Рішення № 13969459, 22.02.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.02.11р.Справа № 5005/171/2011 за позовом Приватного акціонерного товариства «Телесистеми

України», м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

Володимировича ,

м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 18354,43 грн.

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

Від позивача: Фесенко І.С., представник, дов. №161-РН від 14.01.2011р.

Відповідач: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду та просить стягнути з Відповідача борг 17368,23 грн, пеню 986,20 грн, посилаючись на невиконання відповідачем зобовязань за договором №ДП/2-199 від 27.07.2009р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, зазначив, що борг Відповідачем досі не сплачений.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом докази не надав, вимог не заперечив, в судові засідання не зявився.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

З огляду на це, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та можливим розглянути справу без його участі, оскільки ухвали суду були йому направлені за адресою АДРЕСА_1, яка зазначена у ЄДРПОУ (витяг від 14.09.2010р.) Всупереч вимогам ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осібпідприємців” відповідач не забезпечив отримання поштової кореспонденції за своїм місцезнаходженням та конверти із ухвалами до суду не повернулися.

Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 року N2453-VI) в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством «Телесистеми України» - постачальник (надалі позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 покупець (надалі відповідач) було укладено договір поставки №ДП/2-199 від 27.07.2009р. строком дії протягом одного року з пролонгацією на наступний рік за відсутності заперечень сторін. Доказів розірвання договору суду не надано.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобовязався поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити обладнання для мобільного звязку, ваучери (картки з кодами поповнення рахунку), електронні ваучери (коди поповнення рахунку в електронному вигляді) та стартові пакети (надалі товар) на умовах цього договору.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу картки поповнення рахунків в кількості 400 штук на загальну суму 18500 грн, про що сторонами складено та підписано видаткову накладну №TSU03976 від 31.03.2010р.

За умовами п. 6.1 договору відповідач повинен був оплачувати кожну партію товару протягом 60-ти календарних днів з дня поставки відповідної партії товару, тобто до 31.05.2010р.

Відповідач зобовязання щодо оплати товару в повному обсязі не виконав, за товар розрахувався частково в сумі 1131,77 грн, що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 31.03.2010р. та актом взаємозаліку №3976 від 31.03.2010р. Заборгованість за поставлений товар становить 17368,23 грн, що не спростовано відповідачем.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано.

За порушення зобовязань щодо оплати за товар договором передбачена сплата пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення (п. 7.2. договору). Пеня за період прострочення платежів з 01.06. по 15.09.2010р. становитиме 887,12 грн. В решті вимоги про стягнення пені 99,08 грн задоволенню не підлягають, оскільки при її розрахунку позивач не врахував зменшення облікової ставки НБУ з 08.07. та з 10.08. 2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та сплати неустойки, відшкодування збитків.

Відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобовязання перед позивачем з оплати поставлених йому товарів, чим порушив умови укладеного з позивачем договору та вище наведені приписи законодавства.

З огляду на викладене, з врахуванням встановлених обставин, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі боргу 17368,23 грн та пені 887,12 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 625, 712 Цивільного кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 -АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 (п/р невідомі) на користь Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України»- 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова,7А, код ЗКПО 22599262 (п/р 26008050202604 ПАТ “ПриватБанк”, МФО 305299) борг 17368,23 грн (сімнадцять тисяч триста шістдесят вісім грн 23 коп), пеню 887,12 грн (вісімсот вісімдесят вісім грн 12 коп), витрати по сплаті державного мита 182,55 грн (сто вісімдесят дві грн 55 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 234,82 грн (двісті тридцять чотири грн 82 коп).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЛ.П. Широбокова Повне рішення складено 21 лютого 2011 р.