Ухвала суду № 139704731, 08.09.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

08.09.2026 Справа №917/1440/26

м. Полтава

за заявою ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи

Суддя Паламарчук В.В.

Секретар судового засідання Данько М.С.

Представники учасників справи: згідно протоколу

Обставини справи: ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Полтавської області з заявою (вхід. №1494/26 від 20.07.2026) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2026 призначення судді для розгляду справи не відбулося у зв`язку з тим, що не вистачило потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2026 справі присвоєно єдиний унікальний номер 917/1440/26 та визначено головуючим суддю Паламарчука В.В.

Ухвалою суду від 03.08.2026 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху.

17.08.2026 від заявниці надійшла заява про усунення недоліків до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (вхід. №11176).

Ухвалою суду від 18.08.2026 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду; підготовче засідання призначено на 08.09.2026 на 11:50 год.

У судовому засіданні 08.09.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши у підготовчому засіданні заяву та додані до неї документи, суд встановив наступне.

Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ.

Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою Четвертою.

Статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.

Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;

3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Відповідно до частини третьої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства до складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Обґрунтовуючи заяву, ОСОБА_1 зазначила, що 12.10.2007 уклала з ВАТ АБ "Укргазбанк" кредитний договір №237к-ф, за яким їй відкрито невідновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 50 000,00 доларів США. Додатковою угодою від 02.06.2008 №1 кредитний ліміт збільшено до 68 700,00 доларів США. Кредитні кошти використовувалися для підприємницької діяльності та ремонту належного їй нежитлового приміщення. Невиконання зобов`язань заявниця пояснила зростанням курсу долара США, припиненням підприємницької діяльності, карантинними обмеженнями та воєнним станом.

Рішеннями Октябрського районного суду м. Полтави від 13.05.2010 та 22.07.2013 із заявниці стягнуто кредитну заборгованість. Право вимоги за кредитним договором у подальшому відступлено ТОВ "Фінансова компанія "Маніту".

Заявниця вказала, що у виконавчому провадженні у 2021 році реалізовано належне їй нежитлове приміщення, а у 2024 році звернено стягнення на квартиру. Отриманих коштів було недостатньо для погашення боргу. З її заробітної плати здійснюються відрахування, однак, за твердженням заявниці, через курсову різницю розмір боргу істотно не зменшується. Інше нерухоме майно та грошові кошти у неї відсутні. Автомобіль ЗАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 , за твердженням заявниці, проданий за довіреністю, проте залишається зареєстрованим за нею та оголошений у розшук.

Посилаючись на наведені обставини, заявниця вважає доведеними припинення погашення планових платежів, відсутність майна, на яке може бути звернено стягнення, та наявність загрози неплатоспроможності. У проекті плану реструктуризації загальну суму зобов`язань визначено у розмірі 4 321 933,25 грн.

Для відкриття провадження достатньо наявності однієї з наведених підстав, проте її існування має бути підтверджено належними доказами.

Разом з тим подані документи не дають можливості встановити актуальний склад і розмір прострочених зобов`язань станом на 20.07.2026. Розрахунок включає пеню, штраф та винагороду приватного виконавця, тоді як виконавче провадження триває, а із заробітної плати заявниці здійснюються відрахування. Актуального розрахунку залишку заборгованості на дату звернення до суду не надано.

Отже, зазначені у розрахунку пеня та штраф не враховуються судом під час визначення розміру грошових вимог для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Доказів припинення погашення більше 50 відсотків місячних платежів за кожним зобов`язанням упродовж двох місяців заявниця також не надала. Судові рішення та документи виконавчого провадження підтверджують існування зобов`язань, однак не містять відомостей про розмір планових щомісячних платежів та їх несплату у визначений законом період.

Матеріали справи не містять постанови чи іншого документа виконавця, яким встановлено відсутність у боржника майна та безрезультатність вжитих заходів щодо його розшуку. Натомість заявниця повідомила, що за нею зареєстровано автомобіль ЗАЗ, який оголошено в розшук.

Посилання заявниці на продаж автомобіля за довіреністю не підтверджує припинення її права власності на нього. Крім того, здійснення відрахувань із заробітної плати заявниці свідчить, що виконання судових рішень фактично триває та не є безрезультатним.

Отже, заявницею не доведено наявності підстав, передбачених пунктами 2 та 3 частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Частиною четвертою статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів.

За змістом статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства проект плану реструктуризації має ґрунтуватися на достовірних відомостях про доходи, витрати та майновий стан боржника і бути реальним та виконуваним.

Добросовісність боржника передбачає повне розкриття обставин, які впливають на можливість погашення заборгованості, та подання обґрунтованого проекту плану з урахуванням його об`єктивних фінансових можливостей.

Дослідивши поданий заявницею проект плану реструктуризації боргів, суд встановив, що загальний розмір зобов`язань, які підлягають реструктуризації, визначено у сумі 99 784,65 долара США (за розрахунком заявниці - 4 290 739,95 грн) та 31 193,30 грн.

Разом з тим наведені у проекті плану складові валютної заборгованості становлять: 65 072,27 доларів США основного боргу, 10 423,85 доларів США винагороди приватного виконавця та 21 660,23 доларів США пені.

Загальний розмір цих сум становить 97 156,35 доларів США, а не 99 784,65 доларів США, як зазначено у проекті плану. Різниця становить 2 628,30 доларів США.

За застосованим заявницею курсом 43,00 грн за один долар США валютна частина заборгованості становить 4 177 723,05 грн, а разом із зобов`язаннями у сумі 31 193,30 грн - 4 208 916,35 грн. Отже, визначений заявницею загальний розмір зобов`язань 4 321 933,25 грн не відповідає наведеним у проекті плану складовим (різниця становить 113 016,90 грн).

Поданий проект плану реструктуризації розрахований на 60 місяців. У ньому зазначено середньомісячний дохід заявниці 33 000,00 грн, загальний дохід за час виконання плану - 1 980 000,00 грн. Із цієї суми заявниця пропонує щомісяця спрямовувати 10 000,00 грн на погашення вимог кредиторів, 10 000,00 грн - на обов`язкові періодичні зобов`язання та залишати 13 000,00 грн на побутові потреби. Отже, за 60 місяців на виплати кредиторам передбачено 600 000,00 грн, на обов`язкові платежі - 600 000,00 грн, на побутові потреби - 780 000,00 грн, тобто розподілено весь очікуваний дохід.

За розрахунком заявниці, після сплати кредиторам 600 000,00 грн списанню підлягає 3 721 933,25 грн. Водночас ця сума визначена виходячи із загального розміру зобов`язань 4 321 933,25 грн, який не відповідає наведеним у проекті плану складовим заборгованості.

У заяві про усунення недоліків заявниця уточнила розрахунок власних побутових та житлових витрат. До витрат, пов`язаних із проживанням, віднесено: комунальні платежі - від 3 500,00 грн до 5 000,00 грн; орендну плату - 1 000,00 грн; телефонний зв`язок - 450,00 грн; інтернет і телебачення - 350,00 грн; проїзд у громадському транспорті - 2 500,00 грн; спортивний абонемент - 2 000,00 грн. До побутових потреб віднесено: ліки та медичні послуги - 1 000,00 грн; засоби гігієни - 1 500,00 грн; перукарські, косметичні послуги та манікюр - 1 000,00 грн; продукти харчування - 5 000,00 грн; дозвілля та одяг - 2 000,00 грн.

Заявниця зазначила, що наведені суми є орієнтовними, а можливість виконання плану пов`язує з інфляційним збільшенням заробітної плати та подальшим коригуванням плану після його обговорення з кредиторами і керуючим реструктуризацією.

Отже, зазначені заявницею побутові та житлові витрати становлять від 20 300,00 грн до 21 800,00 грн щомісяця, тоді як у проекті плану на побутові потреби передбачено 13 000,00 грн.

При цьому заявницею не уточнено, чи наведений розрахунок замінює передбачені планом 13 000,00 грн на побутові потреби, чи включає також 10 000,00 грн обов`язкових періодичних платежів.

Якщо зазначені витрати є побутовими потребами та не включають обов`язкові періодичні платежі, загальна щомісячна потреба у коштах становитиме від 40 300,00 грн до 41 800,00 грн, що перевищує заявлений дохід на суму від 7 300,00 грн до 8 800,00 грн. За 60 місяців загальна потреба у коштах становитиме від 2 418 000,00 грн до 2 508 000,00 грн при очікуваному доході 1 980 000,00 грн.

Якщо наведений розрахунок включає обов`язкові періодичні платежі, він не відповідає структурі поданого проекту плану, в якому окремо передбачено 10 000,00 грн на обов`язкові зобов`язання та 13 000,00 грн на побутові потреби.

Уточненого проекту плану, узгодженого з наведеними поясненнями, заявницею не подано. Не надано також доказів існування обов`язкових періодичних зобов`язань у розмірі 10 000,00 грн та документального підтвердження сукупного розміру заявлених щомісячних витрат.

Разом з тим можливе майбутнє збільшення доходу має характер припущення і документально не підтверджене, а посилання на можливість подальшого коригування плану не усуває наявних у ньому суперечностей.

Суд зазначає, що проект плану реструктуризації має містити реальний механізм відновлення платоспроможності боржника та ґрунтуватися на достовірному розрахунку його доходів і витрат.

Поданий заявницею проект плану цим вимогам не відповідає. Наведені у ньому відомості про розмір заборгованості та структуру витрат є суперечливими і не дають можливості встановити реальний щомісячний залишок коштів, який може бути спрямований на виконання плану реструктуризації.

За таких обставин запропоноване списання переважної частини заборгованості не ґрунтується на належному та виконуваному розрахунку і не свідчить про спрямованість проекту плану на реальне відновлення платоспроможності заявниці.

Наведені суперечності не дають можливості встановити реальне співвідношення доходів заявниці, її поточних витрат та грошових зобов`язань і підтвердити наявність ознак загрози неплатоспроможності, передбачених пунктом 4 частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Сам по собі значний розмір заборгованості за відсутності її актуального розрахунку та узгоджених відомостей про доходи і витрати не є достатнім підтвердженням загрози неплатоспроможності.

Отже, заявницею не доведено наявності жодної з підстав, передбачених пунктами 2-4 частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною першою статті 119 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви.

Частиною третьою статті 119 КУзПБ передбачено, що за наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо відсутні підстави для його відкриття.

Отже, подані заявницею документи не дають можливості встановити актуальний розмір її зобов`язань та підтвердити наявність передбачених законом підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Враховуючи викладене, у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 слід відмовити.

Зважаючи на те, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника, господарський суд залишає без розгляду заяву арбітражної керуючої Сергієнко Тетяни Григорівни про участь у справі (вхід. №1494/26 від 20.07.2026).

Відповідно до частини сьомої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

Керуючись статтями 113, 115, 116, 119, 124 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 74, 232 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

2. Залишити без розгляду заяву арбітражної керуючої Сергієнко Т.Г. про участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. 255-257 ГПК України.

Повна ухвала складена та підписана 14.09.2026.

Суддя Паламарчук В.В.