Ухвала суду № 139694868, 09.09.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/8422/26

ун. № 759/23009/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах АТ «Укрзалізниця» в особі філії «ЦТС «Ліски» АТ «Укрзалізниця», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 72022000410000003 від 05.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , в інтересах АТ «Укрзалізниця» в особі філії «ЦТС «Ліски» АТ «Укрзалізниця», звернулася до суду з клопотанням, в якому просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.04.2022 у справі № 761/6582/22, в межах кримінального провадження № 72022000410000003 від 05.04.2022, а саме в частині накладення арешту на залізничні вагони № 94328747, № 94386240, із скасуванням заборони відчуження, розпорядження та-або користування майном.

Клопотання обґрунтовано тим, що АТ «Укрзалізниця» не має жодного відношення до кримінального провадження № 72022000410000003, та жодна службова особа не набула процесуального статусу у даному провадженні. Крім того, арештовані вагони на даний час знаходяться поза межами України, а саме на території Республіки Польща, а тому АТ «Укрзалізниця» як належний користувач несе відповідальність за майно якого фактично немає в її розпорядженні.

Адвокат в судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Прокурор судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки досудове розслідування триває, та зазначене майно є речовими доказами у кримінальному провадженні, що має важливе значення для досудового розслідування. Факт того, що вказані вагони незаконно розібрані та переміщенні третіми особами на територію Республіки Польща не позбавляє їх статусу речових доказів, їх конструктивні елементи залишаються об`єктами кримінального правопорушення. Скасування арешту на вказане майно унеможливить подальші процесуальні дії, включаючи міжнародні запити для повернення чи експертизи залишків майна.

Заслухавши доводи учасників судового засідання, дослідивши вказане клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

У відповідності до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В судовому засіданні встановлено, що Бюро економічної безпеки України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72022000410000003 від 05.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.04.2022 у справі № 761/6582/22, в межах кримінального провадження № 72022000410000003 від 05.04.2022, накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та/або користування майном, зокрема на залізничні вагони № 94328747, № 94386240.

Також встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.04.2022 у справі № 761/6594/22 в межах кримінального провадження № 72022000410000003 від 05.04.2022, зазначені вагони передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів(код ЄДРПОУ 41037901) в управління або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статей 1, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів». До завершення заходів організації управління майном Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (прийняття зазначених активів в управління, проведена їх оцінки, проведення контрольних відборів управителя, укладення договорів управління активами) вказані арештовані вагони передані на відповідальне зберігання Акціонерного товариства «Укрзалізниця» (код ЄДРПОУ 40075815) з правом комерційного використання (управління) зазначеними вагонами та правом користування, володіння та розпорядження АТ «Укрзалізниця» грошовими коштами (доходами), отриманими від комерційного використання (управління) такими вагонами, на будь-які потреби, що виникають під час здійснення господарської діяльності АТ «Укрзалізниця». Зобов`язано Акціонерне товариство «Укрзалізниця» (код ЄДРПОУ 40075815) в автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів визначити приналежність зазначених вагонів до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» на час дії арешту.

Рішенням правління АТ «Укрзалізниця» вищезазначені вагони передані в оперативне управління до філії «ЦТС «Ліски» АТ «Укрзалізниця».

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; можливість спеціальної конфіскації майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя вважає, що заявником не доведено, що в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба або що арешт накладено необґрунтовано. Фактичне пошкодження чи трата контролю над майном, не є підставою для скасування арешту майна, а навпаки підтверджує наявність ризиків його пошкодження, псування, зникнення, втрати чи знищення.

Враховуючи, що досудове розслідування в кримінальному провадженні триває, слідчий суддя вважає, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи володільця майна. Вказане майно, на яке накладено арешт, визнано речовими доказами в кримінальному провадженні, та може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема для проведення експертних досліджень. Скасування арешту на таке майно позбавить державу (в особі АРМА) на управління цим майном та захист майнових інтересів на міжнародному рівні, враховуючи, що вагони на даний час перебувають на території Республіки Польща.

Таким чином, клопотання та долучені до нього документи не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність, слідчий суддя приходить до переконання, що вирішення питання про скасування арешту на цій стадії є передчасним, а тому в цілях подальшого безперешкодного та своєчасного проведення досудового розслідування, в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 170, 174, КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах АТ «Укрзалізниця» в особі філії «ЦТС «Ліски» АТ «Укрзалізниця», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 72022000410000003 від 05.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1