Ухвала суду № 139685440, 28.08.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/22015/26

Провадження № 2-с/761/24/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Пономаренко Н.В., розглянувши заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 03 липня 2026 року у справі №761/22015/26 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 03 липня 2026 року у справі №761/22015/26 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2026 року в провадження судді Пономаренко Н.В. надійшла зазначена заява.

Так, перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 03 липня 2026 року Шевченківським районним судом м. Києва у справі №761/22015/26 за заявою Державного підприємства «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України» про видачу судового наказу щодо стягнення ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги, відповідно до ст. 4, 11, 509, 525, 526 Цивільного кодексу України та керуючись ст. 161, 163, 167, 168, 172 Цивільного процесуального кодексу України,- видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України» заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 20 315, 24 грн. та судовий збір в розмірі 332, 80 грн.

Вивчивши матеріали заяви про скасування судового наказу, судом встановлено, що така подана з порушенням вимог ст. 170 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування, крім випадків видачі судового наказу відповідно до п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 ЦПК України, заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

З поданої заяви та доданих документів встановлено, що ОСОБА_1 не виконала вимоги ст. 170 ЦПК України щодо форми і змісту такої заяви, а саме, заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, а також зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Так, у поданій заяві про скасування судового наказу зазначено, що визначити наявність чи відсутність боргу, а також його розмір у неї не має можливості.

Крім того, відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 170 КПК України, заявником до заяви про скасування судового наказу не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно з ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви про скасування судового наказу повинно бути сплачено судовий збір у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що з 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00 гривні.

Таким чином, заявником при зверненні до суду із заявою про скасування судового наказу повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 166,40 грн.

Разом з тим, посилання ОСОБА_1 щодо звільнення її від сплати судового збору на підставі ст. ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд оцінює критично, з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

При цьому, у даному випадку ОСОБА_1 подано заяву про скасування судового наказ , а не позов, а тому правові підстави для звільнення її від сплати судового збору у даному випадку, - відсутні.

Разом з тим, всупереч вищенаведених вимог законодавства, заявником не додано до заяви про скасування судового наказу документу, який підтверджує сплату судового збору за подання такої заяви до суду.

В свою чергу, згідно з положеннями ч.6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу, суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Враховуючи, що заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу є неналежно оформленою та заявником не сплачено судовий збір за її подання, вказану заяву необхідно повернути без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 170, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Повернути без розгляду заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 03 липня 2026 року у справі №761/22015/26 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: