Ухвала суду № 139685934, 11.09.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/9170/26

Категорія 38

2-ві/295/8/26

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви про відвід

11.09.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі головуючої судді Стрілецької О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін заяву, подану представником ОСОБА_1 - адвокатом Божком Романом Олексійовичем, про відвід судді Лєдньова Дмитра Миколайовича, поданупід час розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія» Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в :

28.05.2026 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №6651023 від 26.09.2025 у розмірі 18327,03 грн.

Відповідно до ухвали суду від 10.06.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; витребувано у АТ «Універсалбанк»: інформацію щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1 ; виписку по рахунку за номером картки НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 за період з 26.09.2025 по 01.10.2025 з детальною інформацією щодо призначення платежу і джерело надходження коштів (а. с. 101-102).

Згідно з ухвалою суду від 01.09.2026 відмовлено взадоволенні клопотань, поданих представником відповідача - адвокатом Божком Р.О. про витребування доказів та про проведення судового розгляду з викликом учасників (а. с. 114 на звороті, 153-159).

04.09.2026 адвокат Божок Р.О. направив заяву про відвід судді Лєдньова Д.М., в якій зазначив, що не довіряє головуючому, послається на те, що суддя Лєдньов Д.М. не може брати участь у розгляді справи та підлягає відводу, оскільки є обставини, які викликають сумніви в його неупередженості та об`єктивності.

Заявник вказує, що суддя Лєдньов Д.М. допустив порушення вимог процесуального закону, оскільки клопотання позивача про витребування доказів було задоволено суддею автоматично під час відкриття провадження у справі, без повідомлення відповідача та без заслуховування його позиції з цього питання, що фактично позбавило відповідача надати свої заперечення з приводу розкиття щодо нього інформації, яка містить охоронювану законом таємницю. Адвокат Божок Р.О. звертає увагу, що суд не забезпечив відповідачу доступ до інформації, яка надійшла з банківської установи на виконання вимог ухвали суду від 10.06.2026.

Натомість подані строною відповідача клопотання були відхилені судом, оцінка достовірності доказів позивача та добросовісності відповідача надана судом не в нарадчій кімнаті при ухвалення рішення по суті, а в ухвалі, постановленій з процесуального питання, яка не оскажується.

Крім того, представник відповідача звертає увагу, що ухвала суду від 01.09.2026 не містить посилань на наведені в клопотаннях адвоката Божка Р.О. позиції Верховного Суду.

На думку заявника, враховуючи, що суддя Лєдньов Д.М. допустив ряд порушень норм матеріального та процесуального права під час розгляду справи №295/9170/26, наведене свідчить про наявність обґрунтованих сумнівів в його неупередженості.

Згідно з ухвалою судді Лєдньова Д.М. від 07.09.2026 на підставі ст. 40 ЦПК України справа була передана до канцелярії суду для визначення іншого судді для розгляду заяви про відвід судді.

За правилами ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

У зв`язку з відсутністю потреби заслухати учасників судового провадження, на підставі ч. 8 ст. 40 ЦПК України заява про відвід підлягає розгляду без повідомлення учасників судового провадження.

Суд, перевіривши доводи, викладені в заяві про відвід судді, дійшов висновку, що підстави для її задоволення відсутні з огляду на таке.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Практика Європейського суду з прав людини орієнтує, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення у справі Веттштайна (Wettstein)).

Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Правові висновки на кшталт того, що незгода з процесуальними рішеннями судді не може свідчити про упередженість й необ`єктивність судді та бути підставою для відводу були відображені в судових рішеннях Верховного Суду, зокрема, у постанові від 23.01.2020 у справі №335/3479/13-к, від 18.02.2020 у справі №202/4467/14-к.

Вивчивши зміст заяви адвоката Божка Р.О. про відвід судді Богунського районного суду м. Житомира Лєдньова Д.М., дослідивши обставини, на які посилається заявник, суд вважає, що вони є необґрунтованими та безпідставними, підстав для відводу судді, які визначені ст. 36 ЦПК України, судом не встановлено, як і не встановлено, що суддею вчинені дії, які могли б свідчити про його упередженість чи необ`єктивність, а незгода з процесуальними рішеннями (діями) суду, як зазначено вище, не є достатньою підставою для відводу.

Суд визнає неспроможними посилання заявника на те, що суддею Лєдньовим Д.М. допущені процесуальні порушення під час розгляду справи, які б могли свідчити про його упередженість.

Так, розгляд справи призначений судом без повідомлення учасників справи, що передбачено процесуальним законом і є правом суду (ст. 277, 279 ЦПК України).

Вирішення клопотання про витребування доказів, яке надійшло разом з позовною заявою, в ухвалі про відкриття провадження у справі, є імперативною вимогою закону та виключною компетенцією суду, не потребує виклику учасників та заслуховування їх думки (ст. 84, 175, 177, 187 ЦПК України).

Мотивувальна частина ухвали суду від 01.09.2026 містить зазначення мотивів, з яких суд дійшов висновків про відмову в задоволенні клопотань адвоката Божка Р.О. про витребування доказів та про розгляд справи у судовому засіданні, судом надана оцінка обґрунтованості доводів заявника та поданих на їх підтвердження доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів.

Заперечення представника відповідача на ухвали, які не підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, підлягають включенню до апеляційної скарги у разі оскарження судового рішення, ухваленого за результатами судового розгляду спору по суті заявлених вимог (ч. 2 ст. 354 ЦПК України), і не є обмеженням прав сторони на справедливий судовий розгляд.

Не заслуговують на увагу доводи адвоката Божка Р.О. про відсутність в ухвалі суду від 01.09.2026 посилань на постанову Верховного Суду від 04.02.2026, яка неодноразово долучалась ним до заяв по суті справи, оскільки у вказаній постанові відсутній правовий висновок з приводу порядку вирішення судом питання про витребування доказів.

Суд відхиляє доводи представника відповідача, що суд не забезпечив можливість ознайомитись з відповіддю, яка надійшла з банківської установи, оскільки вони не підтверджені доказами і спростовуються матеріалами справи.

Відповідь з АТ "Універсал Банк" надійшла до суду 24.06.2026, проте сторона відповідача після цієї дати, до постановлення ухвали від 01.09.2026, не подавала заяв на ознайомлення з матеріалами справи, будучи достовірно обізнаною про наявність ухвали про витребування доказів, тобто не виявляла бажання реалізувати надане право на ознайомлення зі справою. Кожна сторона на власний розсуд розпоряджається наданими їй процесуальними правами та несе наслідки вчинення або невчинення відповідних процесуальних дій (ст. 12, 13 ЦПК України). Крім того, суд акцентує увагу, що безпосередньо на головуючого не покладається обов`язок з оформлення судових справ.

Враховуючи, що наведені у заяві про відвід мотиви не можуть слугувати підставою для відводу судді, оскільки ґрунтуються виключно на припущеннях та оціночних судженнях учасника процесу, не підтверджених доказами, на невірному тлумаченні процесуальних норм права, в ній не доведені будь-які факти прояву суддею Лєдньовим Д.М. поведінки, яка б свідчила про його упередженість чи небезсторонність у цій справі, а відтак заява адвоката Божка Р.О. про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви, поданої представником ОСОБА_1 - адвокатом Божком Романом Олексійовичем, про відвід судді Лєдньова Дмитра Миколайовича - відмовити.

Матеріали цивільної справи повернути судді Богунського районного суду м. Житомира Лєдньову Дмитру Миколайовичу для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Стрілецька