Рішення № 13969505, 22.02.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.02.11р.

Справа № 5005/755/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Патон-центр" (м. Підгороднє,

про стягнення заборгованості за договором № 8.121 оренди майна (оперативна оренда) від 29.05.2008р. у загальному розмірі 71 966,45 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Гужва Ю.А. - представник (дов. № 023 від 01.02.11р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Патон-центр" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 8.121 оренди майна (оперативна оренда) від 29.05.2008р. у загальному розмірі 71 966,45 грн.

Сума позову складається з суми основного боргу.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № № 8.121 оренди майна (оперативна оренда) від 29.05.2008р. в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, в той час, як за умовами договору відповідач зобов’язався сплачувати орендну плату за користування отриманим в оренду майном з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні. Розмір орендної плати, яка підлягає оплаті, визначений умовами договору оренди та додатково зазначався позивачем у рахунках-фактурах та погоджених сторонами договору актах наданих послуг по оренді майна за відповідні місяці. За доводами позивача, за період оренди з 31.05.2008р. по 30.06.09р. сума орендної плати складає 177 351,84 грн., а відповідач сплатив лише 105 385,39 грн. Отже, заборгованість відповідача з орендної плати становить 71 966,45 грн.

Відповідач позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не направив, представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не сповістив, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням № 4906101199561, яке повернулося до господарського суду з відміткою про отримання ухвали суду відповідачем.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлені про час та місце судового засідання належним чином, а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

Суд відкладав розгляд справи з 08.02.11р. на 22.02.11р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2008р. між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) було укладено договір № 8.121 оренди майна (оперативна оренда) (далі-Договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору позивач прийняв на себе зобов’язання надати відповідачу у тимчасове користування та за плату елементи опалубки (далі-майно), згідно Додатку 1 (Специфікація елементів опалубки), яка є невід’ємною частиною цього Договору, а відповідач зобов'язався прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2008 року, але в будь-якому разі до повного виконання ними взятих на себе зобов'язань (п. 10.1. Договору).

Відповідно до п. 1.3. Договору, майно передається у тимчасове користування відповідачу для проведення будівельно-монтажних робіт.

Термін орендних правовідносин встановлюється з моменту фактичної передачі майна або його частини орендарю і діє до моменту повернення орендарем майна у повному обсязі. Під моментом фактичної передачі майна сторони будуть розуміти відвантаження майна або його частини відповідачу з оформленням необхідної товаророзпорядчої документації (накладна на переміщення та/або акт прийому-передачі) (п. 2.1. Договору).

Згідно п. 3.4. Договору, фактичний обсяг майна, що передається позивачем відповідачу, підтверджується відповідними товаророзпорядчими документами (накладна на переміщення та/або акт прийому передачі).

Відповідно до п. 4.6 Договору, документом, що засвідчує факт та обсяг передачі майна відповідачу є відповідна накладна та/або акт прийому-передачі, що підписується представниками обох сторін, та вручається позивачем відповідачу в момент фактичного відвантаження майна у повному обсязі або в окремій його частині.

На виконання умов Договору позивачем було відвантажено майно відповідачу, що підтверджується накладними на переміщення, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с.24-27).

Пункт 7.1.1. Договору передбачає обов’язок відповідача своєчасно здійснювати перерахування орендної плати за тимчасове користування майном, а пункт 7.4.1. Договору - право позивача вимагати від відповідача своєчасного перерахування суми орендної плати.

Згідно п. 3.1, 3.6 Договору, плата за тимчасове користування майном згідно Додатку 1 (орендна плата) розраховується за фактичний термін користування майном, але не менше тридцяти календарних днів (п. 2.4 Договору) і складає 4,2 % на місяць від загальної вартості майна, що передається у тимчасове користування відповідачу та становить суму в розмірі 996,35 грн., у тому числі ПДВ 166,06 грн. Орендна плата, незалежно від її розміру (п.п. 3.1, 3.2), щомісяця перераховується відповідачем на поточний рахунок позивача з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні відповідача, при цьому 50 % від загальної орендної плати на місяць (п. 3.1 Договору) відповідач зобов'язався сплатити позивачу на протязі трьох банківських днів з моменту підписання Договору, а в подальшому сплачувати шляхом передоплати до 3 числа кожного відповідного місяця оренди, а решту до останнього дня кожного поточного місяця користування майном.

Позивач свої зобов’язання до договору виконав у повному обсязі.

Відповідач свої зобов’язання по договору щодо оплати виконав частково, відповідно до Актів наданих послуг по оренді майна за період з 31.05.2008р. по 30.06.2009р. складає суму 177 351,84 грн., відповідач сплатив лише 105 385,39 грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 71 966,45 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору, закінчення встановленого п. 2.1 Договору терміну орендних правовідносин не звільняє відповідача від обов’язку сплати орендних платежів у повному обсязі за фактичний термін перебування майна у відповідача.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті орендних платежів в сумі 71 966,45 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.

З огляду на умови Договору щодо строку оплати орендної плати, строк оплати орендної плати за період з 31.05.2008р. по 30.06.2009р. є таким, що настав.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 71 966,45 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно ст.ст. 759, 762 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачевi майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмiр якої встановлюється договором найму. плата за користування майном може вноситися за вибором сторiн у грошовiй або натуральнiй формi. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомiсячно, якщо iнше не встановлено договором.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

Викладене є підставою для задоволення позову щодо стягнення заборгованості зі сплати орендних платежів за договором № 8.121 оренди майна (оперативна оренда) від 29.05.2008р. у розмірі 71 966,45 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 16, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Патон-центр" (юридична адреса: 52001, Дніпропетровська область, с. Підгороднє, вул. Центральна, 25; фактична адреса: 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Вакуленчука, 2/82; код ЄДРПОУ 34622253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.", (04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 20-а; код ЄДРПОУ 30530955) - 71 966 грн. 45 коп. заборгованості по орендній платі, 719 грн. 66 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

І.Ю. Дубінін