Ухвала суду № 139687445, 11.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 вересня 2026 року Справа №160/28440/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ремез К.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, Дніпровської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості про визнання дій та рішень протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

УСТАНОВИВ:

10 вересня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, Дніпровської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості про визнання дій та рішень протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду отримання допомоги по догляду за 2022 - 2025 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області внести відповідні зміни до Реєстру застрахованих осіб та зарахувати ОСОБА_1 період отримання щомісячної грошової допомоги на догляд за 2022 - 2025 роки до його страхового стажу;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровського обласного центру зайнятості (Дніпровської філії) про відмову ОСОБА_1 в призначенні допомоги безробіттю;

- зобов`язати Дніпропетровський обласний центр зайнятості призначити, розрахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по безробіттю з моменту його первинного звернення на підставі оновлених даних про страховий стаж;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Дніпропетровського обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20 000 грн (двадцять тисяч) гривень (по 10 000,00 грн з кожного відповідача).

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді Ремез К.І.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову у зв`язку з важким майновим станом.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Згідно з частиною 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Слід зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Отже, частина перша статті 133 КАС України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 133 КАС України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до частини 3 статті 8 Закону України «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

На обґрунтування клопотання позивач послався на перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітного та на відсутність доходів. Водночас відомостей і доказів про наявність або відсутність у власності позивача нерухомого, рухомого та іншого цінного майна, про кошти на рахунках у банках, про розмір доходів за попередній календарний рік, а також про інші обставини, які в сукупності характеризують майновий стан особи у розумінні частини 3 статті 8 Закону України «Про судовий збір», до клопотання не додано.

Оскільки позивачем не надано суду належних і достатніх доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, наведені в клопотанні підстави для звільнення від сплати судового збору не можуть бути визнані підтвердженими, у зв`язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.

Щодо сплати судового збору.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України «Про судовий збір». Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3328,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1331,20 грн. Позовну заяву подано в паперовій формі, а тому коефіцієнт 0,8, передбачений частиною 3 статті 4 цього Закону, не застосовується.

Заявлені позивачем вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення Дніпропетровського обласного центру зайнятості та про зобов`язання вчинити певні дії пов`язані між собою як основна та похідні: вимоги про зобов`язання вчинити дії є способом усунення порушення, встановленого за основними вимогами, а тому підлягають оплаті за однією ставкою судового збору.

Що ж до вимоги про стягнення моральної шкоди, то відповідно до пункту 11 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою.

Отже, за подання цієї позовної заяви підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Однак, як убачається з доданих до позову документів, судовий збір позивачем не сплачений, документ про сплату судового збору до позовної заяви не додано, а документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, суду не надано. Отже, позовну заяву подано без додержання вимог частини 3 статті 161 КАС України.

Судовий збір необхідно сплатити за реквізитами: отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101, код отримувача ЄДРПОУ (отримувача) 37988155, рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: судовий збір, ОСОБА_1 , Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Щодо відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.

Пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Судом установлено, що позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету ні щодо позивача, ні щодо кожного з відповідачів.

За таких обставин позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, що відповідно до частини першої статті 169 КАС України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Згідно із частинами 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Визначаючи строк для усунення недоліків, суд враховує, що позовну заяву подано в паперовій формі, а копія цієї ухвали надсилатиметься позивачу засобами поштового зв`язку, а тому вважає за необхідне встановити п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовити, а позовну заяву залишити без руху.

Керуючись статтями 133, 160, 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, Дніпровської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості про визнання дій та рішень протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду:

- документа про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж, або платіжної інструкції з відміткою банку про її виконання) у розмірі 1331,20 грн;

- позовної заяви в новій редакції, у якій зазначити ціну позову та обґрунтований розрахунок суми, що стягується, а також відомості про наявність або відсутність електронного кабінету щодо позивача та кожного з відповідачів (пункти 2, 3 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України).

Роз`яснити позивачу, що він не позбавлений права повторно звернутися з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення сплати, надавши на підтвердження свого майнового стану відомості про розмір доходів за попередній календарний рік, про наявність або відсутність у власності нерухомого, рухомого та іншого цінного майна, про кошти на рахунках у банках, а також про інші обставини, передбачені частиною 3 статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Копію цієї ухвали направити особі, яка звернулась до суду із позовною заявою.

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя К.І. Ремез