Ухвала суду № 139699386, 14.09.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12251/26

Провадження №2/369/13949/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Худинець Д.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провалження без виклику сторін клопотання про зупинення провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

01.09.2026 року на адресу суду надійшло клопотання від відповідача про зупинення провадження. Вказав, що перебуває на військовій службі за мобілізацією з 15.08.2026 року в військовій частині НОМЕР_1 . Просив суд зупинити провадження у справі №369/12251/26.

04.09.2026 року від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження. Вказала, що на думку сторони Позивача, Клопотання сторони Відповідача є незаконним, необґрунтованим та є таким, що подано з метою затягування розгляду справи, що є зловживанням стороною Відповідача своїми процесуальними правами. Тому, просили суд відмовити у задоволенні клопотання.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до довідки Форми 5 від 17 серпня 2026 року № 407 виданої командиром військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією з 15.08.2026 в військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Таким чином, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних сил України, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"; від 24.02.2022 року №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб та неодноразово продовжувався і діє станом на сьогодні.

Згідно з Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», щодо військового обов`язку громадяни України поділяються, зокрема, на військовослужбовців, тобто осіб, які проходять військову службу.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про Збройні сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Велика Палата Верховного Суду своїм рішенням від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 відступила від попередньої судової практики Верховного Суду у справах 756/3462/20, 557/1226/23, 904/4027/22 та 852/2а-1/24 Великої Палати щодо вирішення питання зупинення провадження у справі.

Зокрема, зазначила, що введення на території України воєнного стану для забезпечення відсічі та стримування агресії російської федерації, зокрема можливостями ЗСУ, передбачає, що настає особливий період, упродовж якого, зокрема здійснюється мобілізація.

У зв`язку із оголошенням воєнного стану на всій території України ЗСУ починає функціонувати на всій території України в умовах особливого періоду, який передбачає переведення ЗСУ у повному складі на території усієї України на воєнний стан, зокрема організацію і штат воєнного часу.

Відповідно, будь-який військовослужбовець в Україні, мобілізований до ЗСУ, який здійснює військову службу у конкретній військовій частині під час воєнного стану, введеного Указом, є таким, що перебуває у штаті воєнного часу ЗСУ, які переведені на воєнний стан.

Військовослужбовець може перебувати у військовій частині ЗСУ, яка незадіяна до ведення воєнних (бойових) дій, але це не виключає його оперативного відрядження до іншої військової частини, яка задіяна у відповідних діях. На переконання колегії суддів, у цьому й полягає одна зі складових функціонування ЗСУ в умовах особливого періоду. Це саме стосується, наприклад, військовослужбовців, які відряджені до військових адміністрацій.

Тому, з урахуванням процесуальних прав військовослужбовця, у п. 2 ч. 1 ст.251 ЦПК України мова йде саме про переведення ЗСУ на воєнний стан. Ця норма процесуального права не містить виключень щодо ситуацій, коли здійснення конкретних завдань військовослужбовцем, який перебуває на військовій службі у військовій частині ЗСУ під час воєнного стану, об`єктивно не перешкоджають йому приймати участь у судових засіданнях. У цьому випадку, до внесення змін у процесуальне законодавство, використання військовослужбовцем свого права, залежить від його власної совісті.

При цьому, на відміну від положень п.1 ч.1 та ч.3 ст.252ЦПК України,участь у справі представника не є перешкодою для зупинення провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.251ЦПК України.

Крім того, у вказаній постанові Великої Палати від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22. зазначено: «Отже, під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України та в пункті 5 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, судам потрібно виходити з такого:

1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;

2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;

3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази про те, що ОСОБА_1 проходить службу в Збройних Силах України, та не містять доказів припинення зазначеної служби у відповідності до чинного законодавства, беручи до уваги позицію відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у даній справі, виражену ним у поданій до суду письмовій заяві, суд доходить висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ч.1 ст.254 ЦПК України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.

Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто, до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені у воєнний стан, відповідач зобов`язаний повідомити про це суд.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 251, 253 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Зупинити провадження у цивільній справі № 369/12251/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Зобов`язати відповідача ОСОБА_1 негайно повідомити суд про закінчення обставин, які стали підставою для зупинення провадження у справі (перебування відповідача у складі Збройних Сил України в період дії воєнного стану в Україні).

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 14 вересня 2026 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ