Рішення № 13968905, 21.02.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.02.11р.Справа № 14/10-11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України", 53224, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 46а, к. 3

до відповідача-1 Фізичної особою - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

та відповідача-2 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення 1746,05 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

Від позивача Копил А.М. - начальник Дніпропетровської філії за довіреністю від 15.03.2010 року

Від відповідача-1 не з'явився

Від відповідача-2 не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про солідарне стягнення основного боргу в сумі 827,00 грн., відсотків за користування кредитом в сумі 359,44 грн., пені в сумі 356,70 грн., 3% річних в сумі 59,29 грн., інфляційних в сумі 143,62 грн., судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем-1 зобов'язань за договором кредиту № ДК 380-197 від 22.05.2008 року щодо повернення кредитних коштів у встановлений договором строк та невиконання відповідачем-2 зобовязань за договором поруки № 219 від 22.05.2008 року щодо сплати кредитних коштів у встановлений договором строк.

Відповідач-1 мотивований відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання 25.01.2011 року, 08.02.2011 року, 17.02.2011 року не зявився.

Відповідач-2 мотивований відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання 25.01.2011 року, 08.02.2011 року, 17.02.2011 року не зявився.

Відповідача-1 та відповідача-2 було своєчасно та належним чином повідомлено про місце, час та дату розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення за № 5280100434106, 5280100434114 (а. с. 32, 34).

17.02.2011 року до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 основного боргу в сумі 827,00 грн., відсотків за користування кредитом в сумі 359,44 грн., 3% річних в сумі 59,29 грн., інфляційних в сумі 98,47 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача-1 судові витрати.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

22.05.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України", як кредитором, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як позичальником, укладений договір кредиту № ДК 380-197, згідно п. 2.1 якого, кредитор зобов'язується надати позичальнику в тимчасове користування на умовах зворотності, терміновості, забезпеченості та платності кредит у сумі 4000,00 грн., з оплатою по процентній ставці 2,9% на місяць, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.2. договору кредит надається з метою - на розвиток бізнесу.

Строк дії договору з моменту його підписання сторонами та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору (п. 3.1 договору).

Пунктом 3.2 договору кредиту сторони встановили наступне: позичальник зобов'язується повністю повернути кредит, отриманий за цим договором, та відсотки за користування ним, до 16-00 години 25.05.2009 року включно.

За користування кредитом у період з дати, зазначеної в п. 3.1 договору і до дати погашення кредиту позичальник сплачує кредитору відсотки у розмірі 2,9% на місяць від суми, вказаної в п. 2.1 договору (п. 5.1 договору кредиту).

Відповідно до п. 5.2 договору кредиту, нарахування відсотків здійснюється щодня з дня одержання позичальником кредиту у касі кредитора до дати зазначеної в п. 3.2 договору.

На виконання умов договору, відповідач-1 отримав кредит в сумі 4000,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 389 від 22.05.2008 року (а. с. 14).

Згідно п. 3.3 договору, закінчення строку дії договору не звільняє сторони від зобов'язання повного виконання умов договору та відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Повернення кредиту і оплата відсотків за ним здійснюється позичальником у порядку та терміни згідно з Графіком погашення кредиту і відсотків (Додаток № 1) готівкою через касу кредитора або шляхом перерахування на поточний рахунок кредитора через банк. При несплаті частини кредиту у термін, вказаний у Графіку, вони вважаються простроченими (п. 5.3 договору).

Додатком № 1 до договору є погоджений сторонами Графік сплати кредиту.

Відповідно до Графіку сплати кредиту кредит сплачується позивальником щомісяця, починаючи з 25.06.2008 року по 25.05.2009 року, у визначені кожного місяця дати. Сума до оплати, починаючи з 25.06.2008 року, 449,00 грн. щомісяця.

В порушення умов договору, відповідач-1 частково виконав прийняті на себе зобов'язання; сума боргу за неповернутий кредит склала 827,00 грн., сума за несплачені відсотки склала 359,44 грн., які підтверджуються матеріалами справи, в тому числі актом звірки станом на 01.02.2011 року (а. с. 37) і підлягає до стягнення.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача по стягненню з відповідача-1 3% річних в сумі 59,29 грн. та інфляційних в сумі 98,47 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Виконання зобов'язань позичальника за договором забезпечується договором поруки № ДП 219 від 22.05.2008 року, укладеним між кредитором і ОСОБА_2, а також усім майном та коштами, які належать позичальникові та на які може бути звернено стягнення у порядку, встановленому законодавством України (п. 6.1 договору кредиту).

22.05.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України", як кредитором, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, як поручителем, укладено договір поруки № 219, згідно п. 1.1 якого, у порядку та на умовах, визначених цим договором, поручителі на добровільних засадах зобовязуються відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_1 своїх зобовязань, що випливають з договору кредиту № ДК 380-197 від 22.05.2008 року, укладеного між позичальником та кредитором.

Разом з підписання договору поруки поручитель підтвердив, що ознайомлений з положеннями договору кредиту та цілком розуміє його зміст та згоден виступати поручителем за зобовязаннями позичальника за договором кредиту (п. 1.4 договору поруки).

Відповідно до п. 2.3 договору поруки, поручителі приймають на себе зобовязання, у випадку невиконання позичальником зобовязань за договором кредиту, здійснити виконання зобовязання позичальника в обсязі, заявленому кредитором в письмовій вимозі, протягом 3 робочих днів з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора про виконання зобовязань.

Згідно з п. 3.1 договору поруки, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником взятих на себе зобовязань за договором кредиту, поручитель та позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за виконання зобовязань в повному обсязі.

Пунктом 1 ст. 555 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив відповідачу-1 та відповідачу-2 лист за № 1.5 від 11.05.2010 року (а. с. 28) з вимогою сплатити суму заборгованості. Підтвердженням направлення відпоідачу-1 та відповідачу-2 листа-вимоги є поштова квитанція за № 3462 від 08.07.2010 року (а. с. 9).

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 суми основного боргу за кредит, відсотки, 3% річних та інфляційним є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач в заяві про уточнення позовних вимог від 17.02.2011 року, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, просив судові витрати покласти на відповідача-1.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 554, 555, 599, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, корп. 90, кім. 411, р/р 26501218614504 в АКІБ "Укрсиббанк", м.Нікополь, МФО 351005, код ЄДРПОУ 35183716) 827 (вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - основного боргу за непогашений кредит, 359 (триста пятдесят девять) грн. 44 коп. - відсотків за користування кредитом, 59 (пятдесят девять) грн. 29 коп. - 3% річних, 98 (девяносто вісім) грн. 47 коп. - інфляційних, про що видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, корп. 90, кім. 411, р/р 26501218614504 в АКІБ "Укрсиббанк", м.Нікополь, МФО 351005, код ЄДРПОУ 35183716) 102 (сто дві) грн. 00 коп. - витрат на держмито, 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

СуддяС.П. Панна Повне рішення складено - 22.02.2011 року.