Ухвала суду № 139682840, 11.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4072/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Дегтяренко К.С.,

при секретарі судового засідання - Сапронов А.О.

розглянувши в судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Карлаш Івана Анатолійовича про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 22 червня 2026 року у справі за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» Усенко Михайло Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Представник ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 22 червня 2026 року по цивільній справі №308/4072/26 за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заяву мотивує тим, що заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 22 червня 2026 року по цивільній справі №308/4072/26 задоволено позовні вимоги та стягнуто з неї на користь позивача заборгованість кредитним договором №2994949 від 30.09.2020 року у розмірі 8027 грн. 77 коп. та понесені судові витрати на правничу допомогу 4000 грн. 00 коп. та 2662 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Адвокат зазначає, що причиною того,що відповідач не приймав участі в судових засіданнях є те що він не отримував судові повістки та не був повідомлений належним чином про дату час та місце розгляду справи.

Зазначає, що згідно з розрахунком заборгованості наданого позивачем нарахування відсотків продовжувалось поза межами строку дії договору, визначеного п.1.4. кредитного договору, тобто після 30.10.2020, вважає такі незаконними.

Крім того, вказує, що відповідачем 06.11.2020 року було сплачено 1885 грн. 00 коп. на погашення тіла кредиту та 3115 грн. 00 коп. на погашення процентів, таким чином на його думку загальний розмір заборгованості складає 1595 грн. 00 коп.. Також представник відповідача вважає завищеною, необґрунтованою та неспівмірною зі складністю справи стягнуту суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн. 00 коп.

У зв`язку з цим, вважає, що заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду у справі №308/4072/26 від 22 червня 2026 року підлягає скасуванню.

Учасники справи у призначене судове засідання повторно не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник відповідача у своїй заяві про скасування заочного рішення зазначив про можливості розгляду заяви у їх відсутності.

Судом встановлено, що заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 22 червня 2026 року по цивільній справі №308/4072/26 задоволено позовні вимоги та стягнуто з неї на користь позивача заборгованість кредитним договором №2994949 від 30.09.2020 року у розмірі 8027 грн. 77 коп. та понесені судові витрати на правничу допомогу 4000 грн. 00 коп. та 2662 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Зі змісту ст.284 ЦПК України вбачається, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Частиною 1статті 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути скасоване судом, що його ухвалив, лише при сукупності таких умов: 1) якщо судом буде встановлено, що відповідач, тобто заявник, не з`явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, 2) не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і 3) докази, на які посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Третю умову слід розуміти таким чином, що відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення посилається на такі обставини та на такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку, ухвалив би принципово інше рішення.

З аналізу вказаної норми вбачається, що для скасування заочного рішення відповідач має довести наявність сукупності таких обставин: відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини не явки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, та докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи встановлено, що всі процесуальні документи та рішення, прийняте у справі, надсилались на дійсну адресу відповідача, що є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від19.05.2021 у справі №910/16033/20,від 20.07.2021у справі № 916/1178/20, від 23.01.2023 у справі №496/4633/18, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22. Крім того, відповідач про дату, час та місце розгляду справи додатково повідомлявся на номер телефону та електронну адресу, які він зазначав при укладенні кредитного договору.

З матеріалів справи вбачається, що поштові відправлення вручені одержувачу, про що свідчить трекінг відправок Укрпоштинаявний в матеріалах справи.

Разом із тим, з`ясування причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Так, на думку суду відповідачем не надано суду жодного доказу, який би спростовува висновки суду зазначені у рішенні, та не зазначено обвставин які не перевірялися судом під час ухвалення рішення, та які могли б бути підставою для скасування заочного рішення.

Варто зазначити, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

У відповідність до ч.4 ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Однак, стороною заявника у заяві про перегляд заочного рішення не наведено та не додано на підтвердження достатніх доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи і могли б спростувати висновки суду по суті даного спору, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, заява про перегляд заочного рішення не містить будь-яких обґрунтованих заперечень проти доводів позивача, а також суду не надано жодних нових доказів, які б підтверджували істотні обставини, які мають значення для справи і які не було взято до уваги судом під час ухвалення судового рішення.

На підставі викладеного, керуючисьст.288 ЦПК України, суд,-

постановив:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Карлаш Івана Анатолійовича про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 22 червня 2026 року у справі за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» Усенко Михайло Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику про його право на апеляційне оскарження рішення суду в загальному порядку, передбаченому ст.ст.354-355 ЦПК України, а саме на рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з моменту постановлення ухвали.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Дегтяренко К.С.