Ухвала суду № 139708603, 07.09.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/44424/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 12025000000003275 від 16.12.2025 - прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, -

В С Т А Н О В И В:

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 12025000000003275 від 16.12.2025 - прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

Обґрунтовуючи клопотання прокурор вказує на необхідність накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Сторона обвинувачення в судове засідання не з`явилась, проте слідчий подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити.

Власник майна в судове засідання не викликався.

Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000003275 від 16.12.2025, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України.

У межах досудового розслідування перевіряються обставини впровадження та використання групою осіб протиправного механізму легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, на загальну суму понад 7,1 млрд. грн., у тому числі шляхом зміни призначення платежів, транзитного переміщення грошових коштів через рахунки підконтрольних суб`єктів господарювання, їх перерахування за межі України, неповернення активів, обготівковування, а також документального оформлення фінансово- господарських операцій, які могли не відповідати їх фактичному змісту, з метою маскування джерел походження коштів та надання їм вигляду законно одержаних, що, за попередніми розрахунками, спричинило завдання державі збитків в особливо великому розмірі.

За інформацією Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України встановлено, що під час реалізації вказаного протиправного механізму використовувалися операції фінансового лізингу, відступлення прав вимоги, переуступки зобов`язань, кредитування та взаємозаліків, які могли використовуватися для створення видимості законності проведених операцій, маскування фактичного руху грошових коштів, їх виведення у неконтрольований сектор економіки та надання їм вигляду законно одержаних.

Проведеними слідчими та оперативними заходами встановлено, що зазначена діяльність здійснювалася, зокрема, з використанням реквізитів імпортерів нафтопродуктів - ТОВ «БАРВИСТІ РУШНИКИ» код ЄДРПОУ 45287352 та ТОВ «ЛОРЕНСО ЕНЕРДЖІ» код ЄДРПОУ 44979652, на банківські рахунки яких від суб`єктів господарювання реального сектору економіки, фізичних осіб та підприємств з ознаками ризиковості перераховувалися грошові кошти з метою їх подальшого транзитного переміщення, легалізації, виведення за межі України та обготівковування.

У ході проведення допитів, аналізу інформації, яка містить банківську таємницю, відомостей Державної податкової служби України, інформації Державної митної служби України та Національного банку України встановлено, що у період з 15.09.2023 до 14.11.2025 на рахунки ТОВ «БАРВИСТІ РУШНИКИ» та ТОВ «ЛОРЕНСО ЕНЕРДЖІ» перераховано понад 7,128 млрд грн із призначенням платежів щодо оплати паливно- мастильних матеріалів. Водночас відповідні перерахування здійснювалися, зокрема, підприємствами з ознаками ризиковості без підтвердження фактичного постачання товарів, виконання робіт чи надання послуг.

У подальшому ТОВ «БАРВИСТІ РУШНИКИ» та ТОВ «ЛОРЕНСО ЕНЕРДЖІ» здійснювали перерахування отриманих грошових коштів за межі України як оплату за нафтопродукти. Водночас фактичне постачання відповідного товару здійснювалося лише частково, а інша частина перерахованих коштів залишалася за межами України, унаслідок чого за зовнішньоекономічними контрактами сформовано значну заборгованість. ТОВ «ЛОРЕНСО ЕНЕРДЖІ» має заборгованість за імпортними операціями перед нерезидентом «SOREROS CO. LTD» на суму понад 2,5 млрд. грн. відповідно до контрактів від 13.09.2023 № 13-09-2023-D та від 01.10.2024 № 01-10-2024-D. Банківське обслуговування, фінансовий супровід та валютний нагляд за проведенням указаних операцій здійснювалися через АТ «АСВІО БАНК» та АТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПРОМИСЛОВИЙ БАНК».

На теперішній час ТОВ «ЛОРЕНСО ЕНЕРДЖІ» ліквідовано у процедурі банкрутства, яка з урахуванням установлених обставин могла використовуватися з метою виведення підприємства з-під контролю, уникнення виконання майнових, податкових та зовнішньоекономічних зобов`язань, списання наявної заборгованості, а також приховування документів щодо здійснених фінансово-господарських операцій.

Проведеними слідчими та оперативними заходами встановлено, що керівником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ЛОРЕНСО ЕНЕРДЖІ» був ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який у зв`язку із займаною посадою мав повноваження представляти інтереси товариства, укладати договори, розпоряджатися банківськими рахунками та майном підприємства, організовувати ведення бухгалтерського і податкового обліку, подавати звітність, підписувати первинні та інші документи, а також вчиняти юридично значимі дії від імені ТОВ «ЛОРЕНСО ЕНЕРДЖІ».

У ході виконання доручення слідчого оперативними працівниками встановлено, що ОСОБА_4 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

04.08.2026 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/41665/26-к надано дозвіл у кримінальному провадженні № 12025000000003275 від 16.12.2025 на проведення обшуку житла та іншого володіння особи за адресою: АДРЕСА_1 , в якому фактично проживає колишній керівник і кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «ЛОРЕНСО ЕНЕРДЖІ» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

05.08.2026 на підставі вказаної ухвали слідчого судді проведено обшук за зазначеною адресою, під час якого виявлено та вилучено майно, а саме:

- мобільний телефон марки iPhone 15 Pro із сім-карткою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_2 , IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 ;

- планшет Xiaomi HyperOS, model: 23043RP34G;

- комп`ютерний системний блок «GeForce RTX Gigabyte».

Вказані мобільний телефон, планшет та комп`ютерний системний блок мають значення для досудового розслідування, оскільки можуть містити електронне листування, повідомлення у месенджерах, контакти, файли, таблиці, фото-, відеоматеріали, скановані копії документів, резервні копії та іншу інформацію щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «ЛОРЕНСО ЕНЕРДЖІ», його взаємовідносин із ТОВ «БАРВИСТІ РУШНИКИ», ТОВ «НАФТОСТАРТТРЕЙД», ТОВ «ТД СТАРТ АГРО», нерезидентами «SOREROS CO. LTD», «KIRANO COMPANY LIMITED», «EURONOVA ENERGIES SA», «ELEMENT ALPHA SA», банківськими установами, підприємствами з ознаками ризиковості, фінансовими компаніями та іншими особами.

Крім того, на вказаних електронних пристроях можуть міститися відомості щодо укладення та виконання зовнішньоекономічних контрактів, здійснення оплат, постачання та реалізації нафтопродуктів, формування заборгованості, зміни призначення платежів, доступу до систем дистанційного банківського обслуговування та електронних кабінетів, подання податкової звітності, фактичного управління діяльністю підприємств, а також розподілу та подальшого руху грошових коштів.

Під час проведення обшуку здійснити повне копіювання інформації, що міститься на вказаних електронних пристроях, не виявилося можливим у зв`язку з відсутністю на місці проведення слідчої дії необхідних технічних засобів, спеціального програмного забезпечення та спеціаліста відповідного профілю, значним обсягом і структурою даних, що підлягають дослідженню, а також необхідністю забезпечення цілісності інформації та недопущення її зміни або втрати.

Для встановлення повного обсягу відомостей, що мають значення для кримінального провадження, необхідним є дослідження не лише доступних файлів, а й системних, прихованих, архівних та раніше видалених даних, журналів подій, історії використання пристроїв, облікових записів, резервних копій та іншої цифрової інформації, відновлення й належне вилучення якої можливе лише із застосуванням спеціальних знань, програмно-технічних засобів та методик комп`ютерно-технічного дослідження.

З огляду на викладене, збереження вилучених пристроїв у незмінному стані є необхідним для проведення їх огляду за участю спеціаліста, створення побітових копій носіїв, фіксації метаданих, відновлення видаленої інформації, вирішення питання про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи та подальшого використання виявлених відомостей як доказів у кримінальному провадженні.

Постановою слідчого від 05.08.2026 вказані мобільний телефон, планшет та комп`ютерний системний блок визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025000000003275 від 16.12.2025, оскільки вони містять або можуть містити відомості, які можуть бути використані як докази фактів та обставин, що встановлюються під час досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Підстави для накладення арешту на майно з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч. 2 ст. 170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.

Аналіз вище зазначених норм закону вказує, що у разі розгляду клопотання слідчого або прокурора про арешт майна, слідчий суддя повинен перевірити доводи поданого клопотання щодо наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження у відповідності до мети, яку зазначає слідчий чи прокурор у своєму клопотанні.

При цьому, визначення мети арешту, яка передбачена ч. 2 ст. 170 КПК України, та обґрунтування її наявності, є обов`язковою.

Згідно положенням до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту, з метою збереження речових доказів.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Прокурором наведено вагомі доводи, які свідчать про необхідність накладення арешту на вказане майно, для ефективного розслідування.

Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене 05.08.2026 під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/41665/26-к за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме:

- мобільний телефон марки iPhone 15 Pro із сім-карткою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_2 , IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 ;

- планшет Xiaomi HyperOS, model: 23043RP34G;

- комп`ютерний системний блок «GeForce RTX Gigabyte»..

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1