Ухвала суду № 139704143, 11.09.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/6157/26

провадження №: 1-кс/398/1230/26

УХВАЛА

Іменем України

"11" вересня 2026 р. слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Олександрія клопотання слідчого Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , погоджене першим заступником керівника Олександрійської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.09.2026 за №12026121060001404, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.09.2026 за №12026121060001404, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

На обґрунтування клопотання зазначає, що 09.09.2026 близько о 10 год. 30 хв. на перехресті вулиць Кіровоградське шосе та Джерельна в м. Олександрія відбулась дорожньо-транспортна подія за участю вантажного транспортного засобу марки «IVECO» моделі «STRALIS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «MEILLER» моделі «MHPS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 та електроскутера марки «EVOBIKE» моделі «LUNA» без реєстраційного номеру, під керуванням ОСОБА_6 , в результаті даної дорожньо-транспортної події водій електроскутера ОСОБА_6 та пасажир електрскутера ОСОБА_7 отримали тілесні ушкодження, зокрема: у ОСОБА_6 розрив селезінки, внутрішня черепно-мозкова кровотеча, геморагічний шок першого ступеня, забій грудної клітини, а у ОСОБА_7 закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, забій грудної клітини, відкритий перелом стегнової кістки зі зміщенням.

Слідчий подав заяву про проведення розгляду справи без його участі, клопотання підтримав.

Прокурор подав заяву про проведення розгляду справи без його участі, клопотання підтримав.

Представник власника майна вантажного автомобіля «IVECO» моделі «STRALIS» та напівпричепу марки «MEILLER» моделі «MHPS» в судове засідання не з`явилась, подала до суду заперечення, в яких просила відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, та пояснила, що вилучений вантажний транспортний засіб марки «IVECO» моделі «STRALIS» д.р.н. « НОМЕР_3 », є власністю ТОВ «АВТОТРАНСЛАЙН», тобто третьою особою, щодо якої вирішується питання про обмеження права користування та розпорядження вилученим майном. Дана особа не є підозрюваним, обвинуваченим по даній справі, а отже питання щодо накладення арешту має вирішуватись з урахуванням наслідків такого арешту майна для такої особи, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження у відповідності до ч. 2 ст. 173 КПК України. Як вбачається зі змісту клопотання про накладення арешту на майно, слідчий визначив метою накладення арешту на зазначене в ньому вилучене майно його збереження як речового доказу, хоча при цьому конкретно мету та правову підставу арешту майна не обґрунтував, а лише поверхово послався на положення ст. 170 КПК України, які загалом визначають завдання арешту майна, що є порушенням пункту 1 частини 2 статті 171 КПК України. Також, слідчим не надано відповідне обґрунтування необхідності арешту вилученого майна, з підстав можливості приховування, пошкодження, псування, знищення майна. Разом із тим, слідчий зазначає що органу досудового розслідування потрібні спеціальні знання експертів, які нададуть висновків щодо порушень правил дорожнього руху з боку водіїв, тяжкості тілесних ушкоджень потерпілих від дтп, що нададуть можливість встановити причинно-наслідковий зв`язок між діями та наслідками даного кримінального правопорушення. Матеріали кримінального провадження є достатніми документами для встановлення причинно-наслідкового зв`язку між діями водія та ДТП, а накладення арешту на майно та позбавлення третьої особи права користування та розпорядження, перебування майна у органі досудового розслідування є недоцільним з огляду не вищевикладене. Окрім того, арештоване майно використовується ТОВ «АВТОТРАНСЛАЙН» у здійсненні господарської діяльності підприємства та є джерелом отримання доходу, виконання договірних зобов`язань перед контрагентами, а також забезпечення господарської діяльності товариства. Подальше перебування транспортного засобу під арештом та фактичне позбавлення власника можливості користування ним призводить до істотних негативних наслідків для діяльності підприємства, зокрема неможливості використання транспортного засобу у господарській діяльності, порушення договірних зобов`язань перед контрагентами, виникнення збитків та простою техніки, погіршення фінансового стану підприємства, непропорційного втручання у право мирного володіння майном. Таким чином, подальше обмеження права користування майном фактично створює для власника надмірний та невиправданий тягар, який не відповідає завданням кримінального провадження та принципу співмірності втручання у право власності. Тривале перебування транспортного засобу без експлуатації також призводить до його технічного зношення, погіршення технічного стану та втрати ринкової вартості, що створює додаткові збитки для законного власника майна.

Представник власника майнанапівпричепа марки «MEILLER» моделі «MHPS» подала до суду заперечення, в яких просила відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, та пояснила, що вилучений напівпричеп марки «MEILLER» моделі «MHPS» д.р.н. « НОМЕР_4 », є власністю ТОВ «Дорікум», тобто третьою особою, щодо якої вирішується питання про обмеження права користування та розпорядження вилученим майном. Дана особа не є підозрюваним, обвинуваченим по даній справі, а отже питання щодо накладення арешту має вирішуватись з урахуванням наслідків такого арешту майна для такої особи, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження у відповідності до ч. 2 ст. 173 КПК України. Як вбачається зі змісту клопотання про накладення арешту на майно, слідчий визначив метою накладення арешту на зазначене в ньому вилучене майно його збереження як речового доказу, хоча при цьому конкретно мету та правову підставу арешту майна не обґрунтував, а лише поверхово послався на положення ст. 170 КПК України, які загалом визначають завдання арешту майна, що є порушенням пункту 1 частини 2 статті 171 КПК України. Також, слідчим не надано відповідне обґрунтування необхідності арешту вилученого майна, з підстав можливості приховування, пошкодження, псування, знищення майна. Разом із тим, слідчий зазначає що органу досудового розслідування потрібні спеціальні знання експертів, які нададуть висновків щодо порушень правил дорожнього руху з боку водіїв, тяжкості тілесних ушкоджень потерпілих від дтп, що нададуть можливість встановити причинно-наслідковий зв`язок між діями та наслідками даного кримінального правопорушення. Матеріали кримінального провадження є достатніми документами для встановлення причинно-наслідкового зв`язку між діями водія та ДТП, а накладення арешту на майно та позбавлення третьої особи права користування та розпорядження, перебування майна у органі досудового розслідування є недоцільним з огляду не вищевикладене. Окрім того, арештоване майно використовується ТОВ «Дорікум» у здійсненні господарської діяльності підприємства та є джерелом отримання доходу, виконання договірних зобов`язань перед контрагентами, а також забезпечення господарської діяльності товариства. Подальше перебування транспортного засобу під арештом та фактичне позбавлення власника можливості користування ним призводить до істотних негативних наслідків для діяльності підприємства, зокрема неможливості використання транспортного засобу у господарській діяльності, порушення договірних зобов`язань перед контрагентами, виникнення збитків та простою техніки, погіршення фінансового стану підприємства, непропорційного втручання у право мирного володіння майном. Таким чином, подальше обмеження права користування майном фактично створює для власника надмірний та невиправданий тягар, який не відповідає завданням кримінального провадження та принципу співмірності втручання у право власності. Тривале перебування транспортного засобу без експлуатації також призводить до його технічного зношення, погіршення технічного стану та втрати ринкової вартості, що створює додаткові збитки для законного власника майна.

Власник майна електроскутера «EVOBIKE» моделі «LUNA» в судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не повідомила.

Дослідивши матеріали клопотання, надані слідчим в сукупності з іншими доказами, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

З матеріалів, наданих суду вбачається, що в провадженні СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження №12026121060001404від 09 вересня 2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Згідно з копією протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.09.2026 в період часу з 12:09 по 16:00 год., за адресою: Кіровоградська обл., м. Олександрія, перехрестя вул. Кіровоградське шосе та вул. Джерельної, де було виявлено та вилучено вантажний автомобіль «IVECO» моделі «STRALIS», реєстраційний номер НОМЕР_5 ; напівпричеп марки «MEILLER» моделі «MHPS», реєстраційний номер НОМЕР_2 та електроскутер «EVOBIKE» моделі «LUNA», з механічними пошкодженнями характерними для ДТП.

Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 власником вантажного автомобіля «IVECO» моделі «STRALIS», реєстраційний номер НОМЕР_5 , є ТОВ «Автотранслайн».

Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 власником напівпричепа «MEILLER» «MHPS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ТОВ «Дорікум».

Відповідно до копії постанови слідчого від 10.09.2026 автомобіль «IVECO» моделі «STRALIS», реєстраційний номер НОМЕР_5 з напівпричепом марки «MEILLER» моделі «MHPS», реєстраційний номер НОМЕР_2 та електроскутер «EVOBIKE» моделі «LUNA», визнано речовим доказом у кримінальному провадженні за №12026121060001404 від 09.09.2026.

Статтею 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами, згідно зі ст. 98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Обставини кримінального провадження вказують на наявність підстав вважати, що зазначені транспортні засоби є предметами кримінального правопорушення, є речовими доказами за даним кримінальним провадженням та можливо містять відомості, які можуть бути використані як доказ обставин під час судового розгляду, при дослідженні експертом в ході проведення експертиз, а також для з`ясування суми завданих матеріальних збитків. З метою запобігання зникнення, втрати, пошкодження вказаних речей або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, накладення арешту на них є доцільним.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170 173, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 задовольнити.

Накласти арешт навантажний транспортний засіб «IVECO» моделі «STRALIS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками пошкодження характерними для ДТП у вигляді правої фари та переднього бамперу з правої сторони, що перебуває у власності ТОВ «Автотранслайн» (код ЄДРПОУ 34253462), розташованого за адресою: Одеська область, м.Одеса, вул.Гнуезька, буд.1А, та 09.09.2026 перебував у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який тимчасово зберігається на території автостоянки за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул.Мурманська, буд.27,із забороною користування та розпорядження цим транспортним засобом.

Накласти арешт на напівпричеп марки «MEILLER» моделі «MHPS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що перебуває у власності ТОВ «Дорікум» (код ЄДРПОУ 35241657), розташованого за адресою: Одеська область, м.Одеса, вул. Софіївська, буд.9, інші 501, та 09.09.2026перебував у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який тимчасово зберігається на території автостоянки за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул.Мурманська, буд.27, із забороною користування та розпорядження цим транспортним засобом.

Накласти арешт на електроскутер марки «EVOBIKE» моделі «LUNA», без реєстраційного номеру, що перебуває у власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , та 09.09.2026 перебував у її користуванні, який тимчасово зберігається на території Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. 6-го Грудня, буд.49, із забороною користування та розпорядження цим транспортним засобом.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, яке розглядається під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом; також мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, якщо доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутні при оголошенні ухвали в той же строк з моменту отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1