Рішення № 139703333, 17.06.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2026 р. м. Київ Справа № 911/161/26

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Ройляну В.К. розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротрейдінг Груп", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства «Центренерго», Київська обл., Обухівський р-н., смт. Козин

про стягнення 253 494 грн. 48 коп.

Представники сторін:

позивача Горбаченко Н.В.;

відповідача Шевченко О.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електротрейдінг Груп" звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про стягнення заборгованості у розмірі 253 494 грн. 48 коп., з яких: 191 851 грн. 55 коп. інфляційних втрат та 61 642 грн. 92 коп. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 по справі № 911/1338/22, яке набрало законної сили.

26.02.2026 представником відповідача через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому вважає, що позивач намагається отримати неправомірну вигоду за рахунок відповідача шляхом неодноразового нарахування та стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, незважаючи на те, що відповідачем кошти основного боргу сплачено повністю, позивачу жодних збитків не завдано, а також те, що відповідач є підприємством критичної інфраструктури, виробником електричної та теплової енергії, підприємством, яке зазнало значних збитків внаслідок російських ракетно-дронових атак та ударів, Вуглегірська ТЕЦ ПАТ «Центренерго» окупована російськими окупаційними військами.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вважає, що позивачем не долучено до позовної заяви первинних документів, зокрема, договору купівлі-продажу електричної енергії та актів тощо, що виключає можливість належно перевірити обставини, які позивачем зазначені у позовній заяві, а отже позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Також відповідач зазначає, що до правовідносин між відповідачем та позивачем за договором купівлі-продажу електричної енергії застосовуються положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, тому ПАТ «Центренерго» звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а отже нараховані ТОВ «Електротрейдінг Груп» 3% річних та інфляційні втрати мають бути списані позивачем. Крім того, вказує про можливість суду за певних умов зменшити, зокрема, розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, про що зроблено відповідний висновок, зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Проаналізувавши викладені позивачем аргументи, детально вивчивши надані докази, відповідач вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами позовні вимоги, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

02.03.2026 представником позивача через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив, в якому не погоджується із доводами відповідача.

Позивач посилається на те, що Велика Палата Верховного Суду зазначає, що у справі № 902/417/18 зроблено загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшити розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, тоді як підстави для такого зменшення процентів річних суд повинен встановлювати в кожному конкретному випадку.

Законодавство не містить переліку підстав для зменшення процентів річних. Такими підставами можуть бути, зокрема, дії боржника, спрямовані на належне виконання зобов`язання, ступінь вини боржника, міра виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, інші інтереси сторін, дії чи бездіяльність кредитора, очевидна неспівмірність заявленої суми процентів річних порівняно із сумою боргу, а також інші підстави, підтверджені конкретними обставинами справи.

Заявляти про наявність підстав для зменшення процентів річних та доводити, що вони підтверджуються конкретними обставинами справи, має саме боржник, а суд з огляду на наявні в матеріалах справи докази має надати оцінку обґрунтованості таких доводів та вирішити питання про можливість зменшення процентів річних. Також при вирішенні питання про зменшення процентів річних суд має враховувати принципи розумності, справедливості, пропорційності та дотримуватись балансу між інтересами боржника і кредитора.

З огляду на зазначені правові висновки Верховного Суду та наведені в цій постанові висновки Великої Палати Верховного Суду, враховуючи правову природу процентів річних як визначеної законом плати боржника за користування грошовими коштами кредитора, їх розмір може бути зменшено.

При цьому суд при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми.

Отже, саме 3 % річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов`язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних.

Позивач зазначає, що проценти річних нараховані у розмірі, який є законодавчо встановленим та мінімальним розміром процентів річних. Оскільки проценти річних зменшенню не підлягають, тому позовні вимоги про їх стягнення є обґрунтованими.

09.03.2026 представником відповідача через систему «Електронний суд» подані заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач вважає, що позивачем не доведено належним чином заявлений розмір судових витрат. Крім того, позивачем подано одночасно (протягом одного проміжку часу) позовні заяви до Відповідача, які на 90% є подібними, що підтверджується інформацією з єдиного державного реєстру судових рішень та веб-порталу судової влади України і є загальновідомим (№ 911/158/26, 911/155/26, 911/159/26, 911/161/26, 911/160/26).

Ухвалою суду від 15.04.2026 закрито підготовче провадження у справі, справа призначена до розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив суд в позові відмовити або зменшити розмір штрафних санкцій.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 22.05.2026 по 17.06.2026 для підготовки вступної та резолютивної частини рішення.

17.06.2026 представникам сторін оголошена вступна та резолютивна частина рішення, а також порядок оскарження відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

13.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» (покупець) та Публічним акціонерним товариством «Центенерго» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу електричної енергії № 20/21-283-РДД, відповідно до п. 2.1. умов якого продавець зобов`язується відпустити електричну енергію в об`єднану енергосистему України, а покупець зобов`язується відібрати електричну енергію з об`єднаної енергосистеми України згідно графіку відпуску/відбору електричної енергії, визначеною у додатку № 1.

Згідно з пунктом 3.1. договору ціна на електричну енергію, яка підлягає продажу, та загальна вартість договору визначаються у додатку № 1 за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва.

Відповідно до пункту 3.2. договору оплата за електричну енергію проводиться покупцем грошовими коштами у національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця, зазначений у розділі 10 цього договору, шляхом перерахування грошових коштів в строки, розмірах наведених далі, а саме:

- протягом 5-ти (п`яти) банківських днів з дати підписання договору, в сумі платежу, який становить 100% від вартості всього обсягу відпуску/відбору електричної енергії за перші 74 (сімдесят чотири) календарних днів періоду постачання електричної енергії з урахуванням гарантійного внеску;

- не пізніше 2-х (двох) банківських днів до початку березня 2022 року, в сумі вартості обсягу відпуску/відбору електричної енергії за березень 2022 року з врахуванням першої оплати.

У пункті 3.3. договору визначено, що період відпуску/відбору електричної енергії складається з таких етапів:

1 етап відпуску/відбору: з 01.01.2022 по 31.01.2022;

2 етап відпуску/відбору: з 01.02.2022 по 28.02.2022;

3 етап відпуску/відбору: з 01.03.2022 по 31.03.2022.

За умовами пункту 2.6. договору не пізніше 3-х робочих днів місяця, наступного за місяцем купівлі-продажу електричної енергії, продавець зобов`язується направити покупцю підписані та скріплені печаткою продавця 2 примірники акту купівлі-продажу електроенергії, у яких зазначаються обсяги відпуску/відбору електричної енергії відповідно до зареєстрованих обсягів електричної енергії на електронній платформі оператора системи передачі (далі Акти). Покупець не пізніше 2-х робочих днів, наступних за днем отримання актів, зобов`язується направити продавцю один примірник оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або направити в письмовій формі мотивовану відмову від підписання Акту.

У пункті 3.7. договору визначено, що якщо сума здійсненої покупцем попередньої оплати перевищує вартість обсягу електричної енергії, вказану в акті купівлі-продажу, надлишок перерахованих грошових коштів зараховується як попередня оплата електричної енергії на наступний період відпуску/відбору або повертається покупцеві за його обґрунтованою вимогою, впродовж 7-ми (семи) банківських днів з дня надходження відповідної вимоги.

У додатку № 1 до договору сторонами був погоджений графік відпуску/ відбору електричної енергії у період з 01.01.2022 по 31.03.2022 з базовим навантаженням 4 318 МВт*год, на загальну суму 10 057 485,60 грн. (з акцизним податком та з ПДВ).

В оплату вартості електричної енергії в обсязі 3 552 МВт*год, що підлягала відпуску/відбору у період 01.01.2022 по 31.03.2022, ТОВ «Електротрейдінг Груп» перерахувало ПАТ «Центренерго» грошові кошти в сумі 8 273 318,40 грн. Тоді як відповідачем у період з 01.01.2022 по 31.03.2022 було відпущено 2 928 МВт*год електричної енергії, загальна вартість якої становить 6 819 897,60 грн.

Таким чином, у період з 01.01.2022 по 31.03.2022 не відбулося відпуску/ відбору оплаченої електричної енергії в обсязі 624 МВт*год, вартістю 1 453 420,80 грн.

Оскільки відповідач отримав попередню оплату, а договірні зобов`язання добровільно не виконав, рішенням Господарського суду Київської області від 28.02.2023 р. у справі № 911/1338/22 стягнуто з ПАТ «Центренерго» на користь ТОВ "Електротрейдінг Груп" 1 600 976,44 грн., з яких: 1 453 420,80 грн. попередня оплата, 14 335,09 грн. 3% річних та 133 220,55 грн. інфляційні втрати задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 1 453 420,80 грн. попередньої оплати, 1 552,97 грн. 3 % річних. В решті первісних позовних вимог про стягнення 133 220,55 грн. інфляційних втрат, 12 782,12 грн. 3% річних відмовлено.

Оскільки заборгованість ПАТ «Центренерго», яка була предметом розгляду у справі № 911/1338/22 залишалася не сплаченою відповідачем, ТОВ «Електротрейдінг Груп» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до ПАТ «Центренерго» в якому просило стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 43 363,70 грн., нарахованих за період з 30.07.2022 по 27.07.2023 та інфляційні нарахування розмірі 174 187,43 грн., нарахованих за період з 19.07.2022 по 17.07.2023.

Рішенням Господарського суду Київської області від 01.11.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 у справі № 911/2358/23, позовні вимоги ТОВ «Електротрейдінг Груп» задоволено частково, стягнуто з ПАТ «Центренерго» 164 421,78 грн. інфляційних нарахувань, 43 363,70 грн. 3 % річних.

Оскільки відповідачем не було вчасно виконано рішення суду, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період прострочення з 28.07.2023 по 25.12.2024 в розмірі 61 642,93 грн., та інфляційні втрати за період прострочення з 01.08.2023 по 25.12.2024 в розмірі 191 851,55 грн.

Саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, що така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному, порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення збитків.

Норма, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України не обмежує права звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення питання про стягнення основного боргу.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого товару, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 191 851 грн. 55 коп. інфляційних втрат та 61 642 грн. 93 коп. 3 % річних.

У зв`язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого ч. 9 ст. 129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 236, 238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Рудиківська, 49, код 22927045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 14, код 42190690) 61 642 (шістдесят одну тисячу шістсот сорок дві) грн. 93 коп. 3 % річних, 191 851 (сто дев`яносто одну тисячу вісімсот п`ятдесят одну) грн. 55 коп. інфляційних втрат та 3 041 (три тисячі сорок одну) грн. 94 коп. судового збору.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 14.09.2026 року.

Суддя Л.Я. Мальована