Рішення № 139707143, 11.09.2026, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/580/26

Справа № 470/691/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Березнегувате в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2026 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду з відповідним позовом до відповідачки, через підсистему "Електронний суд ЄСІТС", який підписаний його представником Усенком М.І.

В позові зазначено, що 05 липня 2024 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №8878180, відповідно до умов якого товариство надало відповідачці фінансовий кредит, в розмірі 6000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. 26 листопада 2024 року ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит Капітал" уклали Договір факторингу №112-МЛ4, згідно якого ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлися боржниками ТОВ "Мілоан", включно і до ОСОБА_1 . Однак, відповідачка не виконала належним чином умов кредитного договору. Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідачки перед позивачем становила 40558,44 грн., з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту 6000,00 гривень; прострочена заборгованість за комісією за надання кредиту 483,00 гривень; прострочена заборгованість за відсотками 27775,44 гривень; заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання 6300,00 гривень. На підставі зазначеного, позивач просив суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 8878180 від 05 липня 2024 року, в загальному розмірі 40558,44 грн. на користь ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", судовий збір, в розмірі 2662,4 грн. та витрати на професійну правничу допомогу, в розмірі 8000 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позові зазначив про слухання справи у його відсутність, підтримання позовних вимог в повному обсязі та не заперечення проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідачка в судове засідання також не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася у встановленому законом порядку, про що в матеріалах справи є відповідні докази, причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не направляла (а.с.89).

Судом, за згоди представника позивача, ухвалено про заочний розгляд справи у відсутність відповідачки, на підставі наявних у справі доказів, у відповідності до ст.280 ЦПК України.

Оскільки представник позивача та відповідачка в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Так 05 липня 2024 року, у відповідності до ЗУ «Про електронну комерцію», між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою було укладено кредитний договір №8878180, за яким первісний кредитор надав відповідачці у тимчасове платне користування грошові кошти на споживчі цілі, в розмірі 6000,00 грн., строком на 345 днів до 15 червня 2025 року, зі сплатою за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду процентної ставки 357,70 % річних від фактичної заборгованості за кредитом та протягом решти строку кредитування процентної ставки 511,00 % річних від фактичної заборгованості за кредитом, а також сплатою комісії за надання кредиту, в розмірі 483,00 грн. (а.с.17-30).

Крім цього того ж дня відповідачкою було підписано Анкету-заяву на отримання кредиту №8878180 та паспорт споживчого кредиту, де нею зазначено бажані умови кредитування (а.с.31-37).

Вказаний договір було підписано відповідачкою одноразовим ідентифікатором 196427, про що свідчить довідка ТОВ «Мілоан» від 02 червня 2026 року (а.с.38).

ТОВ «Мілоан» виконало зобов`язання за кредитним договором, перерахувавши грошові кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачкою, що підтверджується копією платіжного доручення №135738720 від 05 липня 2024 року та листом АТ КБ «ПриватБанк» від 20 серпня 2026 року, однак остання не виконала взятих на себе зобов`язань, грошові кошти, відсотки за їх користування та комісію вчасно не повернула, у зв`язку з чим їй нараховано заборгованість, в розмірі 23674,44 грн., яку за договором відступлення права вимоги №112-МЛ від 26 листопада 2024 року було передано ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (а.с.39,48-72, 88).

Згідно наданої позивачем відомості про щоденні нарахування і погашення, виписки з особового рахунку та розрахунку заборгованості, відповідачці станом на 15 липня 2026 року нараховано за даним кредитним договором заборгованість, у розмірі 40558,44 грн., з яких 6000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 27775,44 грн. заборгованість за процентами, 483,00 грн. комісія за надання кредиту та 6300,00 грн. заборгованість за штрафом/пенею (а.с.40-47).

Суму заборгованості перед позивачем відповідачка в добровільному порядку не сплачує.

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов`язального права по кредитному договору.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Частина 1 ст.530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Крім того, згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачкою зобов`язання по погашенню кредитної заборгованості, розрахунок заборгованості відповідачкою не спростовано.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка порушила умови кредитного договору, не повернула отримані грошові кошти та не сплатила проценти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту, в розмірі 6000,00 грн. та заборгованості за процентами, в розмірі 27775,44 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідачки заборгованості по комісії за видачу кредиту, в розмірі 483,00 грн., то 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування» № 1734-VІІІ, у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

У пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України № 1734-VІІІ встановлено, що загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини 2 статті 8 вказаного Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання, обслуговування та повернення кредиту.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частина 1 статті 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

В пункті 1.5.1 кредитного договору передбачена одноразова сплата комісії за надання кредиту у розмірі 483,00 грн, яка нараховується за ставкою 8,05 процентів від суми кредиту.

ТОВ «Мілоан» є фінансовою установою, яка надає єдину фінансову послугу надання коштів у кредит (мікрокредитування) фізичним особам на будь-які цілі, переважно у вигляді швидких онлайн-кредитів на банківську картку на умовах строковості, платності та зворотності.

Встановивши у кредитному договорі сплату комісійної винагороди за надання кредиту, фінансова установа не повідомила, які саме послуги за вказану плату надаються позичальнику, оскільки надання кредиту це фінансова послуга, що надає ТОВ «Мілоан». Разом з тим наявні в матеріалах справи документи взагалі не містять будь-якого опису послуг, за які ТОВ «Мілоан» встановлена комісія.

Розмір такої комісійної винагороди, з огляду на обставини справи (зокрема, розмір кредиту та процентів), вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу та обмежують права позивача з огляду на права споживача, викладені у законі України № 1734-VІІІ.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України № 1734-VІІІ умови договору, які обмежують права позивача порівняно з правами встановленими цим Законом, є нікчемними.

За такого, суд дійшов висновку про відмову позивачу у стягненні з відповідачки комісії за надання кредиту, в розмірі 483,00 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачки штрафу/пені, в розмірі 6300,00 грн., то згідно п.4.1. договору у разі прострочення позичальником зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за його користування, комісії або інших платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф, в розмірі 700 грн. за кожний випадок порушення зобов`язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Однак пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який до даного часу продовжено.

З огляду на викладене штраф, в розмірі 6300,00 грн., який нарахований позивачем за невиконання відповідачкою зобов`язань по договору про споживчий кредит від 05 липня 2024 року, стягненню з відповідачки не підлягає.

Загальна заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача за вказаним кредитним договором, складає 33775,44 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідачку обов`язок по відшкодуванню позивачу пропорційно задоволеним позовним вимогам витрат на оплату судового збору, в розмірі 2217,14 грн. (а.с.15).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 8000,00 грн., то згідно п.1 ч.3 ст. 113 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, укладеного з адвокатським об`єднанням "Аполегет", акт №Д29492 від 15 липня 2026 року про надання юридичної допомоги, в якому зазначено про надані послуги позивачу за позовом до відповідачки, з сумою наданих послуг 8000,00 грн. та детальний опис наданих послуг до акту від 15 липня 2026 року (а.с.79-82).

Враховуючи складність справи, що не є складною, виконані адвокатом роботи, які не потребують значних затрат часу, зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу, у розмірі 8000,00 грн. не відповідають засадам розумності, співмірності, характеру наданої правової допомоги та реальності таких витрат, а тому вважає за можливе визначити їх на рівні 5000,00 грн., однак, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог позивача, стягує з відповідачки на користь позивача лише 4163,80 грн. як витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за договором про споживчий кредит №8878180 від 05 липня 2024 року, станом на 15 липня 2026 року, в розмірі 33775,44 (тридцять три тисячі сімсот сімдесят п`ять грн. 44 коп.) грн., з яких: 6000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 27775,44 грн. заборгованість за процентами.

Стягнути із ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, витрати по сплаті судового збору, в розмірі 2217,14 грн. та витрати на оплату професійної правничої допомоги, в розмірі 4163,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Березнегуватським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус 28 м. Львів, 79029;

Відповідачка: ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 11 вересня 2026 року.

Суддя С. А. Луста