Ухвала суду № 139704901, 08.09.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.09.2026м. СумиСправа № 920/727/26

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №920/727/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі

України» (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44907200)

в особі: Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю

«Газорозподільні мережі України» (вул. Лебединська, 13, м. Суми,

Сумська область, 40021, код ЄДРПОУ 45202808)

до відповідача: Різдва Богородиці Молченський Печерський жіночий монастир

Глухівської єпархії Української православної церкви

(вул. Сеймська, буд. 1, кв. 1, м. Путивль, Конотопський район, Сумська

область, 41500, код ЄДРПОУ 20052565)

про стягнення 846 029 грн 53 коп.,

УСТАНОВИВ:

03.06.2026 позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить суд стягнути з відповідача на користь позивача вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу у сумі 846 029 грн 53 коп., а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2026, справу призначено до розгляду судді Заєць С.В.

Ухвалою суду від 08.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/727/26; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; сторонам встановлені строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

02.07.2026 через систему «Електронний суд» представником відповідача надано до суду заяву (вх.№3540, 3756) про вступ у справу як представника, відповідно до якої просить суд долучити адвоката Лобанова Миколу Борисовича до участі в справі № 920/727/26 у якості представника відповідача та надати додатковий час на надання відзиву на позовну заяву до 03.07.2026.

Ухвалою суду від 19.08.2026 у задоволенні клопотання Різдва Богородиці Молченський Печерський жіночий монастир Глухівської єпархії Української православної церкви (вх.№3756) про надання додаткового часу для подання відзиву на позовну заяву відмовлено; відкладено розгляд справи по суті на 08.09.2026; справа буде розглянута без проведення судового засідання.

19.08.2026 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду:

- заяву (вх.№3779), відповідно до змісту якої просить суд залишити позовну заяву у справі №920/727/26 без розгляду;

- відзив (вх.№4323, 3777) на позовну заяву, згідно з яким просить суд поновити відповідачу строк на подання відзиву; відмовити Сумській філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» у задоволенні позову повністю;

- клопотання (вх.№3774) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження;

- додаткові пояснення (вх.№4326) у справі №920/727/26.

07.09.2026 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду додаткові пояснення (вх.№4589) до заяви про залишення позову без розгляду, відповідно до змісту яких вказує, що даний позов суд повинен залишити без розгляду, оскільки позов поданий особою яка не має процесуальної дієздатності.

07.09.2026 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду додаткові пояснення (вх.№4598) щодо найменування позивача в системі «Електронний суд».

Розглянувши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Щодо клопотання (вх.№3777) про поновлення строку на подання відзиву у справі.

Частина 1 ст. 252 ГПК України передбачає, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні закріплені нормою статті 251 ГПК України, відповідно до 1 частини якої - відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Отже, згідно частини 1 статті 251 ГПК України процесуальний строк для надання відповідачем відзиву у спрощеному позовному провадженні встановлений законом.

Приписами ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.03.2025 у справі №920/464/24 колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, пропущений процесуальний строк може бути поновлений судом за умови звернення учасника справи із заявою про його поновлення, в якій він має навести причини пропуску, а суд - оцінити наведені причини та визначити їх поважність.

На суд покладається обов`язок визначити, наскільки сумлінно та швидко діяв заявник.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом підстав. У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про поновлення строку, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин його пропуску, встановити, чи є такий строк значним та чи не буде його поновлення втручанням у принцип юридичної визначеності. При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує, виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження (подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13.02.2025 у справі №921/379/23, від 17.01.2025 у справі №9/41, від 19.11.2024 у справі №758/1436/21 та від 16.06.2021 у справі №910/15988/16).

Норма про можливість поновлення процесуальних строків по суті є пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки інакше нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків (постанови Верховного Суду від 13.05.2024 у справі №922/2825/23, від 18.08.2023 у справі №32/257-10, від 03.04.2023 у справі №906/1357/20, від 01.09.2022 у справі №904/8456/21).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. (Рішення ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008).

Суд звертає увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.

Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховний Суд зазначає, що згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки", "ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ" (ZUBAC v. CROATIA), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії", заява №48778/99).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

За змістом частин першої та четвертої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.

З наведених вище висновків виходив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.04.2025 у справі №910/7746/20 та об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.12.2018 зі справи № 904/5995/16.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2023 у справі № 910/186/21).

Відтак, враховуючи наведені представником відповідача у відзиві на позовну заяву обґрунтування поважності пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву, а також підстави для поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву, з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, а також з метою забезпечення реалізації принципу змагальності сторін, суд дійшов висновку задовольнити клопотання відповідача (вх.№3777), поновити процесуальний строк відповідачу для подання відзиву у справі №920/727/26 та долучити до матеріалів справи відзив (вх.№4323) на позовну заяву.

Щодо клопотання відповідача (вх.№3774) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Справа призначена судом до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 12, ч. 1 ст. 247 ГПК України.

За змістом частини 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Ціна позову у справі № 920/727/26 не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 3 ст. 247 ГПК України).

Як слідує зі змісту позовної заяви, предметом даного позову є стягнення вартості необлікованого об`єму природного газу. Ціна даного позову становить 846 029,53 грн, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, враховуючи, що справа не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, тому дана справа відповідно до ч. 1 ст. 247 ГПК України, підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, оскільки є малозначною.

Водночас, відповідач, обґрунтовуючи необхідність розгляду справи в загальному позовному провадженні, не навів достатніх та переконливих аргументів для необхідності розгляду справи в загальному позовному провадженні.

Поряд з цим, суд зазначає, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не обмежує учасників справи у здійсненні ними усіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

З урахуванням вищевикладеного, взявши до уваги категорію та складність спору, обсяг та характер поданих доказів у справі, зокрема предмет та підстави позову, врахувавши положення ч. 4 ст. 247 ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження. Необґрунтовані належним чином заперечення відповідача не можуть слугувати підставою для переходу розгляду справи у загальне позовне провадження.

Разом з тим, суд звертає увагу, що спрощене провадження, як і загальне позовне провадження спрямовані на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням, в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, відповідач не позбавлений можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлений можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позивача у строки, визначені судом або законом, заявляти відповідні клопотання та в повній мірі користуватися правами, передбаченими ГПК України.

Таким чином, враховуючи вказані вище норми чинного процесуального законодавства, відсутність у клопотанні відповідача обґрунтованих підстав для переходу до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

Водночас, з метою повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за необхідне призначити розгляд справи №920/727/26 у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Керуючись ст. 12, 113, 118, 119, 165, 234, 235, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Різдва Богородиці Молченський Печерський жіночий монастир Глухівської єпархії Української православної церкви (вх.№3777 від 19.08.2026) про поновлення строку на подання відзиву у справі задовольнити.

2. Поновити відповідачу пропущений процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву у справі №920/727/26.

3. Долучити до матеріалів справи відзив відповідача (вх.№4323 від 19.08.2026) на позовну заяву.

4. У задоволенні клопотання Різдва Богородиці Молченський Печерський жіночий монастир Глухівської єпархії Української православної церкви (вх.№3774 від 19.08.2026) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовити.

5. Призначити судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін на 24.09.2026, 12:50. Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Сумської області за адресою: м. Суми, проспект Шевченка Тараса, 18/1, зал судового засідання №

6. У разі, якщо на час початку судового засідання 24.09.2026 у Сумському районі буде тривати повітряна тривога, якщо немає клопотання про розгляд справи за відсутності представника сторони, з метою сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, суд розпочне судове засідання в цей день у межах відведеного періоду часу, через 10 хв. після закінчення повітряної тривоги.

7. Рекомендувати сторонам скористатися своїми правами, зокрема, звернутися до суду із заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у порядку передбаченому ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, клопотанням про розгляд справи без участі учасника справи, з урахуванням того, що явка не є обов`язковою, або за наявності наміру скористатися правом приймати участь в судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області - повідомити про це суд письмово.

8. Повідомити сторін про обов`язок повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання, зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти або іншої аналогічної інформації.

9. Копію ухвали направити сторонам у справі.

10. Ухвала набирає законної з моменту її підписання 14.09.2026. Дана ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

СуддяС.В. Заєць