остаточна оплата 50% вартості товару з відстрочкою здійснення платежу протягом 20 банківських днів з моменту підписання видаткової накладної як акту прийому–передачі обладнання та наявністю рахунку виконавця. Виходячи з того, що за спірною видатковою накладною № 1707 товар був отриманий відповідачем 17.07.2009 р., наявність рахунку–фактури б/н від 26.05.2008 р. на суму 552240,00 грн. підтверджена матеріалами справи та висновками суду з цього питання, викладеними раніше у тексті рішення, строк оплати наступив у період з 20.07.2009 р. (18.07.2009 р. та 19.07.2009 р. є вихідними днями) по 14.08.2009 р. включно, а вже з 15.08.2009 р. по цій партії товару для відповідача почалося прострочення виконання грошового зобов’язання.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов’язання оплатити товар у встановлений договором з урахуванням протоколу врегулювання розбіжностей строк, поставлений згідно договору № 028/1634 від 14.04.2008 р. в сумі 198240,00 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Позивач надав до суду заяву від 21.02.2011 р. про уточнення позовних вимог, в якій на підставі ст. 625 ЦК України збільшив період нарахування 3% річних та інфляції, у зв’язку з чим просив суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 05.09.2009 р. по 23.02.2011 р. в сумі 8733,37 грн., інфляції за період з вересня 2009 р. по січень 2011 р. в сумі 29736,00 грн. Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу не змінилися. Загальна ціна позову збільшилася та склала 236709,37 грн. До заяви позивач додав нові розрахунки суми інфляції та 3% річних. Дана заява фактично є заявою про збільшення розміру позовних вимог. За збільшення розміру ціни позову позивач здійснив доплату державного мита, що підтверджується платіжним дорученням № 33 від 17.02.2011 р. на суму 41,38 грн., оригінал якого з відміткою банку про проведення платежу міститься в матеріалах справи.

Факт направлення заяви про збільшення розміру позовних вимог відповідачу підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення до цінного листа, оригінали яких містяться в матеріалах справи.

Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав збільшені позовні вимоги.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

Перевіркою розрахунку суми інфляції та 3% річних судом встановлено, що даний розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймається судом як належний доказ у даній справі.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляції в розмірі 29736,00 грн., 3% річних в сумі 8733,37 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з закритого акціонерного товариства “Новокраматорський машинобудівний завод” (юридична адреса: 84305, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, б. 5; код ЄДРПОУ 05763599; рахунок 26006190409001 в Краматорській філії ПАТ КБ „Приватбанк” м. Краматорськ, МФО 335548) на користь українського державного науково-технічного центру з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування “Енергосталь” (юридична адреса: 61166, м. Харків, пр. Леніна, буд. 9; код ЄДРПОУ 31632138; рахунок 26000052298889 в ХГРУ ПАТ КБ „Приватбанк” м. Харків, МФО 351533) суму 236709,37 грн. (а саме: основний борг на суму 198240,00 грн., інфляцію в сумі 29736,00 грн., 3% річних в сумі 8733,37 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 2367,09 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

У судовому засіданні 24.02.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 28.02.2011 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Богатир К.В.