Рішення № 139695403, 10.09.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 337/3977/26

Провадження №: 2/336/5090/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 версня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Зарютіна П.В.,

за участі секретаря судового засідання Гордейченко Р.Р.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про припинення стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач через свого представника, звернувся до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя із вищевказаною позовною заявою, за якою просить суд: припинити з 15 липня 2024 року стягнення аліментів, які стягуються на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) (25 відсотків) частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 10.09.2021 року у справі № 321/847/21, на виконання якого Михайлівським районним судом Запорізької області 10.09.2021 року видано виконавчий лист № 321/847/21, залишивши стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) (25 відсотків), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.06.2021 року до повноліття дитини.

В обґрунтування позовних вимог заявлено наступне.

Від спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають двох спільних дітей, а саме, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не проживають разом. З 2018 року по 01 червня 2021 року син ОСОБА_5 проживав разом з батьком ОСОБА_1 та його сім`єю, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , своїми бабусею та дідусем, а син ОСОБА_8 залишився проживати з мамою. З 01 червня 2021 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 , їх спільний син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав разом з мамою ОСОБА_2 .

Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 10.09.2021 року № 321/847/21, керуючись ст.ст. 180 -182 Сімейного кодексу України, вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.06.2021 року і до повноліття дітей. На виконання вказаного рішення, Михайлівським районним судом Запорізької області 10.09.2021 року видано виконавчий лист № 321/847/21, який було пред`явлено на примусове виконання до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (наразі це Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, далі - Центральний відділ ДВС у місті Запоріжжі ДМУ МЮУ)). 19.10.2021 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП № 67081017.

Позивачем зазначається, що ввечері 14 липня 2024 року Відповідачка перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинила відносно сина ОСОБА_5 психологічне насилля, ображала та обзивала його нецензурною лайкою, виганяла з дому та придомової території (станом на 14.07.2024 рік Відповідачка проживала за адресою: АДРЕСА_1 ). Також, Відповідачка в присутності працівників поліції відмовлялася від виховання сина ОСОБА_5 . Відносно ОСОБА_2 працівниками поліції складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме, за вчинення домашнього насилля, що підтверджується копіями пояснень, протоколу, рапортів працвників відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області (документи надані представнику Позивача для ознайомлення після направлення адвокатського запиту). Тому з 15 липня 2024 року їх старший спільний син - ОСОБА_3 , став проживати разом з Позивачем, та його сім`єю, своїми бабусею та дідусем. Вказане також підтверджується вказане актами умов проживання від 24.04.2026 року, від 25.07.2025 року, пояснення ОСОБА_10 , наданого відділу по Шевченківському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради. Позивачем зазначається, що як визначено частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України стягнення та сплата аліментів здійснюється за рішенням суду на користь одного з батьків на утримання дитина, разом з яким дитина проживає, а оскільки син ОСОБА_5 з 15 липня 2024 року став проживати разом з Позивачем, вважає, що у Відповідачки відсутні підстави для стягнення аліментів на свою користь на утримання його утримання, починаючи з 15 липня 2024 року.

Позивачем зазначається, що Відповідачка добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання їх спільного старшого сина ОСОБА_5 , його утримує Позивач, що до Хортицького районного суду м.Запоріжжя подано позовну заяву про стягнення аліментів з ОСОБА_2 , справа № 337/3161/26. Також, у позові зазначено, що Позивачем через представника подано до Хортицького районного суду м.Запоріжжя заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в прядку статті 432 ЦПК України, але з 15.06.2024 року аліменти на сина ОСОБА_5 також не повинні стягуватися.

Позивач обґрунтовуючи свої вимоги, зсилається на ч. 3 ст. 181 СК України, якою передбачено що аліменти стягуються на користь того з батьків, разом з яким проживає дитина, підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження, та на підстави припинення сплати аліментів, передбачені статтею 273 СК України, статтю 192 СК України, якою передбачається можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями статті 273 Сімейного кодексу України має на меті скасування їх присудження. Також Позивач зсилається на частину другою статті 18 СК України, якою встановлено способи захисту сімейних прав та інтересів, зокрема припинення правовідношення, а також його анулювання; та у зв`язку неврегульованістю Сімейним кодексом України зазначених правовідносин, підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 273 ЦПК України, якою передбачено, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Ухвалою судді від 24 липня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони у судове засідання не з`явились.

В даному випадку наявна вся сукупність умов для проведення заочного розгляду справи, а тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідачка відзив на позовну заяву не подала.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 10.09.2021 року № 321/847/21, керуючись ст.ст. 180 -182 Сімейного кодексу України, вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.06.2021 року і до повноліття дітей.

З 15 липня 2024 року старший спільний син сторін - ОСОБА_3 , став проживати разом з Позивачем, та його сім`єю, своїми бабусею та дідусем. Вказане підтверджується актами умов проживання від 24.04.2026 року, від 25.07.2025 року.

Позивачем зазначається, що як визначено частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України стягнення та сплата аліментів здійснюється за рішенням суду на користь одного з батьків на утримання дитина, разом з яким дитина проживає, а оскільки син ОСОБА_5 з 15 липня 2024 року став проживати разом з Позивачем, вважає, що у Відповідачки відсутні підстави для стягнення аліментів на свою користь на утримання його утримання, починаючи з 15 липня 2024 року.

Згідно статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

У статті 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Як визначено у правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 4 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Отже стягнення аліментів здійснюється на користь одного з батьків на утримання дитина, разом з яким дитина проживає.

Згідно статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до норм статті 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Окрім того, як визначено частиною четвертої статті 273 Цивільного процесуального кодексу України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Частина перша статті 10 Сімейного кодексу України визначає, що якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).

Але нормами Сімейного кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України, зокрема статтею 273 ЦПК України, не передбачено можливість зміни встановленого розміру аліментів чи інших платежів, або звільнення від їх сплати, з дати настання обставин, які впливають на розміри платежів або звільнення від них. Сімейним кодексом передбачено лише виключення щодо часу, з якого присуджуються аліменти на дитину (ст. 191 СК України).

Враховуючи, що неповнолітній син Позивача проживає разом з ним, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх часткового задоволення.

З огляду на викладене вище, керуючись ст.ст. 10, 18, 141, 181, 192, 273 СК України,ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 147, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 352-355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про припинення стягнення аліментів задовольнити частково.

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), які стягуються на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 10.09.2021 року у справі № 321/847/21, на виконання якого Михайлівським районним судом Запорізької області 10.09.2021 року видано виконавчий лист № 321/847/21.

Роз`яснити, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, що зазначена у вступній частині судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.

Суддя П.В. Зарютін