Ухвала суду № 139693440, 11.09.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/13981/26

Провадження № 1-кс/201/3803/2026

УХВАЛА

11 вересня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження №12026042130000795 від 22.06.2026 року клопотання слідчого СВ ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 погодженого прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, неодруженого, не маючого на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, без місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за контрактом, тимчасово виконуючий обов`язки стрільця 2 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 2 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , в званні «молодший сержант», раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст.185 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_4

підозрюваний ОСОБА_6

захисник ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого відділення ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026042130000795, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.06.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та у подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, № 26/2025 від 14.01.2025 та № 235/2025 від 15.04.2025, № 478/2025 від 14.07.2025, № 793/2025 від 20.10.2025, №40/2026 від 12.01.2026, №342/2026 від 27.04.2026 із затвердженням Верховною Радою України шляхом прийняття відповідних Законів України.

Органом досудового розслідування встановлено, що молодший сержант ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, який перебуває на посаді гранатометника 2 штурмового відділення 2 штурмового взводу 1 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 14 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та, не одержавши відповідних дозволів (наказів) начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази), 04 травня 2026 року о 18:00 годині самовільно залишив місце несення служби, поблизу населеного пункту за вказаною адресою та без поважних причин був відсутній на службі та не виконував службові обов`язки, до 10.09.2026 року.

Умисні дії ОСОБА_5 які виразилися у самовільному залишенні військової частини або місця служби без поважних причин військовослужбовцем, вчиненому в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч ч. 5 ст. 407 КК України.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 26.05.2026 року о 15 год. 06 хв. ОСОБА_5 , будучи особою раніше засудженою за вчинення умисних корисливих злочинів, будучи достовірно обізнаним про введення на території України воєнного стану, перебуваючи в приміщенні магазину «Дмарт» ТОВ «ДЕМАРТ», який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Ламана, буд. 2, та побачивши на полицях торговельних стелажів товари, які належить ТОВ «ДЕМАРТ», які визначив об`єктом свого злочинного посягання та в нього виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно в умовах воєнного стану.

Так, ОСОБА_5 , перебуваючи у вказаний час та у вказаному місці, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, діючи умисно, з корисливих мотивів, переконуючись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, діючи повторно, в період часу з 15 год. 09 хв. по 15 год. 10 хв. таємно взяв з полиць торговельних стелажів майно, а саме: плиточний шоколад торговельної марки «Milka», а саме молочний з начинкою зі смаком ванілі та печивом «Oreo», вагою 92 г (штрих-код 7622202042041) у кількості 57 одиниць, яке послідовно поклав до свого рюкзака чорного кольору, який тримав перед собою.

Далі, доводячи до кінця свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , одягнувши рюкзак на спину, минув касову зону та термінали самообслуговування магазину «Дмарт», умисно не здійснивши оплату за товар, та о 15 год. 12 хв. покинув приміщення вказаного магазину, утримуючи при собі викрадене майно, з яким у подальшому з місця вчинення кримінального правопорушення втік та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій стороні ТОВ «ДЕМАРТ» майнову шкоду на загальну суму 4993,20 грн. (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто три тисячі двадцять гривень).

Умисні дії ОСОБА_5 які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

10.09.2026 року ОСОБА_5 затримано на підставі ст.208 КПК України.

11.09.2026 ОСОБА_5 слідчим ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області за погодженням з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.5 ст.407, ч. 4 ст. 185 КК України.

Слідчий вважає за необхідне обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою оскільки наявні ризики, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатись на волі, а саме запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

З огляду на викладене, в повному обсязі запобігти настанню вказаних ризиків у випадку застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо.

Таким чином, суспільний інтерес у справі, який полягає у досягненні цілей, визначених ст. 177 КПК України, перевищує можливі позитивні характеристики підозрюваного.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, на її задоволенні наполягала.

Підозрюваний та захисник заперечували проти задоволення клопотання та просили обрати менш суворий запобіжний захід у виді домашнього арешту, посилаючись на те, що підозрюваний вимушений був покинути військову частину через конфлікт з командиром і зараз має намір продовжити службу, а тому просили застосувати менш суворий запобіжний захід, щоб дати можливість знайти військову частину для продовження служби.

Що стосується підозри у крадіжці, то підозрюваний не заперечував самого факту крадіжки, однак заперечив кількість викрадених плиток шоколаду та пояснив, що крадіжка була викликана відсутністю роботи.

В даний час він живе з дівчиною, яка вагітна, неофіційно працює і вважає, що менш суворий запобіжний захід буде здатен забезпечити всі ризики.

Вислухавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

10.09.2026 року ОСОБА_5 затримано на підставі ст.208 КПК України.

11.09.2026 ОСОБА_5 слідчим ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області за погодженням з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.5 ст.407, ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні встановлено, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: - протоколом допиту потерпілого; - протоколом огляду місця події; - протоколами допитів свідків та протоколами пред`явлень для впізнання за фотознімками; - протоколом огляду відеозапису з приміщення магазину, яким зафіксовано факт таємної крадіжки майна; - витягами із наказів командирів, матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини.

Сукупність цих доказів дозволяє прийти до висновку, що підозра не є очевидно необґрунтованою і в межах доказування на досудовому слідстві, зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру. При цьому суд звертає увагу, що для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення. Такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто.

Тим самим, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України.

Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Суд вважає встановленим ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 , будучи особою, яка 10.06.2024 була умовно-достроково звільнена від відбування покарання у виді позбавлення волі для проходження військової служби за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, знову підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі.

У зв`язку з цим, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути призначено у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оцінюючи негативні наслідки такого переховування як менш несприятливі порівняно з обмеженнями, пов`язаними із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або подальшим відбуванням покарання.

Більш того, підозрюваний покинув військову частину в травні 2026 і переховувався до вересня 2026, що підтверджує його схильність до переховування від слідства.

Також судом встановлено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 , отримавши копії матеріалів кримінального провадження разом із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обізнаний щодо адрес проживання та номерів телефонів потерпілого та свідків, а тому, перебуваючи на свободі, може здійснювати на них незаконний вплив з метою схиляння до надання тих чи інших показань на його користь.

Не виключає суд і наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється. Зазначений ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 , будучи особою, яка неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності, у період умовно-дострокового звільнення знову вчинила нове умисне корисливе кримінальне правопорушення, що, на переконання суду, свідчить про схильність останнього до протиправної поведінки та обумовлює існування ризику вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

Таким чином судом встановлено наявність ризиків визначених п.п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому відносно підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід.

Вирішуючи питання щодо виду запобіжного заходу, суд враховує дані про особу підозрюваного, який раніше судимий, не має міцних соціальних зв`язків, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, обставини їх вчинення, а також попередню поведінку підозрюваного, що у своїй сукупності свідчить про неможливість запобігання встановленим судом ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. У зв`язку з цим, а також враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 суд вважає за необхідне визначити заставу в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 погодженого прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань №4 строком на 60 (шістдесят) днів.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою є 08 листопада 2026 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_5 , або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 66 560 гривень, ОСОБА_5 , підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти зобов`язати його прибувати за кожною вимогою до суду або до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження, а також покласти на останнього обов`язки: не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, утриматись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу, може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали буде оголошено 14 вересня 2026 року о 10 годині 00 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1