Ухвала суду № 139680897, 10.09.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/19109/25

Провадження № 2-др/357/115/26

У Х В А Л А

іменем України

10 вересня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Орєхова О. І. ,

за участі секретаря- Кича М.В.,

розглянувши в залі суду № 2 в м. Біла Церква заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про виправлення описки та ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі № 357/19109/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ВТБ Банк» про встановлення факту припинення іпотеки та припинення обтяження,

В С Т А Н О В И В:

Уповноважений ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про виправлення описки та ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі № 357/19109/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ВТБ Банк» про встановлення факту припинення іпотеки та припинення обтяження.

В обґрунтування заяви зазначив, що 26 березня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області під головуванням судді Орєхова О.І. ухвалив рішення у цивільній справі № 357/19109/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ВТБ Банк» про встановлення факту припинення іпотеки та припинення обтяження.

Ухвалою суду від 22 червня 2026 було винесено ухвалу, в котрій було виправлено деякі технічні описки, через які Відділ державної реєстрації відмовив представнику ОСОБА_1 ОСОБА_2 в проведенні реєстраційних дій.

Звернувшись з даною ухвалою у Відділ державної реєстрації, ОСОБА_2 знову фактично отримав відмову в проведенні реєстраційних дій та узгодив з її працівниками умови, необхідні для реалізації прав ОСОБА_1 , а саме: припинення іпотеки (реєстраційний номер 1286157), об`єкт іпотеки: квартира в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Це дасть змогу реєстратору однозначно встановити предмет іпотеки, адрес і номер в Державному реєстрі іпотек.

Просив виправити помилки в рішенні суду по цивільній справі № 357/19109/25 від 26 березня 2026 року, яким конкретизувати резолютивну частину, а саме: іпотека за реєстраційним номером 1286157, а також зазначити предмет іпотеки: квартира в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Ухвалити додаткове рішення у даній справі та викласти відповідні абзаци у такій редакції «Визнати припиненою іпотеку (реєстраційний номер 1286157), предмет іпотеки: квартира в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 ».

Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду головуючим суддею по справі було визначено суддю Орєхова О.І. та отримана для розгляду та отримана для розгляду разом з матеріалами цивільної справи № 357/19109/25 провадження № 2/357/2204/26.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допушенні в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

За змістом ч. 2 ст. 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Частина 3 статті 270 ЦПК України передбачає, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Сторони в судове засідання не викликалися з урахуванням вимог статтей 269 та 270 ЦПК України, оскільки такий виклик при розгляді заяви про виправлення описки та заяви про ухвалення додаткового рішення не є обов`язковим.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши заяву представника позивача, оглянувши матеріали цивільної справи № 357/19109/25 провадження № 2/357/2204/26, суд дійшов висновку до наступного.

26 березня 2026 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження було розглянуто цивільну справу № 357/19109/26 за позовом ОСОБА_3 про виправлення описки та ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі № 357/19109/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ВТБ Банк» про встановлення факту припинення іпотеки та припинення обтяження, ухвалено рішення про часткове задоволення заявлених позовних вимог. Ухвалено визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором № 04-122 від 03.09.2004, укладеним між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «ВТБ Банк» (змінив назву з АКБ «Мрія», ЄДРПОУ 14359319); припинити обтяження речових прав на нерухоме майно у вигляді заборони на нерухоме майно (реєстраційний номер 1278687), накладене на підставі іпотечного договору № 04-122 від 03.09.2004.

Рішення суду набрало законної сили 28 квітня 2026 року.

У червні 2026 року уповноважений адвокат Запаскін Максим Романович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про виправлення описки та ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі № 357/19109/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ВТБ Банк» про встановлення факту припинення іпотеки та припинення обтяження.

Ухвалою суду від 22 червня 2026 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Запаскіна Максима Романовича про виправлення описки та ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі № 357/19109/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ВТБ Банк» про встановлення факту припинення іпотеки та припинення обтяження задоволено частково. Виправлено в рішенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2026 року по цивільній справі № 357/19109/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ВТБ Банк» про встановлення факту припинення іпотеки та припинення обтяження допущені в мотивувальній його частині технічні описки, а саме правильно зазначити номер кредитного договору як «04-122»; номер запису в реєстрі нотаріуса для посвідчення іпотечного договору як «8297»; номер договору як « «7297». В решті вимог відмовлено.

Ухвала набрала законної сили 08.07.2026.

Як наголосив Верховний Суд в ухвалі від 18.01.2018 у справі № 925/1076/16, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту рішення).

Виходячи з позиції Верховного Суду, суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ("Шмалько проти України", заява N 60750/00, пункт 43).

Встановлено, що в позовній заяві з урахуванням заяви представника позивача Запаскіна М.Р. про уточнення позовних вимог за вх. № 26.03.2026 від 26.03.2026, останній просив суд встановити факт припинення іпотеки за іпотечним договором № 04-122 від 03.09.2004 року, укладеним між ОСОБА_1 та Акціонерним (який на момент звернення до суду має назву АТ «ВТБ БАНК», ЄДРПОУ 14359319) та припинити обтяження речових прав на нерухоме майно у вигляді заборони на нерухоме майно (реєстраційний номер 1278687), накладене на підставі іпотечного договору № 04-122 від 03.09.2004 року, що і було зазначено в резолютивній частині вищевказаного рішення суду.

В урахуванням наведено, судом в резолютивній частині рішення не було допущено жодної помилки, а тому заява ОСОБА_4 в цій частині задоволенню не підлягає

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21, провадження № 12-39гс22).

Додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас, додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року в справі № 756/4441/17 (провадження № 61-17081св18)).

Отже, положеннями зазначеного процесуального закону наведено вичерпний перелік випадків та порядок винесення додаткового рішення для ухвалення додаткового рішення. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Під час ухвалення вищевказаного судового рішення судом були розглянуті всі заявлені позовні вимоги зазначені в позовній заяві з урахуванням заяви представника позивача Запаскіна М.Р. про уточнення позовних вимог за вх. № 26.03.2026 від 26.03.2026, дана оцінка всім доводам та доказам, які надали сторони, відповідність цих вимог до норм закону та встановлених обставин у справі і на підставі цього ухвалено рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Ухвалення ж додаткового рішення з підстав зазначених в заяві представника позивача ОСОБА_2 нормами чинного законодавства не передбачено, а тому вони є безпідставними.

За ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Тому, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення вимог представника позивача Долецького О.В. в частині ухвалення додаткового рішення по справі № 357/19109/25.

Керуючись ст. ст. 247, 259-261, 269, 260, 270, 353 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про виправлення описки та ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі № 357/19109/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ВТБ Банк» про встановлення факту припинення іпотеки та припинення обтяження, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Повний текст ухвали складено 10 вересня 2026 року.

Суддя О. І. Орєхов