Вирок № 139710108, 14.09.2026, Ямпільський районний суд Сумської області

Справа №589/3573/25

Провадження №1-кп/590/63/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року с-ще Ямпіль

Ямпільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Ямпіль Сумської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025200490000687 від 08.05.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Тулиголове Кролевецького району Сумської області, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженої, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 N?64/2022 введено воєнний стан на всій території України. Згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Верховної Ради України, Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 15 квітня 2025 року N?235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні". Цей закон був прийнятий 16 квітня 2025 року та набрав чинності з дня опублікування. Тобто, фактично, воєнний стан продовжено з 05:30 09.05.2025 ще на 90 діб.

Встановлено, що 08.05.2025 близько 11:30 год. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в магазині «Автозапчастини», за адресою: Сумська область, Шосткинський район, с-ще Ямпіль, вул. Спасо-Преображенська, буд. 32, побачила на прилавку продавця мобільний телефон в чохлі книжечці чорного кольору Redmi Note 12 Sunrise Gold 8 GB RAM 256 GB ROM; IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В той момент ОСОБА_3 розуміючи, що власник вказаного майна не спостерігає за її діями, а також ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, в результаті чого у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна мобільного телефону. З метою реалізації свого злочинного наміру, направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 у вище зазначений день та час перебуваючи в магазині «Автозапчастини», за адресою: Сумська область, Шосткинський район, с-ще Ямпіль, вул. Спасо-Преображенська, буд. 32, з прилавку продавця, шляхом вільного доступу, діючи в умовах воєнного стану, таємно викрала майно, яке належить потерпілій ОСОБА_6 , а саме: мобільний телефон Redmi Note 12 Sunrise Gold 8 GB RAM 256 GB ROM; IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 , вартість якого, згідно висновку судової товарознавчої експертизи N?CE-19/119-25/9329-ТВ від 13.06.2025 становить 4600 грн (чотири тисячі шістсот гривень).

Після цього ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла та викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, тим самим спричинила потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 4600,00 гривень.

Обвинувачена ОСОБА_3 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю та надала суду чіткі та послідовні покази з цього приводу, пояснивши, що будучи обізнаною про введення режиму воєнного стану, вона 08.05.2025 близько 11:30 год., перебуваючи в магазині «Автозапчастини», за адресою: Сумська область, Шосткинський район, с-ще Ямпіль, вул. Спасо-Преображенська, буд. 32, побачила на прилавку продавця мобільний телефон в чохлі книжечці чорного кольору Redmi Note 12, після чого, вона, розуміючи, що власник вказаного майна не спостерігає за її діями, а також ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, з прилавку продавця таємно викрала майно, яке належить потерпілій ОСОБА_6 , а саме: вказаний мобільний телефон Redmi Note 12. Після цього вона придбавши автозапчастини вийшла з магазину та пішла у власних справах. Пізніще викрадений телефон передала синові. Коли до неї прийшли працівники поліції викрадене майно повернула власниці. Вину у вчиненому визнала у повному обсязі, щиро розкаялася, просила суворо не карати.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 , в судовому засіданні не заперечувала факт скоєння її підзахисною інкримінованого їй кримінального правопорушення. З урахуванням ряду пом`якшуючих вину обвинуваченої обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та беручи до уваги особу обвинуваченої,просила призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України, у виді пробаційного нагляду.

Заслухавши пояснення обвинуваченої, з`ясувавши думку учасників судового провадження, за згодою обвинуваченої суд відповідно до ч.3 ст.26 та ч.3 ст.349 КПК України визнав за недоцільне досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченою змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності її позиції, роз`яснивши їй, що у такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд обмежився допитом обвинуваченої, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої, стосуються речових доказів.

Таким чином, суд вважає вину обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення доведеною повністю та її дії кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України, що виразились у таємному викрадені чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану.

Згідно ст.337 КПК України суд діє в межах висунутого обвинувачення.

Відповідно до ч.1 ст.8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому суд також враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів.

При розгляді даного кримінального провадження суд керувався принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно ст.6 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Так, обвинувачена ОСОБА_3 у відповідності до положень ст.12 КК України вчинила тяжкий злочин, у вчиненому розкаялася, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судима, за місцем мешкання характеризується посередньо, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 згідно ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину і це об`єктивно встановлено під час судового розгляду, виходячи з поведінки особи протягом судового провадження, її відвертого визнання вини, сорому з приводу вчинку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 згідно ст.67 КК України, не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченої, яка раніше не судима, за місцем мешкання характеризується посередньо, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, її ставлення до вчиненого, повне визнання вини, відсутність у потерпілої претензій, як морального так і матеріального характеру, обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, враховуючи роз`яснення, надані в п.2, п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд вважає, що при обранні покарання обвинуваченій слід визначити покарання, у виді позбавлення волі на певний строк, при цьому враховуючи вказані обставини, суд вважає, що покарання призначене ОСОБА_3 можливе із застосуванням ст.75 КК України, у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням, поклавши на неї обов`язки, передбачені п.1, п.2 ч.1 та п.2 ч.2 ст.76 КК України.

Обрана підсудній міра покарання буде необхідною і достатньою для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Підстав для застосування до ОСОБА_3 положень ст.69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті, суд не вбачає.

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.100 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, з обвинуваченої ОСОБА_3 на користь держави необхідно стягнути витрати на проведення судової товарознавчої експертизи N?CE-19/119-25/9329-ТВ від 13.06.2025 в сумі 2228,50 грн. (дві тисячі двісті двадцять вісім грн 50 коп.).

Цивільний позов не заявлено.

На досудовому слідстві запобіжний захід ОСОБА_3 , не обирався, тому враховуючи відсутність клопотання про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченої, а також відсутність відомостей про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченої запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили.

Керуючись п.1, п.2, п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», ч.3 ст.349, ст.ст.368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ст.76 КК України, а саме:

п.1.п.2 ч.1 ст.76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

п.2 ч.2 ст.76 КК України:

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

Речові докази:

- мобільний телефон в чохлі книжечці чорного кольору, Redmi Note 12 Sunrise Gold 8 GB RAM 256 GB ROM; IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 , який передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 - вважати повернутим власнику - ОСОБА_6 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи N?CE-19/119-25/9329-ТВ від 13.06.2025 в сумі 2228,50 грн. (дві тисячі двісті двадцять вісім грн 50 коп..

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Сумського апеляційного суду через Ямпільський районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому.

Суддя: ОСОБА_1