Ухвала суду № 139708640, 05.08.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/29948/26-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року Суддя Печерського районного суду м. Києва Соколов О. М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Одеської міської ради, про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, встановлення способу участі батька у вихованні дитини та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Одеської міської ради, в якому просить:

розірвати шлюб між мною ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 (2020 р.н.) з матір`ю за місцем її фактичного проживання;

встановити спосіб участі відповідача - ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 , повністю заборонивши ОСОБА_2 будь-які особисті зустрічі, фізичний контакт, а також дистанційне, телефонне та онлайн спілкування з дитиною через будь-які засоби зв`язку, месенджери та соціальні мережі, у зв`язку із наявною прямою загрозою життю, здоров`ю та статевій недоторканості дитини;

стягнути з відповідача - ОСОБА_2 на користь позивача - ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 15000 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Хайнацького Є. С. від 18.06.2026 позовну заяву залишено без руху, та надано позивачу час для усунення виявлених судом недоліків.

29.06.2026 року на виконання вимог ухвали суду позивачем ОСОБА_1 до суду подана уточнена позовна заява з додатками.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Хайнацького Є. С. заявлено самовідвід від розгляду вказаної справи.

Відповідно до протоколу повторного авто розподілу судової справи між суддями від 04.08.2026 справу передано судді Соколову О. М.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суддя зазначає, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

Пунктом 9 частини третьої статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Всупереч наведеним вимогам, позивачем у позовній заяві не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною четвертою статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 1 січня 2026 року становить 3 328 гривень.

За правилом пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно із п. 3, 4 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців; у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але більше ніж за три роки.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено до суду три вимоги, а саме: 1) розірвання шлюбу (немайнова); 2) визначення місця проживання дитини (немайнова); 3) стягнення аліментів на утримання дитини (майнова).

Особа, яка звертається до суду, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви щодо сплати судового збору за звернення до суду та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Отже, від сплати судового збору позивач звільнена в частині вимог про стягнення аліментів та коштів на її утримання.

Разом з тим, до позовної заяви позивачем не додано квитанції про сплату судового збору в розмірі 2 662,40 грн, тобто судовий збір за дві вимоги немайнового характеру, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Також позивачем, разом з позовною заявою, подано заяву про звільнення від сплати судового збору, оскільки вона фактично не має власного доходу, перебуває у іншій країні, що унеможливлює сплату судового збору.

Розглянувши вказане клопотання, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні.

Відповідно до п.п. г) п.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо особами, які подають позовну заяву є члени багатодітної сім`ї. Згідно ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За правилами ч.ч.1, 3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Проте, необхідно також врахувати, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду (дискреція), а не обов`язком.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відмова у відстроченні сплати судового збору на певний строк або звільненні від сплати судового збору не порушує положення п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (про право на справедливий суд), оскільки не перешкоджає вказаній особі у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір, його об`єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови звільнення від сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи, що позивач не надала докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір».

Сума судового збору у розмірі 2662,40 грн підлягає сплаті позивачем за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві / Печерс. р-н/22030101; код отримувача (код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA228999980313181206000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: 22030101;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Печерський районний суд міста Києва..

Також слід звернути увагу, що за змістом частини першої статті 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

У прохальній частині позовної заяви позивач просить розірвати шлюб, стягнути аліменти та визначити місце проживання дитини.

У порушення вимог частини першої статті 188 ЦПК України, у позові не викладено обставин, яким чином пов`язані між собою заявлені позовні вимоги (підставою виникнення або поданими доказами), оскільки вимоги про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини не взаємопов`язані між собою, регулюються різними нормами права і вирішення позовної вимоги про розірвання шлюбу не залежить від вирішення позовних вимог про стягнення аліментів та про визначення місця проживання дитини.

Спільний розгляд різних не взаємопов`язаних між собою позовних вимог може ускладнити вирішення справи. При цьому в справах про розірвання шлюбу, передбачена можливість надання сторонам строку для примирення та зупинення в зв`язку з цим провадження у справі, що в свою чергу не передбачено при розгляді справ про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини, і як наслідок, може призвести до безпідставного затягування розгляду позовної вимоги про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини, тому зазначені вище вимоги повинні розглядатися окремо.

В зв`язку з зазначеними недоліками позовної заяви вирішення питання про відкриття провадження в даній справі буде передчасним.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку на усунення недоліків.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору та усуне зазначені недоліки позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Додатково суддя роз`яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Керуючись ст.175, 177, 185 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Одеської міської ради, про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, встановлення способу участі батька у вихованні дитини та стягнення аліментів - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання ним даної ухвали.

Роз`яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарження не підлягає.

Суддя: О. М. Соколов